«Судний день» для журналістів?

У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва наразі перебуває цивільна справа про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди. Позивач – один із «героїв» газетної статті, а серед низки відповідачів є й редакція нашої газети та журналіст «РП».

Звичайно, кожна людина, якій не подобається газетна публікація, має право подати відповідний судовий позов проти ЗМІ. Натомість у судовій залі ми, газетярі, втім, як і усі інші громадяни України, маємо розраховувати на статтю 7 Закону «Про судоустрій в Україні», відповідно до якої правосуддя в нашій країні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Це – в теорії. Що ж маємо на практиці?

По-перше, копію ухвали про відкриття провадження по справі ми отримали із запізненням – перше судове засідання було призначено на 24 грудня 2015 року, початок об 11.00, у той час як звичайний лист по пошті надійшов лише о 13.40 того ж дня. Відповідно, ми не мали змоги не те що бодай поверхово, поспіхом, підготуватися до захисту, а й елементарно з’явитися у суд на призначену дату. Підкреслимо, що суддя А. О. Темнікова винесла зазначену ухвалу 17 грудня 2015 року.

По-друге, позивач, навівши у своїй позовній заяві безліч «огріхів», яких, на його думку, припустилися журналіст і редакція, зажадав, щоб ми надрукували спростування в газеті. При цьому сам текст спростування навіть не був вчасно наданий до суду. Цей «недолік» було усунено лише після одного із засідань.

По-третє, у нас склалося стійке враження про те, що саме судове засідання вряди-годи відбувається навіть поза межами… позову. Замість того, аби розглядати статтю скрізь конкретні пункти «звинувачення», викладені у позовній заяві, суддя Темнікова чомусь починає прискіпливо вичитувати та розбирати всю публікацію – від першої літери і до останньої крапки – кожне речення, кожне слово! Гадаємо, подібний підхід є прецедентом у рамках судової системи України щодо розгляду «медійних справ». Тож, напевно, професійним та громадським організаціям, які займаються моніторингом подібних судових процесів і до яких ми уже звернулися по допомогу, буде чимало «поживи для роздумів» з метою узагальнення досвіду «революційного» миколаївського судді.

Принаймні дивує і те, з якою наполегливістю суддя Темнікова намагається винайти журналістські «джерела інформації» – хто саме до нас звернувся і якого саме числа, як ми можемо це довести? Наше пояснення про те, що заявник звернувся зі своєю проблемою до редакції (до того ж, представник заявника підтвердив це під час судового засідання), служителя Феміди чомусь не задовольнило, і пані у мантії починає цікавитися: а яким чином у вас відбувається прийом заяв від громадян, де це фіксується і таке інше? Доводимо до відома пані Темнікової, а також, можливо, й інших «прискіпливих» суддів: журналісти – не чиновники і не бюрократи. Інформаційним приводом для проведення журналістського розслідування та написання статті може бути навіть усне звернення до редакції. Аленайголовніше: яке значення має порядок реєстрації звернень від громадян у контексті поданого судового позову?

І таких запитань під час судового процесу в нас виникло чимало. Водночас хочемо наголосити: цією реплікою ми жодним чином не маємо на меті перешкодити діяльності судді або «натиснути» на нього. Вимагаємо лише об’єктивності, неупередженості та рівності всіх учасників судового процесу.

Інф. ред.

Комментарии:

  1. Айфон Николаев:

    і ще б трохи знань журналістам у галузі права)або юриста собі найміть)а то смішно читати)

  2. Земляк:

    Рівень довіри до суддів нижче плінтуса. Лише 100-процентна люстрація!!!

  3. Патриот:

    Судяку на гиляку

  4. правдоруб:

    А як же в цьому разі бути з гарантованим журналістові правом на нерозкриття джерел інформації?

  5. Від редакції:

    В. Крат з тріском програла як районний, так і апеляційний суд.

    Суспільство має знатисвоїх "героїв"…

Сообщение:

*

НОВОСТИ