Про бюджет, освіту та відкритість влади

16 січня у Доманівці на сесії ухвалили районний бюджет на 2015 рік. Як водиться, невдовзі про цю подію повідомили у районній газеті, напевно, чиновники не забули бадьоро «відрапортувати» й «наверх». Проте, що криється за сухими для пересічного мешканця Доманівщини цифрами? Чи зможе бюджетний процес забезпечити потреби галузей освіти, культури, медицини та інші життєво важливі запити жителів степового краю? У цьому є великі сумніви, адже вже сьогодні група місцевих депутатів, яка звернулася до редакції «РП», б’є на сполох.

Сесія: «25 відсотків» і бюджетний кіт у мішку

Обурення депутатів райради викликала вже сама процедура ухвалення районного бюджету. На 16 січня була скликана сесія райради, а питання, що планувалися на неї винести, розглядалися… за два дні до її проведення. Зібравши всі комісії одночасно в одному місці (!), депутатам, та й то не всім, а лише головам профільних комісій, роздали на руки проекти рішень, у тому числі те, що стосується прийняття бюджету району на 2015 рік.

– Як можна за декілька хвилин вивчити такий серйозний документ? – дивується один із найдосвідченіших депутатів райради Микола Волошин, який захищає інтереси виборців уже протягом шістьох скликань. – Адже для того, щоб внести свої пропозиції та зауваження до проекту бюджету, потрібен час, а його елементарно бракувало. Відтак і не дивно, що все засідання тривало аж 48 хвилин – а про що було дискутувати, коли не знаєш детально теми розмови?

Погоджується зі своїм колегою і депутат Віталій Богдан. Його пропозицію перенести сесію на декілька днів – з тим, щоб зважено підійти до прийняття головного фінансового документа, за яким район житиме цілий рік, – було проігноровано. Натомість під час проведення сесії голова районної ради Володимир Базаренко не забув поставити на голосування питання про призначення собі та своєму заступнику доплати за напруженість у роботі в розмірі 25 відсотків (хоча спочатку планувалося навіть 50%). «Склалося враження, – каже Віталій Володимирович, – що нас зібрали для того, щоб затвердити доплати керівництву районної ради і проголосувати за бюджет, в якому ми скрупульозно не розібралися. Для чого такий поспіх?».

Віталію Вікторовичу, який очолює найбільший заклад району – Доманівський районний навчально-виховний комплекс, було про що спитати розпорядників коштів, передусім з освітянської галузі. Протягом останніх років фінансування цього флагману освіти Доманівщини, втім, як і забезпечення інших загальноосвітніх закладів району, невпинно урізається. «На ті бюджетні кошти, що нам виділяються, – бідкається шанований і знаний на Миколаївщині освітянин, – ми не можемо придбати ані стола зі стільцем, ані бодай відра зі шваброю». Власне кажучи, восени минулого року, коли до Дня працівників освіти районне керівництво приготувало педагогам неприємний «подарунок» – було оголошено про скасування доплати за престижність вчительської праці, терпець освітян увірвався, й декілька десятків учителів з різних шкіл району, а також батьки школярів, вийшли на протестну акцію на площу біля райдержадміністрації.

Тож зрозуміти побоювання депутата щодо спроможності районного бюджету забезпечити потреби галузі освіти у поточному році цілком можна. Поготів, за умови, що Віталію Богдану, як, утім, і його колегам, стало відомо: у новому районному бюджеті коштів не вистачить не лише на доплати вчителям за престижність праці, а й навіть на харчування учнів 1-4-х класів. Що є прямим порушенням законодавства, адже, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства», місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні забезпечити безкоштовне харчування школярів початкових класів та всіх учнів пільгових категорій.

У всіх негараздах винна держава?

Проте «більшовики», які залізноюволею 16-ти піднятих рук (проти семи голосів «проти») затвердили районний бюджет, чомусь не схотіли обговорювати такі «дрібнички». А й справді: замість того, щоб разом розглядати та вирішувати складні запити сьогодення, куди як простіше «кивати» на державу, яка з 1 січня фінансує загальноосвітні навчальні заклади по всій Україні з державного бюджету, шляхом надання відповідної субвенції. Депутати ж, виявляється, «нє прі дєлах». Можливо, і повноваження депутатів районної ради із захисту своїх прав та інтересів цим високоповажним панам на виборах вручили не мешканці Доманівщини, а, скажімо, марсіяни?

– Серце крає від такого ставлення до вчителів, школярів, – відверто зізнається депутат районної ради Віктор Власюк. – Ні в якому разі не ставлю за мету себе вихвалювати, але коли я очолював райдержадміністрацію і районну раду, питання функціонування галузі освіти було для мене пріоритетним. Адже створюючи для дітей повноцінні умови для навчання та виховання, ми й справді сіємо розумне, добре, вічне, гартуємо достойних громадян України.

І справді, ще з півдесятка років тому на Доманівщині масово ремонтували будівлі навчальних закладів, поліпшували матеріально-технічне забезпечення закладів освіти, відкривали нові гуртки та секції, були запроваджені заохочувальні стипендії для кращих учнів. Наразі ж йдеться навіть не про «консервацію» того, чого вдалося досягти спільними зусиллями раніше, а про тотальне урізання та скорочення всього і вся. Звісно ж, з посиланнями на пресловуту «кризу», а знедавна – ще й на «війну».

– Але ж це, м’яко кажучи, трішечки не так, – зауважує Віктор Власюк. – Треба дивитися не лише на те, які кошти виділяються, а й на те, наскільки раціонально і на які цілі вони використовуються. Ось візьмемо, до прикладу, кошти за так звану «зону спостереження». Ці гроші виділялися в розрахунку на 22 тисячі мешканців району, котрі проживають у 30-кілометровій зоні навколо АЕС. Але чомусь розподіл коштів щоразу відбувався без нас, членів постійної комісії райради з питань духовності, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту.

На думку депутата, таку «кулуарність» за часів Януковича ще можна пояснити тим, що тоді ми всі жили в епоху тотальної диктатури Партії регіонів та закритості колишньої влади. «Але, виявляється, – зазначає Віктор Дмитрович, – у Доманівському районі з перемогою Революції Гідності так нічого не змінилося. Більше того, всі рішення сесії ухвалюються дивним тандемом колишніх «бютівців» та «екс-регіоналів».

Із таким станом речей аж ніяк не погоджуються окремі депутати. «На першому місці, – каже Віталій Богдан, – мають бути інтереси громади, а потім – партії. У нас же в районі все навпаки».

Із виступу на сесії районної ради депутата В. Богдана:

«Чи може освітня галузь району виконувати покладені на неї функції? Однозначно – ні, при такому бюджеті. Чи задоволені ті, хто отримує зарплату з бюджету?

Чому вчителі повинні бути задоволені (з них зняли 20%), коли навіть Базаренко не задоволений і хоче надбавку в 50%?

Так, іде війна і не вистачає коштів, які дала держава. А де ті кошти, які повинна зібрати райдержадміністрація та «напружений» у роботі голова райради?

У 2014 році відбулося два засідання комісії при Доманівській РДА по визначенню збитків від ненадходження орендної плати за 236 земельних ділянок площею 977,1 га. Сума збитків склала 309,1 тис. грн.

Адміністрація провела роботу і надійшло аж 27,5 тис. грн.Ефективність роботи райдержадміністрації – 9 відсотків.

Чи є внутрішні резерви у галузі освіти? Є! Ми щороку втрачаємо 3 млн. грн. через недолугу мережу та наповнюваність класів. Через це закрили Володимирівську, Щасливську, Першотравневську школи. А коштів усе одно не вистачає».

Про «рибку» з корупційним душком

Перебуваючи у Доманівському районі, дізнався й про такий кричущий факт використання бюджетних коштів. За словами голови батьківського комітету Маринівської ЗОШ Любові Янковської, заморожена риба для потреб місцевої школи закуповується за ціною на 12 гривень дорожче, ніж така ж само продукція у магазині в цьому ж селі! Чи є це раціональним використанням коштів, котрі виділяються на функціонування освітянської галузі? Або навіть поставлю питання таким чином: чи цікавилися правоохоронні органи державними закупівлями в галузі освіти, а якщо цікавилися, то який результат цієї роботи?

Що ж виходить: одним – війна, а іншим – «рибка» з корупційним душком та доплати за міфічні здобутки у «напруженій» праці?

Щодо відміни безплатного харчування для дітей 1-4-х класів, то директори загальноосвітніх закладів уже збиралися оголосити батькам учнів про таку «райдужну» перспективу, як…

– Мені зателефонувала начальник відділу освіти І. Святченко, – згадує директор Доманівського РНВК Віталій Богдан, – та повідомила, що питання з харчуванням наймолодших учнів вирішено.

– А де ж винайшли на це кошти?

– Спочатку планували залишити безоплатне харчування лише для дітей пільгових категорій із розрахунку 7 гривень на дитину. Але потім розділили ці кошти на всіх дітей, включаючи учнів 1-4-хкласів, і вийшли на цифру в 4 гривні 15 копійок.

Чи можна повноцінно нагодувати дітлахів на таку суму – питання більш ніж риторичне. Дещо пом’якшує гостроту проблеми те, що навчальні заклади заготували у коморах чимало консервації та овочів, допомагають, чим можуть, і місцеві спонсори.

По коментарі я також звернувся до начальника відділу освіти Ірини Святченко. Одразу зауважу: попри те, що І.К. Святченко зовсім нещодавно очолила відділ освіти, вона досконало володіє ситуацією та компетентно відповідає на поставлені запитання, на відміну від свого горе-попередника на цій посаді, відставки якого домоглася освітянська спільнота району.

– Колізія полягає в тому, – філософськи зазначила Ірина Костянтинівна, – що в одному із українських законів безоплатність харчування учнів 1-4-х класів збережена, а з іншого закону ця норма була прибрана. З 2 лютого ми почали харчувати школярів за рахунок державної субвенції із розрахунку 4,15 грн. на одну дитину. Держава повністю забезпечує потреби галузі району по заробітній платі та нарахуванням за неї, а також по комунальних платежах. Із районного бюджету також, як і раніше, будуть виплачуватися стипендії здібним учням. Щодо доплати вчителям, то кожному закладу виділяються певні кошти, тож нехай директори оптимізують свої витрати – може, у якійсь школі забагато сторожів або гуртків.

– На чому ще можна зекономити, якщо сьогодні (розмова відбулася 9 лютого. – А.Т.) директор Доманівської ЗОШ № 2повідомив мені, що лімітів на газ залишилося на один – два дні. І це при тому, що школа і так використовує газу обмаль, через що температура у класах впала до 12 градусів.

– Будемо розбиратися… А щодо закупівлі риби для Маринівської школи, то договір укладав не відділ освіти, а директор ЗОШ. Я вже порадила керівнику школи поміняти постачальника.

Тарас Кушнір знає, що пишуть на парканах

З депутатом районної ради, головою планово-бюджетної комісії райради, а в недалекому минулому – завзятим регіоналом та головою райдержадміністрації Тарасом Кушніром конструктивної розмови не вийшло. На моє зауваження, що в недавньому інтерв’ю нашій газеті директор департаменту освіти, науки та молоді Валерій Мельніченко сказав, що «народні депутати відстояли, щоб з вчителів не знімали доплати за престижність… Залишилося також і фінансування харчування для учнів 1-4 класів, і підвіз дітей та вчителів», Тарас Леонідович видав справжній «перл»:

– Ну, сьогодні просто говорити, що Мельніченко каже… Одна баба також каже, а інші пишуть на заборі.

Тут, як кажуть, коментарі зайві. Напевно, доманівські вчителі не лише достоту оцінять рівень культури та компетентності екс-очільника району, а нині голови планово-бюджетної комісії районної ради, а й дуже здивуються версії Кушніра, згідно з якою вони отримують захмарні зарплати у… 5-6 тисяч гривень.

До речі, про гроші. Голова Доманівської районної ради Володимир Базаренко, з яким я зв’язався телефоном, не вважає чимось надприродним те, що йому на сесії встановлюється доплата за «напружену працю», тоді як одночасно вчителів стимулюючої надбавки позбавляють. І це – у той час, коли протягом багатьох років протікає дах та руйнується будівля Доманівської школи № 2(а скільки ще інших малих та великих проблем в освітній галузі Доманівщини!). «То ж бо не ми це робимо, – розтлумачує мені Володимир Федорович скасування доплат для педагогів, – адже субвенція на утримання освіти та медицини надходить із державного бюджету. Якби моя доплата могла задовольнити ці потреби, то я б із радістю її віддав, та ще б із власних коштів трохи добавив».

Що ж, порадіємо тому, як голова районної ради готовий щиро підставити своє мужнє плече цілій галузі освіти району. Ось тільки мені не дає спокою просте запитання: як можна самому отримувати доплату, в той час як інших її позбавляють,та ще й при цьому всі негаразди списувати на державу! Адже чи не «вміле керування» Базаренка та інших керманичів району призвело до поточного плачевного стану галузі освіти?..

* * *

Справді, наша країна переживає чи не найскладніші випробування у своїй новітній історії. Але, можливо, цей час якраз і має стати відправною точкою для того, щоб озирнутися назад та почати по-новому будувати своє подальше життя – причому робити це відкрито та прозоро, із врахуванням думки громадськості та окремих депутатів як виразників інтересів місцевих громад. Адже корупція, закритість влади, клановість – не менш небезпечні вороги, ніж той, що за допомогою найсучаснішої зброї підступно вдерся на територію українського Донбасу та Криму. Ці негативні явища, немов іржа, роз’їдають державний механізм та призводять не лише до посилювання соціально-економічних проблем, а й до недовіри людей до влади, зневіри їх у своєму заможному майбутньому, що, безперечно, лише грає на руку агресору.

На часі – збирати каміння.

Андрій ТЮРІН

Комментарии:

  1. бюджетник:

    “Натомість під час проведення сесії голова районної ради Володимир Базаренко не забув поставити на голосування питання про призначення собі та своєму заступнику доплати за напруженість у роботі в розмірі 25 відсотків (хоча спочатку планувалося навіть 50%). ”
    Який позор! В цей час, коли вони закликають людей до пожертви на війну,до економії бюджетних коштів, ліквідовують надбавку вчителям, дитяче харчування у школах, скорочують бюджетників прикормлені депутати райради голосують за їхні надбавки. Ну не доїдає останній кусень хліба голова райради, який має фермерське господарство з декількома сотнями гектарів землі в Маринівській сільській раді, будинок у с. Маринівка, будинок у м.Первомайськ, звідки за державні кошти щодня їздить у Доманівку на роботу. Не бідує і його заступник, який має пенсію декілька тисяч грн, а на додачу ще й заробітну плату з надбавкою. Не завадило б оприлюднити й заробітну плату голови Доманівської РДА, який ,мабуть, також нараховує собі щомісяця з бюджету по максимуму надбавки та премії. Хоча також має бізнес: два магазина, до-речі, нещодавно сам торгував у своєму магазині жіночими трусами. Ось який парадокс із владою і народом у нашому районі. На словах дбають про людей, а на ділі – про себе.

  2. Доманівка:

    Маємо те, що маємо. Цих покидьків ми обирали самі, мешканці Доманівщини. Продалися за кульок гречки, а вони нас тепер обдирають на мільйони. Робіть висновки, земляки

  3. ЗОЯ:

    “І коли вже ці вчителі нажеруться” – мабуть цю фразу й пустили в народ можновладці, щоб обізлити простих людей проти вчителів! А хто небуть замислювався про те наскільки важка вчительська праця? Чому не кожен, хто закінчив педун іде в школу? Мабуть все ж таки не медом помазано в школі, та й дефіцит педагогічних кадрів не від хорошого життя! Скільки сил, нервів, власного здоров’я віддають на педагогічній ниві вчителі, намагаючись виховати та навчити тих, на кого в більшості і в сім’ї байдуже. Зараз хають Радчнську владу, тоді професія педагога була почесною, вчителя поважали, до нього прислухалися, школи фінансувалися в першу чергу, будувалися й ремонтувалися гуртожитки при школах, не було проблем з харчуванням дітей у школах.
    Ми будуємо незалежну державу вже більше 20-ти років, так чому ж влада відвертається від школи. Якщо закриваєте малокомплектні школи – так підвозьте дітей регулярно у ті заклади освіти, де вони повинні навчатися. В Доманівці взагалі можна реорганізуваи флагман освіти району- РНВК в Гімназію, чи Колегіум і залишити єдиним повноцінним навчальним закладом на райцентр, підпорядкувавши йому другу школу та школи навколишніх сіл.
    А в тому, що замінили завідуючого РАЙВО смислу мало. Де люстрація кадрів відділу освіти, де скорочення методкабінету. Нова начальниця вже”СПЄЛАСЬ” з ворюгою головним бухгалтером відділу освіти і це очевидно, їй байдуже проблеми освіти Доманівського району. “ДОНЄЦКІЄ ПОРОЖНЯК НЄ ГОНЯТ”!!!

  4. Заслужена вчителька:

    Віддайте зароблене! Поверніть випати за інтенсивність – 20% та індексацію! Створіть умови для учнів та вчителів! Поверніться нарешті лицем до освіти! Лише в Доманівському районі влада відверто посилає вчителів на ………

  5. Заслуженій вчительці:

    Хто заважає Вам і Вашим колегам теж послати доманівську владу на …………….. ?

  6. Заслужена вчителька:

    Навчіть – як бюджетнику послати владу на ……, чи може ви пропонуєте загальний страйк освітян району???

  7. Заслуженій вчительці:

    Шановна, Ви в силу свого звання та освіченості самі знаєте як відстояти власні права. Створіть незалежну просфспілку освітян району і з її допомогою захищайте свої права та вимагайте від влади те, що заробили своєю виснажливою працею. Якщо вони вас не почують – тоді вже виходьте на пікети і страйк

  8. Село:

    Ірина Костянтинівна!
    На ваші плечі лягла тяжка ноша проблем районної освіти від попередника, економічні проблеми в результаті його махінацій з головним бухгалтером РАЙВО. А чи здійснили Ви, прийшовши на посаду комплексну перевірку бухгалтерської діяльності, чому ж тоді головний бухгалтер досі перебуває на своїй посаді, а не в СІЗО? Чи може вона вам вже запропонувала нові, більш ефективні способи поповнення свого матеріального статку за рахунок бюджету освітян? Щоб громада не казала – що замість одного пустого місця прийшло інше, тільки з амбіціями ….

  9. селяни:

    Шановна Ірина Костянтинівна!
    Може пора вже відвідати освітні заклади району, а то проведете оптимізацію шкіл, не виходячи з кабінету, позакриваєте сільські школи – так до нас і не приїхавши!!!

Сообщение:

*

НОВОСТИ