Кому війна, а кому…

Фактично війна, що розгорнулася на Донбасі, стала немов лакмусовим папірцем для українського суспільства. Це – тест на патріотизм, гуманізм, на здатність до самопожертви кожного із нас заради нашої спільної перемоги. Підступного ворога можна перемогти, лише об’єднавши зусилля всього народу. Та, як свідчить конфліктна ситуація, про яку нам розповіла Улянівський сільський голова Миколаївського району Меланія Ракоча, далеко не всі наші співвітчизники готові підставити своє плече фронту. Більше того, на думку Меланії Миколаївни, дії одного із місцевих приватних підприємців становлять пряму загрозу боєздатності українського війська.

Мобілізація і… алкоголізація

– Відколи антитерористична операція увійшла в активну фазу, – розповідає М. Ракоча, – на Широколанівський загальновійськовий полігон, що межує з Улянівською сільською радою, почали масово доставляти мобілізованих громадян та готувати їх до участі в бойових діях. Крім того, до Широкого Лану направлялися воїни по ротації, у тому числі ті, хто побували в полоні у бойовиків. Звичайно, коли раніше на полігоні перебували виключно військові, дисципліна була на рівні, й інцидентів за їхньою участю у нашій сільській раді практично не було. Нині ж контингент наших сусідів дещо змінився, і ще з весни – літа минулого року почали виникати різні конфлікти за участю мобілізованих – сутички, бійки, крадіжки. Усі ці інциденти відбувалися на тлі вживання алкогольних напоїв. Зважаючи на таку ситуацію, виконавчим комітетом Улянівської сільської ради було прийнято низку заходів щодо обмеження продажу алкоголю місцевими закладами торгівлі.

Так, 19 червня 2014 року виконком сільради ухвалив рішення № 45 «Про організацію торгівлі на Широколанівському полігоні», згідно з пунктом 2 якого графік роботи суб’єктів підприємницької діяльності обмежений 24.00. У подальшому графік роботи магазинів та барів неодноразово змінювався, аж до повної заборони продажу алкогольних напоїв військовослужбовцям. Зрештою, місцеві члени виконкому встановили такий графік роботи барів на території Улянівської сільської ради: п’ятниця та субота – до 23.00, інші дні тижня – до 20.00.

– Із десяти торговельних точок, розташованих на території сільради, шість мають ліцензію на реалізацію спиртних напоїв, – продовжує Меланія Ракоча. – Майже всі наші підприємці із розумінням поставилися до обмежень у роботі торговельних закладів. Лише кафе «Клуб нічка», наче і не було нічого, продовжило в звичному режимі торгувати горілкою та іншим алкоголем, мало зважаючи на суспільну небезпеку таких дій.

За словами Меланії Миколаївни, вона, як сільський голова, та й члени виконкому неодноразово намагалися «достукатися» до свідомості приватного підприємця Тамари Новак, котра є власницею кафе «Клуб нічка», та – все марно. «Цей бар став справжнім розсадником конфліктних ситуацій та різних пригод, пов’язаних із вживанням алкоголю. Так, восени минулого року поблизу села розбився легковик із військовими, причому тест показав надмірний вміст алкоголю у крові водія. А скільки за цей час відбулося п’яних бійок!», – обурюється М. Ракоча.

Один у полі – не воїн

Зважаючи на неодноразові факти порушення громадського порядку та численні скарги мешканців села, керівництво обласного управління внутрішніх справ винайшло можливість та наприкінці грудня 2014 року закріпило за Улянівською сільською радою дільничного інспектора міліції. Це певною мірою стабілізувало криміногенну ситуацію, адже новий страж правопорядку – Владислав Сідлецький повів рішучий бій проти п’янства та самогоноваріння, інших небезпечних явищ. Але що може зробити одна людина, коли в одному з барів цілу ніч рікою ллється горілка?

– Ми дуже вдячні начальнику обласного УМВС Віталію Гончарову, – зазначає М. Ракоча, – за постійну увагу до проблем нашої сільської ради. 12 лютого цього року Віталій Васильович провів зустріч із місцевими підприємцями і попросив їх із розумінням поставитися до обмежень у реалізації алкогольних напоїв. Усі підприємці, крім власниці «Клуб нічки», дослухалися цих слів…

Тамара Новак, чий торговельний заклад розташований на околиці села, біля автотраси, вважає претензії виконкому сільради та сільського голови до неї необґрунтованими:

– Я заробляю в основному у п’ятницю і суботу, за рахунок дискотеки. У мене вся торгівля іде тільки вночі! А Меланія Ракоча «цькує» мене всі вісім років, відколи я переїхала до цього села. Вона що, вважає мене найбільшим злом в Улянівці? Адже бійки бувають і в інших магазинах, удень. А як мені вижити, якщо всі довкола торгують горілкою та самогоном? Утім, у будь-якому разі я намагаюсь не відпускати алкогольні напої військовослужбовцям, учора от закрилася о восьмій годині вечора. 

Але, як виявилося, Тамара Новак дещо лукавить, намагаючись пояснити суспільно небезпечний конфлікт виключно неприязним ставленням до неї з боку сільського голови. Адже члени виконкому, з якими мені вдалося поспілкуватися, висловили цілковиту підтримку Меланії Ракочі в її намаганнях навести лад на території сільської ради та рішуче засудили поведінку приватного підприємця, яка мало зважає на обґрунтовані вимоги органу місцевого самоврядування. Та й твердження Т. Новак про те, що вона воліє не продавати горілку військовим, більше ніхто з моїх співрозмовників не підтвердив.

Усі погодилися, крім «Клуб нічки»

– Виконавчий комітет був правий, встановлюючи обмеження на торгівлю спиртними напоями, – каже Галина Луховська, – адже через надмірне вживання алкоголю військовослужбовці поводяться неадекватно та порушують громадський порядок. Перевіривши дотримання відповідних рішень виконкому, ми переконалися, що о 20.00 закриваються всі бари та кафе – всі, крім одного…

Ще один член виконкому, Галина Волошко, також вважає неприпустимим наживатися на тій непростій ситуації, в якій опинилася наша країна: «Потрібно навести лад у торговельних закладах. Усі наші підприємці нормально зреагували на заходи впливу, за винятком Тамари Новак. Тож і надалі в її барі виникають конфліктні ситуації. До прикладу, нещодавно під час мого чергування до «Клуб нічки» під’їхав БТР, звідки вискочили солдати у масках та з автоматами. Хіба це нормальна ситуація? Я вважаю, що нашим воїнам є де цивілізовано відпочити, тож я всіляко підтримую рішення виконкому щодо обмежень у торгівлі алкоголем».

Занепокоєні даною конфліктною ситуацією і самі військові. Один із командирів військової частини, Ігор Микула, вкрай обурений діями Тамари Новак. «У нашій країні, – говорить Ігор Михайлович, – фактично іде війна, і люди жертвують власним життям та здоров’ям заради своєї Батьківщини. Тож кожна людина має відчувати свою відповідальність за цю державу та кожного з мобілізованих. На жаль, відповідно до законодавства ми не можемо обмежити мобілізованих громадян в їх правах, зокрема щодо свободи пересування. А з «гражданки», і це не є секретом, до армії мобілізують різних людей, і далеко не всі з них згодні добровільно дотримуватися військового порядку та дисципліни. Якби ще всі вони йшли до «Клуб нічки» виключно з метою поїсти домашнього борщу та пельменів… Звідки ми їх «трупами» виносимо! Тож, як підсумок, одна людина через війну отримує надприбуток, інші ж мають численні проблеми».

Отже, Тамара Новак і не думає виконувати рішення виконавчого комітету Улянівської сільської ради, навіть зважаючи на їхню суспільну користь. Ба, більше: підприємець звернулася до суду… з вимогою визнати незаконними та скасувати рішення виконкому сільради, котрими обмежено діяльність торговельних закладів на території Улянівської сільської ради. Щоправда, у своїй позовній заяві Тамара Сергіївна чомусь послалася на те, що основними споживачами послуг кафе є водії-дальнобійники, які потребують обслуговування цілодобово. На думку позивача, приймаючи відповідні рішення, виконком порушив чинне законодавство, чим завдав істотної шкоди інтересам приватного підприємця. 

Вердикт Феміди і громадянська позиція

Отже, на шальках терезів Феміди опинилися, з одного боку, інтереси держави та місцевої громади, з іншого – інтереси однієї особи. Як повелися в цій ситуації вершителі правосуддя? Суддя Миколаївського районного суду Д.В. Стрєльніков повністю підтримав позицію позивача та своєю постановою визнав незаконними та скасував рішення виконкому Улянівської сільської ради. При цьому служитель Феміди не зважив на доводи сторони захисту про те, що частиною третьою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що на час проведення масових заходів місцеві ради можуть зборонити або обмежити споживання алкогольних напоїв. Суддя дійшов висновку, що факт перебування Сухопутних військ Збройних Сил України на Широколанівському загальновійськовому полігоні не може тлумачитися як масовий захід, відтак – і немає підстав запроваджувати будь-які заборони та обмеження на торгівлю алкогольними напоями. «Дивне рішення Феміди, – зазначає Меланія Ракоча, – адже, виходить, виконком не може відмінити своє ж рішення, яким дозволив підприємцеві працювати вночі».

Утім, наразі це рішення ще не набуло чинності, адже виконком сільської ради подав апеляційну скаргу на постанову Миколаївського районного суду до Одеського апеляційного адміністративного суду. Проте, яким би не був остаточний вердикт судової системи, викликає подив та затятість, з якою приватний підприємець добивається права і вдень, і вночі торгувати алкоголем. І це – в ситуації, коли Україна фактично веде запеклу війну із підступним ворогом. Поготів, зважаючи на те, що пияцтво породжує різні конфліктні ситуації та аж ніяк не сприяє підвищенню боєздатності наших військових – людей, котрі будь-якої хвилини можуть вирушити в зону бойового конфлікту на сході, де, ризикуючи власним життям та здоров’ям, захищатимуть усіх нас. Чи розуміє це Тамара Новак, чи має вона чітку громадянську позицію з цього приводу? Про це я так і не дізнався під час нашого спілкування, адже всі аргументи приватного підприємця зводилися виключно до грошей та прибутку. 

Звичайно, приватний підприємець Тамара Новак, ведучи діяльність на свій страх та ризик, має на меті заробити якусь копійчину. Вправі вона й сподіватися на законодавчий захист власного бізнесу. Однак чи все у нашому житті вимірюється тільки грошима, і чи є матеріальний фактор визначальним у діяльності підприємця? А як же тоді інтереси держави, місцевої громади, невже приватному підприємцеві на них наплювати?

Як писав Антон Павлович Чехов, байдужість – це параліч душі. І байдужість до проблем суспільства, як на мене, є не менш нищівною зброєю, ніж ворожі ракети, кулі та снаряди.

Андрій ТЮРІН

Комментарии:

  1. тарасик:

    Полная “заказуха” статьи.За это придётся отвечать и автору тоже.А про Меланку-вы ещё узнаете.

  2. Громада:

    Написано все по суті і об’єктивно. Алкогольній мафії – ГАНЬБА!!!

  3. тарасику:

    “Навешивание ярлыков” и угрозы – признак отсутствия навыков культуры общения. Ситуация, описанная в статье, непростая, как и неоднозначное отношение людей к проблеме пределов нравственности предпринимательства. Вместо того, чтобы высказывать своё мнение, принять участие в дискуссии, “тарасики” ограничиваются зазаборным лаем. Нехорошо так, недемократично.

  4. Читатель:

    Давно и внимательно отслеживаю публикации Андрея Тюрина. Актуальные темы, острые вопросы, увлекательное изложение, прекрасное владение журналистским мастерством – всё это характеризует творческий путь нашего уважаемого автора.
    Спасибо Вам, Андрей Вячеславович, за смелость писать правду в наше непростое время!

  5. просто ульяновиц:

    …..за смелость писать правду в наше непростое время!……скорее наглую ложь в наше непростое время!

  6. просто ульяновиц:

    Алкогольній мафії – ГАНЬБА!!! Особливо депутату Улянівської сільради Сопільняк Галині

  7. тарасик:

    “тарасики” ограничиваются зазаборным лаем.
    ……Андрюша Тюрин! АЙ,АЙ,АЙ…а не ты ли АДво-КАТ!

  8. тарасик:

    Тамаре Новак.Могу похлопотать о хорошем-прихорошем адвокате с международным опытом с ценой вопроса по затратности процесса, потому-что и нас достали эти “агрополковники” и рыгомеланки.

  9. admi:

    Внимательно отслеживаем официальную прессу страны, а также,что “под ней”.Зная положение дел в местных советах,их статус и полномочия, можно с большой вероятностью подозревать о ” заказе”на100%.Предприниматель имея на руках судебное решение с вердиктом в свою пользу,фактически подвергается унижению и дискриминации в глазах села через статью в городской газете! А с этим надо бороться.Обращайтесь:Українська фундація Правової допомоги info@legalaid.gov.ua 0 800 21 31 03

Сообщение:

*

НОВОСТИ