Олена Димчишина: «Спостерігаємо позитивний вплив на вирішення кадрових проблем»

Першої неділі листопада в Україні відзначається День працівника соціальної сфери. Чільне місце серед соцпрацівників займають фахівці державної служби зайнятості. Тож напередодні цього професійного свята ми зустрілися з в.о. директора Миколаївського обласного центру зайнятості О.В. ДИМЧИШИНОЮ, яка докладно та відверто відповіла на запитання «РП».

– Олено Володимирівно, яка наразі ситуація на ринку праці регіону, чи змінилася вона в 2013 році порівняно з попереднім періодом?

– За дев’ять місяців поточного року послугами базових центрів зайнятості Миколаївщини скористалися майже 50 тисяч мешканців області, із них близько 31 тисячі осіб звернулися до нас саме в 2013 році. Якщо порівнювати з відповідним періодом минулого року, то маємо збільшення на 2,7 тисячі громадян.

– Про що говорить така тенденція?

– Таке зростання кількості клієнтів служби зайнятості кардинально не впливає на ситуацію на ринку праці, адже подібні сплески – в той чи інший бік – фіксувалися і раніше. Водночас така тенденція свідчить про те, що люди намагаються знайти роботу саме за допомогою центру зайнятості.

Загалом за 9 місяців ц.р. були працевлаштовані більше 21 тисячі осіб, і це на 12 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2012 року. Підвищення рівня працевлаштування безробітних я насамперед пов’язую з налагодженням тісної співпраці із роботодавцями. У цьому році кількість роботодавців, які надають нам вакансії, збільшилася на 600 порівняно з минулим роком.

Олена Димчишина відкриває захід «Ярмарок вакансій для інвалідів».

– Завдяки чому надавачі роботи стали активніше співпрацювати із центрами зайнятості?

– Важелів адміністративного впливу на них ми, звісно, не маємо, тож намагаємось поінформувати про послуги нашої служби та переваги співпраці із нами якомога більшу кількість роботодавців.

До речі, згідно з оцінками Міжнародної організації праці, рівень безробіття в Миколаївській області за перше півріччя 2013 року зменшився на 0,2 відсотка і дорівнює 7,9%. Відповідно рівень зайнятості збільшився до 60,4%. За цим важливим показником Миколаївщина посідає дев’яте місце в Україні.

– 1 січня цього року набув чинності новий Закон України «Про зайнятість населення». Яким чином нововведення вплинули на ринок праці та рівень безробіття?

– Найбільший позитив ми спостерігаємо від запровадження ваучерів для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці осіб старше 45 років. Станом на 18 жовтня такою можливістю в області вже скористалися 573 людини, із них 139 осіб уже навчаються. На рахунки навчальних закладів нами вже перераховано майже 900 тисяч гривень. Серед навчальних закладів, в яких люди вирішили підвищити власну конкурентоспроможність на ринку праці, переважають виші та коледжі Миколаївського регіону.

Так, у Національному університеті ім. адмірала Макарова за спеціальністю «Програмне забезпечення» виявили бажання навчатися 17 осіб. У Національному аграрному університеті 19 чоловік здобудуть нові знання за напрямком «Агрономія», ще шість – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». У Первомайському політехнічному коледжі можна навчатися за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів». А у Вознесенському коледжі МНАУ підвищать власну кваліфікацію землевпорядника 27 осіб.

При цьому варто відзначити, що серед майже шестисот новоспечених студентів половину становлять не безробітні, а працюючі, котрі вирішили підвищити власну кваліфікацію з метою збереження свого робочого місця. Кожному із тих громадян, хто має право на такий вид навчання, не відмовлено у такій можливості. У середньому вартість одного ваучера становить близько 8 тисяч гривень, цю суму ми оплачуємо у повному обсязі, адже за законом маємо право виділити на одну особу до десяти мінімальних заробітних плат. Тож, користуючись нагодою, хотіли б запросити до співпраці всіх бажаючих мешканців області.

Організація громадських робіт у Кривому Озері.

– Але, наскільки мені відомо, і про це свідчать звернення до редакції «РП» наших читачів, порядок видачі ваучерів потребує вдосконалення, в тому числі щодо розширення переліку спеціальностей, за якими можна отримати другу освіту?

– Так, справді, ми про це знаємо. Тож наразі готуються зміни до Постанови про порядок видачі ваучерів. Міністр соціальної політики України Наталія Юріївна Королевська під час нарад намагається зібрати та узагальнити для подальшої роботи побажання та зауваження служб зайнятості з різних регіонів України.

До прикладу, людина закінчила технікум десь у 70-х роках минулого століття. За нинішньою класифікацією це відповідає рівню бакалавра, проте спеціальність у претендента інша, ніж є тепер, відтак ми не можемо виділити кошти цій людині задля підвищення кваліфікації. Тож у змінах до Постанови необхідно врахувати це протиріччя та усунути його. Також ми внесли пропозицію щодо збільшення переліку спеціальностей, за якими можна підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Бажано також, щоб області могли самостійно складати подібні переліки спеціальностей – з тим, щоб максимально врахувати специфіку ринку праці того чи іншого регіону.

– Яких спеціальностей конче бракує у згаданому Переліку?

– Це, передусім, працівники галузей освіти, охорони здоров’я, морегосподарського комплексу, інженери-будівельники, що, погодьтеся, складає досить вагомий прошарок нашого суспільства. Натомість інтереси представників робітничих професій враховані максимально.

Щодо інших новацій, то ми також розпочали роботу по виплаті компенсації роботодавцям єдиного соціального внеску за новостворені робочі місця. Станом на 23 жовтня 29 роботодавців Миколаївщини отримали 37,08 тисячі гривень компенсації за створення 43 нових вакансій.

Якщо ж оцінювати новий закон у цілому, то він позитивно вплинув на рівень взаємодії служби зайнятості та її соціальних партнерів, зокрема це стосується органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Наші позиції зблизилися, що спонукало шукати нові напрямки роботи.

– Чи можна конкретизувати?

– Візьмемо бодай організацію громадських робіт. З нового року, як ми знаємо, фінансування такого виду тимчасової зайнятості населення здійснюється на паритетних засадах як з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, так і з місцевих бюджетів. Завдяки такій тісній співпраці вже 5110 осіб взяли участь у громадських роботах. Загалом у місцевих бюджетах заплановано 1 мільйон 100 тисяч гривень на ці цілі, стільки ж дає наш Фонд.

– Але це ж істотно менше, ніж торік.

– Так, Ви маєте рацію. Але проблема упирається в можливості місцевих бюджетів, ми ж готові фінансувати громадські роботи на рівні минулого року. У принципі, на місцях мають бути зацікавлені у збільшенні фінансування цих робіт, адже користь від того мають ті ж місцеві громади. Найбільш відповідально до цього питання поставилися у Братському, Березанському, Баштанському, Врадіївському районах, де виділені досить солідні кошти на організацію оплачуваних громадських робіт. Проте робота у цьому напрямку продовжується, зокрема я мала зустріч із цього питання з усіма керівниками районів та міст області, тож є всі підстави очікувати, що в 2014 році бюджетне фінансування громадських робіт буде збільшено.

– Повертаючись до теми освіти, хотів би запитати: наскільки виші при формуванні лімітів на ті чи інші спеціальності враховують побажання служби зайнятості, адже, як відомо, у центрах зайнятості сьогодні мало не вишукалася черга із дипломованих юристів, економістів та бухгалтерів?

– Ми активно співпрацюємо з Департаментом освіти і науки облдержадміністрації, інформуємо – скільки у нас є на обліку тих чи інших фахівців, чи є відповідні вакансії на ринку праці.

До речі, частка молоді до 35 років на обліку в центрах зайнятості становить близько 40 відсотків. Але молодим людям легше знайти роботу і в силу своєї мобільності, і завдяки здатності до швидкого навчання та перенавчання. Набагато складніше зробити це особам передпенсійного віку – тим, кому залишилося кілька років до виходу на заслужений відпочинок. Тож цим людям, а також іншим соціально незахищеним верствам населення намагаємось приділити максимум уваги. Але, попри реалії та труднощі сьогоднішнього ринку праці, хочу наголосити: той, хто хоче і вміє працювати, рано чи пізно достойну роботу собі знаходить.

– У сільській місцевості чимало людей нарікають на те, що вони не можуть стати на облік служби зайнятості як безробітні, бо мають два гектари землі для ведення особистого селянського господарства…

– Тепер, відповідно до нового закону, такі особи мають право на реєстрацію в службі зайнятості, але за умови, що за останні 12 місяців принаймні шість місяців вони працювали, тобто мали страховий стаж. Проте, навіть якщо людина не може отримати статус безробітного, вона має право звернутися до центрів зайнятості та отримати комплекс послуг із пошуку роботи.

– Оцінюючи діяльність базових центрів зайнятості, кого можете виділити з-поміж інших?

– На досить високому рівні організовано роботу Баштанського, Вознесенського, Жовтневого, Ленінського, Миколаївського центрів зайнятості.

– Що очікує ринок праці у майбутньому?

– Напевно, не за горами ті часи, коли гостро постане кадрова проблема, – знайти кваліфікованих працівників буде досить складно. Адже, і це ні для кого не секрет, чимало людей виїжджає працювати за кордон у пошуках гідно оплачуваної роботи. Серед них – багато молоді. З іншого боку, більш старші працівники з плином часу ідуть на пенсію, тобто залишають ринок праці. Тож роботодавцям слід ретельніше підходити до питання підбору кадрів та збереження наявного кадрового потенціалу.

– Олено Володимирівно, що побажаєте колегам з нагоди професійного свята соцпрацівників?

– Кожній людині бажаю гідної роботи, яка б приносила не лише матеріальне, а й моральне задоволення. Колегам і партнерам соціальної сфери зичу міцного здоров’я, сімейного затишку та успіхів в усіх справах. Нехай кожен день сповнюється позитивними враженнями і душу зігрівають теплі слова вдячних людей!

Вів інтерв’ю Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ