Кооператив – це не колгосп!

Провідні фахівці агроринку України вважають, що розвиток сільськогосподарської галузі за кооперацією малих фермерів.

8 і 9 жовтня в Одесі проходила конференція «Фермерське підприємництво». Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) залучив до діалогу більше 200 фермерів з усіх регіонів півдня України і 10 висококласних експертів у питаннях ведення агробізнесу. UHBDP фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, реалізується та співфінансується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

Про що б не говорили доповідачі: про ринок фруктів або про бізнес-плани в часниковому бізнесі, про участь аграріїв у міжнародних фінансових програмах або про нетрадиційні підходи до організації фермерського господарства – червоною ниткою проходила ідея про необхідність кооперуватися. Кооперація, кооперація і ще раз кооперація – це високі шанси виходу на експорт, економія витратних засобів, можливість відстоювати права і отримувати преференції.

20 малих виробників фруктів і овочів з Миколаївської області також взяли участь у конференції та отримали інформаційний поштовх до дій.

Керівник громадської організації «Інноваційне фермерство і кооперація», а до недавнього минулого заступник директора із закупівель у компанії «Данон» Ірина Кухтіна впевнена, що виробникам фруктів потрібні кооперативи. Спільно можна сформувати товарну партію однорідного продукту єдиної якості і продати її за найкращою ціною без посередника, який заробляє до 30 відсотків. Кооператив – можливість закуповувати посадковий матеріал, хімію, техніку великими партіями, а отже, за оптовою ціною, це дозволяє суттєво економити. Всіх членів кооперативу супроводжує один агроном, витрати на охолодження і транспортування – поділяють на всіх. Кооперація допомагає вийти на кінцевого споживача. Це означає, що не потрібно залежати від посередників, формуються власні канали збуту, збут продуктів гарантований, можна укладати довгострокові контракти.

– Кооперації бути в Україні, якщо говорити про фруктовий сектор. Цей процес почнеться з низів, з базових речей, у жодному разі – зверху вниз, коли приходять розумні дядьки і розповідають, як жити. На ринку провідний виробник чорносливу – США, 60 відсотків цього ринку наповнює кооператив. Уся іспанська полуниця, перероблена в тому числі, виробляється кооперативами, – каже Ірина Кухтіна.

Кооператив – це не колгосп, він базується на принципах самоорганізації, самоврядування, самонавчання і рівноправності. Завдяки німецькому проекту GTZ / DGRV Олександр Синюк познайомився з роботою кооперативів у Німеччині, натхнений побаченим разом з однодумцями створив кооператив «Агропродукт Херсонщини» в 2009 році.

– У нас було 4 мети. Допомогти членам кооперативу закупити матеріально-технічні ресурси за оптовими цінами. Коли ми збираємо замовлення і робимо заявку через великих постачальників, нам дають максимальну знижку. Крім того, компанія-виробник насіння піклується про свій імідж і гарантує якість. А якщо виникають проблеми, ми викликаємо фахівця компанії і проблема вирішується миттєво: компанія дорожить своєю репутацією, вважає за краще все залагодити, не виносячи питання в публічну площину. Таким чином, ми зменшуємо собівартість кілограма вирощеної продукції на 20 відсотків. Це стосується всього, що необхідно, щоб виростити сільськогосподарську продукцію: плівки, агроволокна, «крапельки». Друга мета – супровід. Можемо забезпечити членів нашого кооперативу і консалтингом, і навчанням, новими технологіями. Все це допомагає фермерам більш технологічно вирощувати продукцію. Агрономи компанії постачальників насіння дають консультації щодо засобів захисту рослин та культивації. Ми супроводжуємо бізнес-проект «від А до Я». Наша кредитна спілка надає в розстрочку кошти для придбання насіння, хімії і так далі. І ще важливий момент – збут вирощеного. Ми отримуємо консолідовану партію однорідної якісної продукції і стаємо цікавими експортерами. У кооперативу немає проблем з безготівковим розрахунком. Ми як юридична особа забезпечуємо продаж через єдиний канал збуту, – повідомив Олександр Синюк.

Кооперація виробників часнику UkrUP в Україні представляє собою систему взаємодопомоги. Будь-який фермер, який вирощує часник, може стати членом кооперативу і отримати методичну допомогу, яка сприяє веденню успішного бізнесу. Мета спільноти – витіснити імпортний неякісний часник, наповнити український ринок продуктом вітчизняного виробництва, вийти на експорт.

– Обмін досвідом і надання техніки допомогли підвищити урожай, знижки від постачальників і механізація – знизити собівартість часнику, – ділиться керівник UkrUP Анна Морозова. – Ми разом можемо зібрати партію товару для зарубіжних імпортерів, фермерам поодинці це зробити важко. В перспективах у кооперації спільне ведення маркетингових кампаній і реалізація інфраструктурного проекту, що полягає в організації сховища для часнику і в налагодженні експортної логістики.

Експерт з агробізнесу «Strategia е sviluppo consultanas» Олександр Журавель звернув увагу фермерів на те, що сільське господарство та агробізнес мають суттєві відмінності.

– Головна відмінність – мета діяльності. Навіщо все це? Сільське господарство – це спосіб життя. Працюючи в сільському господарстві, можна заробити на хліб і шматок сала. Створюючи модель агробізнесу, можна заробити гроші. Бізнес працює на вас, а в сільському господарстві ви раб своєї корови, – підсумував Олександр Журавель.

Експерт зазначив, що українські фермери пасуть задніх у питаннях технології управління. Що це таке? Цілий комплекс процесів, якісне виконання яких гарантує успіх в бізнесі. Отже, це – контроль за матеріально-культурними цінностями, людьми, технологічними операціями і природними процесами; калькуляція витрат і доходів, юридичний супровід, охорона праці, маркетинг, планування.

Для створення успішного агробізнесу можна скористатися перевіреною моделлю, до першого ступеня якої входять такі компоненти: капітал, команда, технології, удача, земля. На другому щаблі – економічний ефект: прибуток, розвиток, розширення. Увінчує цю модель – ім’я, ваш бренд. Спочатку фермер працює на свій бренд, а потім бренд працює на виробника.

– Стабільні поставки і стабільна якість відрізняють агробізнес від сільського господарства. Дрібні господарства, об’єднавшись, могли б вийти на якісно новий рівень роботи. Забезпечуючи стабільні поставки продукції, виробники отримують стабільний прибуток, – пояснює Олександр Журавель. – Власний бренд дозволить виходити на експорт. Для формування партій продукції потрібна кооперація!

SWOT-аналіз фермерських господарств показав, що всі вони мають однакові слабкі сторони. Це – неконкурентоспроможність порівняно з агрохолдингами та традиційними господарствами, відсутність доступу до фінансів, низька ефективність використання активів і відсутність ринкової інфраструктури. Координатор аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старикова вважає, що всі ці мінуси можна перетворити на плюси, якщо фермери будуть кооперуватися.

– Кожна слабка сторона є точкою росту, – каже Лариса Старикова. – Всі ці питання – відсутність доступу до фінансів, низька ефективність використання активів і відсутність ринкової інфраструктури – вирішуються легше, коли застосовується кооперація. Знаю середніх виробників часнику, які ще до кризи працювали в Луганську. У них було безліч проблем. Але за рахунок цієї дуже цікавої бізнес-моделі, за рахунок інтеграції вдається втриматися на плаву і взагалі говорити про розвиток потенціалу нішевої галузі, якою є виробництво часнику.

Малі фермери ніколи не будуть конкурентоспроможними поруч із середніми та великими сільськогосподарськими підприємствами у вирощуванні базових біржових культур. Як вважає Лариса Старикова, сильна сторона фермерства в його масовості: «Масовість – це політичний фактор. Потенціал надання державою підтримки саме фермерам дуже великий за рахунок масовості цього ринку. Об’єднавшись, малі фермери дуже просто можуть змусити державу виконувати свої зобов’язання на загальнонаціональному рівні».

Лариса Старикова рекомендувала фермерам широко використовувати інструмент диверсифікації виробництва, тобто займатися розширенням асортименту продукції, що випускається, і переорієнтацією ринків збуту, освоєнням нових видів виробництв для підвищення ефективності виробництва.

Так, вирощування енергетичних біопаливних культур стає все популярнішим, адже альтернативна енергетика не має альтернативи. В європейських країнах висадка міскантусу підтримується державою. Міскантус невибагливий, швидко дає урожай, але виснажує грунт. З цієї культури виробляють тверде біопаливо: пелети, брикети, паливну тріску.

Американці розчарувалися в тих формах, через які надавали допомогу досі. Зараз вони створюють в Україні платформу Ukrainian Trading Global Investment (UTGI) – маркетингове агентство для України, торговий майданчик, через який можна буде покращувати імідж української продукції і представляти її всьому світу. Звісно, продукція повинна відповідати деяким параметрам.

Діяльність майданчика UTGI в тому числі буде направлена ​​і на підтримку органічного виробництва, оскільки у нашої країни за підтримки міжнародних інституцій є серйозні шанси на те, щоб стати органічною країною.

Фермери, які тримають руку на пульсі галузі, готуються до розширення асортименту продукції, що випускається, щоб використовувати всі надані можливості для створення успішної моделі бізнесу.

Отримати актуальну інформацію про всі новинки сільськогосподарського ринку можна на семінарах і конференціях, які в Україні проводить Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) за фінансової підтримки уряду Канади. Більш детальна інформація за телефоном контакт-центру: 0800500184 (дзвонки безкоштовні).

Микола КРУТИХ

Сообщение:

*

НОВОСТИ