Справа доманівських «жниварів» – в апеляційному суді

В Апеляційному суді Миколаївської області 12 серпня розпочато розгляд апеляцій у справі високопоставлених посадовців – голови Доманівської райдержадміністрації Василя Іванченка та колишнього начальника районного відділу міліції Ігоря Паламарчука.

Про дану резонансну ситуацію неодноразово повідомляло «Рідне Прибужжя». Нагадаємо: у липні 2014 року з поля на теренах Зеленоярської сільської ради за активного «сприяння» вказаних осіб був зібраний і вивезений у Доманівку «на зберігання» добірний урожай – 111 тонн зерна третього класу, що належало місцевому підприємцеві Ларисі Мірошніковій. «Експропріація по-доманівськи» відбувалася під пильним «патронатом» голови РДА В. Іванченка, а силове супроводження «спецоперації» забезпечував тодішній очільник доманівської міліції І. Паламарчук.

Слід сказати, що урожай було зібрано з державної ділянки, на яку ще раніше почала оформлювати правовстановлюючі документи Л. Мірошнікова. Але, давши вказівку зібрати даний урожай, пан Іванченко не встановив фактичного землекористувача землі, й не мав достатніх повноважень розпоряджатися чужими посівами.

Досить тривалий час дане кримінальне провадження розслідувалося правоохоронними органами. Зрештою, наприкінці травня цього року Первомайський міськрайонний суд оголосив вирок, згідно з яким Василя Іванченка визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем». Ігор Паламарчук засуджений за ч. 1 ст. 365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень». Кожний із обвинувачених був засуджений на чотири і два роки відповідно, щоправда, умовно.

З цим вердиктом Феміди не погодилися ані підсудні, ані сама потерпіла. Але якщо Іванченко та Паламарчук в апеляції просять відмінити вирок первомайського судді, то Лариса Мірошнікова не згідна лише з тим, що добірну пшеницю третього класу «експропріатори» зазначили в накладній як зерно п’ятого класу.

Слід також сказати, що після того, як було ухвалено вирок Первомайського суду, Василь Іванченко наче і не було нічого продовжив виконувати обов’язки голови райдержадміністрації – ходити на роботу, підписувати розпорядження, перерізати «лєнточкі» і таке інше. Щоправда, якось «хлібороб» направив подання на ім’я Президента про звільнення за власним бажанням. Але потім Василь Миколайович… передумав і благополучно відізвав свою заяву.

Це неабияк обурило громаду Доманівщини. Так, ветерани антитерористичної операції влаштували акцію протесту біля будівлі адміністрації з вимогою негайної відставки голови РДА. За словами патріотів, людина, яка скомпрометувала себе подібними вчинками, не має права обіймати високу державну посаду. Крім того, як кажуть ветерани, в районі з великими потугами виділяється гарантована державою земля для учасників АТО, а ті ділянки, що вже надані, вряди-годи непридатні для ведення сільгоспвиробництва.

Ось і на перше засідання апеляційного суду в «справі Іванченка – Паламарчука» прибула досить велика група ветеранів АТО з Доманівщини. Як розповіли захисники Вітчизни, вони побоюються, що діло можуть «зам’яти», а обидва фігуранти кримінального провадження вийдуть сухими з води. І на такий розвиток подій, за словами людей, вказує те, що по Доманівці роз’їжджають місцеві «олігархи» – покровителі підсудних, котрі, мовляв, зухвало повідомляють, що з представниками судової інстанції уже «про все домовилися». Однак, як заявили воїни честі, відповідати за законом мають усі – незалежно від статусу та посади. І вони сповнені рішучості добитися торжества Закону і Справедливості.

До речі, про посаду. Попри те, що пан Іванченко обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, він досі не відсторонений від посади, як того вимагає стаття 154 Кримінально-процесуального кодексу України. Як пояснила прокурор Любов Нижник, яка підтримує державне звинувачення у кримінальному провадженні, спочатку голові Доманівської райдержадміністрації інкримінували скоєння злочину, що не передбачає усунення від посади, тож такої потреби не виникало. Тепер же, у разі подальшого розгляду справи по суті, прокуратура може клопотати про відсторонення голови РДА від посади – якщо, звісно, будуть на те достатні підстави.

Щодо самого засідання, то обидва високопоставлені «жниварі» не вважають себе винними і просять скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду. Так, голова Доманівської райдержадміністрації розповів, що, отримавши сигнал про «бесхозне» поле, він вчинив дії по збиранню врожаю. У зв’язку з чим голова суддівської колегії Сергій Кваша поцікавився: хіба не можна було повідомити про цей факт компетентні органи, навіщо було брати на себе таку відповідальність?

Чимало запитань у представників Феміди виникло і до екс-начальника Доманівського райвідділу внутрішніх справ Ігоря Паламарчука. Проте всі його відповіді зводилися до одного: «Мені сказали – я зробив». Ба, навіть міліціянт підписав накладну про прийом зерна на зберігання. «Ви що, фахівець в аграрних питаннях?» – іронічно запитав суддя Кваша.

На думку захисників підсудних, недоречно говорити про те, що урожай належав саме Мірошніковій. Більше того, вони вважають, що діям підприємця по «захопленню землі» слід дати юридичну оцінку. Натомість Іванченко, «експропріювавши» чуже зерно, нібито діяв у межах закону.

Дивна позиція, адже правову оцінку діям Лариси Мірошнікової правоохоронні органи вже дали – вона закон не порушувала. І чи не є заклик покарати потерпілу спробою уникнути покарання та перекласти провину з хворої голови на здорову?

Коли номер уже був майже готовий, стало відомо: ветерани військових дій на сході написали колективного листа Президенту України Петру Порошенку. У своєму зверненні члени Громадської організації «Союз учасників АТО Миколаївської області» пишуть:

«Ми були на війні, ми бачили, як руйнуються міста та села, і нам боляче спостерігати, як без війни руйнується Доманівський район. Уже два роки Доманівську райдержадміністрацію очолює В. М. Іванченко, і за цей час район скотився на останнє місце в області. Не вирішуються найнагальніші питання – закриваються ліжко-місця в районній лікарні, вчителі району не отримують зарплату в повному обсязі, не вирішуються земельні питання учасників АТО і таке інше.

Та й коли йому займатися справами району? Адже з 2014 року він став фігурантом кримінальної справи – з чужого поля вкрав 111 тонн зерна. Первомайський суд визнав В. М. Іванченка винним у скоєнні цього тяжкого злочину. Але він то хворіє, то у відпустці. Тепер справа знаходиться в апеляційному суді. Ми маємо інформацію, що місцеві багатії уже проплатили виправдувальний вирок Іванченку.

У цій ситуації ми рішуче вимагаємо усунути В. М. Іванченка з посади голови райдержадміністрації. Шановний пане Президенте! Просимо Вашого втручання у ситуацію».

Що й казати, жорсткі слова, безсторонні формулювання… Але люди, котрі пройшли крізь горнило війни та бачили смерть в обличчя, мають право казати правду у вічі, якою б гіркою вона не була. Захистивши Україну на сході, нині вони ведуть непримиренну війну вже в себе вдома – війну з кривдою, корупцією, нечесністю та підступністю. Й, з усього видно, ці хлопці сповнені рішучості  довести цю боротьбу до переможного кінця.

На чиєму боці Президент? Немає ніяких сумнівів, що глава держави, який оголосив непримиренну війну всім негативним явищам нашого життя-буття, ретельно розбереться у ситуації та прийме зважене та справедливе рішення. Рішення, що піде на користь як громаді Доманівщині, так і всій державі.

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ