Без житла та землі

Історія із зведенням станції техобслуговування на розі проспектів Леніна і Жовтневого вже третій рік поспіль не може ніяк закінчитися. Через будівництво під загрозою руйнування опинилися кілька сусідніх будинків, до того ж забудовники – підприємець Валерій Михайлов і не відома нікому покупниця цього будівництва Людмила Пипкіна поцупили більшу частину землі у дворі, отримавши акт на землю без дозволу сусідів. Критичний матеріал на цю тему «Без житла і землі» був надрукований у нашій газеті 13 вересня минулого року.

Можна сказати: чим далі розгортаються події, тим більше загадок постає перед постраждалими сусідами – мешканцями двору по проспекту Леніна, 286.

Звернення до перших осіб міської влади та їхнє втручання у справу чомусь виявилися безрезультатними. Ганна Михайлівна Ємельянова, у будинку якої зяє наскрізна тріщина у стіні, була на прийомах у всіх владних інстанціях. Втім, усі дані посадовцями обіцянки розібратися, дізнатися ім’я справжнього власника та змусити його компенсувати людям збитки досі залишилися тільки словами. Ганна Михайлівна у відчаї розводить руками: «Вочевидь, за цим будівництвом стоїть хтось настільки «крутий», що як тільки високопосадовці дізнаються про нього, одразу справа зупиняється! Адже Михайлов і Пипкіна – це явно особи підставні, які є прикриттям для справжнього власника».

Отже, ім’я справжнього володаря майбутнього прибуткового об’єкта у самому центрі міста досі залишається таємницею. Невідоме і місцезнаходження В. Михайлова, якого розшукує виконавча служба, та місце перебування Л. Пипкіної, від якої вимагають документи у державному архітектурно-будівельному контролі. Але ж численні порушення закону та відверте нехтування інтересами одразу кількох сімей не може тягнутися безкінечно.

Дійшло до того, що беззахисна перед свавіллям підприємців і чиновників Ганна Михайлівна із малолітнім онуком кілька разів пікетувала міськвиконком, приходила під час сесій міськради, стукалася до мера і благала: «Допоможіть врятувати житло, адже це – майбутня спадщина для нашого малюка! Інакше він, так само, як і я, залишиться без даху над головою!». Розвалена хата є власним житлом Ганни Михайлівни, це – єдина її нерухомість, за яку вона б’ється вже кілька років. Вона знає, що іншого житла їй ніхто не надасть.

У грудні 2010 року начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області В. Возчиков звертався до Миколаївської міської ради із вимогою «знесення житлового будинку по пр. Леніна, 286». Однако будівля Михайлова-Пипкіної і сьогодні стоїть на місці непорушно. Причому напівзбудована, вона дуже віддалено схожа на житловий будинок, у чому переконував В. Михайлов і сусідів, і численних контролерів. Тишком-нишком під виглядом будинку він будує СТО, на зведення якої, зрозуміло, ніхто із сусідів не погоджувався. Їх навіть ніхто про це не запитував і не ставив до відома. Дивно тільки, що «призначення будівлі» досі не бачать працівники архітектурно-будівельного контролю. Вони у всіх відповідях на скарги стверджують, що «будівництво житлового будинку йде за проектом, затвердженим головним архітектором».

Два роки тягнувся розгляд у суді позову мешканців щодо відшкодування їм вартості на ремонт будинків від В. Михайлова та Л. Пипкіної. У суді були представлені доказові факти руйнування будинків саме через будівництво, фотографії та свідчення спеціалістів ДАБКу та Центрального районного виконкому, які неодноразово приходили на місце конфлікту. Втім суддя Г. Подзігун не дуже переймалася бідою позивачів. Вона присудила, зокрема, Г. Ємельяновій виплату всього 10 тис. грн. на капітальний ремонт майже зруйнованого будинку та 1 тис. грн. моральної шкоди. До того ж позивачі заплатили ще й судовий збір.

Яким би недостатнім та несправедливим не виглядало рішення суду, його виконанню люди були б раді. Однако і цього їм не судилося. Стребувати гроші немає з кого: Михайлов, як запевняють судові виконавці, не проживає ні за жодною відомою адресою. Шукайте його, мовляв, самі та повідомте про це виконавчу службу!

Десь «у бігах, за кордонами» знаходиться і Людмила Пипкіна, до якої також неможливо пред’явити ніяких претензій. От і залишаються мешканці двору ні з чим.

Тим часом у двір продовжують ходити численні комісії, відвідання яких нічого не змінює. Остання навідалася на проспект Леніна, 286, 24 червня. Ганна Ємельянова вже отримала чергову відповідь та акт обстеження будинку, у якому зазначено, що «будівля 1917 року знаходиться у занедбаному стані та потребує капітального ремонту». Спеціалісти виконкому Центрального району, які приходили з перевіркою, порадили мешканцям… звертатися до спеціалізованої установи та проводити за свої кошти експертизу будівель на предмет того, від чого виникли пошкодження. До речі, така експертиза коштуватиме для людей, переважно пенсіонерів із мізерною пенсією, близько шести тисяч гривень. Навряд чи місцеві чиновники замислюються над тим, а чи можуть люди дозволити собі таку розкіш? І врешті-решт, чому вони повинни нести такі витрати через недбалість багатого і нахабного сусіда? Зрозуміло, що для працівників виконкому легше видавати безкоштовні поради, які ні до чого їх не зобов’язують, аніж керувати районом за законами і по справедливості та не дозволяти «Михайловим» і «Пипкіним» «сідати на голову» пересічним громадянам.

Татьяна ФИЛИППОВА, Николаевский центр журналистских расследований

Сообщение:

*

НОВОСТИ