Скільки коштуватиме хліб?

Як ми вже повідомляли, 12 лютого в облдержадміністрації відбулася нарада, присвячена темі виробництва хліба та хлібобулочних виробів, а також формуванню ціни на хліб. Її учасниками були представники хлібопекарських підприємств, органів місцевої влади, а також обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Держспоживінспекції у Миколаївській області, Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області, облспоживспілки, Миколаївського регіонального відділення Аграрного фонду.

Є резерви

Заступник голови облдержадміністрації Володимир Луста, який вів нараду, повідомив, що держава має змогу стовідсотково забезпечувати всіх виробників хлібобулочних виробів борошном з державного інтервенційного фонду. Відпускні ціни на борошно вищого гатунку, на пшеничне борошно першого та другого гатунку, на житнє борошно не мінялися у минулому році і є стабільними. Держава зацікавлена у тому, щоб ситуація із хлібом залишалася незмінною, а ціни на хлібобулочні вироби не підвищувалися.

Начальник відділу формування ресурсів сільськогосподарської продукції, харчової та переробної промисловості головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Григорій Гуров повідомив, що в кожному з районів функціонує від однієї до шести хлібопекарень, а загалом в області працює 83 суб’єкти підприємницької діяльності, які разом можуть виробляти на добу понад 340 тонн хлібної продукції, що повністю задовольнило б потреби населення у цьому продукті першої необхідності.

Однак, зазначив Григорій Гуров, на кожного мешканця нашої області за минулий рік було виготовлено 26,7 кг хліба та хлібобулочних виробів. Порівняно з попереднім 2011 роком цей показник знизився на 2,9 кг. Спад виробництва у 2012 році становив 10%, в області хліба було вироблено на 3,5 тис. тонни менше.

За його словами, згідно з прогнозами, у лютому – липні поточного року використання виробничих потужностей хлібопекарських підприємств становитиме лише 37,5%. Найменший показник використання наявних потужностей передбачається у Березанському районі – 10%, а також в Очаківському, Веселинівському, Березнегуватському та Новобузькому районах.

Григорій Гуров зазначив, що на сьогодні хлібопекарські підприємства регіону всіх форм власності виробляють лише 67% випічки хліба, решта 33% – це випічка населення та продукція, завезена з інших областей: Одеської, Херсонської, Кіровоградської, Київської.

До того ж, не у всіх районах та містах вчасно подбали про гарантований запас зерна та борошна, на якому працюватимуть хлібопекарські підприємства до нового врожаю. У цілому забезпеченість сировиною хлібопекарської галузі області наразі становить 97,5%. Однак хлібопекарські підприємства, наприклад, Вознесенського району забезпечені до липня лише на 52%.

Головна перешкода

У чому причина зниження обсягів виробництва хліба? Один із виробників, взявши слово, сказав, що регіональні заводи подекуди балансують на межі закриття через невелику рентабельність, тому що вимушені, купуючи сировину, платити за неї наперед. Такими є умови співпраці з Аграрним фондом. А це означає: щоб отримати борошно з фонду за пільговими цінами, треба наперед заплатити його повну вартість. Утім, обігових коштів у виробників хліба, зазвичай, немає. Тому доводиться купувати сировину за комерційними розцінками, що впливає на ціну та кількість виготовленого кінцевого продукту.

Володимир Луста погодився з тим, що передоплата, справді, є однією з реальних перешкод для використання запасів Аграрного фонду. Втім саме облдержадміністрація, як представник держави, може виступати гарантом повернення кредиту, наданого виробникам хліба у вигляді резервного борошна. Пропозицію надавати борошо з відстрочкою оплати представники облдержадміністрації будуть обов’язково висловлювати у Кабінеті Міністрів.

Директор Миколаївського регіонального відділення Аграрного фонду Володимир Шабільянов доповів про порядок отримання борошна з державного інтервенційного фонду. Він не складний: співпраця починається із заявки підприємства, підписується угода між підприємством, облдержадміністрацією та Аграрним фондом. Ціни на зерно є фіксованими.

Заступник начальника головного управління економіки облдержадмінстрації Володимир Грипенко зазначив, що єдиним резервом для утримання ціни на хліб наразі є Аграрний фонд, в якому накопичено 1 млн. 300 тис. тонн зерна. Проте, за розрахунками спеціалістів, цих запасів вистачить лише на виготовлення так званих масових сортів хліба і лише до початку нового маркетингового року, тобто до серпня, коли буде зібрано новий урожай.

Ціни скачуть, наче коні

На Миколаївщині виробляється 50 сортів хліба та хлібобулочних виробів, вісім з них користуються найбільшим попитом, саме на них проводиться постійний моніторинг цін. Нинішню цінову ситуацію на ринку хліба проаналізувала Людмила Коваль, завідувач сектора Державної інспекції України з контролю за цінами у Миколаївській області. Вона зазначила, що за результатами моніторингу у торговельній мережі супермаркетів «5-й Океан», «Південний Буг», ЕКО, «Край», «Таврія В» станом на 8 січня було зафіксовано зростання ціни на хліб, виготовлений найбільшим виробником хлібної продукції у нашій області – ТОВ «Миколаївський хлібозавод № 1». Причому, від 6,5% до 11%, тобто від 16 до 20 коп. на хлібину, подорожчали ті сорти, які користуються найбільшим споживчим попитом. Так, ціна хліба «Орільского» збільшилася на 11%, «Корбутівського» – на 6,6%, «Горожаніна» – на 6,4%, «Губернаторського» – на 7,2%, батона звичайного – на 7%.

«Це відбулося внаслідок збільшення оптово-відпускних цін заводом, – зазначила Людмила Коваль. – Попереднє підвищення цін на продукцію відбулося у лютому 2011 року. Основними причинами подорожчання хліба наразі є зростання складових собівартості продукції. Об’єктивним фактором зростання вартості хліба є підвищення цін на сировину, зокрема на борошно – на 12%, на природний газ тариф збільшився на 79%, на електроенергію – на 20%. Також на 25,5% зросла мінімальна заробітна плата працівників підприємства».

Директор ТОВ «Миколаївський хлібозавод № 1» Анзор Ішхнелі пояснив це тим, що таке підняття ціни на хліб «не впливає на благополуччя жодної людини» і нікому це суттєво не нашкодило. А от підприємство отримало від того гроші, які дозволяють йому «залишатися на плаву та виробляти продукцію».

Треба зазначити, що при цьому завод використовував для виробництва борошно з Аграрного фонду та порушив умови меморандуму про стримання цін на хліб, підписаний самим підприємством, Миколаївською міською радою, облдержадміністрацією, з одного боку, а також Аграрним фондом – з іншого. Тобто підприємство використовувало борошно, придбане за нижчими, ніж на ринку, цінами, та одночасно підвищувало вартість власної продукції. Втім на нараді ніяких висновків з цього приводу не прозвучало. Невідомо, чи дозволять діяти і далі подібним чином підприємству, яке і на наступний рік отримуватиме борошно за пільговими цінами та знову – на папері – зобов’язалося не підвищувати ціни на свою продукцію?

Хліб – на стіл кожного

Присутні на нараді керівники хлібопекарських підприємств висловили свої зауваження та побажання щодо організації успішної роботи у нинішніх складних економічних умовах. Заступник начальника головного управління економіки ОДА Володимир Грипенко окреслив завдання на найближчий час: «Випустити стільки хліба, скільки дає замовлень торгівля, та утримати ціну на хліб, хоч це і нелегко». Передумови для цього є, впевнений він. Аграрний фонд надає борошно на пільгових умовах, а у місцевої влади є важіль – меморандум, за яким виробники зобов’язуються не підвищувати ціну на виготовлену продукцію.

«Хліб – не така складна галузь, як, наприклад, танкобудування або космос. Це – основний продукт харчування. І це завжди – живі гроші, – вважає В. Грипенко. – Це бізнес, яким сьогодні можна займатися, і займатися прибутково. Хліб виготовляли и будуть виготовляти, а держава зробіть усе, щоб підтримати місцевого виробника».

На завершення зустрічі Володимир Луста сформулював протокольні доручення головам райдержадміністрацій та надав рекомендації міським головам, зокрема: здійснювати особистий контроль за наявністю зерна на хлібопекарських підприємствах, ужити заходів щодо формування реальних запасів зерна на 2013-й та 2014-й роки, сприяти укладанню прямих договорів на закупівлю продовольчого зерна безпосередньо виробниками після збиранню врожаю.

Важливу увагу треба приділяти контролю якості зерна і борошна, а також готової продукції, та відповідності їх фізико-хімічним, токсикологічним і бактеріологічним показникам.

Звертаючись до присутніх на нараді специалістів, В. Луста зробив висновок: «Ми повинні виконувати своє завдання – забезпечувати людей якісним смачним хлібом».

Олександр АНДРЕЄВ

Сообщение:

*

НОВОСТИ