«Водяний» конфлікт у Петрівці

Конфликт, Новости

  28 Апр , 2016

Є на Миколаївщині громадяни, які не сидять склавши руки, сподіваючись, що хтось помахом чарівної палички вирішить їхні побутові проблеми, а об’єднуються з однодумцями, аби разом змінити життя на краще. Один із таких прикладів – орган самоорганізації населення «Ізумруд», створений дев’ять років тому в с. Петрівка Миколаївського району. Проте ініціатива селян згуртуватися та відновити водогін, який не працював багато років, не знайшла підтримки у нинішньої місцевої влади. У причинах конфлікту намагався розібратися журналіст «РП».

Подбали про себе самі

У 1998 році під час розпаювання КСП «Зеленоярське», розташованого на території села Петрівка, місцеві жителі отримали в користування майнові паї, в тому числі артсвердловину та водопровід.

«Із часом свердловина стала непридатною для використання, труби вирили, а котлован засипали землею і камінням», – розповідає Павло Курак. У квітні 2007 року мешканці трьох вулиць (Радісної, Отрадної та Молодіжної), які довгий час були позбавлені питної води, самостійно взялися за вирішення нагальної проблеми. Згуртувавшись, селяни вирішили створити ОСН «Ізумруд» та подали до Петрівської сільської ради пакет необхідних документів. Через місяць, 15 травня 2007 року, рішенням виконавчого комітету їм був наданий дозвіл на створення органу самоорганізації населення строком на п’ять років та проведення його легалізації. Також виконком вирішив «передати на безоплатній основі в користування свердловину та водомережу жителям вищевказаних вулиць».

Отримавши схвалення органу місцевого самоврядування, який на той час очолював О. О. Кондратюк, селяни взялися до роботи. «За власні кошти люди придбали обладнання, пробурили свердловину на глибину 20 метрів, очистили її від сміття та каміння, прорили по селу траншеї, щоб прокласти новий водопровід, встановили лічильники, а також виготовили проект для під’єднання до електромережі. На розчищення і відновлення свердловини члени «Ізумруду» витратили 14 тис. гривень із власних кишень. У той же час сільрада виділила на проведення робіт близько 10 тис. гривень», – згадує П. Курак. І ось, нарешті, водогін у Петрівці запрацював на повну силу.

Безхазяйна свердловина

Однак не встигли мешканці трьох вулиць натішитися природним багатством, як на їхні плечі звалився тягар проблем. «Я одразу ж звернувся до колишнього сільського голови Олексія Кондратюка з проханням надати технічну документацію на свердловину, щоб ми могли отримати необхідні дозволи та узаконити наш водогін. Однак мені повідомили, що вона ще не виготовлена, і пообіцяли вирішити це питання. До цього часу я так і не знаю, чи є взагалі ця документація», – говорить керівник ОСН «Ізумруд» Павло Курак.

Згодом Павло Миколайович дізнається, що артсвердловину, яку під час розпаювання надали в користування селянам, узяла на баланс Петрівська сільська рада – як таку, що не має власника. А головному бухгалтеру сільради доручили контролювати показники електролічильника та оплату за електроенергію, яка використовується для обслуговування свердловини. Про це йдеться у рішенні № 9, прийнятому на засіданні сесії від 27 листопада 2008 року. Слід зауважити, що кількома місяцями раніше керівник «Ізумруду» вже уклав із «Миколаївобленерго» договір на постачання електричної енергії строком на п’ять років. Тож за спожиту електроенергію сплачували мешканці трьох вулиць, які користувалися відновленим водогоном.

«Згідно з Цивільним кодексом України, щоб прийняти на баланс сільради нерухоме майно, яке не має власника (хоча свердловина не є такою), необхідне відповідне рішення суду», – наголошує секретар ОСН «Ізумруд» Віктор Завацький. Проте перш ніж звернутися до органу правосуддя, нерухоме майно необхідно взяти на облік, поінформувавши про це в друкованих ЗМІ. Лише через рік безхазяйна річ рішенням суду може бути передана в комунальну власність.

Тоді було за законом, а тепер – ні?

Далі – ще цікавіше. 8 квітня 2016 року на сесії Петрівської сільської ради депутати розглянули питання про визнання незаконним створення у 2007 році ОСН «Ізумруд», продовжує свою розповідь П. М. Курак. «Виявляється, що рішення про формування органу самоорганізації населення повинно прийматися депутатами на сесії сільради, а не виконавчим комітетом», – говорить керівник ОСНу. Проте рішення про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення підписував тодішній сільський голова О. О. Кондратюк (бо за Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі комітети сільради є підзвітними та підконтрольними відповідним радам. – Прим. автора). У 2011 році новий сільський голова М. М. Ткачов також поставив свій підпис під рішенням IV сесії, тим самим надавши дозвіл на продовження терміну дії ОСН «Ізумруд». А 25 грудня 2015 року термін дії органу самоорганізації населення продовжила діючий сільський голова С. М. Цинаковська.

Першого разу не вистачило депутатських голосів, щоб визнати, що «Ізумруд» увесь цей час функціонував незаконно. Однак уже на наступній сесії, яка відбулася через кілька днів, вищезазначене рішення було підтримане більшістю депутатів. Про те, що дане питання знову внесене до порядку денного, керівник «Ізумруду» дізнався постфактум. На сесійне засідання його не запросили.

«Оскільки свердловина попереднім рішенням сесії була прийнята на баланс Петрівської сільради, її передали в користування комунальному підприємству житлово-побутових послуг «Мрія», яке функціонує на території с. Крива Балка. Навіть без проведення відповідного конкурсу», – стверджує П. М. Курак. І дійсно, в рішенні, датованому 22 грудня 2015 року, сказано, що виконком вирішив «передати комунальне майно сільради в користування підприємству «Мрія» терміном на 1 рік», а також затвердити Інвестиційну програму для поліпшення роботи основних засобів, переданих у користування. Правда, яке саме майно передається заїжджому підприємству, і чи входить до нього свердловина, якою користувалися члени ОСН «Ізумруд», в рішенні не зазначено.

«Неподалік нашого села знаходиться Карликівка. У сільраді нам повідомили, що планують під’єднати її мешканців до нашої водомережі. Ми б були не проти, та нашої думки ніхто не запитував. Просто вирішили забрати діючу свердловину та віддати її «Мрії», – бере слово секретар ОСН «Ізумруд» Віктор Завацький. Виникає логічне запитання: чому місцева влада Петрівки раптом виявила таку прихильність до комунального підприємства, яке працює на території іншої сільради, виділивши йому кошти на ремонт водомережі?

Сімейний підряд

Про те, чому діяльність ОСН «Ізумруд» була визнана незаконною, а свердловина – безхазяйною, ми запитали у Петрівського сільського голови Світлани Цинаковської. Зателефонувавши, журналіст «РП» домовився про зустріч. Окрім керманича села, до редакції завітав керівник комунального підприємства «Мрія» Федір Мухарський та ще один чоловік, який представився Леонідом, правовим консультантом С. Цинаковської. Слід наголосити, що своє ім’я він назвав не одразу, а на прохання журналіста покинути приміщення ніяк не відреагував. Подальші події більше нагадували театральну виставу, аніж розмову з представником місцевого самоврядування. Але про все по порядку.

«Рішення про створення ОСН «Ізумруд» було скасоване, бо воно прийняте з порушенням чинного законодавства. Його приймав виконком, а це є виключною компетенцією сільської ради – згідно зі ст. 26, пункту 20 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», – пояснила Світлана Цинаковська. – Вочевидь колишній сільський голова про це не знав, якщо поставив свій підпис. Та коли керівник ОСНу підняв дане питання, нами й були виявлені порушення». Виходить, що упродовж дев’яти років ОСН «Ізумруд» функціонував незаконно, і жоден із керівників органу місцевого самоврядування чи депутатів до цього часу не поцікавився рішенням про його створення, яке припадало пилом в архіві.

«У рішенні виконавчого комітету навіть не вказана назва ОСНу, не затверджене положення, що свідчить про перевищення службових повноважень. Тому сільський голова Світлана Цинаковська й винесла на сесію питання про його скасування», – вставляє репліку Леонід. «Тож цим рішенням фактично скасовується діяльність ОСН «Ізумруд?» – уточнив журналіст. Проте «консультант» у грубій формі наказав їй «правильно ставити питання, слухати уважно відповідь і не заплутувати сільського голову». На прохання журналіста не заважати розмові зі Світланою Цинаковською чоловік знову не відреагував.

Стосовно того, що рішенням виконкому органу самоорганізації населення була передана в користування свердловина, керманич села зауважила, що в документі не зазначені її номер, місце розташування, отож немає сенсу говорити про законність даного документа. Якщо ж члени ОСНу вважають, що рішення, яким свердловина № 2023 (попередньо їй присвоїли номер) прийнята на баланс – як така, що не має власника, є неправомірним, вони мають право звернутися до суду, порадив «консультант» Леонід, наголосивши, що за документами «все законно».

Ремонт свердловини здійснювався за кошти сільської ради, члени «Ізумруду» профінансували лише заміну водопровідних труб на трьох вулицях. На ці цілі з місцевого бюджету було направлено 20 тис. гривень, що підтверджують акт виконаних робіт і кошторис, запевнила Світлана Цинаковська, пообіцявши показати журналістові копію документів. Проте слова свого не дотримала.

«Згідно з чинним законодавством орган самоорганізації населення не має права надавати населенню будь-які послуги, а може лише здійснювати контроль за їх якістю. Тож використання свердловини членами ОСН «Ізумруд» із самого початку було порушенням. Для надання послуг необхідно окремо створити кооператив співвласників», – знову говорить замість сільського голови Леонід. Стосовно того, що працівники колишнього колгоспу «Зеленоярське» отримали в користування майнові паї, до яких увійшла й свердловина, «консультант» додає: для набуття права власності пайовики мали оформити документи на них належним чином, чого вони не зробили.

За словами Петрівського сільського голови С. Цинаковської, зараз свердловина № 2023 та водомережі знаходяться на балансі сільради, ще чотирма користується КП «Мрія». «Так, наше підприємство отримало свердловини терміном на 1 рік без проведення конкурсу, оскільки ситуація з водопроводом у Петрівці потребувала негайного вирішення, а для проведення конкурсних торгів потрібен час. За короткий термін ми провели ремонт, замінивши майже три кілометри труби, і пустили воду в кожну домівку», – пояснює керівник «Мрії» Федір Мухарський. Незабаром має відбутися конкурс на визначення водопостачальної організації, якій і будуть передані в користування всі шість свердловин та водопровід.

Ще одне спірне питання – тарифи на водопостачання. Раніше члени «Ізумруду» платили за 1 кубометр води 3 гривні, тепер нова водопостачальна організація – КП ПЖПП «Мрія» – продаватиме воду по 7 гривень. За словами Петрівського сільського голови, ОСН не сплачував ніяких податків, тому й вода в них коштувала дешевше, а КП «Мрія» робить усі необхідні відрахування до бюджету, що, відповідно, відображається на вартості води. «Після проведення конкурсу будуть визначені тарифи на воду, які діятимуть на всій території сільради», – говорить С. Цинаковська.

Слід зауважити, що діалог, який мав відбутися між журналістом та сільським головою, весь час переривався репліками «консультанта» Леоніда, нерідко – різкими та грубими. На деякі запитання він узагалі відповідав замість Світлани Цинаковської, а частину відповідей нашіптував їй на вухо. Тож журналіст відчував себе не повноцінним співбесідником, а глядачем у театрі з суфлером. За законами театрального жанру, у фіналі спектаклю «актори» зняли свої маски: «консультант» виявився Кривобалківським сільським головою Леонідом Мухарським, який під час розмови відкрито лобіював інтереси свого рідного брата Федіра Мухарського, керівника КП «Мрія», зареєстрованого на території цієї сільради, а також Світлани Цинаковської, яка й «запросила» вищезгадане комунальне підприємство до Петрівки. Мабуть, влаштувавши виставу, посадові особи сподівалися, що журналіст не здогадається, хто є хто, і клубок ниток, якими вони пов’язані, так і залишиться не розплутаним.

Чи законно був створений у 2007 році ОСН «Ізумруд», чи правомірно приймалося рішення сільради про взяття на баланс безхазяйної свердловини № 2023 – на ці запитання мають відповісти лише суд та органи прокуратури. А ось те, що Леонід Мухарський, який обіймає посаду голови сільради, відкрито лобіює бізнес-інтереси свого родича та колеги, свідчить про конфлікт інтересів, котрий суперечить чинному законодавству.

Анна НІКУЛІНА

P. S. Зважаючи на порушення, описані в публікації, редакція «РП» направляє її на реагування до обласної прокуратури.

Комментарии:

  1. Елена:

    Анна,если хотите,могу предоставить продолжение статьи!

     

  2. Елена:

    Анна,если хотите,могу предоставить продолжение статьи! 4

Сообщение:

*

НОВОСТИ