Зігріли теплом братів зі Сходу

Фактично війна, що триває на сході України, стала своєрідним іспитом для всіх нас. І це тест не лише на патріотизм, а й, значною мірою, – на людяність. Адже з моменту початку бойових дій на сході країни в Миколаївську область прибули сотні біженців, котрі шукають порятунку від російських куль та снарядів. Це – мирні мешканці, які були вимушені залишити рідні домівки та втекти на чужину вряди-годи без мінімальних засобів для існування. Серед них – чимало дітей, інвалідів, осіб похилого віку. Тож завдання кожного з нас – надати притулок нашим братам та сестрам зі сходу, зігріти їх своїм теплом та турботою.

Ще влітку, відколи на Миколаївщину почали приїжджати перші переселенці із Донецької та Луганської областей, директор товариства «Золотий Колос» Надія Іванова поставила перед собою шляхетну мету допомогти якомога більшій кількості людей. Тісно співпрацюючи в цьому напрямку з керівниками Жовтневої райдержадміністрації та районної ради – Вікторією Москаленко та Миколою Тимощуком відповідно, сільськими головами Жовтневщини, Товариством Червоного Хреста України, очільник відомого в регіоні аграрного підприємства знаходила час, аби особисто зустрітися з вимушеними переселенцями та з’ясувати, яка допомога їм потрібна. Десятки біженців, котрі знайшли притулок у Жовтневому районі, відчули на собі материнську турботу та дбайливість Надії Іванової. Люди отримали від сільгосппідприємства «Золотий Колос» продукти харчування – крупи, олію, борошно, цукор, а також одяг, медикаменти, в деяких випадках – і фінансову підтримку, на загальну суму понад 100 тисяч гривень.

Фото з архіву «РП». Літо 2014 року.

– Значною проблемою для біженців, – каже Надія Валеріївна, – є питання працевлаштування. Адже, будучи вирваними із звичного середовища, ці люди втратили постійне місце роботи, відтак – можливість утримувати власні сім’ї. Зважаючи на це, ми винайшли можливість та створили на своєму підприємстві робочі місця для тих, хто хоче і бажає працювати.

Як матері трьох дітей Надії Валеріївні особливо кортить доля маленьких сонечок, які разом із своїми батьками прибули зі сходу країни. Адже серед переселенців чимало матерів-одиначок, яким надто важко виховувати дітей, поготів – у складних життєвих умовах. «Усвідомлюючи це, – каже Надія Іванова, – ми залучаємо цих хлопчаків та дівчаток до культурного життя, зокрема всіх охочих я запросила співати та танцювати в нашому колективі «Золотий колосок». Ну, а щодо їхніх матусь, – з хитринкою посміхається Надія Валеріївна, – то незабаром зіграємо весілля для однієї з них».

Ось так, дякуючи небайдужим серцям, миколаївське Прибужжя стало справжнім прихистком для своїх співвітчизників, котрі втекли від війни. Україна – єдина як ніколи.

Микола КРУТИХ

Сообщение:

*

НОВОСТИ