«Фортеця» Сергія Герасименка

Новости, Общество

  4 Фев , 2013

Поштові марки збирають філателісти, листівками «хворіють» філокартисти, філуменісти у захваті від накопичення сірникових етикеток. А ще нумізмати, боністи, фалеристи… А ось Сергій Герасименко з Новокостянтинівки збирає… все. Про таких кажуть: «І швець, і жнець, і на дуді гравець». Він «ходяча» енциклопедія, адже годинами може розповідати про медалі часів Першої світової, козацькі обладунки та історію створення автоматичної зброї. А ще збудував власними руками середньовічну «фортецю», яка і є його візитною карткою, зібрав бібліотеку накладом понад тисячу книжок, пише непогані вірші та ще й малює…

А починалося захоплення у дитинстві, з колекціонування яєць диких птахів. Їх допитливий хлопчак назбирав до двохсот видів. Пізніше всерйоз почав цікавитись історією. І зрозумів, що історія – це його. Поготів цікавило, що відбувалося з людьми у різні історичні епохи, речі, які їх оточували, інструмент, зброя. Нині Сергій Леонідович увесь час щось шукає, знаходить, обмінюється з такими ж ентузіастами, як сам.

Щодо «фортеці», то на її збирання пішло три місяці і… гора перелопаченої літератури. Все виготовлено з природного матеріалу. Це не просто набір камінців, складених за допомогою розчину докупи, а справжня фортифікаційна споруда у мініатюрі. У ній усе витримано з архітектурної точки зору: і вежі, і східці, і входи-виходи. Минулого року, у листопаді, Сергій Герасименко брав участь у творчому звіті Новокостянтинівської громади у рамках проведення районного фестивалю «Культура від села до села», де і представляв свою «фортецю». Нагороджений Почесною грамотою.

Колекція на будь-який смак.
 

Щоб експозиція була достовірною, чоловік ночами працює над спеціальною літературою. В його записнику – і адреси «потрібних» людей, і історичні факти, інша корисна інформація. «А щодо «добування» експонатів, – додає колекціонер, – то у більшості своїй – це випадки. Якось завітав до знайомого у гості, сіли на лаву, а під нею – глечик, якому понад сто років. Чи то у кума діжка, в якій роками тримали зерно, виявилася ровесницею минулої війни та до того ще й належала… вермахтівським військам. А ще, знаючи моє неабияке захоплення старовиною, багато чого люди мені просто дарують».

Загалом, колекціонери – це плем’я допитливих, неспокійних та одержимих людей. Народ доволі своєрідний, особливий. Головне – мати інтерес до мистецтва, історії, культури.

Віталій СОКОЛЕНКО
Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ