«Я починаю новий шлях»

Новости, Общество

  5 Ноя , 2015

Саме під такою назвою стартував на Миколаївщині спільний творчий проект жінок сходу та півдня. Слабка половина людства об’єдналася задля миру в Україні та налагодження діалогу між тими, кого роз’єднала війна. В Первомайську на себе цю відповідальність узяв жіночий інформаційний центр «Ольвія», яким багато років успішно керує Олена Константинова.

Ось уже другий місяць поспіль як у центрі шукають відповідь на непрості питання мирного співіснування та намагаються допомогти адаптуватися до нового життя тим, хто сьогодні має статус переселенців. Вони змушені були покинути свої рідні домівки, рятуючи своє життя й життя своїх дітей, а тепер мають призвичаїтися до нових умов проживання.

Аби полегшити адаптаційний період, у центрі організували роботу у формі дизайн-студії, де переважно займаються рукоділлям. Сюди може прийти кожен, хто відчуває потребу в спілкуванні та реалізації своїх здібностей. Це в основному жінки зі сходу. Тут вони розмовляють одна з одною про війну, про покинуті рідні домівки, про вимушену еміграцію і мріють про якнайскоріше повернення на рідну землю. Та допоки до мрії – більшість усе ж таки намагається розпочати нове життя в новій громаді. Хоча це іноді зробити дуже непросто, бо ж кожне місто має свою історію, а кожна громада свої національні та етнічні традиції. А щоб панянкам було комфортніше адаптуватися, роботу в дизайн-студії намагаються проводити індивідуально.

Олена Константинова розповідає, що аудиторію вони поділили на дві вікові категорії.

– Жінки старшого віку, – каже вона, – виявили бажання на перших порах навчатися у групі одноліток, оскільки більшість з них працюють повільніше за молодь, мають гірший зір, тому темп спілкування і навчання на початку засвоєння навичок, зокрема шиття та плетіння зі стрічок, у них дещо інший.

До того ж вони дуже сором’язливі. Однак потреба в культурному проведенні дозвілля та спілкуванні є досить гострою. Тому вже перші спільні зібрання продемонстрували важливість та необхідність такої роботи.

Інша підгрупа – молоді мами, більшість з яких знаходиться у декретній відпустці. Ця категорія жінок виявилась більш комунікабельною, бо уже під кінець першої зустрічі з радістю обмінювалися номерами телефонів із землячками з Луганської та Донецької областей.

Особливо сподобався учасницям метод парного інтерв’ю, де вони дізнавалися одна про одну та із задоволенням ділилися цією інформацією з усією аудиторією.

Потрібно додати, що для окремих робота в дизайн-студії була чи не першим досвідом рукоділля. Тож не дивно, що перші кроки були несміливими й дещо напруженими.

Олена Пащенко прийшла сюди разом зі своєю п’ятирічною донькою. Після усього, що їм довелося пережити, вона чи не вперше за останній час змогла розслабитися та дати волю своїм емоціям. Жінка також була вражена теплотою прийому та духом взаємодопомоги й дружньої підтримки. Каже, що ніколи й не думала, що зможе виготовляти власними руками подібні витвори мистецтва. Тож свої перші браслети з простих намистин та стрічок зберігатиме як дорогоцінну річ.

Наступні свої зустрічі в центрі планують проводити у вокальному супроводі, бо жінки висловили бажання вивчити українські пісні південного регіону. Та, власне, це є природним бажанням, бо ж у всі часи українська жінка, займаючись рукоділлям, співала.

Потрібно додати, що за період роботи студії жінки здружилися і тепер свою творчість сприймають як культурне дозвілля у колі подруг, відчуваючи радість спілкування та спільної праці.

Наталія Клименко

Сообщение:

*

НОВОСТИ