Ніхто не забутий

Миколаївці повинні знати про тих, хто в різні періоди існування Миколаївської області був її керівником. Таку ціль переслідував голова обласної ради Тарас Кремінь, коли декілька місяців тому дав доручення зібрати інформацію про життєвий і професійний шлях усіх керівників області. Як виявилося, дехто майже пішов у небуття. Проте історична справедливість восторжествувала, і Тарасу Дмитровичу вдалося знайти матеріали про двох людей, які свого часу були репресовані, – це Волков Микола Федорович та Столбун Онуфрій Титович.

Микола Волков,1898 року народження, уродженець с. Федорівка Салтанського р-ну Горьківської області. Мав дружину та доньку. В 1937 р. був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. З кінця травня по вересень 1937 р. перебував на посаді заступника голови Одеського облвиконкому, а з вересня до дня арешту обіймав посаду секретаря Миколаївського обкому КП (б)У. У 1938 році Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР визнала його винним у тому, що він перебував у «антирадянській правотроцькістській організації» та засудила до розстрілу. Вирок був приведений до виконання. А вже в 1957 році Миколу Федоровича реабілітували, вирок відмінили, а справу закрили за відсутністю в його діях складу злочину.

Наступником Миколи Волкова став Онуфрій Столбун, 1892 р.н., уродженець с. Миронівка Ново-Георгіївського району Полтавської області. З січня 1935-го по квітень 1937 року працював першим секретарем Цюрупинського райпарткому Одеської області, а потім – на посаді заступника голови Одеського облвиконкому. У вересні 1937 року, коли було створено Миколаївську область, направлений до міста в якості члена Оргбюро ЦК КП (б)У та голови Оргкомітету ЦВК УРСР по Миколаївській області. Онуфрій Титович також був засуджений до розстрілу, а посмертно реабілітований за наново відкритими обставинами.

– Історична пам'ять потребує такого ж ставлення до себе, як джерела питної води чи стародавні літописи. Будь-які плями лише відсторонюють нас від нашої історії, затримують зріст самоідентичності, – підкреслив Тарас Кремінь. – Хто ми і хто ці люди? Не можна допустити, щоб наші діти поставили нам ці запитання, а ми не змогли знайти на них відповідь.

Прес-служба обласної ради

Сообщение:

*

НОВОСТИ