Санепідслужба: на шляху реформування

Новости, Общество

  3 мая , 2013

Останнім часом з’явилася значна кількість чуток про ліквідацію санітарно-епідеміологічної служби. Чи відповідає це дійсності, і якщо так, то яка служба буде виконувати функції, які раніше здійснювали санітарно-епідеміологічні станції? Про це ми запитали начальника Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Миколаївській області, головного державного санітарного лікаря області В.І. КЛОЧКА.

– По-перше, я дуже вдячний за надану можливість висловитись на сторінках Вашого видання і пояснити деякі речі, пов’язані з реформуванням санепідслужби. Не буду посилатися на номери указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерства, а спробую доступно роз’яснити та довести до кожного читача суть реформування санепідслужби.

Зміни структури та функцій санепідслужби визначені самим життям. Нові відносини в соціально-економічній діяльності суспільства потребували змін у багатьох наглядових та конролюючих органах. Проте це не означає повну ліквідацію державної структури по нагляду за дотриманням чинного законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. На сьогодні утворені Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Миколаївській області та Державна установа «Миколаївський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Перша структура виконує інспекторські функції, в тому числі у дозвільній системі, друга – забезпечує лабораторно-інструментальний супровід дотримання санітарно-гігієнічних вимог шляхом проведення санітарно-гігієнічних, мікробіологічних та вірусологічних лабораторних досліджень.

Мережа служби та чисельність працівників значно зменшилась, але є достатньою для виконання тих завдань, які визначають Президент України та уряд.

– Чи відіб’ється скорочення чисельності працівників та мережі на показниках безпечної життєдіяльності суспільства та кожного громадянина України?

– Скажу відверто, що вивільнення значної кількості фахівців, а це майже 600 людей, на першому етапі становлення нової служби може привести до зниження якості виконання певних завдань. Але приведення у відповідність функцій держсанепідслужби до вимог чинного законодавства дозволить забезпечити санепідблагополуччя населення. Для цього необхідно підвищити відповідальність юридичних та фізичних осіб – підприємців за якість надання ними послуг, котрі створюють підвищений ризик виникнення епідемічних негараздів.

У відповідності із законами України санепідслужбі заборонено здійснювати позапланові перевірки об’єктів, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Це можливо лише за наявності скарги, яка, до речі, може бути розглянута і відпрацьована лише за наявності згоди центрального органу виконавчої влади, тобто дозвіл на таку перевірку необхідно отримати в міністерстві. А це втрачений час, обурення громадян, які скаржаться, – і вже зовсім інший санітарний стан об’єкта на момент отримання дозволу на перевірку. Більше того, постановами Кабінету Міністрів України визначена періодичність планових перевірок за ступенями ризику. До речі, вона така: суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на рік; із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на 3 роки; з незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на 5 років.

– А Ви можете пояснити, що це таке, які саме ці суб’єкти і як це може вплинути на якість життя людини?

– Наприклад, у постанові Кабінету Міністрів України харчові об’єкти визначені як суб’єкти з незначним ступенем ризику, тому підлягають перевірці один раз на 5 років. Суб’єкти медичної практики, які здійснюють стаціонарне лікування, – один раз на 3 роки. Така ж ситуація і з малопотужними системами водопостачання. Чи відповідає на сучасному етапі така кратність перевірок реальному стану якості надання населенню зазначених послуг, визначить час і самі люди.

Тому я ще раз наголошую на підвищенні відповідальності самих суб’єктів господарювання за якість надання послуг населенню. Кожен підприємець повинен зрозуміти, що він є не лише постачальником послуг у своїй галузі, а, передусім, споживачем усіх складових життєзабезпечення, які отримує майже щоденно.

– Ви сказали, що Головне управління Держсанепідслужби займається оформленням документів дозвільного характеру. А що ж змінилося відтоді, коли цим займалися санепідемстанції? Знову залишилося дозвільне «навантаження» на підприємництво?

– Будь-якого зайвого «навантаження» в дозвільній системі не існує. Законодавством України спрощено процедуру отримання дозвільних документів. Усе відпрацьовується через «єдине вікно», з дотриманням термінів розгляду заяви та затвердженою формою картки адміністративної послуги. Держсанепідслужба не отримує коштів у вигляді власних надходжень. Тарифи оплати до державного бюджету також визначені чинним законодавством.

Платні послуги має право надавати ДУ «Миколаївський обласний лабораторний центр» на замовлення юридичних або фізичних осіб за тарифами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів.

– Наближається літній сезон. Що Ви могли б порадити людям, аби запобігти інфекційним захворюванням?

– По-перше, пропоную всім батькам вчити своїх дітей гігієнічним навичкам незалежно від пори року; по-друге, пораджу вживати харчові продукти гарантованої якості; по-третє, не купувати продукцію на стихійних ринках. При цьому раджу обов’язково проводити щеплення за рекомендаціями медичних працівників, оскільки саме вони (щеплення) дозволяють запобігти виникненню цілого ряду небезпечних інфекційних хвороб у будь-який період року.

Запевняю, що Головне управління Держсанепідслужби у Миколаївській області завжди відкрите для допомоги будь-якій людині або підприємцю. Головне спільне завдання – не допустити епідемічних або інших негараздів і забезпечити конституційне право кожного громадянина на здоровий спосіб життя.

Бесідував Віктор КЛИМОВ

Сообщение:

*

НОВОСТИ