Свої соціальні права треба відстоювати

Відповіді на численні життєві запитання не завжди можна знайти швидко. Тому читачі звертаються до редакції з проханням надати коментар кваліфікованих спеціалістів, роз’яснити ту чи іншу ситуацію. Сьогодні розглянемо чергові звернення до нашої газети.

Любов Петрівна Красюк (м. Миколаїв):

– Мама Красюк Лідія Федорівна, 1930 року народження, з 8 квітня нинішнього року одержала статус «вдови померлого ветерана війни». Я звернулася до Пенсійного фонду у Корабельному районі, де мені відповіли, що буде мінімальна пенсія.

Зараз мама отримує 1 тис. 469 грн. Ми уважно читаємо вашу газету, і ви пишете, що на одного члена сім’ї добавляється 50% до пенсії. Напишіть про це детальніше. І ще запитання: «Чи належить мамі надбавка за орден «За мужність» 3-го ступеня?».

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області:

– Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII. Чинність цього закону поширюється, зокрема, на:

1) сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків)…

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда;

дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах…

Пільги, передбачені для осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, визначено в статті 15, зокрема:

членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність…

Підвищення пенсій здійснюється на підставі посвідчення, що підтверджує відповідний статус особи…

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги відповідно до статті 1 цього Закону, непрацездатні члени сім’ї померлого, зазначені в статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім’ї – 70%, двох і більше – 90% надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена…

З метою отримання повної відповіді (із наведенням персональних даних, що необхідні в межах роз’яснення порушених питань у зверненні) пропонуємо Красюк Лідії Федорівні звернутися з усним (на особистий прийом) або письмовим зверненням, оформленим із дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Принагідно повідомляємо, що працює веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Для можливості надання послуг в електронній формі необхідно зареєструватися на веб-порталі в установленому законодавством порядку.

* * *

О.Т. Баранова, член громадського об’єднання «Громадська Рада Кривоозерщини»:

– Третій рік поспіль правоохоронні органи Кривоозерського району не розслідують справу щодо розподілу землі КСП «Колос».

Схема наступна: згідно з розпорядженнями глави адміністрації нібито пропущеним у списку громадянам (106 осіб) надаються паї із земель запасу (резерву). Але по факту без відома і згоди людей земля КСП «Колос» перерозподіляється і на цих громадян. Таким чином, паї скорочуються на 0,4 га у всіх: і в тих, хто є в списку-додатку до держакта КСП «Колос», і в тих, що їм виділена земля із держрезерву.

У той же час сам голова РДА на підставну особу бере землю собі, наділяє свою родину і «потрібних» людей. Фальшуються документи (сертифікати, схема розподілу). Коли звернулися до голови РДА, чому така різниця в цифрах площ у сертифікатах і держактах, то отримали відповідь, що це пов’язано із різною вартістю землі і її якістю. Просимо допомогти у розслідуванні.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру:

– Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підриємствам і організаціям», встановлено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) усіх членів підприємства, кооперативу товариства є рівними.

Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається, виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначалися, виходячи з вартості земельної частки: (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства,

У сертифікатах на право на земельну частку (пай) розмір паю (площа) визначалися в умовних кадастрових гектарах шляхом ділення загального розміру площі сільськогосподарських угідь, що підлягали передачі у власність, на сумарну чисельність осіб, що мали право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 2.8 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних, сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії агарних наук від 04. 06.1996 № 47/172/48, з метою уточнення площі сїльськогосподарських угідь підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградованих і забруднених земель, що підлягають консервації.

Відповідно до пункту 2.11 зазначених Методичних рекомендацій при зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводилось уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему від 20.02.1996 № 11.

Отже, розмір земельної частки (паю), виділеної в натурі (на місцевості) у фізичних гектарах, може відрізнятися від зазначеної у сертифікаті на право на земельну частку (пай) у бік збільшення або зменшення, в залежності від вартості конкретної земельної ділянки, яка виділяється в натурі (на місцевості).

Звертаємо увагу, що листи Держгеокадастру не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформативний характер, не встановлюють правових норм і діють до моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, що змінюють відповідні правовідносини.

* * *

Воронина Евгения Ивановна (г. Николаев):

– Мне 72 года. Прошу вас помочь мне разобраться в моих неудобствах с билетом на дачу в Себино. Я ездила по льготам инвалида 3-й группы. Но 10 марта билет мне не дали в кассе и сказали, что все льготы у них отменены. Я обратилась к Хобоко Н.А., в автопредприятие «Автомобилист». Она сказала, что перевозчики отказались перевозить льготников. Билет дорогой, в один конец – 17 грн. Разве могу я позволить себе съездить на дачу за 34 грн.?

Обратилась в совбес на ул. Мореходной, 9. Мне сказали, что никто льготы не отменял. Так все-таки: могу ли я ездить на дачу по льготному билету? В моем пенсионном удостоверении отмечено, что я имею право на получение 50% скидки на железнодорожный транспорт и междугородние автобусные сообщения с 1 октября по 15 мая.

Ирина Ивановна Черная, заместитель директора – начальник управления финансов Департамента труда и социальной защиты населения Николаевского горсовета:

– С одной стороны, перевозчик, который выиграл конкурс и получил право работать на маршруте, подписывает договор, где четко сказано, что он должен перевозить льготников бесплатно. В зависимости от вместимости машин перевозчик определяет количество таких пассажиров – 1, 2 или 3 человека, другие льготники едут платно или ждут следующей маршрутки.

С другой стороны, в 2016 году государство на эти цели денег не выделило. Наши депутаты обращались в Кабмин, чтобы эти средства на оплату проезда льготников выделили. Из столицы ответили, что льготный проезд, согласно ст. 91 Бюджетного кодекса, можно оплачивать из местных бюджетов.

В свою очередь, мы обращались в горсовет, чтобы такие средства были выделены на местном уровне. На сессии на льготную оплату проезда нам выделили 16 млн. грн. – но это лишь на проезд в пределах областного центра.

В то же время для перевозчиков существует определенный порядок получения этой компенсации. Фирмы-перевозчики должны заключить договор с городским (для городских поездок) и областным (для пригородных поездок) управлением защиты населения. Для получения средств нужно доказать факт провоза льготного пассажира. Льготники должны заходить с удостоверением. Водитель или кондуктор должен переписать это удостоверение и показать в отчете. И тогда мы компенсируем перевозчику проезд льготной категории населения.

Это выполнимо на тех маршрутах, где работают кондукторы. Посадка людей идет 5-10 минут. За это время они переписывают льготников, или люди сами записывают свои данные на бумажке и отдают кондуктору – механизм уже отработан. В базе перевозчиков такие пассажиры уже числились, поэтому составить отчет для перевозчиков не составляет труда.

Для пригородных перевозок деньги должны быть выделены из области, поскольку существует разделение бюджетов, и это предусматривает 5-я статья Бюджетного кодекса (разделение расходов городского, областного и государственного бюджетов).

Наши депутаты обращались в Кабмин и по этому поводу. Им ответили, что вопрос может решаться в виде адресной помощи путем доплаты к пенсии каждому льготнику. Однако порядок предоставления адресной помощи не разработан, к тому же это были бы очень большие суммы. Поэтому остановились на том, чтобы просто не выделять эти деньги. Но перевозчики обязаны возить льготников, как и предусматривает договор.

В свое время Яценюк заявил о том, что уменьшен налог на заработную плату: с 36,3% до 22%, и за счет этого автопредприятия могут возить льготников, ведь наверняка предприятие-перевозчик закладывает в цену проезда подобные расходы.

Таким образом, льготный проезд на пригородных и междугородних маршрутах остался в нынешнем году непрофинансированным.

Однако люди, имеющие право на льготы, могут требовать льготного проезда, основываясь на том, что перевозчик обязан возить их бесплатно. Ведь договор автопредприятие заключает на 5 лет, а значит на этот период берет на себя определенные социальные обязательства.

Редакція звернулася за роз’ясненням і у відділ транспорту Миколаївської облдержадміністрації. Старший інспектор Володимир Анатолійович Ухін також підтвердив, що пільги на проїзд не скасовували, а поїздки в Себине обслуговує автопідприємство – товариство з додатковою відповідальністю «Автомобіліст», яке базується у Новій Одесі. Лист Євгенії Іванівни Вороніної ми відправимо до відділу транспорту для реагування і відповіді нашої читачці.

 Тетяна ФІЛІППОВА

Сообщение:

*

НОВОСТИ