Казанківщина: конфлікт, що не йде на користь громаді

Наприкінці квітня на сесії Казанківської районної ради сталася резонансна подія – депутати більшістю голосів визнали незадовільною роботу райдержадміністрації за підсумками 2015 року. Перед тим відбулося бурхливе обговорення соціальноекономічної ситуації у районі, під час якого очільнику РДА Ользі Жоровій закинули чимало «гріхів» – і низькі місця в рейтингу, і нібито волюнтаризм у кадровій політиці, і не наведення ладу на ринку землі, відсутність порозуміння з районною радою тощо.

Аби детально розібратися у ситуації, кореспондент «Рідного Прибужжя» побував у Казанківському районі та зустрівся з головними дійовими особами конфліктної ситуації, а також відвідав заклади соціально-культурного призначення.

Та насамперед, ознайомившись із протоколом сесії районної ради від 27 квітня, ми поставили кілька відвертих запитань голові Казанківської райдержадміністрації Ользі Жоровій, яка перебуває на цій посаді з 10 лютого 2015 року.

– Ольго Анатоліївно, невже стан справ у районі настільки кепський, як про те кажуть Ваші опоненти? Принаймні якщо дивитися на цифри, то Казанківщина у загальнообласному рейтингу опинилася на 16-му місці.

– По-перше, хочу зазначити, що ніякого погіршення соціально-економічної ситуації не відбулося, як стверджують деякі гарячі голови. Так, до прикладу, у 2013-му район перебував на 14-му місці, а рік потому – на 13-му.

Наскільки рейтинг об’єктивно відображає ситуацію у районі? Судити про це не мені, але все ж по окремих галузях враховуються далеко не всі показники. Водночас деякі параметри сильно занижують ситуацію в тій чи іншій галузі. Приміром, медицина опустилася аж на 19-те місце через те, що в 2015 році у нас сталися три випадки дитячої смертності. І хоча комісією визнано, що вини лікарів у цих трагедіях немає, цей показник суттєво вплинув на нашу позицію в сфері галузі охорони здоров’я. Загалом же стан справ у медицині оцінювався лише по трьох параметрах – дитячій смертності, онкозахворюваності та ситуації з туберкульозом. Разом із тим, справді, слід пожвавити роботу з профілактики та виявлення на ранніх стадіях небезпечних для життя людини хвороб. Тим паче, що ми маємо у «сусідах» такий небезпечний в екологічному сенсі регіон, як Кривбас.

Водночас рейтинг зафіксував падіння обсягу інвестицій. Але ж раніше у нас у районі виявили бажання побудувати сонячну електростанцію. І хоча цей об’єкт існував тільки на папері, були заявлені якісь кошти, і таким чином в районі «з’явилися» інвестиції. Та ніяка нова електростанція як не працювала, так і не працює донині.

Але тепер про головне. У 2015 році рейтинг визначався зовсім за іншою формулою, ніж у попередні роки, тож порівнювати «оцінки» району за ці роки, м’яко кажучи, некоректно і неправильно.

– Отже, якщо вірити рейтингу, інвестиційна привабливість району є невисокою?

– Це аж ніяк не відповідає дійсності. Моїм дорученням створено робочу групу по написанню інвестиційних проектів та пошуку донорів. Завдяки проведенню системної та цілеспрямованої роботи з боку райдержадміністрації минулого року в районі було реалізовано одразу чотири інвестиційні проекти на загальну суму близько 4 мільйонів гривень, які надійшли з Державного фонду регіонального розвитку. Зокрема побудовані нові водопроводи у Новогригорівці, Дмитрівці та Новофедорівці, завдяки чому люди матимуть змогу споживати якісну питну воду. Крім того, в єдиному дошкільному навчальному закладі районного центру – «Теремок» – встановлено бювети з очищеною питною водою.

А вже в поточному році ми підготували та захистили на регіональному рівні п’ять інвестиційних проектів на загальну суму 9 мільйонів гривень. Вони передбачають заміну систем опалення у ДНЗ «Теремок» та у Казанківській ЗОШ № 2, а також будівництво нових систем водопостачання в іще трьох населених пунктах району.

Дошкільний навчальний заклад «Теремок» (смт Казанка).

Також ми плідно співпрацюємо з турецьким фондом «Тіка». За рахунок співпраці з цією донорською організацією було встановлено 40 сертифікованих енергозберігаючих вікон у Казанківській гуманітарній гімназії, також у 2015 році придбано автомобіль для потреб Центру первинної медико-санітарної допомоги «Фіат», а також чотири кардіографи, апарат УЗД. Загальна сума інвестицій з боку «Тіки» становила близько одного мільйона доларів.

Щодо промисловості, то у минулому році зафіксовано збільшення реалізованої продукції на 5,1% порівняно з 2014 роком. Флагман промислового виробництва – ДП «Підприємство Казанківської виправної колонії № 93 УДПС України в Миколаївській області» виробляє та реалізує граніт. Останнім часом це підприємство не лише погашає борги за попередні роки, а й уклало перспективні контракти з Польщею та Грузією. Крім того, гранітний кар’єр допомагає сільським радам у встановленні пам’ятних знаків при в’їзді в села, обладнуванні дитячих майданчиків. А нещодавно за кошти селищної ради, спільно з селищним головою Асмоловим О. В. та депутатами селищної ради виготовлено державним підприємством та нарешті встановлено у Казанці пам’ятний знак на честь героїв Чорнобиля.

– Казанківщина є регіоном, багатим на корисні копалини, але чи є з цього зиск для місцевих громад?

– Ми активно працюємо в цьому напрямку. Так, на розробку уранового родовища в селі Миколаївка є два претенденти. Гадаю, переможцем має стати те підприємство, яке запропонує кращі умови для бюджету та місцевої громади. Запуск цього перспективного проекту дозволить створити до 200 робочих місць, що значно пом’якшить проблему сільського безробіття. Крім того, договір соціального партнерства з сільською радою передбачає значну соціальну відповідальність новостворених підприємств.

У Казанківській ЗОШ № 1.

Єдиним гальмом у реалізації цього проекту є те, що розробка дозвільної документації на подібні складні об’єкти займає дуже багато часу – близько двох років.

Також великі надії покладаємо й на відновлення роботи Малофедорівського гранітного кар’єру.

– І все ж головною галуззю економіки Казанківщини є сільське господарство. Якою є ситуація на нивах та фермах району?

– На території нашого регіону є 104 тисячі гектарів ріллі. За врожайністю Казанківський район посів четверте місце в області у 2015 році, натомість негативні тенденції, через падіння поголів’я корів, спостерігаються у тваринництві. Молочне скотарство є дуже копіткою та не завжди вдячною справою, тож чимало керівників віддають перевагу рослинництву, яке є більш прибутковим бізнесом. Але, попри цей об’єктивний чинник, адміністрація продовжує системно займатися цим питанням, зокрема триває пошук інвесторів. Звичайно, за один рік переламати негативну тенденцію останнього десятиліття дуже важко.

Наразі ситуація на полях району є оптимістичною. Також нам вдалося досягти згоди з сільгоспвиробниками про збільшення посівів під гречкою більш ніж удвічі.

– Як відомо, чимало землі перебуває у «тіні», через що сільські та районний бюджети втрачають величезні кошти, а чимало працівників не оформлені належним чином. Що робиться з метою легалізації аграрних відносин?

– Коли я очолила райдержадміністрацію, то було здійснено аналіз, який показав: на території району є 1200 гектарів запасу, які використовувалися без правовстановлюючих документів. Завдяки проведеній роботі вже оформлено договори на 950 гектарів. При цьому на спільному заході за участю фермерів ми дійшли згоди про збільшення орендної плати з трьох до 5-7 і навіть восьми відсотків. Крім того, втричі збільшено орендну плату за користування землями, що належать освітнім закладам.

Системно працює й робоча група по легалізації трудових відносин у сільській місцевості.

– А тепер пропоную перейти до чи не найболючішої теми, котра, без перебільшення, хвилює кожного мешканця Казанківського району. Це – проблема неякісних автодоріг, що ускладнює доставку хворих до лікарні та дітей до школи, а у людей через численні ями та інші дефекти дорожнього полотна швидко псується особистий автотранспорт.

– Коли я в лютому минулого року очолила райдержадміністрацію, то одразу порушила це питання, і вже в березні ми приступили до ремонту автошляхів, розпочавши з ділянки дороги H‑11 Дніпропетровськ – Миколаїв у напрямку до нашого обласного центру. Дещо ускладнює вирішення цієї болючої соціально-економічної проблеми те, що ще до мене скоротили райавтодор у Казанці, передавши основні адміністративні функції до Нового Бугу.

– Але при цьому, подорожуючи з Миколаєва до Казанки, звернув увагу: у Казанківському районі дорога знаходиться в значно кращому стані, ніж у Новобузькому!

– За надану допомогу – грошима, технікою, пальним – я дуже вдячна сільгоспвиробникам, котрі методом народного будівництва хто як міг сприяли у ремонті шляхів. Це, зокрема, Володимир Сатановський, Іван Чіпак, Віктор Новгородський, Ашот Мкртчан та інші небайдужі керівники. А за координацію зусиль у цьому напрямку я хочу подякувати голові облдержадміністрації Вадиму Мерікову та його першому заступнику Миколі Романчуку. Звичайно, після проїзду 80-тонних фур дорожнє полотно все одно псується, але нам вдалося досягти головного – запобігти повній руйнації автодороги H‑11 у межах Казанківського району, а це 33 кілометри. Коли трасу Н‑11 було заблоковано, голова та депутати селищної ради, скориставшись відсутністю на цій дорозі важковаговиків, засипали щебенем найбільші ями на дорозі, що пролягає селищем.

Серед останніх рішень – нами розроблено, а сесією районної ради 27 квітня 2016 року затверджено Програму розвитку автомобільних доріг загального користування Казанківського району на 2016-2018 роки, згідно з якою на ремонт автошляхів з районного та сільського бюджетів передбачається спрямувати 1 млн. 256 тис. грн. Наголос робимо на відновленні автодоріг, якими курсують шкільні автобуси. До речі, цього року за сприянням голови облдержадміністрації Казанківський район отримав один шкільний автобус. У планах – придбання на умовах співфінансування ще кількох транспортних засобів.

– Свого часу «Рідне Прибужжя» писало про невтішне становище освітянської галузі – вчителям навіть не виплачувалися відрядні…

– Наразі цю ситуацію вдалося виправити. Якщо минулий рік ми почали з того, що взяли позичку задля виплати зарплати освітянам, то на кінець року вийшли з вільними залишками у 1 мільйон 900 тисяч гривень. З цієї суми 200 тисяч гривень спрямували на опалення Центральної районної лікарні, 300 тис. грн. – на дороги.

Завдяки стабілізації фінансового становища галузі освіти минулого року вчителям були виплачені борги за минулі роки, в тому числі – заборгованість за відрядження, котра накопичилась протягом чотирьох років.

Чотири роки не отримував оздоровчі технічний персонал ЦРЛ. У 2015 році ми виплатили ці гроші всім працівникам лікарні. Крім того, відремонтовано дах над харчоблоком ЦРЛ та виплачено значну заборгованість перед підприємцями, котрі надають товари та послуги медичному закладу. Лише товариству «Відродження» заплатили 70 тисяч гривень за продукти харчування.

З перевиконанням бюджету йдемо і в 2016 році. За результатами першого кварталу цього року маємо 1 мільйон 800 тисяч гривень понадпланових надходжень. Значно покращили фінансову дисципліну й сільради. Якщо позаминулого року дві сільські ради не виконали бюджет, то в 2015-му – всі спрацювали з виконанням і перевиконанням бюджетних показників.

Істотно збільшити надходження коштів до бюджету має й активне впровадження системи електронних закупівель «ProZorro». З початку квітня за допомогою цієї системи здійснено 20 закупівель на загальну суму 0,5 млн. грн., при цьому заощаджено близько 70 тисяч гривень бюджетних коштів.

– У деяких районах учасники антитерористичної операції скаржаться на те, що йде зволікання із виділенням землі.

– По кожному з ветеранів АТО з теренів Казанківщини, а це понад 90 чоловік, питання виділення 2 гектарів ріллі вирішено позитивно. На особливому контролі у мене як голови райдержадміністрації було й питання забезпечення захисників України дровами в осінньо-зимовий період. Причому було прийнято рішення підтримати місцевого виробника, тож дрова для шкіл та учасників АТО закуповувалися в ДП «Володимирівське лісове господарство» – попри те, що кіровоградці пропонували аналогічну продукцію за меншими цінами.

Звісно ж, не залишилася без підтримки й українська армія. Протягом року Казанківщина за активною участю Ради волонтерів при райдержадміністрації відправила на схід п’ять гуманітарних вантажів. Власне кажучи, руку допомоги захисникам України простягнула вся казанківська громада – від дітей до сільгоспвиробників.

– Чи є порозуміння в районі щодо процесу децентралізації, чи не перетягує хтось «ковдру» на себе?

– Спочатку, зважаючи на протяжність району, планувалося створити три громади – Каширівську, Володимирівську та Казанківську. Але перспективним планом Кабінету Міністру передбачається створення однієї об’єднаної територіальної громади з центром у Казанці. Насамперед новостворена громада має бути економічно спроможною.

Загалом райдержадміністрація в цьому процесі відіграє роль інформатора – з тим, щоб люди, які приймають рішення, зробили менше помилок. Тож ми з повагою ставимося до роботи по створенню Володимирівської громади. Виходячи з цього, є абсурдними чутки про те, що нібито я блокую створення цієї громади.

Щодо моєї особистої думки, то я схиляюсь до того, щоб на теренах нинішнього Казанківського району існувала одна об’єднана громада. Але, зрештою, самі громадяни мають вирішити свою долю: вибір за ними, проте й відповідальність – також.

– І все ж, Ольго Анатоліївно, як Ви оцінюєте конфліктну ситуацію, що має місце в коридорах казанківської влади?

– Розцінюю дуже негативно. У різних керівників може бути своє бачення ситуації, але це нормально, коли є різні точки зору, адже саме в спорі народжується істина. Тож не потрібно було виносити бруд за межі кабінетів. Адже цим деякою мірою перекреслюється велика праця кожного колективу, кожного трудівника району.

Нам є чим пишатися у Казанківському районі, і головне наше надбання – це люди. Серед когорти достойників – голова районної ветеранської організації Марія Ризук, котра днями відзначила 70-річчя. Марія Григорівна більше 10 років душею і серцем служить людям похилого віку.

Водночас ставку роблю і на молодь. Адже саме поєднання мудрості та енергії молодості має дати хороший результат. Тож упевнена, нам вдасться відновити славу Казанківського району як регіону квітучого та привабливого для людей. Принаймні, районна державна адміністрація докладе до цього всіх зусиль.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Кореспондент «РП», побувавши в одноденному відрядженні у районі, намагався поспілкуватися з якомога більшою кількістю людей – депутатами, керівниками підприємств та установ, чиновниками. Звісно, газетна площа не дозволяє надати слово всім охочим. Але суть конфлікту, як на нашу думку, – у зіткненні старої системи управління у районі, котра, власне, й призвела до нинішнього стану тієї ж промисловості або, скажімо, тваринництва, й нових підходів до реформування економіки та суспільних відносин.

Чи бувають хірургічні методи безболісними? Навряд чи. Але чи призначено правильне лікування такого складного «організму», як цілий район? Відповідь на це непросте запитання, вочевидь, дасть лише час. Час, якого у нинішньої влади не так уже і багато, – громадяни чекають на позитивні зміни вже сьогодні. Але й без консолідації зусиль, тим паче – в умовах конфронтації різних гілок влади, годі й чекати на успішну розбудову економіки та підвищення соціальних стандартів. І чи є щирим та чесним голосування Василя Коніщука за визнання незадовільною роботи райдержадміністрації, адже більшу частину 2015 року Василь Васильович перебував на посаді… першого заступника голови РДА, і лише після жовтневих виборів пересів у крісло заступника голови районної ради? Виходить, пан Коніщук поставив «двійку» сам собі?

Позаяк на теренах району зіткнулися з чималою кількістю проблем, зокрема у сфері земельних відносин, тож до них маємо намір детально повернутися вже найближчим часом.

Підготував Андрій ТЮРІН. Фото автора

Василь Кузін, голова районної ради:

– На мій погляд, депутати дали правильну оцінку стану справ на Казанківщині, адже район пасе задніх в соціально-економічному розвитку. Також Ольга Анатоліївна допускала серйозні кадрові прорахунки. Раніше на всіх керівних посадах у райдержадміністрації працювали вмілі та грамотні спеціалісти. А що маємо зараз? Аграрний сектор розвивається стихійно, бо не помітно роботи управління сільського господарства. Інвестиційна робота не ведеться.

Бажано, щоб із цієї неприємної ситуації Ольга Анатоліївна зробила правильні висновки й не повторювала більше помилок. Райдержадміністрація і районна рада мають співпрацювати конструктивно, в єдиному руслі.

 

Іван Чіпак, депутат обласної ради, керівник СТОВ «Відродження»:

– Не скажу, що ситуація в районі істотно покращилася. Але при цьому й не стала гірше. Водночас хочу відзначити те, що Жорова стала ламати систему «кумівства», коли керівниками призначали друзів, свояків, кумів. Відкритими стали тендери на закупівлі за бюджетні кошти. Прозорішим при Жоровій став і процес розподілу землі.

Звичайно, як жінка Ольга Анатоліївна дещо емоційна і десь, можливо, перегинає палицю. Але я не вважаю справедливою ту оцінку, яку поставлено роботі райдержадміністрації. Ті претензії, які під час сесії райради Кузін висловив Жоровій, вважаю сміхотворними.

 

Василь Коніщук, заступник голови районної ради:

– Соціально-економічна ситуація є такою, що Казанківський район посів шістнадцяте місце в рейтингу серед регіонів області за підсумками 2015 року, по виконанню місцевих бюджетів – 18-те місце, по охороні здоров’я та сільському господарству – 19-ті місця. Крім того, не переукладені договори на невитребувані паї.

І хоча і я, і керівник РДА представляють Президента та його партію, партійні приналежності тут ні до чого, адже ми всі несемо відповідальність перед людьми за результати роботи.

 

Володимир Притуленко, депутат районної ради, заступник голови райдержадміністрації:

– Мені здається, що в публічну площину було винесено особисті стосунки голів районної ради та райдержадміністрації. Загалом у мене склалося стійке враження, що результат голосування по оцінці діяльності РДА був відомий заздалегідь. Адже по доповіді Ольги Жорової якихось конкретних зауважень у депутатів не виникло. Не було висловлено депутатами й свого бачення подальшого соціальноекономічного розвитку району.

 

Володимир Дорошенко, депутат районної ради, директор Казанківського професійно-аграрного ліцею:

– Я очолював Казанківський район 18 років, і все зробив у районі – газ, воду, дороги. Ще на першій сесії цього скликання я сказав, що Жорова не має права сидіти в президії, бо отримала всього 17 відсотків голосів виборців. І вже в цьому проявляється її незадовільна робота.

Що мене конкретно не задовольняє в районі? Все не так, вона нічого не зробила. І дороги ремонтувала не вона, а такі ентузіасти, як я.

 

Інеса Жильцова, директор Казанківської музичної школи:

– У нас по різних напрямках займаються 52 дитини. Наші вихованці постійно посідають призові місця у тих конкурсах, в яких беруть участь.

Наш заклад фінансується з районного бюджету, зарплата та інші види матеріальної допомоги виплачуються стабільно і в повному обсязі. Так, вперше за багато-багато років нам стали виплачувати відрядні – раніше ж на творчі змагання викладачі виїздили за власний рахунок. З приходом на посаду голови РДА Ольги Жорової матеріально-технічна база нашого закладу покращилася – придбано два саксофони, сопілки. Крім того, у 2016 році нам виділено 35 тисяч гривень на ремонт та утеплення приміщень.

Від імені нашого колективу хочу висловити подяку голові райдержадміністрації Ользі Жоровій та її заступнику Володимиру Притуленку за постійну увагу до потреб нашого культурно-освітнього закладу.

 

Ніна Кузюк, директор Казанківської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти України:

– У нас під проводом 35 висококваліфікованих учителів навчається 416 дітей. Спільними зусиллями наша школа є одним із кращих навчальних закладів району. Минулого року наші працівники отримали відпускні в повному обсязі, райдержадміністрація запевняє, що так буде і в цьому році. Також погашені всі заборгованості за минулі роки з інших видів виплат. У будь-який момент я можу звернутися з нагальних проблем до Ольги Анатоліївни, і вона завжди намагається допомогти нашій школі.

Тож я особисто і наш колектив ставимо райдержадміністрації оцінку «Добре».

 

Олексій Асмолов, Казанківський селищний голова:

– У наших планах – добудувати каналізаційний колектор, який обслуговує два заклади – ДНЗ «Теремок» і ЗОШ № 1. Тож у тісній співпраці з райдержадміністрацією працюємо над вирішенням цієї нагальної проблеми, адже селищному бюджету таку велику суму – 6 мільйонів гривень – не «потягнути». Необхідні кошти плануємо залучити з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Також спільно з РДА ми розробили та подали на розгляд Мінрегіонрозвитку проект реконструкції системи опалення. А зведення бювету з питною водою дає змогу забезпечити якісною водою важливі соціальні об’єкти – школи, дитсадок, лікарню.

Сообщение:

*

НОВОСТИ