Ех, знову про дороги…

Нарікання на стан покриття автомобільних доріг – не нова тема у журналістському портфелі. Реалії життя є такими, що Миколаївщина – портовий регіон, тож тисячі великовантажних автомобілів, що прямують у миколаївські порти, щодня і щоночі псують автошляхи нашого регіону.

Село Софіївка Первомайського району хоч і розташовано далеченько від обласного центру, але місцеві мешканці також неабияк потерпають від неякісних автодоріг. Утім, послухаємо, як про це пише Людмила Тананайко за дорученням 35 мешканців Софіївки та 40 – з Миколаєва:

«Є в Первомайському районі нашої області село Софіївка, де живуть добрі і працьовиті люди, переважно старшого віку. Ще до Великої Вітчизняної війни була збудована дорога – бруківка, яка пройшла через всю центральну вулицю села і з’єднала його з селом Благодатним Арбузинського району. Багато років ця дорога служила і мешканцям села, коли виникала необхідність добратися до траси Первомайськ – Миколаїв, оскільки Софіївка розташована далеко від центральних доріг, і колективним господарствам Арбузинського та Братського районів, коли наставав час збирання і вивезення врожаю цукрових буряків і зернових, які доставлялися на станцію Бандурка автомобілями, а потім вагонами на Первомайський цукровий завод, а зерно – до найближчих елеваторів. Вантажні автомобілі в ті часи були малотоннажними, і дорога служила людям дуже довго.

До райцентру щоденно було кілька автобусних рейсів, і навіть з’явився автобусний маршрут Лиса Гора – Миколаїв, який проходив через Софіївку. І це було надзвичайно зручно, адже скорочувало відстань до Южноукраїнська, Вознесенська і Миколаєва на 120 кілометрів в обидва кінці. Пасажирами цього автобусу були і мешканці сіл Тарасівка, В. Олександрівка, Лозоватка, села та станції Бандурка.

У 2009 році на станції Бандурка, яка розташована за п’ять кілометрів від Софіївки, було розпочато будівництво олійно-екстракційного заводу. З початком будівництва заводу у простих людей з’явилася надія знайти роботу, крім того, всі розуміли, що це додаткові відрахування до бюджету.

Завод приватний, і його власник, на нашу думку, далеко не бідна людина, якщо в той час могла замахнутись на таке будівництво.

Але для мешканців Софіївки поява заводу обернулась проблемами: на початку його будівництва у всіх сільських колодязях, навіть артезіанських, зникла вода, тому що на станції Бандурка було пробурено багато свердловин.

З часом ця проблема стала не такою гострою, але з 2011 року, коли завод почав працювати і туди стали возити насіння соняшнику з усіх сусідніх районів та областей, з’явилася нова і набагато складніша проблема. Перевезення здійснювались автомобілями великої вантажопідйомності з причепами, тому дорога, яка з’єднувала Софіївку з с. Благодатне, стала стрімко руйнуватись, як і дорога на центральній вулиці Софіївки, і потребує капітального ремонту. Саме це і стало причиною написання нашого листа.

Тож тепер мешканці Софіївки, щоб потрапити до дітей, які в різні часи і з різних причин виїхали до Южноукраїнська, Вознесенська, Миколаєва, і особливо, коли виникає необхідність потрапити до обласних лікувальних закладів, змушені їхати через місто Первомайськ і долати зайву відстань, а головне – витрачати більше пального.

Хіба це правильно, що задля збагачення однієї людини стільки людей повинні терпіти такі незручності?

Наразі, за кілька років функціонування заводу, дорога Софіївка – Благодатне знищена вщент.

Просимо вважати цей лист офіційним зверненням до обласної і Первомайської районної влади та народного депутата А.О. Корнацького, обраного від 132-го виборчого округу, а також до адміністрації заводу, а через неї і до його власника з проханням капітально відремонтувати дорогу Софіївка – Благодатне, яка є для мешканців Софіївки справжньою дорогою життя.

Ми усвідомлюємо, що наша держава переживає не кращі часи, тому покладаємо надію і на владу, і на власника Бандурського олійно-екстракційного заводу».

Отримавши цього листа, ми негайно зателефонували до сільської ради. Софіївський сільський голова Надія Телятник підтвердила проблему: справді, дорога, яка служила людям десятиліттями, прийшла в повний занепад, що не дозволяє будь-яку її нормальну експлуатацію. За словами Надії Євгенівни, зазначену автодорогу не ремонтували протягом двадцяти останніх років…

«У райдержадміністрації, – зазначила сільський голова, – мені пообіцяли, що цього року планується виділити кошти та відремонтувати цю дорогу. Попри те, що згідно з договором соціально-економічного партнерства Бандурський олійно-екстракційний завод перераховує нам щороку по 100 тисяч гривень, ми не можемо використати ці кошти на ремонт автошляху Софіївка – Благодатне, адже це – дорога державного значення, і вона знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області».

Що ж, телефоную до Первомайської райдержадміністрації. Перший заступник голови РДА з питань АПК, фінансів та промисловості Сергій Бондаренко запевнив мене, що райдержадміністрація робить усе можливе, щоб вирішити наболілу проблему. «Я написав клопотання на ім’я начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Валерія Блошенка щодо виділення у поточному році коштів на ремонт цієї багатостраждальної дороги. На що він мені дав відповідь: знаходьте спонсорів та вирішуйте це питання самі», – повідомив Сергій Володимирович.

Також, за словами першого заступника голови РДА, було проведено зустріч із керівниками фермерських господарств, ті згодилися за рахунок власних коштів та власними силами полагодити автодорогу. Тим паче, що в районі є кар’єри, завдяки чому можна значно здешевити ремонтні роботи. «Але Служба автодоріг каже: ви давайте нам гроші, а ми будемо робити. Досі «внятної» відповіді на свої пропозиції фермерські господарства так і не отримали. Виходить, дорожники і самі не хочуть робити, і нам не дають такої можливості?», – обурився Сергій Бондаренко. Водночас, як вважає чиновник, винуватити у всіх бідах виключно Бандурський олійно-екстракційний завод неправильно, адже автодорогою від Софіївки до Благодатного їздить й інший транспорт. Натомість щороку підприємство робить ремонт сільських комунальних доріг по Софіївці.

Отже, по роз’яснення редакція звернулася і до начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Валерія Блошенка.

– Так, я добре знаю про цю проблемну ділянку, – сказав Валерій Іванович. – Річ у тім, що Бандурський олійно-екстракційний завод розчавив цю дорогу вщент. Ми минулого року пропонували їм відновити автодорогу, вони частину дали, і все… Зважаючи на те, що вийшло розпорядження голови облдержадміністрації про залучення місцевих ресурсів на ремонт автодоріг, ми звернулися до райдержадміністрації – хто чим може допомогти? У разі позитивної відповіді ми кооперуємося з ними – вони дають матеріали, пальне, що дає змогу здешевити вартість робіт. Як приклад такої співпраці можу назвати Баштанський район: там надали нам півтори тонни бензину і близько 2600 тонн дизельного пального. Завдяки цьому ми плануємо у червні повністю завершити ямковий ремонт від Миколаєва до Баштанки.

– Але як розуміти те, що представники Первомайського району не можуть до Вас «достукатися»?

– Не може такого бути. На кожен лист ми надаємо відповідь. Так ось: на сьогоднішній день жодного конкретного звернення від первомайської громади, від фермерів про їхню участь у спільному ремонті автодоріг ми не отримали. Якщо в Баштанському районі створили ініціативну групу, ми зустрілися і все обговорили, то є і відповідний результат.

* * *

Отже, виходить, первомайським активістам та представникам влади слід не лише надіятися на когось, а й самим наполегливо вишукувати внутрішні резерви та спільно вирішувати гостру проблему ремонту автодоріг? Принаймні, приклад Баштанського району беззаперечно свідчить: під лежачий камінь вода не потече.

Що ж до руйнації доріг великотоннажним транспортом, то цю проблему слід вирішувати комплексно, в тому числі на рівні Верховної Ради України, шляхом прийняття відповідних змін до законодавства. Адже, якими б гладенькими не були наші автомобільні траси сьогодні після ремонту, завтра, після проїзду по них 80-тонних фур, від них залишаться суцільні ями та вибоїни…

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ