Розбудовуючи степове містечко

Ось уже протягом багатьох років Єланецький район на практиці втілює в життя принцип гендерної рівності. На керівних посадах різного щабля працювали і нині трудяться, й доволі успішно, представниці кращої половини людства. Причому вряди-годи в багатьох аспектах жінки-керівники можуть дати значну фору «сильним» колегам. І саме про одну з Берегинь своєї громади та її дружну команду однодумців – цей матеріал.

Важко в це повірити, але Єланецький селищний голова Любов Баденко працює в невеличкому районному містечку без малого два десятиліття! За цей час було чимало здобутків і, куди від них дітися, проблем. Але, як відомо, дорогу осилює той, хто йде. Тож коли у березні 1998 року громада одного з найменших в області райцентрів (до складу ради входять також села Братолюбівка та Велідарівка) вручили колишній вчительці фізики і завучу Єланецької ЗОШ І-ІІІ ст. булаву, Любов Василівна чітко окреслила наявні негаразди та визначила стратегічні напрямки руху. І хоча під час поступального розвитку орієнтири дещо корегувалися, головна мета та теза селищного голови залишаються незмінними: населений пункт має бути максимально затишним та зручним для його мешканців.

Нова башта Рожновського збільшила обсяг питної води.

І саме такий вигляд – привабливий, життєрадісний – має нині степове містечко. Коли ж наприкінці 90-х Любов Баденко очолила місцеву громаду, невирішених проблем було – хоч греблю гати. Селище буквально потопало у купах сміття, а вночі – у суцільній темряві. Неохайні, забруднені вулиці справляли гнітюче враження, дитсадки майже не працювали. А якщо до того додати мізерний бюджет… Одне слово, Єланець був типовим депресивним регіоном, просякнутим суцільною зневірою та песимізмом.

Тож на початку своєї діяльності Любов Василівна не ставила перед собою та колективом селищної ради нездійсненних завдань. Крок за кроком вирішувати наявні труднощі – таким було її кредо ще з часів роботи у школі, де вона набула організаторських навичок за підтримкою дружного колективу та директора ЗОШ Раїси Федорівни Чугути. «Ми ще казали, – сміючись, згадує Любов Василівна, – що за такого директора можна «вирости» в успішного керівника будь-якого рівня».

Як кожна вправна жінка, селищний голова почала чепурити власну «оселю». З числа колишніх безробітних було сформовано групу з благоустрою, до функціональних обов’язків якої входить прибирання вулиць, садіння дерев та квітів, наведення ладу на кладовищах, вивезення сміття тощо. І вже за короткий термін часу Єланець став населеним пунктом, в якому приємно жити.

Засідання постійної комісії селищної ради.

А за сприянням тодішнього голови районної ради Валерія Даниловича Бовнегри було придбано автобус для перевезення школярів – доти діти і в дощ, і в мороз самотужки долали кілометри до навчального закладу. Коли ж надійшов спеціалізований шкільний автобус, транспортний засіб почав перевозити людей із сіл Братолюбівки та Велідарівки до районного центру.

Пріоритетною у своїй діяльності селищний голова та депутати ради визначили й програму освітлення вулиць. Із року в рік робилися нові проекти та встановлювалися стовпи вуличного освітлення, і з кожною новим запаленим ліхтарем дедалі тепліше ставало у серцях місцевих мешканців. Наразі левова частина вулиць населених пунктів селищної ради освітлюється темної пори доби, у чому є чимала заслуга й виконавця робіт – приватного підприємця Сергія Добрінова з смт Братське.

Поступово було вирішено й ще одну немаловажну проблему – огороджено всі кладовища в межах території селищної ради. Напередодні поминальних днів на цвинтарях робиться генеральне прибирання: вивіз сміття, підрізання дерев та кущів, завозяться машини піску – з тим, щоб люди могли упорядкувати могили померлих родичів.

Позитивні зрушення у зовнішньому вигляді невеличкого містечка не залишилися непоміченими. У 2006 році селищна рада займає третє, а 2008-го – друге місця у всеукраїнських конкурсах з благоустрою серед населених пунктів п’ятої категорії. «І це – досягнення не мої, а насамперед всіх моїх земляків, котрі гуртом наводять лад у своїй спільній хаті», – переконана Любов Баденко. На підтвердження своїх слів Любов Василівна наводить такий приклад. Нещодавно гостро постала проблема упорядкування місцевого сміттєзвалища. Та де взяти екскаватор? За сприянням депутата селищної ради Анатолія Волкова та тракториста Валерія Мірошніченка за помірними цінами були виконані роботи з утрамбування непотребу та вирівняно полігон для завезення нового сміття.

За останні роки на території селищної ради значна увага приділяється ремонту доріг. Проте стан шляхів не може задовольнити ані мешканців райцентру, ані керівництво селищної ради. Тож якщо 2016-й був роком освітлення вулиць (на ці цілі спрямовано до мільйона гривень!), то наступний, 2017-й, оголошений роком автодоріг.

Ремонт дороги в центрі Єланця.

Багатьма господарчими питаннями займається комунальне підприємство селищної ради, яке фінансово підтримується з селищного бюджету. У підпорядкуванні комунгоспу – водозабезпечення та водовідведення, вивіз сміття, полив дерев, земельні роботи та інші платні послуги для громадян. «Свою зарплату хлопці відпрацьовують сповна», – задоволено зазначає селищний голова.

Як справжня мати, Любов Баденко повсякчас опікується долею молодого покоління. За останні роки було повністю відновлено роботу дитячого садка № 3 «Сонечко» в с. Братолюбівці та ДНЗ № 4 «Малятко» в мікрорайоні Заяра. У цих та інших дитсадках встановлено сучасні вікна та двері, реконструйовано систему опалення, облаштовано належним чином дитячі спальні, ігрові та навчальні кімнати, придбано іграшки та музичну апаратуру. Посприяв у покращенні матеріальної бази двох з дитсадків – № 1 «Ромашка» та № 2 «Зірочка» і народний депутат О. П. Лівік. А в найближчих планах селищного голови – ще збагатити харчування дітлахів, а також – відкрити дві групи на 50 діточок, і роботи в цьому напрямку активно ведуться. Це дозволить повністю задовольнити потреби громади у дошкільних навчальних закладах.

Звісно ж, колишній педагог (а чи бувають вони колишніми?), Любов Баденко не забуває й про запити загальноосвітніх шкіл. Так, матеріальна база Єланецької ЗОШ І-ІІІ ст. та Єланецької гуманітарної гімназії останніми роками поповнилася і телевізорами, і комп’ютерами, і меблями, спортивним інвентарем тощо. Навчаючись у гарних умовах, учні відповідають успіхами на різноманітних олімпіадах і високими оцінками у ЗНО. Годі й казати, що чимало єланецьких школярів вступають до найпрестижніших вишів України. «Можливо, молоді спеціалісти і не повернуться потім на малу батьківщину. Але те, що наші діти реалізують себе та прославлятимуть Україну, наповнює моє серце неабияким почуттям гордості», – каже Л. Баденко.

Крім того, щороку урочисто здаються один – два дитячі ігрові майданчики у різних мікрорайонах селища та навколишніх селах селищної ради. Але, що показово, зведення цих оаз дитинства відбувається за співфінансуванням бюджету та небайдужих земляків – батьків дітей та спонсорів, таких, як Микола Істраті, Олег Коломоєць, Владислав Дудников, Євген Гедзенко. «І це дуже правильно, – зазначає Любов Василівна, – адже лише за такої формули дитячі майданчики утримуються у зразковому стані. І велике материнське спасибі всім меценатам, котрі, не жалкуючи власних коштів та зусиль, роблять дозвілля наших дітлахів змістовнішим та кориснішим». А за рахунок бюджетних коштів започатковано ще одну цікаву ініціативу – це встановлення поблизу дитячих конструкцій тренажерів – з тим, щоб і мами не гаяли даремно часу під час ігрищ малечі.

Не обділені увагою селищної влади й сивочолі ветерани. Про кожного з інвалідів бойових дій Любов Баденко знаходить теплі, зворушливі слова. Адже переконана: за подвиги вони заслуговують на пошану та турботу, а фронтовий та життєвий досвід аксакалів має слугувати надійним дороговказом для прийдешніх поколінь. Відтак спогади мудрих ветеранів увійшли до аудіоархіву Пам’яті – з тим, щоб і через десять, і через сто років вже онуки наших онуків мали змогу доторкнутися до невичерпної криниці мужності та патріотизму. Як зазначає Л. В. Баденко, цю патріотичну роботу було значно посилено за часів районного керівництва В. Д. Бовнегри, Л. О. Присяжнюк, А. В. Добровольського.

Щодо матеріальної підтримки, то, відповідно до програми «Турбота», кожен з інвалідів бойових дій отримає фінансову підтримку, але найголовніше для ветеранів – почути щирі слова подяки від влади та пересічних громадян, адже кожна така святкова дата урочисто відзначається на велелюдних зібраннях.

Селищний голова просить опублікувати в обласній газеті прізвища цих заслужених героїв, учасників бойових дій, Почесних жителів селища Єланець. Залюбки виконуємо це прохання і бажаємо Вам, шановні, здоров’я та довгих щасливих років життя. Отже, у славній когорті – найстарший мешканець селищної ради, столітній (!) Петро Єгорович Голуб, Михайло Степанович Кориневич, Володимир Фадейович Михайлов, Віктор Порфирович Непомнящий, Сергій Макарович Тарасенко, Софія Мусіївна Баранець, Микола Тимофійович Мартишко, Ніна Семенівна Ткач, Ольга Лазарівна Черняк.

Повсякчас відчувають турботу з боку селищної ради й всі інші захисники Батьківщини – афганці, чорнобильці, учасники АТО. «Усі, хто наражав власне життя та здоров’я на небезпеку, виконуючи свій військовий або професійний обов’язок, – заслуговують на повагу та підтримку», – переконана Любов Баденко. У реєстрі добрих справ селищної ради – допомога важко пораненому бійцеві АТО Олександру Дроздовському та заміна газового котла в його оселі. Годі й казати, що селищна влада всіляко сприяє захисникам України в отриманні гарантованих державою двох гектарів землі.

Шанують в Єланці й своїх пенсіонерів. Без перебільшення, усі літні громадяни залучені до культурного життя та змістовного дозвілля. З легкої подачі Любові Василівни в Єланці був створений Клуб людей поважного віку, який очолила Галина Миколаївна Головань. Концертна програма, чаювання та спілкування, а також гарний настрій стали незмінними візитівками даного клубу! «Ми в неоплатному боргу перед цими людьми, – каже Любов Баденко, – адже лише уявіть, в яких важких умовах працювали раніше доярки або механізатори».

Серед постійних спонсорів селищної ради – відомий аграрій, депутат обласної ради, Почесний мешканець Єланця Юрій Кормишкін. «І хоча на останніх виборах він обирався по іншому району, – каже селищний голова, – не буває й дня, щоб Юрій Анатолійович не зателефонував і не поцікавився поточним станом справ, пропонуючи при цьому свою допомогу». От і на святкування Дня Єланця в цьому році завдяки депутату обласної ради на глядачів чекав справжній фурор – виступ української співачки Анастасії Приходько. Також дуже цікавим та видовищним був виступ артистів Українського академічного театру драми та музичної комедії. «Користуючись нагодою, від імені всієї нашої громади хочу висловити щирі слова подяки як Юрію Анатолійовичу, так і керівникові театру Миколі Семеновичу Берсону та всьому творчому колективу за той позитив, що вони подарували своїми виступами», – говорить Любов Баденко. Не обійшлося без сюрпризів і цьогорічне святкування Дня аграріїв – за сприянням Ю. Кормишкіна єланчан порадували іскрометним мистецтвом учасники відомого гурту «Южный патруль». У полі зору депутата – підтримка культури, спорту, місцевого храму, допомога незаможним категоріям громадян.

Як зазначає селищний голова Єланця, легко та комфортно співпрацювати з головою районної ради Василем Васильовичем Богданцевим, який володіє ситуацією у всіх сферах – благоустрої, медицині, освіті, спорті, соціальному захисті, та компетентний у вирішенні життєво важливо питань громад району. Є спільний діалог між керівниками районних організацій та установ, колегами – сільськими головами.

Завжди у вирі подій й інший депутат обласної ради – Тетяна Демченко. За словами селищного голови, Тетяна Василівна виокремлює актуальні проблеми сьогодення не в тиші кабінету, а під час «живого» спілкування з депутатами місцевих рад, сільськими та селищними головами. Тож на рівні області селище Єланець та весь район мають досить потужне та дієве «лобі», яке всіляко відстоює інтереси земляків. Не можна не згадати і нині покійного Володимира Гуліна, депутата обласної ради, який ніколи не був осторонь проблем громади. Нехай земля буде легкою цій непересічній людині.

Розваги для малечі на День Єланця.

Хотілося б подякувати всім тим, хто завжди допомагає та підтримує у вирішенні різних питань нашої громади, а це саме: Станіслав Тотоонов, Микола Істраті, Ольга та Юрій Гололобови, Олена Дуднікова, Микола Дерега, Алла Бугаєвська, Євген Домарацький, Світлана Дмитрусенко, Євген та Наталія Жовтоногі, Катерина Теплова, Сніжана Мукієнко, Оксана Арванінова, Ольга Іщенко, Андрій Демченко, Валерій Моргун, Вадим Чабаненко, Валерій Алхімов, Олексій Гулін, Олександр Саворський, Віталій Розсохатий, Валерій Корсік та багато інших.

* * *

Наша розмова добігає кінця. Не вперше зустрічаючись із Любов’ю Василівною, вкотре дивуєшся її енергії та ініціативності, а водночас – жіночій чарівності та добрій вдачі. Можна безпомилково стверджувати, що Любов Баденко реалізувала себе не лише на професійній стезі, а й в особистому житті. Вірний супутник Юрій Володимирович усе життя пропрацював учителем у місцевій школі. Разом Любов Василівна та її чоловік виховали двох прекрасних доньок – Марину та Анну, які вже «віддячили» бабусі та дідусеві трьома маленькими принцесами.

А повертаючись до теми мого відрядження, Любов Баденко просить:

– Будь ласка, напишіть, що ми всі, весь виконавчий комітет, депутатський корпус, працівники селищної ради та вся наша громада – одна дружна та згуртована родина. І ми завжди разом – і у радості, і в біді. І лише нам разом під силу вирішити ті проблемні питання, що ще заважають сталому розвитку нашої маленької батьківщини – милому серцю Єланцю. Тож усім дорогим колегам хочу подякувати за співпрацю та від щирого серця привітати їх з Днем місцевого самоврядування. Бажаю вам, шановні, міцного здоров’я і родинного затишку, професійних успіхів та здійснення найзаповітніших мрій.

До цих святкових привітань залюбки приєднується й вся редакція газети «Рідне Прибужжя».

Андрій ТЮРІН
Фото з архіву Єланецької селищної ради

Сообщение:

*

НОВОСТИ