Як живеться Кавказькому дитсадочку?

Прийшла, побачила… злякалась

Дитячий садочок із веселою назвою «Сонечко» у селі Кавказ Березнегуватського району – звичайний малокомплектний, яких у нашій області чимало. Його відвідують усього семеро діточок.

Як раз напередодні мого журналістського відрядження у село до виконання обов’язків завідуючої приступила Алла Петрівна Борчук. До того вона 15 років працювала вихователем у сусідньому селі Мурахівка, а всього її педагогічний стаж налічує 25 років.

На відміну від попередніх керівників цього дитячого закладу без спеціальної освіти, вона – досвідчений спеціаліст, має навіть наукові друковані роботи та й справу свою любить.

Дитсадок Алла Петрівна прийняла, без перебільшення, у жахливому стані. Перше, що показала вона журналісту, була повністю зруйнована стеля в одній із кімнат: через те, що із даху вчасно не змітали сніг, покрівля змокла та згодом обвалилася. Дитячу спальню довелося влаштовувати… у колишньому туалеті. Отак і сплять там дітки на пошарпаних ліжечках та на аж сірій, запраній постільній білизні, яку у дитсадочок «Сонечко» позвозили поспіхом із інших дитсадків, коли він на початку 2015 року після піврічної перерви запрацював знову. У вітальні побачила жалюгідну подобу іграшок – мабуть, ці примітивні пластмасові ведмедики і зайчики були вже давно викинуті їх колишніми, тепер уже дорослими, господарями.

Підлога у дитсадку, як  і стеля, як і стіни, руйнується на очах.

Про саму будівлю годі вже й казати: мабуть, збудована вона була в позаминулому сторіччі, усі стіни – в тріщинах, підлога провалюється.

Алла Петрівна виявила, що на кухні практично немає посуду, не працюють ваги для зважування продуктів, пральна машина не діє. У таких умовах перебувають і виховуються кожного дня маленькі мешканці села Кавказ.

«Нібито найнеобхідніше обладнання є, але все занедбане, – поділилася Алла Петрівна своїми враженнями після першого робочого дня. – Коли сказали написати списки того, що треба придбати, мені аж страшно стало. Треба все! До того ж ніколи не бачила, щоб у дитсадку не було комори і шафи для білизни, отож продукти доводиться зберігати просто на столі, а постіль – на поличках для книжок. Тут нікому нічого не треба було. Людина, яка працювала до мене, вочевидь, не боліла душею, їй було байдуже. Тільки так можу зрозуміти».

Коли нова завідувачка запитала кухаря, звідки беруть воду, то почула у відповідь: ходимо до школи. Там є водопровід. А чого ж у садочку немає водопроводу? Адже він проходить поряд. І ніхто досі не переживав, не прийшов і не сказав: давайте зробимо!

Треба зазначити, що перед тимчасовим закриттям дитсадка про нове обладнання потурбувався Микола Вікторович Скорий, голова колгоспу «Прометей», як кажуть, чи не єдиного, що залишився на теренах усієї України. Коли садок закрили, то музичний центр та багато інших корисних речей чомусь передали в інші дитсадки. А от коли знову виникла потреба дитсадку працювати, то повернули туди «саме лахміття».

Штатне питання

Ще більше здивування Алли Петрівни викликав штатний розпис та оплата праці у дитячому садочку. Завідувачці, вихователю та помічнику покладено лише по 0,75 ставки заробітної плати, півставки – для кухаря та двірника. Це означає, що працівники дитсадка отримують скорочену платню, але ж із дітьми треба перебувати весь день. А як бути, коли вихователь піде у відпустку? Тоді завідувачка змушена працювати і за себе, і за вихователя, адже дітей не можна залишати без нагляду ні на хвилину.

Дитсадку дісталися обідрані меблі.

Ці та багато інших неприємних питань стосовно роботи дитсадка Алла Петрівна поставила Лепетиському сільському голові Ларисі Савицькій. До сільради прийшла разом із Миколою Вікторовичем Скорим, адже саме його господарство опікується усіма проблемами дитячого садочка і школи у селі Кавказ набагато більше, ніж це робить сільська рада, яка фінансує освітянам лише зарплатню. Харчування, опалення дитсадочка, доплату вчителям у школі забезпечує «Прометей». Не відмовляє Микола Скорий у будь-якій допомозі і середній школі. Натомість сільський голова Лариса Савицька посилається на постанову Кабміну № 65, у якій йдеться… про економію. Причому, скоротивши зарплатню педагогам, сама сільський голова у цьому році отримала премію.

«Поки у садочку буде 6-7 дітей, завідуюча буде працювати на 0,75 ставки, – передала Лариса Савицька розпорядження відділу освіти Березнегуватської райдержадміністрації. – Якщо назбираєте 15 дітей, нам затвердять штатну одиницю завідуючої. У нас гроші є, ми дамо».

Проблема виявилася у тому, що на невелику кількість дітей райвідділ скоротив ставки, незважаючи на те, що діти перебувають у садочку повний робочий день. Щоб заповнити садок хоча б до 20 діток, треба переконати батьків. Але ж хто поведе своїх малят у таку халупу?

Втім, схоже, що сільський голова не дуже переймалася «дитячим питанням», вважаючи, мабуть, що так і повинно бути. Вона не змогла відповісти на запитання: «Коли останній раз були у Кавказькому дитсадку?», натомість стверджувала, що «жодна комісія, яка побувала у дитсадку, порушень не виявила».

Останні роки дитсадком завідували люди, яким, дійсно, більше подобалося «тихе життя»: від влади нічого не вимагали, що і владу цілком влаштовувало. А тим часом діти забезпечувалися за залишковим принципом у всьому, починаючи від іграшок та закінчуючи тим, що із групою, всупереч вимогам, залишався один вихователь.

Натомість усіма потребами дитячого закладу, і не тільки цього, опікувався Микола Скорий. Причому спільну мову йому вдається знаходити майже в усіх дитсадках.., окрім Кавказького. Щоб врятувати дитсадок від остаточного закриття, до чого логічно привело б подібне ставлення місцевої влади, він і запросив до роботи досвідченого педагога Аллу Борчук. Тільки тепер з’явилася надія, що кавказькі дітлахи будуть відвідувати затишний гарний садочок.

Гроші є. Чи буде порядок?

«Ми знаємо, що у дитсадку впала стеля, що дітей взимку перевели у приміщення школи, – сказав голова Березнегуватської райдержадміністрації Владислав Дмитрів. – Якби не допомога Миколи Скорого, на сьогодні ситуація там була б катастрофічна».

Голова РДА визнає, що місцева влада ставилася до проблеми із повною безвідповідальністю, роками не звертаючи уваги на потреби Кавказького дитсадка. І не тільки його. От і у сусідній Тетянівці наразі немає ані садочка, ані школи. Бібліотекар тамтешньої бібліотеки Тетяна Григорівна Кургацька розповіла про те, що років вісім тому у дитсадочку була одна група дітей, які перебували лише до обіду. Працював садок недовго, незабаром його закрили. Припинила існування і початкова школа. Тепер Тетянівські школярі їздять до села Новосевастополь. Наймолодших також пропонують возити туди автобусом. А батькам так хотілося б, щоб у їхньому селі знову відкрилися і садочок, і школа.

«Хочемо, щоб на нас звернули увагу, – говорить Тетяна Кургацька. – Адже є законсервована будівля, де можна було б відкрити садок для 10 дітей. Є у людей таке побажання і необхідність, влада повинна реагувати. Діткам краще навчатися на місці».

Микола Скорий вважає, що дитячі заклади у Лепетиській сільській раді виявилися занедбаними не випадково, а через порочну систему, яка складалася роками: «Сільські ради отримували від держави дотації, робили – не робили, а на зарплату гроші були завжди. Запланували собі ставки, чисельність, затвердили на сесії зарплати, вислуги, премії. А те, що десь падає стеля, що діти харчуються недостатньо, то мало кого турбувало!».

Директор Кавказської ЗОШ Людмила Скора з учнями.

Чому складалося так? Бо ніхто не наважувався говорити, тому й сільські голови не завжди відстоювали інтереси своїх громад та відмовчувалися у владних кабінетах. Але часи змінюються. Люди відкрито говорять про проблеми, зокрема ще й тому, що подекуди справи йдуть «гірше нема куди».

Голова райдержадміністрації Владислав Дмитрів запевняє, що садочок у Кавказі незабаром буде функціонувати у повному обсязі. Адже для цього тепер є серйозні передумови. Після проведення децентралізації та зміни законодавства місцева влада отримуватиме набагато більше коштів. Наприклад, державне дослідне підприємство «Реконструкція» до 1 січня 2015 року платило за рік 38 тис. грн., а тепер – 799 тис. грн. Колгосп «Прометей», окрім численної допомоги садочкам і школам сільради, направляв до бюджету 8 тис. грн., а тепер – 774 тис. грн. Використовувати цей ресурс чиновники обіцяють раціональніше. Кращими повинні стати також дороги, відремонтованими – будівлі.

За словами Владислава Дмитріва, у Березнегуватському районі налічується 15 сільських рад, з яких 5 цілком самодостатні та вже виконали свої бюджети. У тому числі і Лепетиська.

Більшість із 22 районних дитячих садочків забезпечені усім необхідним, там затишно і тепло. З 1 січня наступного року ці дошкільні дитячі заклади переходять у підпорядкування району. Вже сьогодні складаються списки всього необхідного для того, щоб малеча зростала у радості і достатку. Отже, можна сподіватися, що і Кавказький дитячий садочок «Сонечко», нарешті, опиниться у центрі уваги влади й отримає все, чого не вистачало досі.

«Все найкраще – дітям!». Цей відомий лозунг радянських часів не втратив своєї актуальності і сьогодні, про що частіше треба нагадувати представникам влади.

Тетяна ФІЛІППОВА
Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ