Яструбинівські мініатюри – з них складається велика ода Хлібові

Цієї гарячої жнивної днини мій шлях проліг до села Яструбинового. Фактично це – географічний центр Миколаївської області… Саме тут базується відоме в регіоні та далеко за його межами Державне підприємство «Дослідне господарство «Зорі над Бугом», яке очолює хлібороб від дідів-прадідів Юрій Юрійович Єлінєвський. Пропоную нашим читачам ознайомитися із сьогоднішнім днем та історією славного господарства за допомогою міні-замальовок, адже, кажуть, саме із великої кількості миттів й зіткане полотно нашого життя.

***
Директор почав наше спілкування із приємної новини.

– Сьогодні на ранішній планерці, – поділився зі мною радістю Юрій Юрійович, – було прийнято рішення відправити трьох дітей наших працівників на море, до Рибаківки.

Слід додати, що вартість однієї путівки становить три тисячі гривень. Але в сільгосппідприємстві не шкодують коштів на дітей, бо чудово розуміють: це – майбутнє нації. Від того, наскільки здоровими, розвиненими та щасливими будуть наші маленькі сонечки, залежить доля окремого села, району, всієї держави.

Юрій Єлінєвський.
 

Відтак дитинству приділяють усіляку увагу. Діти за кошти господарства їздять на море, вирушають у цікаві та пізнавальні екскурсії. ДП «ДГ «Зорі над Бугом» також узяло шефство над дитячими установами – школою та дитсадком, істотно здешевлюючи вартість харчування та роблячи меню дітей калорійним та натуральним.

То чи слід дивуватися тому, що із кожним маленьким мешканцем села Юрій Єлінєвський щиро вітається при зустрічі, називаючи того по імені.

***

Говорячи про ранішню планерку, керівник умовчав про одну суттєву, як на мене, деталь. Утім про неї добре відомо яструбинівцям. Засідання активу господарства о сьомій годині є межею, після якої, власне, й закінчується ранок і починається день.

Сам же директор прокидається о четвертій – п’ятій ранку. Справ – невпрогорт: упродовж робочого дня слід і про вирішення глобальних завдань подбати, й скорегувати поточні справи. Щодня на службовій автівці Юрій Юрійович «намотує» десятки кілометрів, буваючи то на одному, то на іншому полі, тож можна стверджувати – він на самісінькій передовій жнивного фронту. А й справді, генералові жовто-гарячих масивів не лічить ховатися за спинами «рядових» – механізаторів, водіїв, доярок, інших працівників.

***

Я не випадково взяв слово «рядові» у лапки. Адже насправді кожен із членів трудового колективу є рівноправним творцем загального успіху. Розвиваючи той чи інший напрямок, голова господарства перед прийняттям стратегічного рішення обов’язково порадиться із вузькими спеціалістами. Але коли рішення прийнято – його слід виконувати без вагань і обговорень. Залізна дисципліна – одна із запорук сталого та успішного розвитку сільгосппідприємства.

Але по праці – й шана відповідна. Середня зарплата в господарстві коливається від 3 до 4 тисяч гривень, і це при тому, що після завершення сезону людей не відправляють у центр зайнятості, а забезпечують цілорічну роботу. Усі відрахування відбуваються «по-білому», із відповідною сплатою до соціальних фондів, тож люди не залишаться без пенсії чи інших державних виплат. Сприяє соціальному захисту трудівників і неухильне дотримання колективного договору, в якому прописано чимало преференцій для людей праці. Це і достойна заробітна плата, і можливість відпочити в кращих санаторно-курортних закладах країни, і перспектива вивчити своїх дітей за кошти господарства, і гаряче харчування за символічну платню. Крім того, за собівартістю кожен член трудового колективу може придбати продукцію сільгосппідприємства. До прикладу, натуральне м’ясо коштує 15-18 гривень за кілограм, яйце – 5 гривень за десяток, тюк сіна обійдеться охочим лише у вісім гривень.

***

То, можливо, в Яструбиновому вже живуть при соціалізмі?

– Наші люди справді не бідують, – погоджується зі мною Юрій Єлінєвський. – Але за все, чого ми досягли, слід завдячувати наполегливій та сумлінній праці наших прекрасних людей.

У когорті кращих – завідувач току Володимир Гончаренко, слюсар току Валентин Шевченко, водії Сергій Кравець та Микола Ярчук, завідувач ферми Надія Чулкова, свинарка Олександра Бугайова, обліковець Любов Головінець, трактористи Олександр Федчер, Анатолій Могила та Олександр Бугайов.

Анатолій Журавський і Ігор Лагода.
 

***

І справді, ДП «ДГ «Зорі над Бугом» немов застрягло у машині часу. Навіть здається, що в Яструбиновому ще живуть, як у кращих традиціях радянського села. Насамперед, – це одне з небагатьох сільгосппідприємств в області, котре зберегло і розвиває різногалузеве виробництво. Основою основ є, звичайно, рослинництво, але тут дбають і про розвиток тваринництва, мають власну переробку сільгосппродукції. Одне слово, на тутешніх чарівних просторах село виконує свою споконвічну місію – забезпечує продовольчу безпеку всієї країни.

Ще донедавна тваринництво в державному підприємстві було представлено лише (лише?!! – А.Т.) тисячею голів свиней та трьома тисячами курей на яйце. Але якось Юрій Єлінєвський замислився: в багатьох країнах світу є досить популярною та вигідною справою вівчарство. У нас же, на численних схилах та неудобах, сам Бог велів займатися цим напрямком, до того ж вівці непримхливі – їдять не тільки соковиті трави, а й степові колючки-закорючки залюбки ковтають.

Замислено – зроблено. Тож нині «мукаючий парк» сільгосппідприємства поповнився ще тисячею овець породи Романовська. Це – свіжа копійчина, що повсякчас «капає» до каси господарства. А нещодавно тут зацікавилися розвитком молочного скотарства, придбавши півсотні добірних корів.

***

Але правду кажуть: хліб – усьому голова. Окрім вирощування всіх основних культур, ДП «ДГ «Зорі над Бугом» насамперед славиться хліборобськими звершеннями та звитягами. Протягом останніх років яструбинівське господарство є незмінним лідером Вознесенщини щодо валу зерна та середньої врожайності. Ось і минулого, неврожайного, року тут зібрали на круг по 20 центнерів ранніх зернових, у той час як у середньому по району – від 10 до 12 ц/га. Відповідно музей слави сільгосппідприємства та його керівника поповнився ще однією почесною грамотою (а загалом їх не один десяток!). А цьогоріч урожайність у районі коливається від 26 до 29 ц/га. Нібито непогано, але в Яструбиновому мають ще більше – близько 40 центнерів добірного зерна з кожного гектара!

І цих достойних показників, як уже було зазначено вище, досягнуто на малопродуктивних грунтах – здебільшого це балки та схили, солончаки.

***

У чому ж секрет успіху?

У багатьох чинниках. І в налагодженому до кожного гвинтика механізмі організації праці, й у неухильному виконанні аграрних азів та технологій. Це і дотримання сівозмін, і внесення в необхідній кількості мінеральних і органічних добрив, вчасний обробіток грунту тощо. До того ж у землю лягає лише добірне насіння – ДП «ДГ «Зорі над Бугом» спеціалізується на насінництві, являючись експериментальним майданчиком для щойно розроблених науковцями з Національної академії аграрних наук сортів та гібридів.

Тож якщо хочете мати найкраще для південних степів насіння – сміливо звертайтеся в ДП «Дослідне господарство «Зорі над Бугом».

Механізатор Павло Лупу і водій Олександр Бугайов.
 

***

…Небесне світило добряче припікало, тож від полуденної спеки кортіло якнайшвидше сховатися в холодку. Проте молодий комбайнер Ігор Лагода та його досвідчений помічник Анатолій Журавський працювали, що називається, без шуму та пилу. Ще б пак – на озброєння мужніх капітанів степових фрегатів цього року надійшла найсучасніша хлібозбиральна техніка – комбайн «CLAAS TUCANO 440». Усередині довершеної, оснащеної різноманітною електронікою машини – комп’ютер, котрий повідомляє про найдрібніші параметри руху та виконання різноманітних операцій. Звісно ж, працює кондиціонер із клімат-контролем, є холодильник, а саме перебування в кабіні цього новітнього велета інженерної думки перетворюється ледве не в суцільний відпочинок. «Це – Мерседес у світі комбайнів», – із неабияким задоволенням констатує Юрій Єлінєвський та за мить вмощується за штурвал багатотонної машини. Уже з перших рухів видно, що Юрій Юрійович – далеко не новачок у хліборобській справі.

Придбання чотирьох новеньких комбайнів коштувало підприємству одного мільйона доларів. Проте тепер урожай збиратимуть у стислі строки та з мінімальними втратами. А механізатори матимуть найкомфортніші умови праці – такі, про які їхнім батькам та дідам годі було й мріяти.

***

«Я переконаний, – каже керівник ДП «ДГ «Зорі над Бугом» Юрій Єлінєвський, – що і за нинішніх умов займатися сільським господарством економічно вигідно та доцільно. А якби ще всіх сільгоспвиробників вивести з «тіні», то ожило б українське село».

Ці судження Юрій Юрійович підкріплює нехитрою арифметикою: якщо державне підприємство з одного гектара ріллі сплачує 470 гривень різноманітних податків та зборів на рік, то одноосібники – якихось жалких 43 гривні. Усі на селі знають, чому так відбувається: земля обробляється нелегально, та й зерно скуповується хитрими ділками прямо від комбайну, при цьому – по найменшій ціні.

– Від застосування цієї схеми, – міркує Юрій Єлінєвський, – у програші всі – і держава, і місцевий бюджет, та й самі люди продають зерно за мінімальними цінами. Тож конче необхідно виходити з «тіні», а не давати нажитися баригам-перекупникам. Тоді матимемо і гарні дороги, й будинки культури, сучасні заклади медицини та освіти тощо.

Над вирішенням цієї проблеми також наполегливо працює Ю.Ю. Єлінєвський, якого нещодавно обрано головою ради сільгоспвиробників Вознесенського району.

***

Досвідчений аграрій має рацію. Та й загалом – цей керівник державного підприємства мислить глобальними, державницькими критеріями. Побільше б таких очільників – і Україна давно б уже зажила славу розвиненої європейської країни, справжньої житниці Європи.

Ось уже протягом десяти років Юрій Єлінєвський стоїть у керма ДП «ДГ «Зорі над Бугом». Десятиліття системної, творчої, успішної праці. На жаль, зорі Фортуни поки не розташувалися на небі таким чином, щоб ця заслужена та мудра людина, аграрій від Бога був відзначений бодай званням «Заслужений працівник сільського господарства України».

Проте, мабуть, це не так і важливо. Адже Ю.Ю. Єлінєвський на Вознесенщині – справжній народний працівник аграрної ниви.

«До людей слід ставитися по-людяному», – цій батьківській настанові Юрій Юрійович не зраджує й понині.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ