Березань-пограбування: Чорні археологи хазяйнують на давньому острові з потурання правоохоронців

Коли влітку цього року археологи прийшли на острів Березань, давню Борисфеніду, де вони сантиметр за сантиметром розкопують давньогрецьке поселення, то побачили замість давно знайомих місць… пейзаж, як на Місяці. Вся територія острова в ямах, вибоїнах, підкопах. Наче після бомбардування.

Виявляється, тут відбувалася своя війна. Острів фактично захопили чорні археологи. Вони завжди тут злодійкували. Але таких глобальних руйнувань не залишали.

Тим часом науковці були впевнені, що війна на сході країни призупинить дії копачів-грабіжників. Вийшло навпаки. І це попри те, що Березань – у прикордонній зоні.

– Щороку прикордонники скаржилися на брак то бензину, то катерів, знаходили інші причини, щоб відхреститися від спостережень за островом, – розповідає заступник керівника експедиції на Березані старший викладач Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського Олександр Смирнов. – Однак торік заставу посилили. І бензин, і швидкісні катери з’явилися. Влітку навіть проводили паспортний контроль на острові. А в міжсезоння прикордонники освоїли для себе новий бізнес. Без будь-якого паспортного контролю з їхнього повного потурання на Березані постійно перебували групи грабіжників по 30-40 осіб.

Хто тут господар

Доказів присутності чорних археологів безліч: видно, де стояли намети, а в бункері вони навіть піч склали, щоб обігріватися взимку. До того ж так копати можуть тільки грабіжники. На понад двох із 11 гектарів острова вирито величезні котловани і ями. Вандалів цікавлять передовсім цілі керамічні форми і будь-який метал: монети, стріли, дельфінчики. Вони його повністю вибрали. Коли наші археологи працювали своїми металодетекторами, не змогли виявити анітрохи свинцю.

Березань – частина Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія», а це означає, що його мають захищати і правоохоронні органи, і прикордонна служба. У сезон – спеціалізована охорона. Але 2014-го програла тендер компанія, яка раніше забезпечувала нагляд за «Ольвією». Нинішня охорона не тільки не виконує своїх прямих обов’язків, а й пропускає грабіжників на територію заповідника. Так, під час польового сезону з некрополя «Ольвії» вкрали амфору. Крім того, вандали нахабно зруйнували розкоп, на якому працювали німецькі науковці. «Такої ганьби не було ніколи, – продовжує Олександр Ігорович. – Вони навіть не заради грабежу прийшли, а для того, щоб показати, хто тут господар». Сумно, але державні органи, прокуратура, прикордонники з цією ситуацією змирилися.

Експедиція в умовах війни

Як сприймати все побачене відомому в Україні та за її межами археологу Олександрові Смирнову, який повернувся з пораненням із АТО, де доводилося у складі легендарної 79-ї аеромобільної бригади бувати в самому пеклі? Нині на фронті воюють ще два співробітники експедиції: Денис Бондаренко і Роман Козленко. Через бойові дії на Донбасі не вдалося організувати й великої групи волонтерів і студентів. Та й про фінансування археологи навіть не мріяли. Якщо раніше зверталися з цим до волонтерів, то тепер не наважилися ні в кого нічого просити. Олександр Смирнов каже, що їхня допомога набагато важливіша для армії.

– Ще один чинник, – веде далі археолог. – Ми втратили велику кількість волонтерів із Москви і Санкт-Петербурга. Деякі бояться, декого не пускають. Торік, приміром, їм не дозволили повернутися російські спецслужби. Мовляв, що ви два місяці робили в Україні, чому живі. Якщо раніше у нашому експедиційному загоні було до 40 людей, то цього року працювали із 15. А іноді на острові залишалися всього 3-4 археологи.

Та, попри труднощі, сезон під керівництвом Валерія Крутілова все-таки провели, щоб не переривати наступність у дослідженні острова. Найприкрішим відкриттям сезону стали варварські розкопи. Інших сенсацій не було, та їх і не планували. Виконували буденну звичну роботу на розконсервованих ділянках. Скажімо, на «Т», де міститься найдавніша споруда всього Північного Причорномор’я – храм Афродіти. Досліджували також два окремих приміщення та частину дороги через березанське поселення. З’ясувалося, що стародавні греки будували шляхи ретельніше і професійніше, ніж сучасні фахівці. Дорогу добре викладено, замощено, в дренаж вкладено чорнолакові килики. Все продумано і правильно.

Археологи вже планують провести наступний сезон і чекають на відкриття, які береже для них острів Березань, стародавня Борисфеніда.

Які знахідки можна побачити в музеї

На жаль, Миколаївський обласний краєзнавчий музей досі не міг похвалитися великою колекцією артефактів з острова, бо не мав власної експедиції. А днями його співробітники отримали 11 предметів, які знайшли на Березані майже 20 років тому: фігурні посудини і теракоти, зроблені у вигляді статуеток: п’ять цілих форм і шість фрагментів.

– Острівні предмети нам особливо цікаві й дорогі, – каже старший науковий співробітник Наталія Гаркуша. – Тому що Березань – перше античне поселення на північних берегах Чорного моря. Серед нових експонатів – теракотові фігурки з експедиції Володимира Назарова, який проводив розкопки з 1989-го по 2004 рік на ділянці Теменос, де і відкрили храм Афродіти.

Тут знайдено статуетку цієї давньогрецької богині та фігурки богів, які їй вклонялися, а також символи Афродіти – голуба і черепаху. Фігурки являють собою посудини, зроблені на рубежі VII – VI століть до нашої ери. Їх знайшли композиційно, в одному місці, в підлозі храму. Мабуть, статуетки привезли з Мілета найдавніші переселенці, жерці Афродіти. Їх не поставили в храмі, а виклали в його основі, залили підлогою – як підношення, культову річ, священну реліквію. Ще одна особливість нової колекції – всі статуетки виконані в ранній теракотовій пластиці, в східному стилі, запозиченому з єгипетської школи.

Тож невдовзі миколаївці та гості міста зможуть ознайомитися з унікальною колекцією.

Олена ІВАШКО, «Урядовий кур’єр»

Сообщение:

*

НОВОСТИ