Жіноче обличчя сільської влади

Цікавий факт: у Миколаївському районі серед усіх сільських голів рівно третину складають жінки. Одній з них – Кіровській сільській голові Галині Вікторівні Антонюк – односельці вже другий термін поспіль довіряють керувати життям двох немаленьких сіл – Кірового та Старої Богданівки. Напередодні міжнародного жіночого свята ми вирішили поцікавитися, як їй працюється і як справляється вона із нелегкою, все ж таки чоловічою роботою?

Мрія і життя

Галина Вікторівна Антонюк народилася у багатодітній сім'ї у селі Нечаяному Миколаївської області, але одразу після школи мріяла стати міською мешканкою. Втім, вочевидь, доля ненав'язливо, але цілеспрямовано направляла її життєвий шлях туди, де, без перебільшення, Галина Вікторівна знайшла своє місце в житті.

Після невдалої спроби вступити на історичний факультет у Дніпропетровську, вчорашня випускниця повернулася у рідну область та без іспитів вступила до Новобузького педагогічного училища. Навчання потім продовжила у Одеському державному педагогічному університеті. Коли молодий спеціаліст приїхала працювати на Миколаївщину, у село Кірове, то одразу заявила у сільраді: я до вас – тільки на два роки. Мовляв, відпрацюю обов'язковий термін, а потім поїду у місто!

Втім, у господарстві доклали чималих зусиль, щоб затримати талановитого, знаючого та старанного педагога: окрім того, що одразу запропонували керівну посаду – завідувачки дитячого садка, надали ще на пільгових умовах будиночок, корову, а чоловікові Валерію Васильовичу знайшлася робота електрика на інкубаторі. Так молода сім'я оселилася у Кіровому.

Дитсадка на той час у селі фактично не було: дитячі групи були розкидані у переселенських будиночках, тому з першого робочого дня Галині Вікторівні довелося обходити владні кабинети, переконуючи у необхідності побудувати дитсадок. Для того, щоб у 1988 році відбулося його урочисте відкриття, усі співробітники і самі багато працювали та зробили заклад затишним і гарним, наповненим сонцем і квітами, які так любить Галина Вікторівна.

У новій для себе ролі

Склалося так, що через зниження народжуваності на довгі 15 років заклад закрили. Галина Вікторівна, яка керувала ним майже 25 років, і не думала, що улюблений садочок їй доведеться буквально відроджувати вже на посаді сільського голови, на яку її обрали у 2006 році. На жаль, на той час дитсадок являв собою лише голі стіни. Окрім складного і тривалого відновлення усієї документації, Галина Антонюк організовувала односельців на численні суботники, під час яких приміщення вичистили, звільнили від сміття, поштукатурили, пофарбували. Все зроблене власними руками без копійки бюджетнних коштів потім показали місцевим депутатам та заручилися їхньою підтримкою. У подальшому з'явилися кошти на проведення капітальних робіт: відремонтували дах, полагодили опалення, освітлення та водопостачання, вентиляцію та сигналізацію. У дитсадку тепер є свій профілакторій, музична та спортивна зали. Сьогодні дитсадок «Світлячок», у якому виховуються діти сіл Кірового та Старої Богданівки, подекуди перевершує дитсадки у місті і вважається у районі зразковим.

На посаді сільського голови Галина Вікторівна одразу взялася за вирішення найважливіших для громади життєвих проблем. За свою першу каденцію їй вдалося зробити стільки, скільки хтось інший не зробив би і за три строки. У Старій Богданівці провели газ, відкрили сучасний ФАП із новим обладнанням, відремонтували вулиці Степову та Очаківську. У Кіровому ФАП перевели у нове приміщення, відремонтували вулицю Садову. Справжнью перемогою у сільраді вважають придбання і встановлення двох частотних перетворювачів, які дозволили повністю вирішити питання цілодобового постачання води у населені пункти сільради. Відкрили сільську бібліотеку.

Треба зазначити, що Галині Вік-торівні дісталося складне господарство, Сільрада, до якої входять два села із населенням більше 1000 чоловік, є дотаційною, власних джерел доходів майже немає, бо немає ані підприємств, ані організацій. Землі розпайовані і здані в оренду, є лише одне фермерське господарство. Половина населення працює у Миколаєві.Отож і довелося згуртовувати навколо себе депутатів, працівників місцевої влади, бізнесменів та активних односельців. Керуючись принципом «Стукайте – і вам відкриють», команда однодумців під керівництвом Галини Антонюк досягла суттєвих результатів. Тому не дивно, що під час чергових виборів 80% односельців віддали голоси за свого сільського голову.

– Мені було дуже приємно, що мені довіряють. Це мені дало такий стимул, просто з'явилися крила за спиною! – говорить Галина Вікторівна. – Я переконана, що люди – це наш золотий скарб. Інколи вони мене розуміють, підтримують, подекуди – вимагають неможливого і не бажають нічого слухати, живуть ще спогадами про радянське минуле, хочуть мати все і одразу. І все ж таки вони працьовиті і добрі. Знаю, що з такими людьми можна побороти усі труднощі!

Жінки беруть відповідальність

Після виборів напружена робота у сільраді продовжилася. Якось на виконкомі обговорювали питання реставрації пам’ятника загиблим воїнам. Потрібно було оновити постамент, доповнити списки загиблих на гранітній плиті, окремо зробити дошку з іменами воїнів, що померли вже після війни. Оновити святе для всіх селян місце треба було… не маючи на це ані копійки бюджетних коштів. Тоді член виконкому, активна помічниця сільського голови Людмила Ганчо сказала: «Ми ж – жінки! Що може бути нам не під силу?».

Задумали – і зробили! Нині на території сільради стоїть цілий меморіальний комплекс, збудований на гроші спонсорів. Він складається з двох частин: «Они не вернулись из боя» і «Мы помним о Вас, мы гордимся Вами».

Завдяки наполегливості, працьовитості, дипломатичності та неабияким організаторським здібностям сільського голови на в'їзді у Стару Богданівку з’явилася стела із написом: «Вас вітає земля Аркаса!», у Кіровому виріс чудовий парк із кленів, дубів та ясенів, побудовані ігрові дитячі майданчики, зроблено капітальний ремонт кількох вулиць. На черзі – вуличне освітлення в обох селах, встановлення огорожі навколо сільського кладовища. А ще треба доводити до ладу сільський клуб, відкрити перукарню та майстерню з ремонту взуття та одягу. Сільрада активно допомагає людям і в отриманні кредитів на ремонт та будівнитво житла, на газифікацію, у виготовленні документів та заготівлі дров.

За численними побутовими справами сільський голова не забуває і про суто людьське спілкування. До свят отримують вітання ювіляри, ветерани, заслужені односельці, для пенсіонерів готують цінні подарунки та продовольчі набори. Відчуваючи турботу про себе, мешканці завжди відгукуються на прохання допомогти сільраді, вийти на суботник.

– Люди бачать, що є результати нашої роботи, – говорить Галина Вікторівна. – Обов'язково два- три рази на рік ми звітуємо про зроблене в обох селах. Обговорюємо питання та проблеми, які потребують вирішення, а головне, люди розуміють, що, окрім нас, цього ніхто не зробить.

Думаю, що запорукою успішної роботи Галини Антонюк є її особливе вміння спілкуватися з людьми. У розмові вона часто промовляє слово «люблю»: «Люблю дітей, усіх наших сільських голів, дружу з ними». Так само з любов'ю вона ставиться до всього оточуючого: «Люблю свій дитсадок, квіти, яких у мене багато вдома і в сільраді». У відповідь Галина Вікторівна, напевне, відчуває таку ж любов і повагу односельців.

Невеликого зросту, привітна, дуже доброзичлива, Кіровський сільский голова Галина Вікторівна Антонюк при всій зайнятості завжди залишається справжньою жінкою. А як же із юнацькою мрією про місто?

– Живу у селі, і як жінка, і як сільський голова вважаю себе щасливою людиною, – зізнається Галина Вікторівна, навіть не чекаючи традиційного запитання журналіста про це. – Я маю сім'ю, чоловіка, двох дочок – Ірину та Яну, двох онучок – Єлизавету та Софію. Маю роботу, якою живу. Маю підтримку в колективі і громаді. Маю друзів-однодумців – це мудрі колеги по роботі, рідні сільські голови Миколаївського району. Маю наставників, керівників району – голову райради Ю.В. Серебрякова та голову райдержадміністрації С.М. Григорьєва, які вислухають, зрозуміють, порадять, застережуть від помилок, допоможуть.

Користуючись тим, що до друку готується матеріал у газету, Галина Вікторівна попросила від себе привітати з наступаючим Міжнародним жіночим днем 8 березня усіх жінок:

– Бажаю всім вам бути щасливими! Нехай завжди на нашій землі буде мир та спокій, незалежність та добробут, а у ваших сім'ях – любов та злагода! Нехай усі ваші мрії здійсняться!

Щирі привітання зі святом Галині Вікторівні Антонюк адресує і наша редакція та бажає міцного здоров'я, сімейного благополуччя, успіхів у роботі та удачі у всіх справах!

Тетяна ФІЛІППОВА

Сообщение:

*

НОВОСТИ