Оптимізація шкіл: менше, але краще?

На Миколаївщині налічується 18 шкіл, в яких сьогодні навчається менше 25 учнів. Мережа загальноосвітніх нав чальних закладів, створена багато десятиліть тому, потребує оптимізації, що, як зазначають реформатори, дасть змогу заощадити кошти та покращити якість шкільної освіти.

Про те, як відбувається цей процес, розповідає начальник департаменту освіти, науки та молоді облдержадміністрації Алла ВЕЛІХОВСЬКА.

– Алло Борисівно, поясніть, будь ласка, що значить «оптимізувати» школи? Чим викликана така необхідність?

– У зв’язку з демографічною ситуацією значно скоротилася кількість учнів, які сьогодні відвідують загальноосвітні навчальні заклади. Тому потужність шкіл, розташованих у сільській місцевості, використовується лише на 30-40 відсотків. Через недостатнє фінансування вчителі мають не повне педагогічне навантаження, що, в свою чергу, впливає на якість навчального процесу. Тому виникла необхідність у проведенні реформ, які б допомогли забезпечити якісне навчання дітей.

Дуже важливо розрізняти два поняття: «якісна освіта» і «зручна освіта». Зрозуміло, що для забезпечення якісної освіти, яку б діти могли здобувати незалежно від місця свого проживання, необхідно виконати ряд умов. Держава, у свою чергу, шляхом субвенції фінансує всі загальноосвітні нав чальні заклади. Так, у 2015 році на кожного учня було виділено по 8900 гривень. Після того, як гроші надходять до районних відділів освіти, вони розподіляються між закладами освіти. Виявляється, що школи з найменшою кількістю учнів (тобто малокомплектні) отримують найбільшу частку грошей, адже необхідно утримувати їх приміщення, виплачувати заробітну плату вчителям, обслуговуючому персоналу. У той же час школам, де навчається велика кількість дітей, не вистачає коштів на те, щоб забезпечити якісну освіту.

Не слід забувати, що, якщо у класі налічується менше п’яти учнів, їх переводять на індивідуальну форму навчання. Тобто замість необхідних 36 годин вивчення того чи іншого предмета, дитина отримує 5 годин консультацій на тиждень. Сьогодні так навчається 1777 учнів. До того ж, як правило, у малокомплектних школах один учитель викладає одразу кілька дисциплін, не маючи фахової освіти. Наразі в Миколаївській області не за фахом працюють 190 пе дагогів, а 123 вчителі не мають педагогічної освіти. Уявіть собі якість такого навчання! Звісно, для когось це зручно, але ж кожен учень, який мешкає в селі, має право на якісну освіту.

Зазвичай діти, які навчаються в малокомплектних школах, майже не мають друзів, життєвого досвіду, не вміють спілкуватися з однолітками та дорослими. Отож коли вони вступають до ПТЗ чи вузів, їм складно розпізнати погану компанію та не піддатися її впливу.

Тож якщо депутати переглянуть фінансування шкіл із невеликою кількістю учнів – як того вимагає оновлений ЗУ «Про освіту», то оптимізація відбудеться сама по собі. На сьогоднішній день керівники восьми районів уже подали до департаменту пропозиції стосовно оптимізації мережі освітніх закладів.

– Скільки шкіл Миколаївщини на сьогоднішній день мають недостатню кількість учнів?

– Є 23 школи, робота яких наразі призупинена через те, що не вистачає учнів. Проте на утримання, охорону їхніх приміщень витрачаються кошти. Такі освітні заклади необхідно ліквідувати в першу чергу. У випадку, коли районні депутати вирішать не закривати школу, громада може взяти на себе її фінансування. Із  1 вересня 2016 року держава вже не фінансуватиме малокомплектні заклади освіти, в яких навчається менше 25 осіб (це не стосується початкової школи). Сьогодні в області таких закладів 18. Якщо в школі навчається до 50 учнів, із держбюджету буде виділятися лише половина необхідних коштів, решту доведеться відшукувати громаді. Зараз на Миколаївщині налічується 51 школа  I-II ступенів з наповнюваністю  40 і менше учнів.

– У процесі оптимізації закладів освіти планується створити «опорні школи». Чим вони відрізнятимуться від звичайних шкіл? У чому їх переваги?

– Модель опорного закладу прописана в новому проекті закону про освіту. Він матиме в своєму складі 3-4 філії (навчальні заклади I ступеня або I-II ступенів), які створюватимуться на базі малокомплектних шкіл, що розташовані поряд. Підвезення дітей до «опорної школи» має здійснюватися шкільним автобусом, на дорогу учні витрачатимуть не більше 45 хвилин в один бік. За вимогами чинного законодавства учні 1-4 класів повинні здобувати освіту за місцем проживання, тож батькам не варто хвилюватися, що їхньому малюкові доведеться їздити до школи в інший населений пункт.

Головною перевагою «опорних шкіл» є, безумовно, їх сучасність. Тут учні зможуть здобути якісну освіту, а також відвідувати гуртки, спортивні секції, а за необхідності навіть залишитися ночувати. Кожен учитель опорного закладу викладатиме за фахом, із молоддю тут працюватимуть психологи, соціальні педагоги.

Хочу ще раз наголосити: рішення щодо створення «опорної школи», закриття освітніх зак ладів приймаються виключно районними радами, на сесійних засіданнях, а не облдержадміністрацією чи департаментом освіти, науки та молоді. Проте я неодноразово зверталася з проханням до депутатів виважено та відповідально підходити до вирішення цих питань. Сьогодні є школи, які спроможні забезпечити якісне навчання, тому їх закривати не потрібно.

– Із якого джерела фінансуватимуться «опорні школи»?

– Опорні заклади не залишаться без підтримки держави. Наприкінці минулого року з держбюджету була надана освітня субвенція в розмірі 19,2 млн. гривень. На ці кошти планується придбати 16 шкільних автобусів. Окрім того, Миколаївська область – єдина в Україні, де з місцевого бюджету виділено 19 мільйонів на закупівлю ще 15 автобусів. У липні на сесії обласної ради депутати затвердять розподіл спеціалізованого транспорту між районами. Чотири шкільні автобуси, які направлені на потреби армії з Доманівки та Казанки, будуть компенсовані учням.

Друга державна субвенція у розмірі 5,4 млн. грн. буде направлена на придбання класів природничого спрямування. Ці кошти отримають дві «опорні школи» нашої області, котрі оберуть за результатами конкурсу. Матеріальне забезпечення ще одного опорного закладу візьмуть на себе міжнародні фонди.

Разом із тим освітні заклади має підтримувати й місцева влада, а в подальшому – сама об’єднана громада. Можна залучати до співпраці спонсорів, фермерські господарства, брати участь у грантових проектах.

– Дякую за інтерв’ю.

Бесіду вела Анна НІКУЛІНА

Сообщение:

*

НОВОСТИ