«Миколаївводоканал»: досвід, помножений на ініціативу

У статті «Миколаївводоканал»: життя тече, високий імідж – беззмінний» від 23 липня цього року ми розпочали серію публікацій про діяльність міського комунального підприємства «Миколаївводоканал».

У першій подачі ми розповіли про деякі основні відділи та служби одного з лідерів комунальної галузі області, насамперед – ті, котрі займаються подачею питною води в домівки миколаївців. Наразі – познайомимо читачів з діяльністю інших виробничих та управлінських структур МКП «Миколаївводоканал» – підприємства, без якого життя городян було б важко назвати.цивілізованим.

Золоті руки золотарів

Найчисленніший структурний підрозділ «Миколаївводоканалу» – насосні станції каналізації. Тут сумлінно трудиться 234 працівники. Вони обслуговують 31 насосну станцію, що забезпечують збір та відведення каналізаційних стоків з усього півмільйонного міста до Галицинівської та Варварівської очисних споруд. Насосні станції обладнані насосними агрегатами, електричними двигунами та системами автоматики.

– Найбільшу складність, – розповідає начальник насосних станцій каналізації Володимир Тихонюк, – становить доставка стічних вод самопливними колекторами, котрі через ветхість та корозію бетону часто руйнуються.

Невблаганний час згубно впливає й на стан насосного обладнання насосних станцій, котре суттєво зношене. Тож часто трапляються поломки. Але завдяки тому, що працівники насосних станцій завжди напоготові, а інколи їм доводиться працювати у вихідні чи свята, городяни зазвичай і не здогадуються про ці аварійні ситуації.

Ні для кого не секрет, що каналізаційні стоки «пахнуть» зовсім не французькими парфумами. Тож можна уявити, в яких важких, підчас екстремальних умовах доводиться трудитися працівникам насосних станцій каналізації. Адже, окрім ремонтних робіт, робітники кожні дві – три години чистять граблями решітки, скрізь які стоки поступають до станції. А що вже казати про слюсарів, які безпосередньо працюють поряд із нечистотами!

Натомість, попри важкі умови праці, плинність кадрів на насосних станціях каналізації мінімальна. Цьому сприяє і достойна заробітна платня, і соціальний пакет, додаткові дні відпустки, спеціальне харчування тощо (так звані «молочні»). Та й взаємини між колегами є не тільки суто професійними, а й по-теплому родинними. Тож девіз: «Один за всіх, і всі – за одного!» – сповна стосується цих, без перебільшення, героїчних працівників насосних станцій каналізації, а також трудівників інших підрозділів «Миколаївводоканалу», де довелося побувати.

Колектив насосних станцій каналізації.

А рівняння, як і годиться, – на кращих. Серед них Володимир Якович називає імена оператора Надії Моторної, машиністок Надії Антошкіної, Людмили Чернобаєвої, Олени Ігнатенко, Валентини Сорокопуд, слюсарів Михайла Довганя та Геннадія Махіні, електромонтерів Анатолія Іщенка і Леоніда Шупенька. Хоча й недавно прийшов у колектив, але вже заслужив авторитет інженер-електрик Юрій Поліщук, котрий також бере активну участь у спортивному житті підприємства.

Сам Володимир Якович у бесіді скромно умовчує той факт, що працює на «Миколаївводоканалі» всю свою трудову біографію! У далекому 1976 році молодий випускник технікуму працевлаштувався майстром, а з 1984-го очолює насосні станції каналізації – одну із найвідповідальніших ланок складного механізму. Незважаючи на регалії, Володимир Тихонюк у критичних ситуаціях і сам, взявши гайкового ключа, спускається під землю.

Показово, що й обидва сини Володимира Яковича пішли батьківською стежиною. «Ще будучи школярем, – згадує Олександр Тихонюк, – я з батьком часто виїжджав на ремонтні роботи. Сподобалося, адже робота дуже цікава, можна сказати, навіть творча. Тож із вибором свого професійного майбутнього двох думок не мав». Нині Олександр працює на посаді майстра, його брат Віталій – слюсарем. Крім того, дружина Віталія Людмила докладає своїх зусиль в якості інженера абонентського відділу. Отакий злагоджений «сімейний підряд»!

Про побут та достойні умови винагороди для золотарів, окрім керівника цього структурного підрозділу, також піклується голова цехкому Людмила Макарова, яка працює на посаді майстра насосної станції. Та й самі працівники дбають про те, щоб їх місце роботи вирізняли чистота та затишок. Так, на території головної насосної станції, що на вулиці Новій, 17, розбитий чудовий розарій та ростуть плодові дерева – горіх, груші, ба навіть персики! До речі, перші саджанці посадив сам Володимир Тихонюк.

Вода на виході – не гірше річкової

Якщо на насосних станціях каналізації здійснюється лише перше, «грубе» очищення стоків від різного бруду, то основний масив робіт з доведення акви до нормального стану виконують працівники очисних споруд каналізації (ОСК) – Галицинівських та Варварівських. Важко у це повірити, але брудні зловонні потоки, що надходять на ці споруди, згодом перетворюються на цілком пристойну воду, котра відповідає державним санітарним нормативам та за своєю якістю нічим не поступається річковій. Цьому завданню підпорядкований багатоетапний процес механічного та біологічного очищення каналізаційних стоків.

Працівники Галицинівських очисних споруд каналізації разом із головою профкому Сергієм Мельниченком.

Як розповідає начальник Галицинівських очисних споруд каналізації Сергій Риженков, спочатку стоки пропускаються скрізь решітки-фільтри, потім відстоюються у чотирьох величезних відстійниках. Таким чином виокремлюється пісок та інші механічні предмети. А під час біологічного очищення стічні води потрапляють у аеротенки, в яких корисні мікроорганізми «поїдають» шкідливі органічні сполуки. Власне кажучи, цей принцип очищення води був «запозичений» у самої природи. Контроль за всім технологічним процесом здійснюють фахівці лабораторії, очолюваної Ольгою Гвозденко.

Цілодобову роботу Галицинівських ОСК забезпечують 96 чоловік, переважно це мешканці сусідніх Галицинівки та Балабанівки. Більшу частину працівників становлять жінки, які, попри складні умови праці, є патріотами своєї справи. Адже відчувають гордість за кінцевий результат – очищену від різного бруду воду, котра через трубопровід завдовжки чотири кілометри повертається в своє природне середовище – Бузький лиман. Тож працівники очисних споруд каналізації по праву є екологічними вартовими природи.

Звичайно, працювати доводиться в екстремальних умовах: більша частина споруд має фізичне зношення понад 50 відсотків. Але, попри це, трудівники очисних споруд на відмінно справляються із поставленим завданням. А якщо ще буде реалізований інвестиційний проект…

У лабораторії Галицинівських ОСК.

Кадровою гордістю Галицинівських очисних споруд є вже згадана Ольга Гвозденко (трудовий стаж – близько 40 років), інженер Олександр Мащенко (працює з 1980 року), змінні інженери зі стажем понад 20 років Галина Біленька, Надія Доценко (вона ж – голова цехкому), Анна Кочуланова. Та й сам Сергій Євгенович Риженков очолює цей важливий підрозділ «Миколаївводоканалу» без малого ось уже чверть століття. Для зручності працівників проведений євроремонт побутових приміщень, а до місця роботи людей підвозить автобус підприємства.

Варварівські очисні споруди каналізації мають набагато менші потужності, адже обслуговують лише мікрорайон Варварівку та навколишні села Миколаївського району. Тут також здійснюється очищення стоків у два етапи – механічний та біологічний. Очолює Варварівські ОСК жінка – Світлана Шейко. Серед кращих працівників цього підрозділу – інженер-бактеріолог Ірина Юсько, майстер Федір Данилов, оператор Ніна Мельник. Цеховий комітет Варварівських ОСК очолює лаборант Тетяна Матвієнко.

Інтелектуальний центр підприємства

Важко уявити будь-яке сучасне велике підприємство без автоматизації виробництва та застосування метрології. Ці важливі функції на «Миколаївводоканалі» виконує відділ автоматизації процесів управління і контрольно-вимірювальних приладів (ВАПУ і КВП). Під проводом начальника відділу Анатолія Грабаровського трудяться одні з кращих у нашому місті програмісти, електронники і слюсарі КВП, загалом – 19 чоловік. Безперечними лідерами ВАПУ і КВП є провідний інженер-програміст Віктор Храпко та інженер-електронник Олександр Дударєв.

Інтелектуали з відділу ВАПУ і КВП.

Програмісти відділу розробили та супроводжують чимало програм з обслуговування абонентів підприємства, ведення бухгалтерії, забезпечення аварійно-диспетчерської служби, виробничо-технічного відділу тощо. Зиск від автоматизації процесів управління оцінили не лише працівники, а й клієнти «Миколаївводоканалу»: стало набагато легше додзвонитися в аварійно-диспетчерські та інші служби, зникли черги в абонентському відділі.

Щодо оптимізації виробничих процесів, то завдяки багаторічній наполегливій праці програмістів та електронників було переведено в автоматизований режим роботи насосні станції водопроводу, що дозволило подавати воду в будинки городян цілодобово, при цьому насосні станції працюють з мінімально можливими тиском та енергозатратами. Також було оптимізовано чисельність обслуговуючого персоналу і зменшено кількість аварійних витоків із водопровідних мереж.

Крім того, фахівці відділу запровадили в життя систему дистанційного контролю за роботою основних об’єктів підприємства. А на черзі – повна автоматизація насосних станцій каналізації і заміна диспетчерського обладнання. Також працівники ВАПУ і КВП здійснюють повірку вимірювального обладнання підприємства.

Майстри своєї справи

Головний механік «Миколаївводоканалу» Олександр Зубов починав свою кар’єру на підприємстві в 2003 році з посади майстра ремонтно-механічних майстерень (РММ). Утім, за короткий термін молодий фахівець встиг добре себе зарекомендувати, тож три роки потому йому довірили очолити цю відповідальну ділянку роботи.

Від того, наскільки швидко та якісно робітники РММ відремонтують обладнання, залежать терміни усунення тих чи інших аварійних ситуацій та безперебійність у роботі систем подачі води та водовідведення. Тож, чудово це усвідомлюючи, кожен працівник РММ відповідально та ретельно ставиться до виконання виробничих завдань.

– Звичайно, – зауважує Олександр Миколайович, – наша праця є фізично важкою, а інколи ми працюємо позаурочно. Та лише добрі слова хочу висловити на адресу всіх моїх підлеглих, зокрема це інженер з обладнання Ігор Шавокін, майстер Вадим Нахмурін, інженер-механік Тимофій Прокопенко, майстер Олександр Тихонюк, бригадир слюсарів Іван Дорошенко, бригадир токарів Сергій Синицький, газоелектрозварник Петро Гузевич, фрезерувальник Федір Дмитрієв, комірник Лідія Буряник та інші працівники.

А сам Олександр Зубов є не лише вмілим керівником, а й завзятим спортсменом, залюбки бере участь у волейбольних змаганнях.

У підпорядкуванні головного енергетика підприємства перебуває електроцех. Завдання – розподіл серед виробничих підрозділів тепла, газу та електроенергії, а також забезпечення безаварійності технологічного обладнання, що застосовується при очищенні, подачі, розподілі та перекачці води і стоків. На особливому контролі головного енергетика та його підлеглих, а це близько 60 працівників, – запровадження новітніх енергозберігальних технологій.

– Останнім часом на різних об’єктах нашими працівниками були встановлені перетворювачі частоти та прилади плавного пуску, – зазначає інженер-енергетик першої категорії, відповідальний за електричне господарство МКП «Миколаївводоканал» Володимир Бартко. – Це дало змогу зменшити кількість поривів у мережах, оптимізувати подачу води. До прикладу, завдяки цим новаціям лише на водоводі в Херсонській області ми щомісяця заощаджуємо від 20 до 50 тисяч кіловат електроенергії.

Значних успіхів у роботі досягли бригадир електроцеху Олег Ступаченко, електромонтер Сергій Турбаба, водії Іван Іщенко, Віктор Комар, енергетик насосних станцій водопроводу Ігор Вавилов, енергетик насосних станцій каналізації Юрій Поліщук.

Колектив механічного цеху.

Важливу роль у структурі комунального підприємства відіграє й ремонтно-будівельна дільниця (РБД), яку очолює аксакал «Миколаївводоканалу» В’ячеслав Чорнозуб. Важко у це повірити, але В’ячеслав Петрович безперервно трудиться на рідному для себе підприємстві ось уже чотири десятиліття! А майстер Ольга Галкіна вперше переступила поріг «Водоканалу» ще в 1973 році.

Основна функція РБД – ремонт виробничих об’єктів та будівель, заміна аварійних ділянок водопровідних мереж, частковий ремонт дорожнього покриття. «Всі наші працівники – дуже сумлінні та відповідальні», – зауважує В. П. Чорнозуб.

Варто також додати, що побутові приміщення ремонтно-будівельної дільниці – одні з кращих не лише на комунальному підприємстві, а й серед усієї галузі Миколаєва, що засвідчує відповідний диплом. Інтер’єр «битовок» оформлений з неабиякою любов’ю та фантазією, є тут навіть живий куточок з екзотичними рибками та птахами.

Супутні служби

Автотранспортний цех «Миколаївводоканалу» очолює Григорій Гришко, який працює на підприємстві з 1 квітня 1977 року. Парк налічує понад 120 одиниць техніки – це трактори, екскаватори, бульдозери, спецавтомобілі. І хоча техніка здебільшого не нова, працівники цеху підтримують її в належному стані.

Вправно керують ввіреною їм технікою водій автокрану Василь Бонарь, екскаваторники Василь Патріарх та Віктор Лабунський, механік Геннадій Бойко, трактористи Микола Козирєв, Микола Ангелов, Олександр Братченко. Трудовий стаж цих працівників становить від 15 до 20 років, а М. Козирєв працює на «Миколаївводоканалі» вже чверть століття. Соціальним захистом водійського колективу опікується голова цехкому, диспетчер Любов Балецька.

А ось сектор оптимізації роботи мереж і споруджень було створено зовсім нещодавно. Наразі цей маленький колектив, очолюваний Аллою Гирченко, розробляє електронну карту водопровідних мереж і каналізації у прив’язці до існуючих архітектурних споруд міста Миколаєва.

Над вирішенням нагальних завдань працюють також інші підрозділи МКП «Миколаївводоканал»: виробничо-технічний відділ (керівник Тамара Шаповалова), планово-економічний відділ (Надія Кузьмина), відділ організації праці і заробітної плати (Дмитро Марцин), відділ матеріально-технічного забезпечення (Олександр Мунтян), бухгалтерія (Надія Марцин), відділ кадрів (Алла Бондаренко), юридичний відділ (Віталій Потапов), охорона (Олександр Асваров).

Андрій ТЮРІН
Фото автора і з архіву МКП «Миколаївводоканал»

Сообщение:

*

НОВОСТИ