Про аграрну політику в країні, довіру до банків та ефективність ProZorro

Новости

  4 Авг , 2016

У рамках дводенного прес-туру, організованого Українським кризовим медіа-центром, журналісти з Миколаївщини мали можливість поспілкуватися з представниками профільних міністерств, Національного банку України та Адміністрації Президента.

Курс на розвиток малих сільгосппідприємств

Аграрний сектор України – один із не багатьох, котрий сьогодні демонструє стабільність, незалежно від валютних коливань, наголосила під час зустрічі заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. Цього року українські аграрії планують зібрати 60 мільйонів тонн урожаю. У той же час експерти прогнозують, що буде експортовано трохи більше 36 мільйонів тонн зернових.

Розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України й про плани на майбутнє. У рамках Концепції розвитку сільських територій очікується збільшення кількості робочих місць на селі до одного мільйона. Зокрема О. Ковальова повідомила, що в Миколаївській області започатковано розробку проекту «Розвиток зони відпочинку «Коблеве», завдяки якому населений пункт зможе отримати статус курорту місцевого значення.

«У результаті його реалізації очікується створення 3,5 тис. постійних робочих місць для жителів трьох сільських адміністративних районів упродовж року, покращення соціально-побутової та туристичної інфраструктури. Також важливим фактором є налагодження виробництва та централізованого збуту для потреб відпочивальників екологічно чистої продукції місцевих фермерів. Такі заходи є інструментом упровадження державної політики управління з розвитку сільських територій», – пояснила заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Разом із тим на півдні України Мінагрополітики планує розвивати садівництво та виноградарство.

Окрім того, за словами О. Ковальової, планується провести земельну реформу, котра забезпечить справедливі та сталі земельні відносини. Другий напрям – приватизація державних підприємств.

Ще одне, не менш важливе завдання, яке поставлене перед профільним міністерством, – це державна підтримка сільгосппідприємств, фермерських господарств. Цього року державним бюджетом передбачено 300 млн. гривень, які спрямовані на компенсацію відсоткової ставки по кредитах. Ці кошти вже надійшли в регіони та будуть розподілені, передусім, між малими та середніми виробниками, а також сільгосппідприємствами, що спеціалізуються на розведенні великої рогатої худоби. Окрім того, частину державного фінансування планується спрямувати на підтримку тваринництва. Ним буде компенсована доля витрат на будівництво чи реконструкцію ферм. Разом із тим майже 16 млн. грн. передбачено виключно для фермерських господарств, щоб вони могли провести сертифікацію органічної продукції. Не залишаться без державної підтримки й невеликі фермерські господарства (з площею землекористування до 500 га), які мають проблеми з отриманням кредитних коштів, пообіцяла Олена Ковальова.

Підтримка сільгосппідприємств із боку держави передбачена відповідним законопроектом. У ньому йдеться про те, що її обсяг має бути не менш ніж 1% від валової продукції. «Наприклад, наступного року ця сума може становити понад 5 млн. гривень. Це дасть можливість сільськогосподарським підприємствам планувати свою діяльність, забезпечить її стабільність та прогнозованість», – пояснює заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

Наразі розроблений і проект програми розвитку аграрного сектора до 2020 року. Один із її аспектів спрямований на те, щоб стимулювати громадян до створення сімейних фермерських господарств.

Під час зустрічі миколаївські журналісти поцікавилися в Олени Ковальової, хто формує ціну на реалізацію молочної продукції від населення? Вона наголосила, що 75% усього молока в країні реалізують селяни. Сьогодні його приймають за базовою ціною – 2,8 гривні за літр. Якщо молоко більш високої якості і здається на реалізацію через сільськогосподарські кооперативи, його ціна зростає до 3,1 гривні. А ось за молоко екстра-класу, що відповідає стандартам Європейського союзу, приймальники готові платити по 6,2-6,4 гривні за літр. «Якщо ми прагнемо наблизитися до євростандартів, громадяни мають споживати продукцію високої якості», – наголошує О. Ковальова. Для цього, на її думку, слід розвивати малий та середній бізнес, створювати сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, запровадити систему управління безпечністю продукції, котра надходить із аграрного ринку.

Торкнулася заступник міністра й болючого питання, пов’язаного з різким підвищенням цін на продукцію сільгоспвиробництва. Зокрема Олена Ковальова повідомила, що цукрового буряку цього року засіяно достатньо для того, щоб у повній мірі задовольнити потреби населення, тож ціна на цукор зрости не повинна. Достатніми для забезпечення потреб внутрішнього ринку є й обсяги виробництва зернових культур. А ось гречки у минулому році висіяли недостатньо, тому й ціна на неї зросла. Проте О. Ковальова запевнила, що поточного року цієї культури було засаджено вдосталь, отож підвищення її вартості не прогнозується.

Повернути довіру населення до банків

Сьогодні на руках у населення (поза межами банківської системи) знаходиться приблизно 300 млрд. грн., у той час як на економіку країни працює лише 40-45 млрд. гривень, повідомив заступник голови Національного банку України Яків Смолій. На його думку, люди тримають готівку вдома через недовіру до банківської системи. «Тому і державні, і комерційні банки мають завоювати довіру громадян, показати, що вони надійні», – говорить Я. Смолій.

Одне з головних завдань, поставлених перед Національним банком України, – забезпечити фінансову та курсову стабільність. У 2014 році банківський курс став гнучким, тому сьогодні співвідношення гривні до іноземних валют регулюється виключно ринком, нагадав заступник голови НБУ. «Гнучкий курс дав можливість викупати надлишки валюти з ринку та поповнювати золотовалютні резерви», – пояснює Яків Смолій.

Ще один напрямок роботи центрального банку України – очищення банківської системи. Лише упродовж трьох останніх років із ринку було виведено 80 банків. Це, передусім, ті установи, котрі не займалися банківською діяльністю і слугували виключно для переведення в готівку коштів, отриманих злочинним шляхом, або мали непрозору структуру власності, а також банки, які не змогли витримати нормативи, втратили свою ліквідність чи платоспроможність. «Комерційні банки, які виведені з ринку, наразі заборгували НБУ приблизно 40 млрд. гривень кредитних коштів, котрі надавалися їм для підтримки ліквідності», – повідомив Я. Смолій.

На даний момент на українському ринку залишилося 102 кредитно-фінансові установи, повідомив заступник голови НБУ. Для того щоб попередити їх банкрутство, були проведені інспектування та стрес-тестування, оцінка якості активів, більшість банків стали учасниками програми фінансового оздоровлення. «Це дало результати: за останній місяць банківська система в цілому є прибутковою», – наголосив заступник голови центрального банку України.

Миколаївські журналісти, в свою чергу, поцікавилися, чи можна найближчим часом розраховувати на зниження курсу іноземної валюти. У відповідь Яків Смолій наголосив, що сьогодні банківський курс регулюється ринком, тому центральний банк не здатен на нього вплинути, проте може слідкувати за тим, щоб не було різких коливань. Також представники регіональних ЗМІ запитали, з чим пов’язане скорочення відділень та працівників Ощадного банку України? Заступник голови НБУ пояснив, що національний банк не надає рекомендацій ні державним, ні комерційним банкам стосовно ведення їх діяльності, скорочення мережі – такі питання вони вирішують на власний розсуд. Наостанок Я. Смолій роз’яснив, чому зараз банки мають право самостійно регулювати курс іноземних валют і змінювати його упродовж одного банківського дня: «Це пов’язано з лібералізацією банківського сектора, ми дали комерційним банкам можливість самостійно встановлювати курси, що дозволяє їм отримувати додаткові надходження в залежності від попиту і пропозиції».

Зекономити з ProZorro

Про те, які переваги має електронна система публічних закупівель ProZorro, та для чого вона взагалі потрібна, розповів миколаївським журналістам заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов.

Передусім дана система є прозорою, дозволяє залучити до торгів максимальну кількість учасників, передбачає проведення обов’язкового аукціону – для зменшення ціни тощо. Через ProZorro була проведена майже 61 тисяча тендерних процедур, середня економія становить 15,8%. У цілому ж завдяки публічним закупівлям державі вдалося зекономити 2,5 млрд. гривень.

М. Нефьодов.
 

Що стосується Миколаївської області, то від початку роботи ProZorro тут було проведено 3800 тендерів, що дало змогу зберегти 24 мільйони гривень. Завдяки електронній системі публічних закупівель зекономили кошти такі замовники, як: Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер (на закупівлі круп), управління освіти Миколаївської міськради (дитячих ковдр, подушок), ДП НАЕК «Енергоатом» (на придбанні силовимірювальних датчиків). «Ми розраховуємо, що після того, як із 1 серпня система запрацювала в обов’язковому режимі, ситуація з публічними закупівлями покращиться», – говорить М. Нефьодов.

Використання ProZorro для чесних замовників – це великий плюс, адже вони можуть вагомо зекономити, більш ефективно спланувати свою діяльність, наголошує заступник міністра економічного розвитку. У той же час не чистим на руку замовникам послуг буде набагато складніше застосовувати корупційні схеми. Адже система є відкритою та доступною, тож кожен охочий може спостерігати за тим, як проходять тендерні торги.

«ProZorro допомагає не лише боротися з корупцією, а й з безгосподарністю управлінців, більшість із яких звикли проводити тендери наприкінці бюджетного року, поспіхом, закуповуючи послуги чи товари по завищених цінах», – пояснює Максим Нефьодов. Тим паче, що терміни проведення тендерів залежать від їх суми. Найкоротші можна провести вже за три дні, закупівлі на великі суми (більше 7,5 мільйона грн.) тривають 2-2,5 місяця.

Завдяки ProZorro, посиленій увазі до закупівель громадськості та ЗМІ хабарників у країні стане менше, переконаний заступник міністра економічного розвитку.

Анна НІКУЛІНА

Миколаїв – Київ

Сообщение:

*

НОВОСТИ