Цвіте амброзія – плачуть люди

Нинішнього року, як і всі попередні, саме в серпні у Миколаєві буйно квітне надзвичайно небезпечна трава амб-розія, яка викликає захворювання на алергію. Період, який триває більше місяця, перетворюється для містян та мешканців області на справжнє екологічне лихо. Різке погіршення самопочуття відчувають сотні людей, страждають діти і дорослі. Основна відповідальність за знищення шкідливого бур’яну лежить на комунальниках. Втім уже давно зрозуміло, що боротися з амброзією треба всією громадою, а успіх цієї боротьби залежить від кожного з нас.

Небезпека поруч з нами

Інформаційним приводом для цього матеріалу став не тільки спалах алергії у місті, і навіть не типові нездужання працівників нашої редакції, а відчайдушний заклик мешканки мікрорайону Намив, яка назвалася Ганною Іванівною.

– Вікна моєї квартири виходять на кінцеву зупинку маршрутних таксі на самому березі річки, – розповіла жінка. – Днями я працювала на кухні та намагалася не звертати увагу на сильну закладеність носа, кашель, свербіння очей. Втім дія отруйних речовин від амброзії, вочевидь, була настільки сильною, що в якийсь момент я відчула, що ледве не непритомнію: очі сльозяться, дихання перехоплює, тиск різко піднімається. Мені по-справжньому стало страшно, бо вдома я була одна.

Ганна Іванівна вважає амб-розію справжньою катастрофою для людей і активно заявляє про це в соціальних мережах. Треба зазначити, що після її постів у групі «Громадська організація Намиву» у Фейсбуці комунальники зазвичай реагують і терміново прибирають зарості амброзії на вказаних місцях. Але ж розповсюдження трави є настільки величезним, що цих зусиль виявляється замало.

Мешканка Намиву акцентує увагу на тому, що амброзія наразі зустрічається не тільки по берегах річок та на околицях. Її можна побачити в центрі міста, на найпомітніших місцях, де бур’ян мали б давно знищити. Так, на вул. Набережній, 7, неподалік будівлі кірхи Ганна Іванівна знайшла розлогий кущ амброзії, який саме на цьому місці квітнув і минулого року. А неподалік амб-розія розкидає свій отруйний пилок поруч із вуличним кафетерієм, господарі якого чомусь зовсім не звертають ніякої уваги на шкідливий бур’ян. Та й відвідувачів це, схоже, не лякає.

Миколаївці називають багато інших місць, де амброзія відчуває себе привільно:

– Міській владі та фітосанітарній інспекції за таку «роботу» з амброзією треба поставити одиницю з «мінусом», – у серцях каже жінка, яка через амб-розію вже кілька років є пацієнткою алергологічного відділення.

Через пост у соцмережах журналіст познайомилася із миколаївським підприємцем Володимиром Анатолійовичем. Він розповів, що від сезонної алергії дуже страждає його 14-річний син.

– Ліки не допомагають, – каже чоловік. – Єдиним спасінням є переїзд на цей період в інший регіон, де амброзії немає. Раніше ми виїжджали на Південний берег Криму, наразі – прямуємо до Карпат, де син буквально приходить до тями.

В очікуванні під кабінетом

Біля кабінету завідуючої алергологічним відділенням Миколаївської обласної лікарні Лідії Юхимівни Свистельникової вишикувалася черга не менш як із 20 осіб, серед яких і вагітна жінка, є багато підлітків. Чекати доводиться по кілька годин, і це – у робочий час! Лікар каже, що серед пацієнтів також багато поважних осіб, відомих у місті людей. Від хвороби не застрахований ніхто, страждають незалежно від посад.

– І цього року наше стаціонарне відділення, розраховане на 30 ліжок, як завжди, переповнене. Ми надаємо невідкладну медичну допомогу пацієнтам у важких станах, на перші дні перебування маємо достатній запас ліків. А на поліклінічний прийом щодня приходять по 30-40 хворих.

Лідія Юхимівна зазначає, що нинішнього року спалах захворювання спричинений природними факторами: відсутність дощу тривалий час, спека, вітер, сухе розпечене повітря, яким дуже легко розноситься пилок амброзії та інших шкідливих трав. Їхній вплив на організм людини кожного року має свої особливості: якщо кілька років тому більшість мешканців відчували переважно задуху, то наразі страждають очі та верхні дихальні шляхи.

– Лікування треба починати з жовтня, – радить лікар. – Є вітчизняні та імпортні препарати, які треба починати приймати малими дозами й готуватися до сезону цвітіння заздалегідь, переглянути раціон харчування. І взагалі люди повинні самі піклуватися про своє здоров’я. Ніякий дядечко або комунальний працівник про це не потурбується. Треба регулярно проходити медогляди, здавати аналізи, робити обстеження. Спершу можна проконсультуватися в сімейного лікаря, отримати направлення до алерголога. Адже кожен із нас знає, що хвороба змушує переривати працю, а до того ж – є дуже накладною для будь-якого сімейного бюджету.

Один-єдиний засіб?

В управлінні екології Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради вважають, що боротися з амброзією можна лише одним способом – викошувати. Тим більше, що на санітарні заходи з бюджету виділяють чималі кош-ти, зокрема, у нинішньому році – 1 млн. 766 тис. грн., а наступного – обіцяють ще більше. Послуги виконують переможці відкритого конкурсу – очаківська фірма «Проектбудсервіс – Південь» та КП «Миколаївзеленгосп».

– Нам надходять скарги, ми їх фіксуємо, складаємо графіки та викошуємо, – пояснює начальник управління екології Тетяна Скибицька. – Тільки викошуємо, більше нічого зробити не можемо. Рвати її руками ніхто не буде. Людей, які б це робили, – адже сьогодні всі стали вкрай чутливими – просто не знайдеш.

Тільки в роз’яснювальних бесідах із мешканцями міста та рейдах бачать свою місію і працівники Держпродспоживслужби у Миколаївській області. Мовляв, не всі громадяни навіть знають напевно, як виглядає та сама амброзія.

– Ми – державна служба, тому, на жаль, не можемо проводити ніякі перевірки та виявляти осередки амброзії на підприємствах, в організаціях, на приватних подвір’ях, – підкреслює начальник відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області Олена Володимирівна Тронько. – Інспектори можуть вийти лише за дзвінком мешканців та дати пораду.

Як зазначає Олена Тронько, у місті немає цілісної комплексної програми боротьби з амброзією та іншими шкідливими бур’янами. Звідси – і немає координації та спільних зусиль усіх зацікавлених осіб: працівників комунальної служби, інспекторів, громадських активістів, нарешті пересічних мешканців. Тому й помітного результату немає. Але ж настільки гостра ця проблема, вже нікому, здається, доводити не треба. Значить, хтось, мабуть, повинен проявити таку ініціативу, розробити й запропонувати комплексну програму боротьби з амброзією та іншими шкідливими рослинами.

Гроші на вітер

Те, що лише механічне викошування амброзії, причому в період цвітіння, зовсім неефективне, стверджує еколог, директор регіонально-ландшафтного парку «Тилігульський» Олег Михайлович Деркач.

– Одне викошування нічого не дасть, – говорить він. – Це частковий захід, фактично вже боротьба з наслідками. До того ж викошування можна застосовувати не всюди: на залізничних коліях, наприклад, для знищення амброзії можливо використовувати лише гербіциди, препарати, дозволені державними стандартами.

Існує багато інших способів боротьби: хімічний, агротехнічний, організаційний.

Олег Деркач називає головну умову викорінення шкідливих бур’янів: амброзії немає там, де територію впорядковано і доглянуто, висаджено культурну травичку, яка не дає прорости бур’янам. Потрібно упорядковувати території, створювати газони, щоб не дати можливості шкідливим рослинам розвиватися. Адже коли вони виросли та набрали сили, махати руками вже пізно, мало чим допоможуть будь-які засоби.

З огляду на це, так само неефективним є і використання бюджетних коштів тільки на одне викошування трави. Робиться це рік у рік, але чомусь із сумнівним результатом. Та й умов для зловживань із народними коштами тут предостатньо, адже предмет тендера – санітарну обробку територій – не можна чітко обліковувати та контролювати, де трава була, а де її скосили. Ми витратили мільйон коштів цього року, наступного – буде ще більше, і так можна тягнути без кінця-краю під виглядом так званої «боротьби». Це дуже вигідно чиновникам та недобросовісним ділкам.

Можливо, миколаївцям не варто винаходити велосипеда, як ми звикли, а подивитися навколо: а як вирішують цю проблему наші сусіди?

Судячи з повідомлень у пресі, вже не один рік до боротьби з амброзією, зокрема у сусідньому Херсоні, активно залучають пересічних громадян. Їм запропонували збирати кущі амброзії, обов’язково з коренем, зносити на пункти прийому і отримати за 1 кілограм живої маси умовну суму грошей. Нехай вона досить невелика, але зацікавленість у людей це викликає і… спрацьовує. Такий же досвід успішно використовують і у Дніпрі.

Можна також запропонувати залучити до роботи клієнтів служби зайнятості: і завантажити їх роботою не в серпні, коли амброзія цвіте, а у травні–червні, коли із землі треба повитягувати ще невеличкі, молоді трав’яні паростки.

Словом, усі наші співрозмовники, з якими журналіст зустрівся під час підготовки матеріалу, пропонують незвичні, але, напевне, більш результативні методи боротьби з амброзією, ніж це робиться зараз. Тривати вона повинна не лише у серпні, а постійно. І лише державні працівники вважають за краще дотримуватися традиційних витратних способів у боротьбі з цим злом.

І ще. Про амброзію не можна згадувати лише тоді, коли всі починають хворіти. Ця робота повинна тривати постійно.

– Повинна бути розгорнута ціла пропагандистська кампанія, це справа не одного дня. Треба використовувати всі важелі впливу: пропаганду, штрафи, залучення місцевого населення. А поки чомусь фінансується лише один захід із багатьох, які повинні бути об’єднані в комплексну міську програму боротьби з амброзією, – підсумовує експерт Олег Деркач.

З ним не можна не погодитися.

Тетяна ФІЛІППОВА
Фото автора

Комментарии:

  1. миколаєвець:

    Одним словом – дохазяйнувалися… Куди не глянь, куди не стань – скрізь проблеми. Бо нами керують невігласи-"временщики"?

Сообщение:

*

НОВОСТИ