Василь Богданцев: «Головний пріоритет – соціальний захист учасників АТО»

Попри те, що Єланецький район є одним із найменших в області, місцева громада має чим гордитися і про що звітувати. Про здобутки, перспективи та проблеми Єланеччини – в інтерв’ю голови Єланецької РДА В.В. БОГДАНЦЕВА.

– Василю Васильовичу, Ви хоч і зовсім нещодавно очолили райдержадміністрацію – 31 березня 2015 року, проте про специфіку та проблеми району знаєте достеменно, адже багато років працювали в райдержадміністрації, пройшовши шлях від головного спеціаліста до першого заступника, а тепер – і очільника виконавчої вертикалі Єланецького району. Тож які пріоритети визначили для себе на новій посаді?

– Наріжними принципами, за якими будую роботу своєї команду, – це чесність по відношенню до роботи, небайдужість до проблем кожного громадянина і розуміння посадовцями того, що ми прийшли не правити, а управляти на благо тих людей, які нас найняли на ці місця. Платники податків – це ті люди, котрі живуть і працюють на теренах району, сплачують податки і завдяки яким розвивається наш район.

А сьогодні головним пріоритетом для будь-якого чиновника має бути соціальний захист учасників Антитерористичної операції та членів їхніх родин. Адже завдяки героїзму цих людей ми на сході зупинили те, що могло прийти на нашу рідну землю. Тож, аби вшанувати захисників Вітчизни, нами було прийнято рішення про відкриття Дошки пошани «Сильні духом. Вільні серцем», на якій закарбовані прізвища та фотографії учасників АТО із Єланеччини. І саме тому в районному конкурсі «Людина року» людьми року визнано всіх наших учасників Антитерористичної операції. На сьогодні це – 77 чоловік, але ця цифра постійно збільшується. Зважаючи на це, макет Дошки продуманий таким чином, що ми маємо змогу додавати до неї нові імена.

Те, що ми зробили правильну річ, довів і такий маленький штрих. Увечері, коли з музичної школи поверталися маленькі хлопчаки з початкових класів, вони підійшли до Дошки і, розглядаючи фото героїв, щиро пишалися ними. У одного з хлопців там був батько, в іншого – старший брат або сусід. І це – найважливіше, бо ці школярі, які сьогодні гордяться своїми земляками – учасниками АТО, виростуть справжніми патріотами України. І вони ні за що не поміняють свою рідну землю на щось інше, бо Батьківщину, як і батьків, не обирають.

– Наскільки мені відомо, такого масштабного проекту по вшануванню звитяги своїх захисників немає в жодному іншому районі Миколаївщини. Хто автор цієї ідеї, і хто допомагав втілювати її в життя?

– Ідея належить районній державній адміністрації, а підтримав цю ідею оргкомітет – голова та депутати районної ради, наші сільгоспвиробники, а головніше – підтримали самі учасники АТО, їхні батьки, дружини, діти. Якби були найменші заперечення від цих людей, ми б Дошку пошани не ставили.

Користуючись нагодою, хотів би на шпальтах обласної газети щиро подякувати меценатам, які завжди підтримують наші соціальні ініціативи. Повне порозуміння у нас є з депутатом обласної ради Юрієм Анатолійовичем Кормишкіним. У встановленні Дошки пошани також сприяли інші аграрії – Олена Анатоліївна Дуднікова, Віталій Миколайович Росохатий, Ігор Вікторович Гавенко, Микола Богданович Устиновський.

Загалом, патріотичні настрої та волонтерський рух дуже поширені в Єланецькому районі. Кожен сільгоспвиробник, підприємець, кожна людина роблять усе можливе для підтримки армії. І, що найважливіше, ці люди не потребують піару, адже вони живуть за законами совісті та моралі. І вони інколи навіть забороняють розповідати про їхні добрі справи.

– Але ж, напевно, Ви можете підбити якісь попередні підсумки такої патріотичної діяльності Ваших земляків?

– Загальну суму назвати досить важко, адже допомога учасникам АТО надається як коштами, так і технікою, пальним, бронежилетами, продуктами харчування. Але навіть за найскромнішими підрахунками протягом року Єланецький район та його мешканці спрямували на схід понад два мільйони гривень. Це – достойний внесок у нашу майбутню Перемогу, яка, я впевнений, не за горами. Принагідно хочу відзначити велику організаційну та практичну роботу в цьому напрямку Єланецької районної благодійної організації «Слово громади». Знову ж таки не можна не згадати добрим словом і Юрія Кормишкіна, котрий організовував цю роботу як на рівні району, так і всієї області.

– Єланецький район – суто аграрний, тож його економіка залежить насамперед від того, наскільки успішно спрацюють аграрії. Яка поточна ситуація на полях, чи вдалося вчасно відсіятися та підживити озимину?

– Природа зазвичай вносить свої корективи. Затяжні дощі дещо уповільнили темпи посівних робіт, натомість ті сільгоспвиробники, котрі вміло господарюють на землі, домагаються свого і за таких умов.

Щодо показників весняної кампанії, то посів ранніх зернових наш район виконав на 100 відсотків. Це – 2200 гектарів, основну частку яких займає ярий ячмінь. Із особливостей відзначу те, що, згідно з прогнозом, 700 гектарів ріллі буде засіяно гречкою, 500 га – сорго, а 1600 гектарів – просом. Це – ті культури, які при вмілому господарюванні мають дати достойний результат.

І вже традиційно великі площі – 29 тисяч гектарів – будуть віддані традиційній культурі ланів Миколаївщини – соняшнику. Розумію, що це дещо забагато, але впливати на бізнес ми не маємо права. До того ж сучасні методи ведення сільсгопвиробництва дозволяють підтримувати родючість грунтів і після такої виснажливої культури, як соняшник. При цьому великі аграрні підприємства все ж намагаються дотримуватися структури посівів та сівозмін.

– Василю Васильовичу, чи виконує Єланецький район плани по мобілізації?

– На момент нашої розмови понад 260 мешканців району мобілізовані – не всі із них наразі в АТО, багато хто на навчанні. Мушу чесно визнати, що не всі планові завдання держави нами виконані. Проте я не вважаю, що ми недопрацювали, адже якщо брати у відсотках, то практично кожен другий військовослужбовець, що проживає на теренах Єланеччини, вже мобілізований. Це – досить вагомий показник, зважаючи на чисельність нашого населення.

– А чи мають певні проблеми вимушені переселенці із Донбасу та Криму?

– Практично всі вони проживають у родинах своїх родичів. Що стосується державної підтримки, то ці люди отримують увесь пакет соціального захисту, передбачений законодавством України. Це і виплата пенсій, і допомога багатодітним сім’ям, і сприяння у працевлаштуванні в державній службі зайнятості. Крім того, за активної участі волонтерів та всіх небайдужих єланчан наші брати та сестри з інших регіонів отримали також продукти харчування та одяг.

– Їдучи з Миколаєва до Єланця, принагідно звернув увагу на стан автодоріг. І шлях, що пролягає територіє Єланецького району, має цілком прийнятний вигляд. Що робиться владою, щоб привести дороги бодай до проїзного стану?

– Хочу подякувати Єланецькій районній філії «Автодору», керівництву облавтодору за розуміння наших проблем. При тих скромних можливостях, що мають ці організації, вони ніколи не залишалися байдужими. На виконання доручення голови облдержадміністрації ми готуємо до експлуатації Семенівський кар’єр вапняків, що дасть можливість здійснити ремонт Кіровоградської траси між Возсіятським та Водяно-Лориним. Звичайно, це буде не автобан, але завдяки ремонтним роботам можна бути проїхати тими ділянками, де натепер проїзд узагалі неможливий.

Ділянка траси Вознесенськ – Новий Буг, що між селом Возсіятським та Єланцем, перебуває у складному стані. Найбільш аварійні ями вже засипані грунтово-щебеневою сумішшю з Софіївського гранітного кар’єру. А дорога між Возсіятським до межі з Новобузьким районом відремонтована та вкрита асфальтобетоном.

Крім того, вже буквально цими травневими днями було відремонтовано комунальні вулиці в селищі Єланець. Знову ж таки цього вдалося досягти завдяки злагодженій співпраці між райавтодором та селищною радою за підтримкою депутата обласної ради Юрія Кормишкіна.

Ми звернемося до сільгоспвиробників по допомогу в ремонті доріг, і перші домовленості вже є. Добре усвідомлюю, що до жнив про серйозну підтримку в цьому напрямку говорити недоречно, проте я впевнений, що на осінь ми матимемо нормальну ситуацію щодо ремонту доріг.

– Оскільки наша розмова відбувається напередодні Дня Великої Перемоги, що зроблено по вшануванню ще живих, на щастя, учасників полям’яних літ та збереженню пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину?

– На нараді в столиці Президент наголосив на важливості гідного відзначення 70-річчя перемоги над фашизмом. Напередодні ювілейної дати перші особи району – голова райдержадміністрації та голова районної ради – відвідали кожного ветерана та вдів. Їх у нас – дев’ятнадцять. За рахунок районної програми «Турбота» та завдяки фінансуванню селищної та сільських рад із залученням благодійників кожен ветеран та вдова отримали допомогу в розмірі 500 гривень, а також ювілейну медаль «70 років Великої Перемоги». Звісно ж, «ювіляри» отримали і обіцяну грошову допомогу з державного та обласного бюджетів.

До вікопомної дати відбулися традиційні заходи з благоустрою пам’ятників та інших меморіалів солдатів Другої світової війни. Серйозні реконструкції проведені великосербулівською громадою – у селі Нововолодимирівка. А в селі Куйбишевка завдяки допомозі депутата обласної ради Тетяни Демченко та консолідації зусиль місцевої громади 9 травня відкрився оновлений меморіал, де на плитах з чорного граніту відтепер викарбовано не лише прізвища загиблих солдатів, а й імена всіх ветеранів, які прийшли з війни та проживали в селі – з тим, щоб зберігалася свята пам’ять про героїв.

Крім того, цього ж дня у селі Куйбишевка встановлений новий обеліск на місці загибелі радянського бійця.

– І все ж повернемось до викликів сьогодення. Чи збережено в районі мережу освітніх, культурних та медичних закладів?

– Насамперед, дбаємо про стале функціонування дошкільних навчальних закладів. Але в будь-якому разі пріоритетом для влади має бути не кількість цих закладів, а якість тих соціальних послуг, що вони їх надають. Ми сьогодні повинні надавати якісну освітню послугу, якісну медичну послугу і якісну – адміністративну послугу. Але якісно виконати свою роботу може лише професіонал своєї справи. Тож, попри фінансові труднощі, продовжуємо практику навчання лікарів за кошти районного бюджету.

Намагаємось зберегти і примножити й славні культурні традиції Єланецького краю. Як результат, немає жодного обласного конкурсу, на якому б наші самодіяльні артисти не були відзначені призовим місцем. Те ж саме можу сказати й про наших школярів, котрі стабільно посідають високі позиції в обласних олімпіадах. Цього навчального року наші діти здобули 13 перемог обласного рівня, а Вікторія Руда перемогла у Всеукраїнському мовно-літературному конкурсі студентської та учнівської молоді імені Тараса Шевченка. Вчитель Віки – Фоміна Галина Ярославівна, котра виплекала цю дитину.

За свої здобутки талановиті діти отримують відповідну винагороду – стипендію голови райдержадміністрації.

– Дякую, Василю Васильовичу, за цікаві та вичерпні відповіді!

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ