Найближчий порадник і захисник

Мужня чоловіча професія міліціонера завжди вабила мрії юних хлопчаків, які уявляли себе дорослими і героїчними лицарями у формі. Як ніколи сьогодні відчуваємо потребу у благородних постатях, мужніх професіоналах, які рятують людські життя, виконують складні операції по знешкодженню злочинів проти держави та людяності.

18 червня в Україні відзначається День дільничного інспектора міліції, що дає нагоду звернути увагу на представників цієї професії та оцінити їх суспільну роль.

Ми приблизно знаємо, хто такий дільничний, адже до його допомоги вдаємося, коли потрібно заспокоїти сусідів-бешкетників, зупинити посягання на територію чи майно, на нього покладаємо надію у пошуках вкраденого та спробах вирішити чимало інших проблем, що заважають нормальному повсякденному життю.

Робота дільничного інспектора не з тих, що оповиті пафосом та романтикою. Вона досить приземлена та буденна. Проте, якщо поцікавитись її специфікою, то виявиться, що хороший дільничний інспектор має бути трохи і розвідником, і слідчим, і психологом.

Взірцем дільничного міліціонера називають мешканці Заводського району Миколаєва капітана Олександра Суркова.

Олександр Сурков привітно зустрів мене у приміщенні дільниці, де я стала свідком розгляду справи стареньких відвідувачів. З перших секунд було зрозуміло, що до нього вони прийшли шукати правди і допомоги як до єдиної в цьому світі інстанції, на яку ще є надія. Олександр повідомив їх про позитивний результат вирішення проблеми. Пенсіонери ж не скупилися на похвалу про свого дільничного інспектора: «Завжди вислухає, прийде на допомогу, дуже тактовний, людяний». Таке дефіцитне нині поняття, як «людяний», звучало кілька разів з вуст вдячного подружжя.

Потім мені довелося вислухати їх багатосерійну історію справжньої ворожнечі між сусідами із скандалами, бійками, навмисним пошкодженням майна та іншими пристрастями «класики жанру». У таких обставинах гостро потребуєш того, хто оперативно й дієво зможе щось виправити. От тоді і згадуєш про дільничного міліціонера і, якщо пощастить з його професіоналізмом та характером, то його велике значення в суспільному житті вже не викликатиме сумнівів.

Та повернемося до героя цього нарису. Свою роботу в міліції він розпочав у 2008 році, маючи за плечима дві вищі освіти як фахівець з історії та юриспруденції. Керівництво та співробітники характеризують Олександра як енергійного, морально стійкого, ввічливого, тактовного і напрочуд скромного співробітника, який користується авторитетом серед колег. У скромності Олександра я переконалася особисто. Він охоче розповідав про проблеми мешканців району, законодавчі колізії, проте на питання про особисті досягнення, розкриті злочини розповідати не хотів, сказавши лише, що у райвідділі є всі статистичні дані про його роботу.

Отже, за даними статистики, за 5 місяців поточного року Олександр особисто розкрив 9 злочинів, виявив 53 адміністративні правопорушення та розглянув 227 звернень осіб, які мешкають на адміністративній дільниці, що обслуговується ним.

Найчастіше у цьому списку згадуються крадіжки, суперечки між сусідами, сімейні дебоші, шахрайство. Вряди-годи до дільничного звертаються з проблемами, які зовсім не входять до його компетенції, наприклад, з приводу бродячих собак.

Дивлячись на цю статистику, стає зрозумілим, що основна маса проблем, які повинен розв’язувати дільничний інспектор, стається через брак загальної культури громадян. Чого тільки варті загальнопоширені «музичні ночі», коли радість одного меломана чи компанії реалізовується за рахунок безсонної ночі та нервів сусідів по будинку. Якось цікавилась у друзів з Польщі, як у них вирішується така проблема та до кого вони звертаються по допомогу, на що отримала відповідь, що з такою проблемою не стикаються, бо існує апріорне правило поводження між сусідами: «Я поважаю твої права на спокій і комфорт – ти поважаєш мої». Музику там слухають неголосно і до 22 години. До речі, ті самі правила поваги до комфорту інших діють і в громадському транспорті.

Брак загальної культури, ігнорування чужих прав на спокійне життя, неповага один до одного електризують суспільство, породжують таку агресію між сусідами, коли стосунки вирішуються відкритим протистоянням, бійками, буквально кажучи війною, в яку зобов’язаний втрутитись міліціонер.

Дільничний інспектор виконує функцію не тільки модератора взаємовідносин мешканців з позиції законності і права, а ще й має бути хорошим психологом, аби налагодити контакт з розлюченими людьми та налаштувати їх на мирний спосіб вирішення конфлікту. По суті, дільничний залагоджує ті прогалини у вихованні та загальній культурі нашого суспільства, без яких ми жили б спокійніше, а у дільничного було б більше часу на іншу важливу роботу, зокрема – контроль за потенційно небезпечними мешканцями, що мають схильність до криміналу чи судимість, допомогу у розслідуванні злочинів.

До повноважень дільничного інспектора входить також робота з охорони громадського порядку на території його обслуговування, в тому числі під час проведення масових заходів.

У літній період до цих обов’язків додається також патрулювання територій баз відпочинку.

Поняття «ненормований робочий день» для дільничного означає, наприклад, що вільний день у неділю – вже як подарунок. Адже у правоохоронця надто насичений список обов’язків.

Сучасність внесла корективи в роботу міліціонерів: навантажень та стресу стало більше, робота забирає майже весь час, через що надто мало уваги Олександр може приділити двом маленьким синам і дружині. Було б добре, якби ускладнення і напруженість робочого графіку компенсувались матеріально, проте міліціонер розуміє, що начальство, якби й хотіло надати певну фінансову компенсацію співробітникам, то такої можливості немає у бюджеті.

Під час розмови про специфіку роботи дільничного Олександр відзначив, що досить часто хорошими помічниками у розкритті злочинів, пошуку крадіїв та шахраїв стали електронні засоби спостереження, які зараз скрізь: відеокамери, автомобільні відео-реєстратори, які фіксують усе, що відбувається довкола, і зловмисник, у принципі, ніколи не зможе прорахувати усі свої дії так, щоб раптом не стати «відеозіркою» для упереджених глядачів у погонах.

Чесно кажучи, заздрити роботі дільничного не доводиться. За таких обставин хотілося дізнатись у Олександра, що ж у його роботі приносить йому задоволення. На це була коротка відповідь – колеги, з якими склались хороші стосунки, взаємна допомога та моральна підтримка, а також усвідомлення того, що ти корисний людям, допомагаєш налагодити нормальне і спокійне буденне життя, якого прагне кожен з нас.

Це була замальовка до загального портрета рядового дільничного міліціонера, в роботі якого завжди є суспільна потреба, а його добросовісне виконання обов’язків знаходить щиру вдячність у людей. Можливо, саме тому про дільничного неодноразово знімали художні фільми, в яких він постає захисником, що і розсудить по справедливості та по закону, і прийде на допомогу.

Хотілося б тільки одного – розуміння державними мужами того факту, що про захисників народу і держави потрібно дбати і на достойному рівні утримувати армію, забезпечити достойну оплату праці міліціонерів, бо, як показують останні події, – економія на цих питаннях, а також нехтування людьми такої професії може невимовно дорого коштувати суспільству.

Наталія ЖУРМІЙ
Фото автора

Комментарии:

  1. Сергей:

    Браво! Давайте хвалить ментов за то что они ВЫПОЛНЯЮТ-СВОЮ-РАБОТУ

Сообщение:

*

НОВОСТИ