У Щербанях – золота пора

Завжди із задоволенням відгукуємось на запрошення відвідати Щербані, що на Вознесенщині. Навіть за суцільної зневіри і хаосу в державі це велике село зуміло не лише зберегти славні традиції минулих десятиліть, а й впевнено крокує до кращого майбутнього, зробивши достойний внесок у літопис свого рідного краю.

Власне кажучи, щоразу буваючи у Щербанях, неодмінно дивуєшся гарному настрою та оптимізму місцевих мешканців. Привітні, усміхнені обличчя щербанівчан чи не найкраще свідчать про те, що село живе і дихає на повні груди, а не борсається у численних негараздах. Так, цілком погоджуюсь із керівником місцевого сільгосптовариства «Лан» Володимиром Кириловичем Треножкіним, що невирішених питань – ще чимало. Але ж і загальновідомо: дорогу здолає лише той, хто йде.

Цієї похмурої вересневої днини село жило звичними сільськими клопотами та турботами. Хтось прибирав пізні овочі з городу, дехто із господарів чепурив власні обійстя, побачив я і декілька дядьків із причепами, повних дров. Зима ж  на обрії! Та, попри зниження температури повітря та пронизливі холодні вітри, на осінньому полі ще досить гаряче. Бо ж по осені, як відомо, не тільки курчат рахують, а й закладають підвалини наступного врожаю.

От і дві бригади механізаторів товариства «Лан» із самого світанку й до пізніх сутінок – наполегливо трудяться на посіві ранніх зернових культур. «Дякуючи Богові, – каже головний агроном господарства Віталій Панчул, – погода цієї осені виявилася прихильною до хліборобів. Два дощі у вересні, один із яких тривав майже добу, зволожили грунт до 23 міліметрів, а це цілком достатньо для проростання насіння. До речі, маємо вже перші сходи, адже почали посівну кампанію ще з 12 вересня. Для порівняння: минулого року отримали перші зелені паростки лише в середині листопада».

Яблука вродили нівроку!

Загалом під озимину планується виділити 1200 гектарів ріллі. Зважаючи на те, що кожен із агрегатів щодоби засіває до півсотні гектарів, упоратися із запланованим «ланівці» розраховують уже ближчими днями (або навіть ще до того, як цей номер «РП» дійде до читачів). У землю лягає насіння перших репродукцій – добре протруєне, високоврожайних сортів, а водночас вносяться мінеральні добрива. Значний зиск має дати і використання технології No-Till, що має неабияку рацію в умовах посушливого півдня.

Хлопці неохоче зупиняють своїх сталевих «побратимів», аби поспілкуватися із журналістом обласного видання. Натомість це цілком оправдано, бо кожна хвилина на вагу золота збіжжя майбутнього урожаю! До екіпажів посівних тандемів входять трактористи Віктор Мукомел і Максим Карманов, сівальники Максим Дименюк, Олександр Дмитрієнко, Олександр Железняк і Володимир Матіщак. А вчасно підвозять насіння та добрива шофери Олександр Доній та Віктор Кольчак.

Хлібороби умовами праці цілком задоволені, тож віддаються улюбленій справі на всі сто, а якщо треба – то і більше. Гарним результатам сприяє й потужна техніка – трактори всесвітньо відомої фірми «Джон Дір», не менш сучасні і високоефективні сівалки марки «Great Plain», що одночасно виконують три операції – обробіток грунту, внесення насіння і добрив. До речі, як із гордістю похвалилися механізатори, один посівний агрегат був придбаний зовсім нещодавно.

Не можу не відзначити молодий вік одного з механізаторів. Так і є: Максиму Карманову вперше довірили таку відповідальну операцію, як посівна. «Довірили, – зазначає В. Мукомел, – бо хлопець добре зарекомендував себе – відповідальний, працьовитий, вимогливий до себе».

Працівники току Анатолій Назаров і Сергій Фістик.

А ось на площах під соняшником того дня завершували збирати цінну олійну культуру. Нинішнього року «сонячні плантації» вродили, як ніколи, віддячивши за старання по 42-43 центнери з одного гектара. Такий гарний результат було отримано завдяки як неухильному дотриманню агротехнологій, так і використанню найсучасніших гібридів. Звісно ж, і сприятлива погода стала в пригоді щербанівським трударям. Рекордні показники дозволять товариству неабияк поліпшити загальну економічну ситуацію. Проте, попри прибутковість цієї культури, у майбутньому на цих полях соняшник висіють не раніше, як за чотири – п’ять років. До того ж частина ріллі перебуватиме під парами. Цих азів аграрної науки у Щербанях дотримуються неухильно.

Звісно ж, вирощеним нелегкою селянською працею ще треба і розпорядитися по-господарськи. Усвідомлюючи це, цього року на току підприємства побудували новий дах замість наскрізь зруйнованого. Тож тепер у працівників товариства буде можливість не лише довести зерно та соняшникове насіння до потрібної кондиції – висушити та відкалібрувати, а й притримати доти, поки ціна сільгосппродукції досягне сприятливої позначки.

– Звичайно, реалізація цього давнішнього проекту коштувала нам чималих фінансових витрат, – каже директор підприємства Володимир Треножкін, – проте нове сховище не лише окупиться за кілька років, а й даватиме стабільний прибуток у касу господарства.

Загалом, у товаристві «Лан» уміють рахувати і раціонально витрачати кожну копійку. Ось цього року «ланівці» вирішили дати раду молодому яблуневому саду. Садівництво хоч і відіграє незначну роль в економіці господарства, проте є однією з візитівок сучасних Щербанів. І якщо в попередні сезони цій галузі приділяли увагу за остаточним принципом, то цього сезону, під проводом досвідченого агронома Миколи Бебкевича, в плодові насадження було вкладено не лише душу, а й значні інвестиції. Так, було придбано новий ефективний обприскувач, та й засоби захисту рослин і добрива обійшлися в копієчку. Але ж пузаті соковиті яблука неабияк милують око, поповнюючи касу господарства. А який смак чудовий! Тож від покупців нині немає відбою – їдуть за чудовою вітамінною продукцію не лише з Миколаївщини, а й з інших областей України. Ба, навіть з далекого прифронтового Маріуполя були «гінці» по щербанівські яблука. До речі, якщо минулого року 90 відсотків плодів пішло на переробку, то цієї осені переважна більшість яблук реалізується як товарна продукція найвищої якості.

Завтоком Анатолій Охота демонструє свої володіння.

На збиранні зелених, жовтих та червоних плодів щодня трудиться бригада з 30 чоловік. Усі працівники – свої, місцеві. Працівники, а це здебільшого жінки, збирають яблука охоче, з ентузіазмом. І це зрозуміло, бо від виробленого мають хороший зиск – до 300-400 гривень на день. Серед лідерів, як повідомляє обліковець Оксана Тютюнник, – Віра Стрільчук, Лариса Панібратська, Олег Гузун, Надія Білоконь.

Одне слово, у щербанівських трударів наразі триває гаряча пора – потрібно і вчасно зібрати вирощений урожай, і відсіятися у науково обґрунтовані строки. Проте й навіть за браком часу «ланівці» не забувають про насичене дозвілля, зокрема продовжують дружити із спортом. Ось і 24 вересня у Щербанях відбулися традиційні змагання – на блакитній гладі місцевого водосховища пройшов уже 36-й за ліком чемпіонат Миколаївщини з веслування на байдарках і каное, присвячений пам’яті легендарної людини – Героя Соціалістичної Праці, заслуженого працівника сільського господарства Миколи Миколайовича Рябошапки.

Саме цей непересічний керівник місцевого колгоспу ім. Кірова здійснив кардинальні зміни в обличчі села, не лише перетворивши його на справжню оазу посеред степу, а й насамперед – змінивши свідомість місцевої громади. Адже люди зрозуміли – й у селі можна і треба мати достойні умови для життя.

У Щербанях – спортивні жнива.

Генеральним спонсором змагань ось уже близько двох десятиліть є гендиректор НТЦ «Лан» Володимир Треножкін. Завдяки спадкоємцю слави М. М. Рябошапки переможці та призери змагань 2016 року отримали медалі, вимпели, значки, дипломи та грошові премії, а всі вболівальники – заряд натхнення та гарного настрою.

– Сільська людина мусить мати не лише хліб, а й до хліба, – переконаний Володимир Кирилович. – Тож наше господарство у міру сил намагається допомагати і місцевій школі, і Будинку культури, і ДЮСШ. Лише за умов усебічного гармонійного розвитку молоді люди залишатимуться в рідному селі. Звісно, дбаємо і про наших ветеранів, котрі є гордістю та живою історією Щербанів.

Варто сказати, що 9 жовтня і сам Володимир Кирилович опиниться в епіцентрі загальної уваги та пошани, адже того дня відзначатиме день народження. До святкових привітань залюбки приєднується й колектив газети «Рідне Прибужжя», побажавши заслуженій людині подальших успіхів, міцного здоров’я, життєвих і особистих звершень, наснаги. Так тримати, Володимире Кириловичу і весь дружний колектив НТЦ «Лан»!

Андрій ТЮРІН
Фото автора і газети «Вісті Вознесенщини»

Сообщение:

*

НОВОСТИ