Альтернативна енергетика: «за» і «проти»

Швидкий розвиток світової цивілізації не залишив перед людством альтернативи: розвіданих запасів вуглеводнів на планеті Земля вистачить приблизно на півстоліття. При цьому слід очікувати значного зростання народонаселення та потреби в енергії й у майбутньому.

Першими збагнули про необхідність пошуку альтернативних джерел енергії, звісно ж, багаті, економічно розвинені країни світу. Одним із лідерів у цьому напрямку є Німеччина. Почавши понад десять років тому активно розвивати видобуток відновлювальних джерел енергії, нині німці більше 10 відсотків усієї виробленої в країні електроенергії добувають за допомогою «зелених технологій», що використовують природну, а отже, невичерпну енергію сонця, вітру та води.

А що ж Україна і, зокрема, Миколаївська область?

Розвитку альтернативної енергетики в нашій області та у цілому в країні сприяло ухвалення в 2008 році відповідного закону про запровадження так званого «зеленого тарифу» – тобто тарифу, за яким національні енергопостачальні компанії зобов’язані купляти електроенергію від наступних виробників: малих гідро-, вітрових та сонячних електростанцій, а також електростанцій, що використовують біомасу в якості палива. Цей тариф досить істотно, у декілька разів перевищує вартість закупівлі «традиційної» електроенергії, адже наразі собівартість «альтернативної» електроенергії є досить великою. Тож шляхом «зеленого тарифу» держава якраз і заохочує приватні компанії інвестувати власні гроші в альтернативну енергетику.

І все ж, попри короткість пройденого шляху, економічну кризу та брак бюджетних коштів, альтернативна енергетика в Україні хоч і повільно, але розвивається, збільшуючи власну частку в загальному виробітку електричної енергії.  За 2012 рік станції на відновлювальних джерелах енергії виробили 780,7 млн. кВт.год, що становить 0,45% від загального балансу електричної енергії у країні.

Миколаївська область має відмінні стартові умови для розвитку саме альтернативної енергетики. Скажімо, кількість сонячних днів у приморському Очакові не поступається Криму і становить близько 300 безхмарних днів на рік. Північне Причорномор’я цілком оптимальне й щодо використання енергії вітру.

– Нашій області, – переконує мене в.о. начальника головного управління економіки облдержадміністрації Михайло Тульський, – цілком по силах стати вітчизняним флагманом щодо використання відновлювальних джерел енергії.

На підтвердження своїх слів чиновник наводить такі дані: за три місяці 2013 року миколаївськими вітроелектростанціями вироблено 35 мільйонів кіловат-годин електроенергії, що становить близько 40 відсотків до загального виробництва даного виду енергії в Україні (вище поки що – лише Донецька область). А за рік планується відпустити в електромережі майже 150 млн. кВт.год, що в два з половиною разу перевищить показник минулого року та еквівалентно річному споживанню електричної енергії Березанського, Очаківського районів та м. Очакова.

«Первістком» вітрової енергетики в нашому регіоні стала перша черга Очаківської вітрової електростанції потужністю 25 МВт, яку було введено в дію у грудні 2011 року поблизу села Дмитрівка Очаківського району. А вже в червні наступного року інвестор – ТОВ «Вітряний парк Очаківський» розпочав експлуатацію другої черги Очаківської ВЕС, розташованої у с. Тузли Березанського району. Її потужність становить 12,5 МВт.

Енергію вітру вже ближчим часом мають «опанувати» також ТОВ «Тилігульська ВЕС» та ТОВ «Повітряний парк Березанський». Багато це чи мало?

Вже сьогодні дві діючі черги Очаківської вітрової електростанції виробляють електроенергії у розмірі, еквівалентному приблизно 2,5 відсотка потужності одного атомного реактора Южно-Української атомної електростанції. За рахунок розвитку Очаківської ВЕС та інших вітроелектростанцій в області загальна потужність вітроенергетики може скласти близько 30 відсотків потужності 1-го реактора АЕС. І це, погодьтеся, досить вагома частка, враховуючи, що нині Южно-Українська АЕС забезпечує електричною енергією приблизно три області на півдні країни.

Водночас є і труднощі на шляху ширшого запровадження вітрових електростанцій. Серед них Михайло Тульський називає відсутність електричних мереж для приєднання вітроустановок до об’єднаної енергосистеми України. Вартість же будівництва нових мереж напругою 150 та 35 кВ досить недешева – до 600 мільйонів гривень.

Щодо сонячної енергетики, то ближчим часом мають бути реалізовані проекти з будівництва одразу півдесятка геліостанцій. Першою з них, як передбачається, здадуть в експлуатацію сонячну електростанцію у с. Таборівка Вознесенського району (відкриття заплановано на травень – червень цього року). На черзі – будівництво аналогічних об’єктів у Казанківському, Березанському, Баштанському, Снігурівському, Очаківському та Первомайському районах Миколаївської області. Власне кажучи, цей рік має стати революційним щодо запровадження в області геліоелектростанцій.

Головним чинником, що стримує розвиток альтернативної енергетики, – надто висока її собівартість. «Але, – зауважує М. Тульський, – 15 років тому й телефони мобільного зв’язку були предметом розкоші через надмірну ціну. Натомість із розвитком технологій і масовістю мобільних телефонів ціна на цей вид зв’язку тепер підчас навіть менше, ніж на стаціонарний зв’язок». Тож Михайло Іванович переконаний, що через якесь десятиліття доля альтернативної енергетики у загальному масиві виробленої енергії збільшиться до 10-15 відсотків, а її собівартість буде зіставленою з енергією, виробленою традиційним шляхом.

Проте плюсів набагато більше. По-перше, це екологічно чисте виробництво, що базується на використанні невичерпних джерел енергії (принаймні, зірка Сонце світитиме ще декілька мільярдів років) та не потребує значних експлуатаційних витрат. По-друге, використання енергії сонця, вітру та інших природних ресурсів дає можливість диверсифікувати виробництво електричної енергії та зменшити залежність країни від поставок вуглеводнів з Росії та інших країн світу. Вітрові та сонячні електростанції також допускають маневреність їх розташування відповідно до запитів економіки та потреб населення.

Зрештою, розвиваючи альтернативну енергетику, наша область вирішує низку соціальних проблем. Це, насамперед, створення нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету. Скажімо, пуск сонячної електростанції у Вознесенському районі ще тільки планується, а інвестор – ТОВ «Нептун Солар» уже виділив 50 тисяч гривень на розвиток соціальної сфери Таборівської сільської ради у рамках підписаного договору соціального партнерства. На ці кошти здійснюються ремонт та реконструкція об’єктів соціальної сфери – зокрема заміна вікон на металопластикові у Будинку культури та сільській амбулаторії. Крім того, за допомогою потужного «сусіда» місцева громада планує покращити умови перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. Із введенням у дію промислового об’єкта поліпшується й ситуація на ринку праці: задля забезпечення охорони об’єкта створено близько 40 робочих місць для мешканців району.

Додаткові надходження отримав і місцевий бюджет. Якщо раніше 58 гектарів малопродуктивної землі, що нині використовується під геліостанцією, забезпечувала 6 тисяч гривень надходжень плати за землю за весь рік, то уже зараз ця сума становила 21 тисячу гривень, причому не за рік – за місяць! Різниця, як бачимо, є більш ніж вагомою, поготів для куцого сільського бюджету.

Неабиякий соціальний ефект спостерігається й від діяльності ТОВ «Вітряний парк Очаківський». Підприємством створено 36 робочих місць. Крім того, сплачено податків до місцевих бюджетів: 180 тисяч гривень – у 2011 році та 455 тис. грн. – у 2012-му. Крім того, місцеві громади Дмитрівської, Іванівської та Куцурубської сільських рад отримали від товариства додаткову допомогу на 100 тисяч гривень. А після введення в експлуатацію всіх проектних потужностей ТОВ «Вітряний парк Очаківський» загальна сплата податків до бюджетів усіх рівнів становитиме 2,0 мільйона гривень на рік.

То чи варто і надалі розвивати альтернативну енергетику? Гадаю, «плюсів» від її запровадження більш ніж достатньо. Та й світовий досвід переконливо доводить: альтернативи розвитку «зелених технологій» на даний час не існує.

Андрій ТЮРІН

Комментарии:

  1. Аноним:

    гигигигигигиигигигиигигигигигигигигигигигигиги

Сообщение:

*

НОВОСТИ