Хірург за покликом душі та серця

Професія лікаря була й нині залишається однією з найблагородніших. Вона, як писав Антон Павлович Чехов, вимагає від людей у білих халатах самовідданості, чистоти душі та помислів. Без жодного сумніву, хороший лікар – це той, хто не лише пізнав таємниці медицини, а той, хто чітко усвідомлює свій обов’язок перед пацієнтами та щиро прагне їм допомогти.

Цей нарис присвячений молодому лікареві Дмитру Бачинському, який працює в Миколаївській обласній лікарні. Він – звичайний хірург, який просто виконує свою роботу. Ось уже впродовж семи років день у день Дмитро Васильович, узявши в руки скальпель, допомагає людям здолати хворобу та повернутися до повноцінного життя.

Народився Д. Бачинський на Кіровоградщині. З раннього дитинства він мріяв стати лікарем. Та воно й не дивно, адже батько Дмитра був успішним хірургом. Тож коли встало питання про вибір майбутньої професії, юнак, ні секунди не вагаючись, вирішив, що йтиме по батьківських стопах. Маючи ґрунтовні знання, він із легкістю вступив до Дніпропетровської державної медичної академії. «Я навіть ніколи не уявляв, що можу стати кимось іншим, аніж лікарем. Я дуже люблю свою роботу, і справа тут не в грошах, адже заробітна плата лікарів сьогодні невисока, а в тому моральному, душевному задоволенні, яке отримуєш, коли пацієнти дякують тобі за успішно проведену операцію», – говорить він.

Під час навчання в медакадемії Дмитро Бачинський познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У 2007 році, закінчивши вуз, молоде подружжя лікарів переїхало до Миколаєва. Після успішного проходження інтернатури Дмитрові запропонували посаду хірурга в обласній лікарні. Згодом у Бачинських народився син. Сьогодні Дмитро Васильович мріє, щоб його первісток продовжив сімейну традицію і також став лікарем, хоча й не заперечує, що ця професія не з легких і їй необхідно віддати всього себе, жертвуючи вільним часом, а іноді й власним здоров’ям.

Цього року Дмитро Бачинський став учасником Міжнародного конгресу лапароскопічних хірургів, який проходив у Парижі. Слід зауважити, що він був єдиним представником від Миколаївської області. «Можливість потрапити на захід такого рівня була для мене дуже важливою, оскільки я в своєму професійному становленні не збираюся зупинятися на досягнутому, – з упевненістю зауважує Дмитро Васильович. – Тому той досвід, який я отримав, знайомство з науковими новинками, сучасним обладнанням для виконання операцій вважаю надзвичайно цінним». Він переконаний, що кожна людина, незалежно від своєї професії, упродовж усього життя повинна прагнути до самовдосконалення. Тож у найближчих планах 30-річного хірурга – захист кандидатської дисертації. І хоча йому неодноразово пропонували роботу за кордоном, проте молодий спеціаліст щоразу відмовлявся, пояснюючи, що тут, у Миколаєві, теж є люди, які потребують його допомоги.

Дмитро Бачинський знайомиться з роботою робота-хірурга, представленого на Міжнародному конгресі лікарів (Париж, 2014 рік).

Окрім хірургічної практики, Дмитро Бачинський знайшов себе у викладацькій діяльності. Відпрацювавши свою зміну в лікарні, він із задоволенням присвячує свій час студентам Миколаївського базового медичного коледжу, ділиться із майбутніми лікарями своїми знаннями та досвідом. «Для того, щоб виконувати покладені на тебе обов’язки як годиться, необхідно робити це із задоволенням та викладатися на всі 100 відсотків. Інакше нічого не вийде», – полюбляє повторювати хірург.

На його думку, хороший лікар, передусім, має бути людяним, він повинен розуміти, що від його професіоналізму залежить життя інших людей. Ще одна невід’ємна риса медичного працівника – доброта, вміння співчувати та співпереживати ближнім. «Кожен лікар – це, в першу чергу, психолог. Адже для того, щоб пацієнт вважав тебе своїм другом, помічником, не боявся довірити тобі найцінніше – своє життя, до нього необхідно знайти індивідуальний підхід. І лише після того, як між вами встановиться духовний зв’язок, можна розпочинати лікування. Якщо цього не сталося, лікареві не вдалося заслужити довіру хворої людини, про швидке видужування не може бути й мови», – переконаний Дмитро Васильович. Тому він намагається потоваришувати з кожним пацієнтом, і поки що йому це вдається.

Д. Бачинський називає себе патріотом українського народу та пишається своїм походженням. Він з гордістю розповідає, що його прадід Лев Бачинський був віце-президентом Західноукраїнської Народної Республіки та брав участь у підписанні Акта злуки УНР і ЗУНР.

Весь вільний час, хоча його й має небагато, Дмитро Васильович проводить разом із родиною. Намагається вести активний спосіб життя, захоплюється багатьма видами спорту. Переконаний, що для усього, що дійсно подобається, людина завжди може знайти час, головне – захотіти.

У героя нашого нарису попереду – чимало складних операцій, які допоможуть врятувати сотні людських життів. Хочеться побажати йому й надалі залишатися відданим своїй справі й ніколи не забувати про ту відповідальність, яка покладена на кожного, хто вирішив присвятити себе служінню людям.

Анна НІКУЛІНА
Фото з особистого архіву Д. Бачинського

Сообщение:

*

НОВОСТИ