На лагідній «Морській хвилі»

У двох оздоровчих таборах села Рибаківки відпочивають триста хлопчиків і дівчаток з Донбасу.

На тренувальній базі приймають інвалідів

Дівчина упевнено з’їхала по пандусу і повернула до корпусу, де зібралися інваліди на колясках (на знімку). До них приєднався і я. Цікавило, крім іншого, як діти з особливими потребами почуваються в тренувальному таборі, в якому створені унікальні можливості для підвищення майстерності спортсменів-єдиноборців та шанувальників бойових мистецтв.

– Чудово, – в один голос відповіли гості з Донбасу. – Причому адаптувалися не ми до закладу, а заклад до нас.

Тут я і переконався, що «Морська хвиля» – єдина сьогодні в Україні оздоровча база для дітей з особливими потребами. Є така в Слов’янську, де донедавна гриміли вибухи, була в Євпаторії…

Колясочники тут разом із супроводжуючими. І не мріяли, зізнаються, що в умовах війни зможуть пройти курс реабілітації на березі моря.

…«Закрутила» проект громадська організація «Свєточ» (Ігор Осадчий, Київ), яка запросила до співпраці оздоровчі заклади, які могли б оздоровити донбасівських дітей з особливими потребами. Відгукнулася тільки «Морська хвиля», хоча жодних умов, з огляду на специфіку закладу, зрозуміло, не мала. Але команда Тетяни Сущенко, директора тренувального табору, неодноразово доводила, що здатна реалізувати і авантюрні, тобто ризиковані, проекти за мінімальні строки. Після погодження з керівництвом фірми (Валерій Устяновський), до складу якої входить база, та відповідних консультацій зі спеціалістами «Свєточа» працівники встановили пандуси, відповідно обладнали туалети, душові тощо.

Усе інше: п’ятиразове «спортсменське» харчування, калорійність і якість якого вже дванадцять років забезпечує «господарка бару» Надія Бєдіна; побутові послуги, цікава культурна програма організовано на заздрість сусідам, як кажуть.

Свою фінансову лепту в оплату путівок для інвалідів внесли Центр реабілітації «Аріс» (Ніна Сьєдіна, Київ), Миколаївський обласний благодійний фонд соціальної допомоги (Аркадій Пугаченко), підприємці.

Та щоб групу організувати, придбати для неї квитки, відправити до столиці немало зробили в бойових умовах працівники департаменту соцзахисту Луганської облдержадміністрації (С. Малахова).

У таборі багато світла і тепла

…Дівчинка плакала скромно – не хотіла, вочевидь, турбувати дорослих. Та від директора оздоровчого табору «Космос» з десятирічним стажем Валентини Бурлаченко нічого не приховаєш. Обняла дитину, вислухала, щось прошепотіла, і вихованка усміхнулася.

– У неї мама залишилася в Луганську з п’ятирічною донечкою. Жалілася, що сестричка росте, а вона цього не бачить і мамі не допомагає, – пояснила Валентина Василівна і зітхнула. – У кожного з прибулих своє горе і проблеми, тільки встигай вирішувати їх.

Вона встигає. А допомагають однодумці, з якими приїхала з Вінниці. Команда ще та: заступник – чоловік Микола, педагоги по вокалу, народному, бальному, сучасному танцям, англійській мові, образотворчості… Вони буквально закохали в себе усю малечу, серед яких майже триста з Донбасу. «Бачили б ви,з якою самовіддачею вони працюють у гуртках, як прагнуть показати свої таланти».

А до них була зміна сільських школярів з Чернігівщини, Миколаївщини. Звісно, ті, батьки яких змогли заплатити за путівку (21 день помножте на мінімум 180 гривень). Більшість же відпочиває на шкільному асфальті…

Спілкуватися з луганськими дітьми мені суворо заборонили. «Тут понаїхали напередодні телевізійники і довели дітей до сліз своїм приставанням і тицянням мікрофона в обличчя. Дайте їм спокій».

Дав, бо не мав наміру вивідувати у субтільних діток подробиці пережитого страхіття. Розмовляв виключно з педагогами.

Коли бесідував з Іриною Олександрівною, однією із супроводжуючих, ми ще не знали, що її рідний Краматорськ вже був звільнений від терористів. Розповідала, як тривожно виїжджали з міста, як у всьому підставляли плече волонтери. Педагоги і батьки вибрали, казала, з кількох запропонованих регіонів Миколаївщину, бо діти море хотіли побачити. Бідкалася, як повертатимуться, що їх чекатиме у новому навчальному році. Дякувала господарям за прийом.

А ще з гордістю поділилася радістю: її дев’ятирічна донечка Оленка стала третьою на міжнародному конкурсі вокалістів, який нещодавно проходив у «Космосі».

…Спостерігав за школярами і радів, що в таборах працюють талановиті наставники, які уміють запалити у юних душах вихованців прагнення до добрих справ і достойних вчинків. Тим самим відволікти від тяжких спогадів. Хай думають про світле і красиве. Це їм допоможе вижити у цей немирний жорстокий час.

Іван ІЛЛЯШ, «Сільські вісті»
Фото автора 
Березанський район

Сообщение:

*

НОВОСТИ