Коблеве: на шляху від села до курортного містечка

Уже сьогодні багато хто з відпочивальників називає Коблеве курортним містечком. І справді, щоліта численні бази відпочинку, кафе та ресторани, розважальні заклади на березі теплого моря приваблюють до Коблевого десятки тисяч приїжджих. Утім і проблем вистачає – це, передусім, благоустрій рекреаційної зони, налагодження надійного водопостачання, вивезення сміття та багато інших нагальних питань. З метою подолання негараздів та підвищення привабливості Чорноморського узбережжя Миколаївщини обласної владою й було прийнято рішення про створення курортного містечка Коблеве. Перший крок у цьому напрямку зроблено наприкінці 2011 року, коли обласна рада своїм рішенням збільшила територію сільської ради за рахунок земель під базами відпочинку. То що робиться далі в цьому питання? На це та інші запитання відповідає Коблівський сільський голова Березанського району Володимир ПАНИЧ.

– Сьогодні ми займаємося розробкою генерального плану села Коблеве. Цей документ у стадії розробки спеціалістами Українського державного науково-дослідного інституту проектування «Діпромісто». Відповідно до графіка, проект генерального плану має надійти нам для обговорення у червні – липні поточного року. І вже після цього ми розпочнемо підготовку пакета документів з метою зміни статусу населеного пункту.

– Отже, на карті Миколаївської області та України з’явиться нове місто – Коблеве?

– Є вірогідність, що село матиме статус не міста, а селища міського типу. Спільно з громадою та обласної владою міркуватимемо, яка форма територіально-адміністративного устрою дасть кращий економічний ефект. До того ж останнім часом змінилося законодавство щодо критеріїв визначення міст в Україні.

 

Момент тріумфу: Володимир Панич щойно прийняв відзнаки за перемогу Коблівської сільської ради у Всеукраїнському конкурсі місцевого самоврядування.
 

 


– Відповідно до стратегічних планів щодо підвищення статусу Коблевого, рішенням Миколаївської облради межі села було збільшено на 1235 гектарів, але сусіди-одесити пред’явили певні, так би мовити, територіальні претензії…

– Яблуком розбрату є прибережна ділянка площею 14 гектарів. Ці суперечки тривають і досі, наразі ця справа знаходиться на розгляді в Одеському апеляційному суді. У разі, якщо буде прийнято рішення не на нашу користь, вноситимемо зміни до проекту генерального плану.

– А чи зроблено вже нормативно-грошову оцінку та інвентаризацію земель сільської ради?

– Так, цю роботу здійснено по всіх населених пунктах сільської ради, крім – інвентаризації нових земель, що ввійшли до складу Коблевого.

– Статус міста передбачає наявність певної інфраструктури, чи відповідає цим вимогам Коблеве?

– Судіть самі. Скажімо, у «старій» частині населеного пункту стовідсотково замінені старі заіржавілі труби на сучасні пластикові, тож водопостачання здійснюється без перебоїв. Це стосується і водовідведення, де частину труб також замінено, іншу ж – повністю прочищено силами спеціалізованої фірми. Таким чином, системи водовідведення та водопостачання працюють у нормальному режимі, згідно із затвердженими державними нормативами. Водночас варто нагадати, що дані комунальні послуги у зоні відпочинку надає не наше, місцеве, а районне комунальне підприємство «Причорномор’я».

9 Травня: поблизу пам’ятника невідомому солдату.
 



– До речі, Володимире Михайловичу, якими сьогодні є тарифи на воду?

– Тариф на водопостачання для населення становить 3,66 грн. за один кубометр води та 7,14 грн. на водовідведення. З метою зниження тарифу та підвищення якості послуг нами направлено відповідне подання до райдержадміністрації та районної ради щодо об’єднання Коблівського сількомунгоспу та «Причорномор’я», яке працює на нашій території. Якщо це питання буде вирішено позитивно, тариф на воду зменшиться.

– А от питання вивезення сміття із Коблівсько-Рибаківської зони відпочинку, і про це наша газета вже писала, досі залишається актуальним?

– Так, адже об’єми сміттєзвалища поблизу села Лугового небезмежні. На щастя, минулого оздоровчого сезону не повторилася ситуація попередніх років, коли сміттєзвалище чадило на багато кілометрів навкруги, відлякуючи відпочивальників та ставлячи оздоровчий ефект під великий сумнів.

Тож порушуємо питання стосовно будівництва поблизу Коблевого або Лугового сміттєпереробного заводу. Не вдаючись у деталі, зауважу, що переговори з потенційним інвестором ведуться, від їх успішності багато в чому залежать перспективи Коблівського-Рибаківської зони відпочинку. Кошти на будівництво нового підприємства мають надійти по лінії Міністерства екології та природних ресурсів України. Принагідно варто зазначити, що сміттєпереробний завод за рахунок переробки «сировини» вироблятиме електричну енергію, що дозволить йому бути самоокупним.

– Багато цих та інших планів втілюватимуться в життя, якщо матимуть надійне бюджетне підґрунтя. Чи виконано, зокрема, бюджет Коблівської сільської ради у 2012 році?

– Протягом останніх років місцевий бюджет виконується більше ніж на 100 відсотків. Це дозволяє утримувати розгалужену мережу соціальних закладів, зокрема двох дошкільних навчальних закладів – у селах Коблеве та Ленінці. У Ленінському ДНЗ виховується 52 дитини, у Коблівському ДНЗ – майже 160 діточок. Не без гордості повідомлю читачам «РП», що ці дитсадки визнано одними з кращих у Миколаївській області, та й у країні також. Дошкільні заклади забезпечені всім необхідним – ігровими та спортивними майданчиками, інвентарем, навчальними посібниками, іграшками, у кожній групі є телевізори та комп’ютери. Харчування на одну дитину становить 14 гривень на день, із них батьки сплачують 30 відсотків. А в Коблівському ДНЗ маленьких відвідувачів також навчають англійській мові.

– Чи є черга до дитячих садків?

– Поки що ні, але динаміка народжуваності позитивна, тож передбачаємо за кілька років значне збільшення чисельності дітей дошкільного віку. Лише минулого року на території сільської ради з’явилося на світ 51 немовля. Відтак маємо плани перенести бібліотеку з будівлі ДНЗ в інше приміщення – з тим, щоб сформувати ще одну групу.

Дбаємо також про більш старших дітей. Рішенням депутатів сільської ради виділено 150 тисяч гривень на капітальний ремонт актової зали Коблівської ЗОШ. Підтримуємо й талановитих учнів. Кращим із них вручаються премії та цінні подарунки, аж до ноутбуку. Таким чином намагаємось підвищити престиж освіти, заохотити дітей до участі в тих чи інших заходах.

Нарешті, минулого року приступили до наведення ладу на місцевих дорогах. 2012 року капітально відремонтувано 800 метрів дорожнього полотна по вулиці Морській у с. Коблеве. Але, звичайно, це лише початок, адже на ремонт усіх доріг у населених пунктах сільської ради потрібно ні багато ні мало близько 30 мільйонів гривень.

Вулиця Морська у с. Коблеве.
 

Завершуємо роботи з реконструкції та відновлення вуличного освітлення у населених пунктах. Після того, як закінчимо роботи по Коблевому, приступимо до відповідних робіт у Морському та Ленінці. А до початку літнього сезону плануємо повністю забезпечити світлом і територію баз відпочинку. В цьому питанні співпрацюватимемо із власниками цих об’єктів.

Принагідно від імені селян хочу подякувати керівникові товариства «Оріон-Авто» Валерію Буркуну за те, що маршрут Миколаїв – Рибаківка було продовжено до села Морське, тож тепер автобусний зв'язок із обласним центром здійснюється двічі на тиждень. Крім того, сільською радою придбано мікроавтобус, який возить людей із Морського до Коблевого.

– Але ж, як відомо, знайти точки дотику з бізнесменами, для яких морське узбережжя стало справді золотим, не завжди вдається?

– Це, на жаль, справді так. Заробляючи великі гроші, ці люди не бажають вкладати кошти у розвиток інфраструктури та благоустрій прилеглої території, що закріплена за ними рішеннями сільської ради.

З метою поліпшення ситуації власникам баз відпочинку роздаємо зазначені рішення сільрад, де вказані схеми закріплених територій. А за тим, як виконуються наші рішення, стежитиме адмінкомісія з благоустрою, що працюватиме з цього року. Тих, хто порушує встановлений порядок, притягатимемо до адміністративної відповідальності.

Натомість самі підприємці повинні розуміти: якщо у нас у зоні відпочинку будуть ями на дорогах та лежатимуть купи сміття, відпочивальники наступного року можуть до нас уже й не приїхати. Тож спільні проблеми маємо вирішувати разом.

До речі, якби всі бази відпочинку були зареєстровані на території нашої сільської ради й сплачували б усі передбачені законодавством податки та збори, бюджет Коблівської сільської ради щороку отримував би додатково 8 – 10 мільйонів гривень. Це дозволило б не лише вирішити всі наявні проблеми, а й розвивати курортну інфраструктуру. А то виходить дивно: каналізацію має робити влада, вуличне освітлення, водопостачання, дороги – також влада. У мене виникає запитання: а підприємці що мають робити – лише класти собі гроші в кишеню, і все? Так далі продовжуватися не повинно.

На жаль, важелів впливу на власників баз відпочинку у нас практично немає, адже ми фактично позбавлені контролюючих функцій. Проте структура міста якраз і передбачає створення багатьох служб – це і МНС, і санепідемстанція, податкова, міліція. Тож зі створенням курортного містечка ситуація має кардинально змінитися на краще.

– Що робиться з метою соціального захисту місцевих мешканців?

– Це, передусім, соціальні проекти, про які я говорив вище. Крім того, минулого року було виділено близько 80 тисяч гривень найнужденнішим землякам. Це і багатодітні сім’ї, і одинокі громадяни похилого віку, хворі, які потребували негайної медичної допомоги, тощо.

– На території сільської ради розташоване, так би мовити, базове підприємство – ВАТ «Коблево». Яку роль відіграє цей промислово-аграрний гігант у вирішенні соціальних негараздів села?

– На превеликий жаль, крім сплати передбачених чинним законодавством податків та зборів, акціонерне товариство практично не бере участі у подоланні болючих проблем нашої громади. Наразі ведемо переговори щодо збільшення орендної плати за землю. За новими розрахунками, бюджет сільської ради від діяльності ВАТ «Коблево» має щороку поповнюватися на 1,8 мільйона гривень. Для порівняння: минулого року вони перерахували нам лише 148 тисяч гривень. Також не знайшла позитивного відгуку наша пропозиція відносно укладення договору соціального партнерства.

– На мій погляд, важко назвати такі стосунки добросусідськими…

– Цілком погоджуюсь із Вами. Патріоти землі, на якій вони живуть і працюють, так не роблять.
Проте, користуючись нагодою, хотів би висловити подяку депутату Березанської районної ради Андрію Грозі за безкорисливу допомогу у вирішенні питання цілодобового водозабезпечення населених пунктів та зменшення вартості води. Активними є й депутат райради Галина Зубко, і всі 20 депутатів Коблівської сільської ради. І, звичайно, ми вдячні за всебічну підтримку голові облдержадміністрації Миколі Петровичу Круглову та депутатам обласної ради.

– Дякую, Володимире Михайловичу, за відверті відповіді на поставлені запитання.

Бесідував Андрій ТЮРІН
Фото автора і з архіву Коблівської сільської ради

 

Комментарии:

  1. Аноним:

    Задумка не поганая. Здесь еффект

Сообщение:

*

НОВОСТИ