Про газ та деякі фактори формування його тарифу

З 1 квітня уряд країни суттєво підвищив тарифи на природний газ.

Вважаю, що дії уряду щодо підвищення цін і тарифів повинні бути виваженими, а співвідношення тарифів і зарплат та пенсій – врегульованим. До того ж національна валюта зазнала девальвації приблизно втричі, що призвело до підняття цін на всі види товарів та знизило купівельну спроможність населення.

Підстави для підвищення тарифу на газ є. Але до цього делікатного питання треба підійти відповідально, залучивши до справи професіоналів і аналітиків з врегулювання таких питань. Уряд таких кроків не зробив.

Як же вирахувати економічно обґрунтований тариф з постачання природного газу? У народі ще кажуть – справедливий тариф.

Спочатку треба знати об’єм газу, який споживає населення на рік (баланс газу). Будемо орієнтуватися на дані 2014 року, що взяті з відкритих джерел (Інтернет, телебачення та ін.). За минулий рік було поставлено для побутового споживання 18 млрд. куб. м газу. З них 9 млрд. куб. м поставлено напряму з видобутку, ще 9 млрд. куб. мпіднято з підземних сховищ газу. Далі беремо дані з видобутку газу – державна компанія «Укргазвидобування» в 2014 році видобула 15,1 млрд. куб. м, компанія зі змішаним капіталом «Укрнафта» – 1,7 млрд. куб. м. Таким чином, за балансом для побутового споживання не вистачає 1,2 млрд. куб. мгазу, який треба закупити за кордоном.

Середньозважена ціна 1000 куб. мгазу в Україні на проммайданчику (на місці видобутку газу, тобто біля свердловини) становить 25 доларів США, або ж, за курсом, 525 грн. (курс може змінюватися, це правило ринкової економіки). Транспортування до приладів споживання становить 037,5 дол. США, за курсом – 807,5 грн. До цього треба додати ще: збір у вигляді цільової добавки до діючого тарифу 4% – 22 грн.;середньозважений тариф на постачання природного газу – 90,3 грн.; ПДВ 20% – 289 грн. Підсумувавши, отримуємо 1734 грн. за 1000 куб. м газу.

Але пам’ятаємо, що за балансом газу ще потрібно 1,2 млрд. куб. м (6,7% об’єму від 18 млрд. куб. м газу за 2014 р). Отже, його треба закупити з-за кордону. За останніми даними, середня закупівельна ціна становить 266 дол. США за 1000 куб. м. Ціна-мікс – пропорція між річним об’ємом газу та об’ємом газу, закупленого з-за кордону, – становить 17,5 дол. США, які треба додати до ціни українського газу. До 1734 грн. додаємо суму за курсом з податками 455,5 грн. У підсумку маємо 2189,5 грн. за 1000 куб. м природного газу.

За умови співіснування в ринковій економіці тариф може бути і збільшений у разі знецінення національної валюти або падіння видобутку українського газу. Втім, також є чинники на зменшення тарифу. Але це окреме питання.

Уряду слід перейти від пустих заяв і декларацій до конкретних дій щодо наведення порядку в газовій галузі. Я пропоную зважити ряд конкретних дій зі зменшення тарифу на природний газ у перспективі.

1. Як відомо, тариф на постачання природного газу розраховується за формулою, де головним чинником є вартість 1 бареля (158,98 л)нафти, який на даний період становить близько 50 дол. США, і надалі цей чинник буде понижуватися. При цьому договір з Росією на постачання газу, що підписаний у 2009 році, передбачав 100 дол. США за 1 барель.

2. Провести інвентаризацію всіх свердловин (державні та приватні компанії) з видобутку природного газу і прибрати, у разі виявлення, корупційну складову.

3. Розмежувати діяльність компаній за функціональними принципами – видобуток, зберігання, транспортування та реалізація природного газу, при цьому зробити оптимізацію кадрового складу компаній, ліквідувавши «Нафтогаз України» і підпорядкувавши всі газові компанії Міністерству енергетики, а не Кабінету Міністрів України, як це є на сьогодні. Це значно поліпшить функціонування газової галузі. Принаймні дасть можливість з тарифу прибрати цільовий збір 4% або зменшити його складову.

4. Збільшити тариф на транзит газу через територію України. Донедавна Росія сплачувала за тарифом 2 дол. США за 100 км транспортування. Міжнародний стандарт – 5 дол. США перекачки 1000 куб. м на відстань 100 км. При користуванні приватними структурами з транспортування газу українською ГТС теж брати плату за міжнародними стандартами. Виручені кошти направляти на модернізацію обладнання і, можливо, на зменшення тарифу для населення, адже газотранспортна система є державною власністю, тобто власністю українського народу.

5. Оптимізація рентного збору для державних компаній з видобутку природного газу, при необхідності – його зниження, що дає можливість зменшити тариф.

6. Моніторити міжнародні ринки з постачання газу і проводити диверсифікацію.

Степан БОГОЛЮК

м. Баштанка

Сообщение:

*

НОВОСТИ