Ключі від повітряних воріт

Миколаївський міжнародний аеропорт отримав шанс запрацювати по-новому. Два місяці тому «УК» писав про загрозливу ситуацію, яка склалася на миколаївському летовищі. У публікації «Літаки летять на брухт» (№ 46 від 10 березня 2016 року) йшлося про те, як з території стратегічного об’єкта почали вивозити літаки і здавати їх на металобрухт. Факти викрили депутати Миколаївської обласної ради разом із громадськими активістами.

Розголос у суспільстві привернув увагу виконавчої влади до проблем у повітряному просторі області й змусив усерйоз замислитися над тим, чи дійде миколаївський аеропорт до так званої точки неповернення. Тобто до критичної межі, після переходу якої немає вороття. Або все-таки перейде Рубікон.

Запасний аеродром

Потенційно Міжнародний аеропорт «Миколаїв» за характеристиками один з найкращих в Україні. Злітно-посадкова смуга завдовжки 2 кілометри 550 метрів може приймати найбільш вантажопідйомні літаки. Нині з інженерно-технічного погляду вона перебуває в задовільному стані. Ремонту потребує лише поверхневе покриття, потрібно місцями замінити верхній шар, щоб пройти сертифікацію й отримати право для майбутніх злетів-посадок.

Занепав аеропорт не в одну мить. «Складається враження, що за останні років з десять аеропорт спеціально доводили до жахливого стану, щоб прибрати у приватні руки, – зазначає перший заступник голови Миколаївської обласної ради Михайло Соколов, лобіст відновлення авіаційного сполучення в Миколаєві. – Створювали штучні проблеми, штучні борги із зарплати. Втім, аеропорт працював, щороку здійснювалося 1600 злетів і посадок, авіаперевезенням віддавали перевагу від 12 до 16 тисяч осіб. Ми подивилися статистику аеропорту «Бориспіль»: через нього проходять 36 тисяч громадян із миколаївською пропискою. Це означає, що якби наш аеропорт працював, він був би повністю завантажений».

Про привабливість саме миколаївського летовища розповідає громадський активіст депутат обласної ради Ігор Івануна. Саме він розкрив схеми незаконного вивезення з аеродрому літаків, здійснив заходи щодо збереження майна. Доки не було охорони, громадські активісти встановили своєрідний кордон по периметру аеропорту, щоб запобігти подальшим розкраданням та вивезенням літаків.

«Миколаївський аеропорт має явні переваги, – зауважує І. Івануна. – Хороші погодно-кліматичні умови, міцний природний гранітний фундамент під злітно-посадковою смугою. Компанія «Боїнг» готова працювати саме тут. Раніше приймати такі літаки могли тільки «Бориспіль» і донецький аеропорт. Донецького немає, а за міжнародними нормами в країні повинно бути два міцні аеропорти. Миколаївський може стати резервним».

Новим виконуючим обов’язки генерального директора Міжнародного аеропорту «Миколаїв» призначено молодого професійного керівника, кризового менеджера Костянтина Жело. Людина працює лише місяць, але встигла чимало.

– Коли оглядав увірене мені господарство, виникло таке порівняння, – ділиться Костянтин Володимирович, – наче поставили тарілку гарячого супу із м’ясом перед 200 голодними безхатченками. Причому тарілка легкодоступна: приходь і бери. Що й робили. Перед нами поставили завдання насамперед закрити територію, не давати різати, грабувати, а зберегти майно, яке залишилося. Паралельно проводимо аудит, ведемо претензійну роботу з підприємствами і власниками тих бортів, які нині перебувають на нашій території й мають величезні борги за оренду. Ми змогли поламати схеми, які тривалий час працювали в аеропорту. Звісно, нажили собі ворогів, але тримаємося.

У пошуках інвестора

Костянтин Жело розповів про одну з таких схем. Насправді літаки, які вивозили з аеропорту для розпилювання, – не власність підприємства. Але вони перебували на території КП, за них не сплачували офіційну орендну плату. За кілька років з’явився новий власник, заявив про свої права на літак, уклав із керівництвом аеропорту новий договір. Оплатив копійчану оренду майданчика, потім вивіз сам літак і розпорядився ним за власним бажанням. Борги постійно накопичувалися, а шукати попередніх власників ніхто не мав бажання. Або ж мав особистий інтерес. Так із 30 бортів, що були на території, залишилося п’ять. І їх не залишилося б, якби не змінилося бачення обласної влади на відновлення роботи аеропорту.

Як місто не може існувати без тролейбусів і трамваїв, так область не може без аеропорту. В цьому переконаний Михайло Соколов. Разом з однодумцями – депутатами обласної ради він всерйоз поставився до пошуку інвесторів, які могли б вкласти кошти і вдало управляти. І таку компанію знайшли. Результатом перемовин стало підписання меморандуму між обласною радою та інвестиційною компанією RAW3 Construction Corporation, яка управляє чотирма світовими аеропортами. Турецька сторона зобов’язується погасити заборгованість комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» та вкласти інвестиції в розвиток летовища.

«Сподіваюся, що вже за два місяці співпраці покажемо результат. Головне – відновити роботу аеропорту, збільшити вантажо- та пасажиропотік, поліпшити туристичну привабливість Миколаївської області. Інвестори сподіваються, що депутатський корпус уважно розгляне їхні пропозиції та підтримає наміри. Зокрема як варіант – передати аеропорт у концесію», – зазначив Михайло Соколов.

До речі, представники компанії попередньо здійснили оцінку більшості аеропортів України і зробили висновки, що за потенціалом миколаївський найкращий. Йому є куди розвиватися. Є й зацікавлені в розвитку. Не так важливо, в кого саме будуть ключі від повітряних воріт. Головне, що відновлення роботи аеропорту дасть поштовх економічному розвитку регіону. Врешті-решт, аеропорт не полетить у небо.

Точка повернення

Поки що зроблено перші кроки на шляху до точки повернення. Разом з новим директором працює команда професійних юристів, веде претензійну роботу, подає заяви про арешт майна тих, хто має величезні борги перед підприємством. За місяць вдалося організувати роботу охорони аеропорту, почали проводити аудит, інвентаризацію, відновили периметр огорожі, власними силами відремонтували сім одиниць техніки, що раніше простоювала.

Непросте питання у проходженні сертифікації аеропорту. Точніше, у відновленні сертифікаційних документів, які свого часу вилучили у підприємства у зв’язку з тим, що не виконано окремих приписів. Є два сертифікати: безпеки та аеродрому (аеропорту). Колишнього директора комісія Державної авіаційної служби зобов’язала виправити недоліки протягом двох місяців. Він їх не усунув. Потім було ще два попередження. Згодом знову прибула комісія і вилучила чинний сертифікат, за яким можна було працювати до 2017 року. Нинішнє керівництво відповідає за недбальство попереднього.

– Для нас нині головне – зрушити з мертвої точки, – каже Костянтин Жело. – Ми як камінь – уже присохли до землі. Але прагнемо його штовхнути. І коли депутати, населення області побачать, що не сидимо в очікуванні бюджетних чи спонсорських грошей, нам повірять. Поки що реальних грошей немає, власними силами відновлюємо документацію, готуємо матеріали для сертифікації, виконуємо кожен пункт сертифікаційних умов. Відчувається зацікавленість обласної влади в існуванні миколаївського аеропорту та підтримка депутатів обласної ради наших ініціатив. Без допомоги області та міста з колін не встанемо.

Отже, миколаївський аеропорт дійшов до точки. Стане вона точкою повернення до нормального функціонування підприємства або ж просто крапкою наприкінці історії аеропорту, покаже час.

Олена ІВАШКО, «Урядовий кур’єр»

Сообщение:

*

НОВОСТИ