Чи бути Мостівській громаді? Це мають вирішувати самі люди, а не чиновники

Як відомо, Перспективним планом по створенню об’єднаних територіальних громад (ОТГ), затвердженим Кабінетом Міністрів України, у Миколаївській області реформу децентралізації в більшості районів планується провести за формулою «Один район – одна громада». Але не всюди на місцях згідні із такою постановкою питання.

Ось і у селі Мостовому та навколишніх сільських радах жителі виявили бажання по створенню окремої адміністративної одиниці – Мостівської об’єднаної територіальної громади. З думками місцевих активістів та представників влади ознайомився і кореспондент «РП», побувавши у Мостовому.

Слід одразу зауважити: у своїх прагненнях мостівчани не в останню чергу спираються на історичний досвід, в якому їхнє село було самодостатньою адміністративною одиницею. Адже, як відомо, з 1935-го по 1959-й роки існував Мостівський район – спочатку у складі Одеської, а потім Миколаївської областей. До меж цього адміністративного утворення входили як південні райони нинішнього Доманівського району, так і частина сучасного Веселинівського району. Відповідно, у селі значною мірою збереглася необхідна інфраструктура, тож у разі створення Мостівської ОТГ розбудовувати мережу адміністративних об’єктів та закладів соціально-культурного призначення не доведеться з чистого аркуша.

– Нас об’єднує не лише спільна історія, – зауважує секретар Олександрівської сільради Лариса Гавриленко. – Й донині три південні сільські ради Доманівщини немов зв’язані спільним духовним ланцюжком – у нас спільно проводяться і культурні, і освітні заходи, ба навіть склалися тісні родинні стосунки.

«Ми маємо скористатися шансом і об’єднатися в одну дружну і велику мостівську сім’ю», – переконана вчитель Сухобалківської загальноосвітньої школи Оксана Питалева.

За словами моїх співрозмовників, створення на базі Доманівського району однієї громади лише законсервує нинішній стан речей, коли із загального бюджетного «пирога» віддаленим селам перепадають суцільні крихти. Це, в свою чергу, «тягне» за собою незадовільне фінансування освітніх та культурних закладів, повний занепад комунальної інфраструктури. Ба, свого часу до такого великого села, як Мостове, навіть не надійшло таке благо цивілізації, як газ. Розумію, що за нинішніх цін на блакитне паливо ця фраза може викликати у читачів саркастичну посмішку, але ж йдеться не про сьогоднішню ринкову кон’юнктуру, а про відношення районної влади до вирішення нагальних проблем людей, які живуть за десятки кілометрів від райцентру.

Активісти по створенню Мостівської громади.

На території Мостівської, Сухобалківської та Олександрівської сільських рад немає промислових підприємств, великих заправок та підприємств по торгівлі підакцизними товарами. Тож, безперечно, основним джерелом поповнення бюджету об’єднаної територіальної громади має стати земля. Саме рішучості навести лад на землі-годувальниці й сповнені громадяни майбутньої Мостівської ОТГ.

– Наразі дорогоцінна рілля роздається безконтрольно, – говорять місцеві активісти. – Відповідно ми сьогодні не маємо ефективних законів, які б вплинули на землекористувачів з тим, щоб залучити якомога більше податків до сільського бюджету. Не можуть і сільські ради розпоряджатися землею за межами населених пунктів.

Тож, як побоюються місцеві мешканці, одного зовсім не чудового ранку може скластися така ситуація, коли випасати велику рогату худобу не буде де. І тим прикріше усвідомлювати мостівчанам таку «перспективу», бо ж свого часу при розпаюванні земель колективних господарств люди добровільно відмовилися від одного гектара пасовищ для того, щоб залишилася спільна земля для випасу худоби громадян – і не лише працівників аграрного комплексу, а й вчителів, лікарів. За нинішнього стану речей, як кажуть селяни, людина, яка «протоптала» доріжку в Держгеокадастр, отримує великі ділянки землі, громада ж залишається ні з чим. Держава обіцяє, що землею за межами населених пунктів мають розпоряджатися об’єднані громади, тож мають намір сповна скористатися цим правом. Тим паче, що нині дорогоцінні гектари використовуються без належного контролю та, відповідно, сплати податків у повному обсязі.

– Впевнена, що коли фермери побачать, на які цілі йдуть їхні кошти, – каже Мостівський сільський голова Світлана Пастушенко, – то самі забажають сплачувати податки в повному обсязі. Нині ж нам боляче дивитися на те, як нищиться село. Ми хочемо жити і насолоджуватися життям у нашому селі, і щоб діти та онуки залишалися на рідній землі, а не шукали щастя по всіх ближніх та далеких усюдах.

Не вірять у Мостовому, Олександрівці та Сухій Балці і в те, що нібито лише зі створенням на базі всього району Доманівської об’єднаної громади заживеться краще та заможніше. «У районі налічується понад 60-ти населених пунктів, – каже Сухобалківський сільський голова Надія Бабанська, – і ми чудово розуміємо, що будуть мати віддалені населені пункти, адже головною метою є об’єднати матеріальні, фінансові та інтелектуальні можливості для наближення та надання більш якісних послуг – освітянських, медичних та інших, для членів ОТГ, для того, щоб громада розвивалася. У вересні минулого року до нас надійшла ініціатива Доманівської селищної ради про створення єдиної громади з центром у Доманівці, мешканці трьох сільських рад практично стовідсотково відмовилися від такої пропозиції».

Натомість діаметрально протилежною була думка громадян щодо заклику Мостівської сільської ради про створення нової громади з центром у Мостовому. Відповідне рішення було прийнято на сесії Мостівської сільради 15 березня 2016 року та надіслано листи-звернення з ініціюванням до Олександрівської та Сухобалківської громад. «Ми однозначно за створення Мостівської громади, – каже Оксана Питалева. – Що краще – чи нас будуть стабільно фінансувати з Мостового, чи чекати, поки щось «капне» на нашу школу з Доманівки?».

– До нашого закладу приходить чимало користувачів різного віку, – говорить Олена Швець, бібліотекар з Мостового, – і тема добровільного об’єднання громад, що називається, у всіх на слуху. І я ще від жодної людини не чула, щоб вона була проти створення Мостівської громади».

А як повідомив Олександрівський сільський голова Георгій Делі, лише один громадянин висловився проти запропонованого варіанта, всі інші – підтримали пропозицію мостівчан.

Узагальнивши результати опитувань громадян, а протягом місяця відбувалося жваве обговорення ініціативи і у трудових колективах, і на вулицях, депутати трьох сільських рад висловилися за необхідність створення Мостівської об’єднаної територіальної громади. На виконання цього принципового рішення було сформовано робочу групу з 15 чоловік (по 5 представників з кожної сільради з обов’язковим представництвом сільських голів) з метою узагальнення всіх пропозицій та підготовки клопотання на обласні органи влади.

Серед тих, хто всіляко підтримує прагнення земляків, – і депутат обласної ради Олександр Сіроштан.

– У законі йдеться саме про ДОБРОВІЛЬНЕ об’єднання територіальних громадян, тож при здійсненні реформи децентралізації думка людей має пріоритетне значення, – каже Олександр Васильович. – У людей є бажання створити нову і успішну адміністративну структуру. Якщо ж зберегти поточний стан речей, то годі й сподіватися на позитивні зміни, бо в доманівських коридорах влади уже все «розписано» наперед. Натомість нам на місцях простіше навести лад, адже ми досконало знаємо і ситуацію, і людей. Тож чому не дати шанс трьом сільським радам об’єднатися та зробити своє життя заможнішими.

– Ми ніяких труднощів і не боїмося, – в один голос кажуть представники трьох громад, – адже чудово розуміємо, що на першому етапі життя нової громади легко не буде. Головне ж, щоб не ставили палиці у колеса.

Головні побоювання насамперед пов’язані з питанням забезпечення самодостатності нової адміністративної одиниці. Як зауважують представники робочої групи по створенню Мостівської ОТГ, попередні розрахунки недвозначно свідчать про те, що лише надходження до бюджету 60 відсотків податків на доходи фізичних осіб має вистачити і на утримання адміністративного персоналу, і на функціонування дитячих садків та закладів культури (школи ж, як і раніше, фінансуватимуться шляхом надання державою освітньої субвенції за формульним підходом). А більш ефективне розпорядження ріллею має дати необхідні кошти для того, щоб розвивати населені пункти, адже за час розрухи «вузьких місць» накопичилося більш ніж достатньо. Так, у Сухій Балці підготовлено проект будівництва нового водогону вартістю близько 4 мільйонів гривень. А Мостівський навчально-виховний комплекс, як гірко жартують місцеві мешканці, не знав капітального ремонту ще з часів пана. Щодо стану місцевих доріг, то вони вже давно перетворилися на напрямки…

Набагато доступнішим стане для громадян і отримання адміністративних послуг. Нині, щоб отримати довідку, мешканцю Сухої Балки слід подолати 20 кілометрів до Доманівки, в той час як відстань до Мостового – лише 8 кілометрів. А ось олександрівці у разі створення єдиного центру в Мостовому заощаджуватимуть ще більше коштів на проїзд, адже на поїздку в центр громади і в зворотному напрямку вони долатимуть майже на 60 кілометрів менше! Якщо врахувати, що в Мостовому не лише видаватимуть довідки, а й реєструватимуть права на нерухоме майно та надаватимуть інші адмінпослуги, то вигода – більш ніж очевидна. «Саме чиновники мають існувати для людей, а не навпаки», – переконаний Олександр Сіроштан.

З цією думкою повністю згідний і Микола Ворона, котрий донедавна був експертом Офісу реформ Миколаївської області. «Саме громада приймає рішення, а завдання держави – поважати його та підтримати, – каже Микола Павлович. – Єдина моя порада мостівчанам та мешканцям інших сіл – у процесі децентралізації дотриматися юридичної процедури та правильно підготувати документи».

Досвід поки що єдиної об’єднаної територіальної громади на теренах Миколаївщини – Куцурубської – переконливо свідчить на користь успішності реформи у тому випадку, коли вона відбувається не по формулі «Один район – одна громада». Як зазначає керманич Куцурубської ОТГ Інна Копійка, остаточні висновки поки що робити зарано, але і натепер їхня громада є доволі успішною, маючи перевиконання планових показників за підсумками п’яти місяців року на 58 відсотків. Звичайно, ця громада має додаткові джерела поповнення бюджету – насамперед, від наявності на території порту, натомість, як вважає Інна Василівна, реформа матиме успіх лише тоді, коли здійснюється на добровільних засадах.

* * *

Звичайно, Мостівська, Сухобалківська та Олександрівська сільські ради перебувають лише на перших етапах територіально-адміністративної реформи. Однак дуже тішить те, що місцеві громади виявляють неабияку активність та небайдужість у відстоюванні власних інтересів. Завдання ж держави – всіляко підтримати ці починання та сприяти у реалізації сміливих планів. Це і буде справжня демократія – влада народу.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Доманівський район

Сообщение:

*

НОВОСТИ