«Зелений Гай» – заможний край

Вознесенщина багата природними ресурсами, талановитими та працьовитими людьми. А справжньою візитівкою, ба гордістю Прибузького краю, є Відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай». Це унікальне підприємство з більше ніж 80-літньою історією, що не лише успішно займається вирощуванням сільгосппродукції, а й її переробкою за сучасними, а також випробуваними століттями, технологіями, відомо далеко за межами Миколаївщини.І справді: чудові яблука та вишні, коньяки та вина, теплична продукція від ВАТ «Зелений Гай» розрахована, що називається, на будь-який смак та гаманець.
 

Петро Лівік.
 

Тож невипадково шлях нашої редакційної бригади проліг до західної  околиці Вознесенська, де фактично на межі районного центру, а де-юре на території мальовничого села Бузьке розташовані основні виробничі потужності славного акціонерного товариства.

Майже 40 років тому господарство «Зелений Гай» очолив Петро Євтихійович ЛІВІК. Так вирішила партія. Занедбані насадження на малопродуктивних піщаних грунтах, застарілі технології, незадовільний фінансово-економічний стан підприємства – з таким невтішним «спадком» зіткнувся уродженець запорізького краю… Та здібний молодий керівник за короткий термін домігся високої трудової та виробничої дисципліни, запровадив передові технології, висадив справді квітучий сад. Про «Зелений Гай» почали говорити у високих кабінетах. Крім того, Петро Євтихійович зумів не лише побудувати могутнє господарство та виростити сад, а й реалізувати третє завдання для кожного справжнього чоловіка – його син Олександр Петрович передусім відомий вдумливим, новаторським підходом у розробці стратегічного напрямку розвитку багатофункціонального підприємства.

Отже, здійснити захоплюючу екскурсію підприємством нам допомогли один із керівників ВАТ «Зелений Гай», депутат обласної ради Олександр Петрович ЛІВІК, його найближчі помічники Андрій Вікторович ГЕРМАН (з виробничих питань і маркетингу) та головний бухгалтер Ігор Сергійович ЛЕПЕТЕНКО (він же опікується соціальними питаннями).

Зміна координат: від «Грінвіча» – до «Зеленого Гаю»

– У структурі виробництва акціонерного товариства, – бере слово О.П. Лівік, – плодові сади, виноградники, теплиці та завод виноробства повного циклу. Він забезпечує перероблення всієї товарної продукції, що вирощується нами та не продається в натуральному вигляді. Завод також виробляє виноматеріали.

Олександр Лівік.
 

– І все ж для широкого споживача «Зелений Гай» насамперед асоціюється з чудовими коньяками під однойменною торговельною маркою, чи не так?

– Справді, маєте рацію. При цьому варто зауважити, що бурштиновий напій з етикетками «Зелений Гай» випускається нашим заводом лише півтора року, адже до цього у торговельні заклади відвантажувався коньяк ТМ «Грінвіч». Здійснивши 2011 року ребрендінг, відповідно докорінним чином змінили дизайн популярної продукції. Зокрема на Костопольскому скляному заводі нами була замовлена нова сучасна форма пляшок, в які розливається коньяк. Ближчим, ріднішим для українського цінителя витонченого напою стала й сама назва «зіркової продукції».

– Зрештою, оцінку тій чи іншій новинці ринку дає лише кінцевий споживач, який, що називається, голосує гаманцем. Що показав 2012 рік, коли коньяк «Зелений Гай» посів чільне місце на полицях більшості українських магазинів та супермаркетів?

– Минулого року було розлито та відвантажено у торговельні мережі 30 тисяч декалітрів продукції, або 500 – 600 тисяч пляшок об’ємом 0,25 та 0,5 літра. Звичайно, це поки що менше, ніж давав «Грінвіч», проте безумовно налаштовує на оптимізм стабільна тенденція зростання обсягів споживання від одного кварталу до наступного. Відтак, ставимо завдання розлити в 2013 році близько 50 тисяч декалітрів, що відповідає одному мільйону пляшок коньяку ТМ «Зелений Гай».

– Яким чином коньяк ТМ «Зелений Гай» захищений від підробок?

– По-перше, якісний продукт має бути привабливим, тож ми одразу прийняли рішення замовити під нову марку дорогу пляшку. Ця ємність і важить більше, і виглядає «недешево». Водночас нова пляшка має нестандартну форму, відтак її важко виготовити в кустарних умовах. Крім того, використовуємо одноразову коркову пробку з нанесеною на неї датою виробництва, що також є додатковим елементом захисту.

Понад усе – якість продукції

– Вирішальним у виборі споживачів є цінова політика виробника чи якість кінцевої продукції?

– Напевно, оптимальним критерієм успішності продукту на ринку є співвідношення ціни до якості. Загалом, коньяк марки «Зелений Гай» продається в ціновому діапазоні від 40 до 60 гривень, тож розрахований на представників середнього класу, що насамперед цінують витончений смак коньячної продукції.

Запорукою визнання коньяку ТМ «Зелений Гай» з боку українського споживача є як розумна цінова політика, так і висока якість, котра контролюється на всіх етапах виробничого процесу – від вирощення винограду до виробництва коньячних спиртів та розливу в тару. Оскільки ми використовуємо лише натуральну сировину власного виробництва, то можемо забезпечити відповідну якість кінцевого продукту. Єдине, що ми завозимо з-за кордону, – це коркову пробку, її імпортуємо з Португалії.

– За якістю продукції, – додає А.В. Герман, – на всіх етапах виробництва неухильно пильнує акредитована лабораторія. Фахівці лабораторії відстежують усі процеси – від вирощування та збирання винограду до розливу коньяків у пляшки.

Окрім того, компанія створила розгалужену логістичну структуру. В нас є власний автотранспорт, котрий доставляє готову продукцію, що називається, від заводського конвеєра до торговельного прилавку.

– І все ж, у чому головна відмінність між коньяками торговельних марок «Грінвіч» та «Зелений Гай»?

– Слушне запитання, на яке, звісно ж, не розкриваючи всі секрети, можу дати таку лаконічну відповідь. Якщо «Грінвіч» більше тяжіє до коньяків французької групи, то при виробництві «Зеленого Гаю» використовується класична вітчизняна технологія ще радянських часів. Смакова різниця очевидна, й її повною мірою відчуває пересічний цінитель прекрасного напою.

– Окрім коньяків, «Зелений Гай» славиться й своїми чудовими винами, що виробляються із власної сировини. Поясність, а що це за новий напрямок діяльності акціонерного товариства: нещодавно придбав у магазині 19-градусний напій «Нектар сливи з коньяком»?

– Це справді новий проект, який поки що призупинений з огляду на високе податкове навантаження даного виду алкогольної продукції й, відповідно, низьку рентабельність. Цей напій виготовляється з нашої плодово-ягідної продукції, що її не могли реалізувати в свіжому вигляді. Ті ж персики, слива, смородина ті інші дари садів перероблялися, потім додавався коньяк та цукор. Зважаючи на досить низький градус та вміст цукру до 16%, новий продукт позиціонувався як жіночий.

Проте, з огляду на свою повну натуральність, він не міг конкурувати з аналогічною продукцією, при виробництві якої використовується «хімія». На превеликий жаль, національний споживач у своїй більшості у першу чергу орієнтується на ціну напою, а вже потім – на його якість.

– Олександре Петровичу, який головний лозунг сповідує у своїй діяльності компанія «Зелений Гай»?

– Якість – понад усе. Якщо бодай одного разу обманути споживача, довіру буде втрачено на довгі роки. Тож процес удосконалення якості виробництва на всіх його етапах не зупиняється ані на день. Над цим працює наш великий і дружний високопрофесійний колектив. Це, зокрема, головний агроном М.С. Бебкевич, директор винзаводу А.М. Самойлов, керуючий біогазовим комплексом В.В. Семенов та багато-багато інших.

Дуже вдячні ми за всебічну підтримку обласній владі, зокрема голові обласної державної адміністрації Миколі Петровичу Круглову та голові обласної ради Ігорю Сергійовичу Дятлову. Так, губернатор на різних рівнях сприяв і сприяє розвитку садівництва та виноградарства, чудово розуміючи, що йдеться про долі та добробут сотень людей – працівників підприємств та членів їхніх родин. До речі, до обрання на нинішню високу та відповідальну посаду Ігор Сергійович успішно працював віце-президентом нашої компанії, привнісши та реалізувавши чимало інноваційних ідей.

Енергія розвитку


– У світі, в тому числі в Україні, вже не один рік вирує фінансово-економічна криза, натомість, як бачимо, ВАТ «Зелений Гай» упевнено освоює випуск нових видів продукції, завойовує нові сегменти ринку…

– Не нами доведено, що навіть за кризових явищ в економіці зупинятися на досягнутому не варто. Потрібно весь час бодай на крок, але бути попереду конкурентів. Звичайно, через брак фінансів зробити це нелегко, тож намагаємось винайти внутрішні резерви для розвитку. Важливими чинниками в цьому напрямку є оптимізація виробництва – його автоматизація, збільшення інтенсивності виробництва, удосконалення всіх ланок виробничих процесів.

Чимало уваги приділяємо здешевленню енергетичної складової у вартості кінцевої продукції. До прикладу, замість старої малоефективної котельні звели сучасний аналог італійського виробництва, що дає економію спожитого газу в 10 разів.

– Принагідно слід зауважити, й навіть сам природний газ «Зелений Гай» невдовзі вироблятиме власними силами!

– Так, це завдання на ближчий період. Біогазова установка наразі випробовується в тестовому режимі. Окрім неї, до майбутнього енергетичного комплексу входитимуть вітрова та сонячна електростанції. Отже, на вході енергосистеми матимемо природні складові – енергію сонця та вітру, а також силос і відходи власного аграрного виробництва – ті ж обрізані вітки з плодових дерев та виноградну лозу, на виході ж отримаємо газ, тепло і електроенергію. Зазначу, що потужність енергокомплексу дозволить не лише повністю забезпечити власні потреби в енергії, а й розширити виробничі площі.

З турботою про людину

«Сірий кардинал» будь-якого підприємства – це, безумовно, головний бухгалтер. Ігор Сергійович Лепетенко, який працює на цій відповідальній посаді ось уже близько двадцяти років, не без тіні гордості зазначає: за весь цей період заробітна плата працівникам «Зеленого Гаю» виплачувалася без затримки. Жодного факту порушення трудового законодавства, навіть у важкі 90-ті роки! Це – незмінна позиція президента ВАТ «Зелений Гай» Петра Євтихійовича Лівіка та всього керівного штабу компанії.
Зрештою, соціальна відповідальність акціонерного товариства простежується в багатьох аспектах. Це – і найбільша в регіоні середня заробітна плата, і повний соціальний пакет, словом, всебічна турбота про людину праці. Крім того, ВАТ «Зелений Гай» є найкрупнішим платником податків: частка нарахувань від діяльності підприємства у районному бюджеті становить ні багато ні мало близько 70 відсотків. Чотири сотні мешканців (у сезон – удвічі більше) міста Вознесенська, с. Бузького та багатьох інших сіл району мають стабільну та високооплачувану роботу, щодня відчуваючи піклування про себе та власні родини. До речі, навіть на роботу підприємство возить людей безплатно. А в літній період підприємство за власний рахунок відправляє дітей працівників у дитячі оздоровчі табори на морському узбережжі. Щотижня на вихідні надається транспорт для виїзду всіх охочих на море. А минулого року одразу 18 працівників підприємства оздоровилися у санаторно-лікувальних закладах України, в тому числі Криму та Закарпаття.

На аграрній ниві

– За таких умов наші працівники трудяться сумлінно та відповідально, – зазначає І.С. Лепетенко. – За кожним гектаром саду закріплена певна людина, котра доглядає за насадженнями протягом року – обрізає дерева та виноградники, підв’язує лозу й збирає врожай. Усі інші процеси механізовані та автоматизовані. Так, крапельне зрошення здійснюється за допомогою італійського обладнання. При цьому забезпечується 100-відсоткове покриття листів рослин препаратами, а витрата пестицидів менше у п’ять разів порівняно з традиційною технологією. До речі, останні два обприскування перед збиранням урожаю здійснюються екологічного чистими біопрепаратами.

Значний економічний ефект мало й запровадження при роботах у саду тракторів легких МТЗ-320 замість неповоротких МТЗ-80 і МТЗ-82. При обробці однієї й тієї ж площі витрати паливно-мастильних матеріалів зменшилися вдвічі!

А з метою досягнення більшого економічного ефекту від вирощування плодових дерев, декілька років тому «зеленогаївці» висадили нові сорти яблунь середнього терміну дозрівання, що дає тепер змогу реалізовувати яблучну продукцію з липня до травня наступного року. Та продукція, що не була реалізована одразу, закладається на зберігання в холодильники компанії. Холодильне обладнання ще радянського виробництва нещодавно було модернізовано, відтак яблука протягом багатьох місяців не втрачають товарного вигляду та природних смакових якостей.

Яблучний сезон видався нівроку!
 

Утім, якщо вирощуванням плодових культур і винограду ВАТ «Зелений Гай» займається з моменту свого заснування, то бізнес з вирощування ранніх овочів та ягід – відносно новий напрямок у діяльності компанії. Годі й казати, що тепличний комплекс також повністю автоматизовано, відтак участь людини обмежується доглядом за обладнанням та налаштуванням параметрів температурного і водного режимів. Ранні томати, огірки та полуниця мають відмінні смакові якості, неабияк підтримуючи економіку акціонерного товариства. Цьогоріч перша вітамінна продукція має надійти до споживачів якраз напередодні першого весняного свята – 8 Березня.

Це навіть не обговорюється

Принципова позиція керівництва підприємства – сприяння розвитку соціально-культурної сфери регіону. За ініціативою депутата обласної ради О.П. Лівіка щороку на День Знань кожен учень 1-го класу Вознесенщини отримує у подарунок набір першокласника. Регулярними стали поїздки місцевих школярів до Львова, ці тури також організовуються за кошти акціонерного товариства. ВАТ «Зелений Гай» є одним із спонсорів однойменної футбольної дитячої команди. Десятки школярів залюбки ганяють шкіряного м’яча на смарагдових галявинах, виїжджають на численні турніри, в тому числі за кордон. А де ви ще бачили, щоб приватне підприємство утримувало у зразковому стані Будинок культури на 400 місць?

Аж ніяк не обділені увагою й сивочолі ветерани товариства. До кожного визначного державного свята вони в урочистій атмосфері отримують від «Зеленого Гаю» продуктові набори та стають свідками чудових концертів.

– Щороку на розвиток соціальної сфери ВАТ «Зелений Гай» спрямовує 1 мільйон 250 тисяч гривень. І це далеко не межа, – переконує мене Олександр Лівік. – Адже це не витрати, а інвестиції в майбутнє, розвиток рідного краю.

***

Отаким є нинішній поступ акціонерного товариства «Зелений Гай». Славне минуле, потужне сьогодення, а на обрії – не менш привабливі перспективи. Досвід цього унікального підприємства переконливо доводить, що і на українській землі можна і треба успішно господарювати – з користю і для землі-годувальниці, і для людей, що на ній працюють. Тож нехай і надалі квітне «Зелений Гай», радуючи нас гарними ужинками та здобутками.

Андрій ТЮРІН
Фото Володимира АНДРІЄВСЬКОГО

Комментарии:

  1. Зелене лобі: які політики заробляють на “зеленому” тарифі | Діловий Переяслав:

    […] січні 2013 року Лівік говорив, що підприємство зацікавлене у “здешевленні […]

Сообщение:

*

НОВОСТИ