Микола Романчук: «Березнегуватський район як дзеркало соціальної та медичної сфери області. І не тільки»

У черговій робочій поїздці по Березнегуватському району, яка відбулася 16 липня, голова облдержадміністрації Микола Романчук оглянув сільські амбулаторії сімейної медицини, зустрівся із мешканцями сіл, вислухав їхні скарги та прохання, а також провів збори із районним активом.

По вибоїнах – у глибинку

Те, що у районі губернатор спершу відвідав дві сімейні амбулаторії – у селах Маліївка та Сергіївка – цілком виправдано і зрозуміло. Будь-яка сільська амбулаторія – це найнижчий ланцюжок чи не найважливішої сфери для кожної людини – медичної, бо торкається її здоров’я та самопочуття. Саме по стану первинних закладів медичного обслуговування можна судити в цілому про рівень соціальної допомоги мешканцям сільських глибинок. Між іншим, дорога до Маліївки з обласного центру зайняла близько двох годин: значна відстань ускладнювалася жахливим станом дорожнього полотна, яке скрізь пошкоджене ямами та вибоїнами.

– Для мене сьогодні дуже важливо показати всім, у якому стані знаходиться соціальна сфера миколаївського регіону, – зазначив Микола Романчук. – Один з об’єктів, який яскраво це демонструє, – це сільський ФАП. Дуже важливо, якою є реальна готовність його до роботи, укомплектованість штатів, наявність необхідних медикаментів. Мені кажуть: «Все дуже добре». А люди говорять: «Погано!». Я чую різні думки, тому мені потрібно подивитися на все особисто.

Бесіда з мешканцями с. Новоукраїнки.

У Маліївській та Сергіївській амбулаторіях губернатор пройшовся по кабінетах, зазирнув у шафки із ліками та уважно прочитав написи на коробочках: чи не прострочені, поцікавився відмітками у книгах прийому пацієнтів. Усюди з першого погляду нібито порядок, але якийсь-то він «незайманий», адже жодного відвідувача в амбулаторіях ми не зустріли. У коментарі журналістам після відвідування амбулаторій Микола Романчук сказав, що йому запам’ятався запах свіжої фарби, а це значить, що «марафет» у медичних закладах, схоже, наводили напередодні його візиту.

У маліївській аптеці на полицях виявилися ліки усіх найнеобхідніших груп, але пояснення представника сільської ради відверто засмутило: суми, які отримує аптека від реалізації ліків, набагато перевищують виручку у місцевому продуктовому магазині, що наводить на зовсім невеселі роздуми щодо рівня цін та першочергових потреб місцевих мешканців.

Чому немає грошей?

Маліївське стаціонарне відділення для осіб похилого віку та інвалідів справив на відвідувачів приємне враження: у приміщенні досить затишно, а у кімнатах акуратно застелені ліжечка. При кількості 25 койко-місць на стаціонарі перебуває 17 людей похилого віку. Губернатор подарував вихованцям тюнер та музичний центр, а сам у відповідь отримав духмяний хліб-сіль.

На запитання губернатора бабусі та дідусі, які тут проживають, не висловили ніяких скарг та побажань, проте із проханням до представника влади звернувся керівник інтернату. Він повідомив, що закладу конче потрібен хоча б один лікар: «Тоді б і в район ніхто не їздив», а ще попросив допомогти із придбанням насосу для облаштування системи опалення. І якщо нестача медичних кадрів є неабиякою проблемою не тільки для Маліївки, але й для усієї області, то насос інтернат отримає найближчим часом, пообіцяв губернатор. Микола Романчук також зазначив, що фінансування на харчування вихованців інтернату, на його думку, все ж недостатнє.

Розмірковуючи над причинами хронічного безгрошів’я, в якому знаходяться заклади соціальної сфери сіл Березнегуватського району, представники місцевої влади вказали на те, що керівники деяких сільгосппідприємств, чиї господарства розташовані у районі, а офіси – за його межами, – і податки не платять до місцевого бюджету, і спонсорами бути не бажають. Зокрема мова йшла про депутата обласної ради Юрія Кормишкіна.

«Податки він платить у Вознесенському районі. А у нашому районі він має 2 тис. гектарів землі, але жодної копійки не сплатив на потреби людей ані в минулому, ані в нинішньому році, – сказала Маліївський сільський голова Тетяна Філатова. – До того ж його просто неможливо знайти. А у нас наразі дуже гостро стоїть питання по школі, де до навчального року треба зробити підлогу у кабінеті хімії».

На бесіду із губернатором

Біля Новоукраїнського Будинку культури, де було оголошено особистий прийом Миколи Романчука, на нього чекало чимало народу. Микола Павлович звернувся до людей та повідомив, що із такими ж робочими візитами він побував у 19 районах нашої області і всюди вислуховував людей. Знати їхні потреби та прохання йому необхідно, адже облдержадміністрація працює над створенням плану розвитку Миколаївщини на 2015 рік.

На зустріч із очільником області прийшло близько 30 осіб – хтось із особистими проханнями: розібратися із нарахуванням пенсій, допомогти у лікуванні або у пошуку роботи. Чимало було висловлено і питань, які стосуються колективних інтересів місцевих мешканців. Зокрема щодо виділення коштів для відкриття реабілітаційного центру матері і дитини у Березнегуватому, впровадження електротеплоакумулюючого опалення для Сергіївського дитячого навчального закладу, придбання гідропокривала для плавального басейну бази відпочинку ім. Башкірова, де пропонується зробити кущовий табір відпочинку дітей з кількох найближчих районів. Традиційно були питання щодо ремонту аварійних ділянок доріг, постачання питної води та виділення земельних ділянок селянам.

Губернатор у с. Маліївка.

«Найбільш значиме питання – і не тільки тут, у Новоукраїнці, – це земля, – зазначив у своєму коментарі Микола Романчук. – Мені кажуть: усе гаразд, але на ділі виявляється навпаки. Чому так? Адже земля – годувальниця».

У селі Сергіївка до Миколи Романчука підійшла місцева жителька Людмила Ярова та розказала, що все життя пропрацювала дояркою, а отримати землю ніяк не може. Протягом років 10-ти (!) вона звертається до районних чиновників, а у відповідь чує тільки: «Землі вже немає».

Порадивши Людмилі Миколаївні написати заяву, губернатор пообіцяв, що землю вона обов’язково отримає найближчим часом.

«Інша проблема, яка стосується всіх, – вода, якої не вистачає у Березнегуватському, Врадіївському, Арбузинському, Снігурівському районах, – зазначив Микола Романчук.– Ще у 2010 році була започаткована обласна програма «Питна вода», але наразі вона забута. А якщо цим не займається держава, то повинен хтось взяти на себе – районна або сільська влада. Якщо проблема масштабна і потребує сотень мільйонів гривень, треба звертатися до обласної ради. Якщо справа у десятках тисяч гривень, то повинні об’єднатися фермерські господарства та під егідою сільського голови вирішувати цю проблему».

Втім, перепони зазвичай виникають у пересічних громадян через байдужість місцевої влади, а іноді – просто відверто шахрайські дії чиновників. Так, жителька с. Новоукраїнки Надія Прут прийшла до губернатора з питанням, яке його просто обурило. У 2003 році мешканці села отримали акти на землю і стали власниками земельних ділянок. Більше десяти років люди працювали із землею, але у нинішньому році їм повідомили, що номери земельних актів визначені невірно. Людям «порадили» перереєструвати свої земельні документи, що коштувало… від 1 тис. 100 грн. до 1 тис. 500 грн.

Надія Пруст запитувала: чи треба все же таки це робити, адже кошти для селян чималі, і документи нібито зроблені законно?

Представник держкомзему, який прибув разом із губернатором, пояснив, що кадастровий номер видається індивідуально кожному власникові землі, тому він не може бути невірним. А отже, перереєстровувати земельні акти не потрібно було. От і виходить, що селян просто обманули, витягнувши з їхніх кишень кругленькі суми?

Питання «Реконструкції» 

На прийомі до губернатора звернулися працівники державного підприємства «Дослідне господарство «Реконструкція». Вони розповіли, що років десять тому на базі держпідприємства було створено приватне підприємство, а більшість колишніх працівників звільнено. Втім, робітники, які працюють у приватному підприємстві, чомусь значаться по документах у державному. А пільги, на які має право державне підприємство, з незрозумілих причин використовує приватник.

«Здаються землі орендарям з Березнегуватого у разову оренду, – розповіли активісти. – А потім робочим радгоспу не виплачується грошова зарплата, а дається часткою земельних паїв. Гроші незрозуміло куди діваються. Не надходять і внески до Пенсійного фонду. Нам кажуть: немає грошей. Укладають липові договори. Там працює подвійна бухгалтерія».

Члени ініціативної групи повідомили, що оскільки майже все майно у господарстві розкрадене, то треба принаймні розпаювати землю держпідприємства та роздати людям.

Прямо на прийомі губернатор вимагав відповіді у представників районної прокуратури, які на численні звернення працівників підприємства довгий час «не знаходять конкретних порушень». До того ж прокурор виправдовувався тим, що не може «просто приїхати і здійснити якесь розпаювання и приватизацію», тому що «у нас нема таких повноважень. Ми не можемо цього зробити, вийти за рамки закону».

Микола Романчук повідомив, що прокуратурі все ж таки доведеться займатися серйозно цим питанням, тому що воно вже розглядалося на колегії прокуратури Миколаївської області. А розібратися у всіх нюансах справи, яка є яскравим прикладом корупції, допоможуть працівники держкомзему та податкової інспекції.

Цікаво, що всі документи на підприємстві оформлені законно. А от із додатковими прибутками треба розбиратися. Цифри говорять самі за себе: у господарстві є 10 тис. га землі, за які на рік сплачується всього 38 тис. грн. податків. При цьому керівник «міняє джипи кожен рік».

«Це ж державна земля, вона засіюється, а прибуток з неї – мінімальний! – обурився губернатор. Грубо кажучи, з одного гектара сплачується три гривні. І такі податки сплачуються з 1992 року! Район недоотримує мінімум 4 млн. на рік. Найголовніше, що про це всі знали, всі говорили. Але ніхто не хотів вирішувати. У прокуратурі кажуть: «Це не ми!». У податковій: «Це не ми!». А хто ж тоді? Але ж ви всі працюєте на державу».

Питання дежавного підприємства «Реконструкція» Микола Романчук назвав для себе «питанням номер один у Березнегуватському районі», зазначивши, що обов’язково з ним розбереться. Адже недоотримання податків на таку величезну суму не дозволяє вирішувати нагальні проблеми сільчан та призвело до крайньої бідності багате колись село, а значить, і людей.

«Цей податок йде на поповнення місцевих бюджетів, – зазначив Микола Романчук. – Ми б закрили всі питання – по воді, по дитячих садках, по школах, не було б ніяких проблем. Але найбагатше при СРСР село перетворилося наразі на злиденне, а люди – у найбідніших. Усе це зробила влада».Губернатор наказав, щоб до кінця липня питання підприємства «Реконструкція» було вирішене, а «злочинці усі виявлені».

Тетяна ФІЛІППОВА

Сообщение:

*

НОВОСТИ