Колос життя Володимира Борухова

Його доля тісно переплетена з долями двох братніх слов’янських народів. Народившись у Білорусі, значну частину свого свідомого життя герой цього нарису провів на українській землі. Тож із повним правом він називає жовто-блакитну країну своєю другою Батьківщиною.

Володимир Борухов веде свій літопис з краю чистих озер та величних лісів рідної Білої Русі. Народившись у містечку Рогачов, що в Гомельській області, Володимир Васильович на все життя закарбував у пам’яті і красу рідної землі, і працьовитість, щирість душі земляків-сябрів. Власне, трудовий шлях В. В. Борухова достоту увінчаний самовідданою творчою працею в ім’я і на благо людей. І хоча Володимир Васильович не вирощував хліб і не будував кораблі, з повним правом можна стверджувати: його професійна і життєва нива щедро родила на добрі та суспільно корисні справи.

Уся трудова біографія Володимира Борухова тісно пов’язана із фізкультурою та спортом. Змалку захопившись народною грою, юний футболіст ще у складі команди школярів досяг гучних результатів на республіканських, а потім – і на всесоюзних змаганнях. Здібного юніора помітили, запросивши спочатку до гомельської команди майстрів, а згодом – у дубль потужного на той момент мінського «Динамо». Пограв Володимир і за інші відомі колективи, принагідно здобувши вищу освіту в Смоленському інституті фізичної культури.

Під час обласних спортивних ігор.

З 1973 року молодий та здібний організатор фізичної культури та спорту пустив коріння на миколаївській землі. Починав у кінноспортивній школі під проводом легендарного О. Л. Зозулі. Заступник директора школи Володимир Борухов багато чого перейняв від свого наставника. І невипадково, що вдумливий, новаторський підхід до організації навчально-тренувального процесу у спортивній школі дав щедрі ужинки у вигляді численних перемог миколаївських кіннотників на найпрестижніших міжнародних змаганнях, у тому числі – на Олімпіаді 1980 року.

З 1975 року і донині В. В. Борухов плідно працює у системі фізкультурно-спортивного товариства «Колос», яке піклується про фізичне гартування та зростання спортивної майстерності мешканців села. Понад сорок років на орбіті сільського спорту! Така відданість улюбленій справі заслуговує на повагу, поготів якщо врахувати: протягом цього періоду Володимиру Васильовичу надходило чимало заманливих пропозицій про «підвищення» у кар’єрному рості, але селу та його трудівникам В. В. Борухов не зрадив жодного разу!

Набувши необхідного досвіду, 1990 року Володимир Борухов очолив обласну організацію славетного спорттовариства. Потому ж на цій посаді незмінно отримував вотум довіри від своїх колег, адже ця посада – виборна. І звітувати керівникові регіонального осередку ФСТ «Колос» щоразу було про що. Під вмілим та дбайливим керівництвом проводилося сотні цікавих та видовищних змагань. Започатковано низку популярних турнірів, серед них варто виокремити наше спільне дітище – футбольний Кубок серед сільських колективів фізкультури на призи газети «Рідне Прибужжя». Незмінну популярність мають також обласні сільські спортивні ігри, Кубок АПК з футболу пам’яті Ю. Маврокордато, турнір з важкої атлетики пам’яті М. І. Співака, змагання з веслування пам’яті М. М. Рябошапки, численні дитячо-юнацькі турніри. Тож великою мірою завдяки зусиллям Володимира Васильовича Миколаївщина – серед лідерів сільського спорту України.

Звичайно, нині сільський спорт переживає не кращі часи. Тож, зважаючи на фінансову скруту, керівник обласної організації ФСТ «Колос» насамперед робить акцент на підтримці дитячого спорту. Сьогодні у Миколаївській області плідно функціонують одразу десять дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

У професійному доробку В. В. Борухова – й плекання цілої когорти відомих спортсменів, тренерів, організаторів масового спорту. Газетної площі не вистачить, аби перелічити всіх… Достойною відзнакою багаторічних зусиль Володимира Борухова на ниві сільського спорту стало присвоєння йому у 2004-му високого звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України». А 2010 року В. В. Борухова було нагороджено Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом».

Слід відзначити й активну громадську діяльність Володимира Васильовича. Протягом багатьох років В. В. Борухов є незмінним членом обласної федерації футболу, всебічно сприяючи на Миколаївщині розвитку спорту номер один. А друзі та колеги ще й підкреслюють надзвичайно високі людські якості Володимира Борухова – його порядність, чесність, загострене відчуття справедливості.

Попри свою постійну зайнятість на роботі, Володимир Васильович завжди приділяв належну увагу родині. З любимою дружиною Євгенією Вікторівною виховали двох дітей – Сергія та Ірину. На жаль, через трагічний фатум долі завчасно пішов у кращий світ син Сергій, світла йому пам’ять… Але справжнім промінчиком світла для дідуся та бабусі є продовжувач славного роду – онук Володя.

Без перебільшення можна сказати: колос життя Володимира Борухова віддячив добірним зерном добрих та корисних справ. А 17 січня в особистому календарі героя нарису – чергові обжинки: голова обласної організації ФСТ «Колос», заслужений працівник фізичної культури і спорту України Володимир Васильович Борухов відзначатиме взяття 70-річного рубежу.

Того святкового дня друзі та знайомі ювіляра побажають йому міцного здоров’я, наснаги, довгих років життя. До цих святкових щирих привітань шанованій людині залюбки долучиться і весь колектив газети «Рідне Прибужжя».

Андрій ТЮРІН
Фото з архіву В.В. Борухова

Сообщение:

*

НОВОСТИ