Автоперевізник та пасажири знайшли компроміс

Напередодні Різдвяних свят зібралася група активістів, як вони себе назвали, біля автостанції «Дачна». Привід організованості – не щедрівки чи колядки, а підвищення цін на проїзд з Миколаєва до сіл Радсад та Новобогданівка. Щоб збагнути, чим викликане подорожчання, звертаюсь до Валерія Буркуна, керівника «Оріон-Авто», приватного перевізника. Щоб краще зрозуміти суть проблеми, розмовляю з цього питання з Наталією Мокрицькою та Володимиром Євком. Про все це хочу розповісти читачам газети.

У надвечірній час біля автостанції «Дачна» зійшовся нечисленний гурт людей. Громадські активісти, зібравши підписи під Зверненням до губернатора, зачитали написане на телекамеру одного місцевого телеканалу. «Працювали» абсолютно підготовлено. І, як сказав би філософ Кант, – по справедливості. Але ж справедливість, виходячи з його твердження, – це машина, котра після того, як їй дали початковий старт, діє сама по собі. Тобто за такої справедливості навіть функції місцевої влади та депутатського корпусу можуть бути знівельовані. Чи можна громадський актив у даній ситуації вміло використати зацікавленим особам, як, наприклад, конкурентам-автоперевізникам? А якщо активісти є справжніми захисниками інтересів громади в конкретно взятій ситуації, то як їх підтримати і допомогти?

Розпочну розмову по темі з представника влади на місцях – у селах Радсад та Новобогданівка. Звертаюсь до Наталії Миколаївни Мокрицької, Радсадівського сільського голови. Вона переконана, що відсутність належної інформації з боку представників «Оріон-Авто» про підвищення цін на проїзд стало приводом для громадських активістів написати Звернення до голови Миколаївської облдержадміністрації, звернутися до автоперевізника про перегляд цінової політики до її зменшення.

Наступний мій співрозмовник – Володимир Євко, приватний підприємець. Пан Володимир переконаний, що активісти, до числа яких належить і він, здатні вплинути на рішення конкурсу та змінити автоперевізника. Більше того, він упевнений, що депутати не працюють на народ, не живуть турботою про людей, бідами й проблемами селян, тому саме громадські активісти змусять їх працювати, а в разі незгоди – переоберуть. Скажу відверто, що в словах Володимира Євка звучав непідробний біль за знедолених та збіднілих жителів сіл, які змушені в пошуках роботи їхати в Миколаїв. Отже – платити за проїзд! А звідси – поговоримо більш детально саме про ціноутворення за надану послугу, тобто вартість квитка. Пан Володимир розповів мені про «підводні течії» отримання перемоги під час конкурсів. Більше того, один з активістів викрикував на телекамеру, що конкурс (чи маршрут) був куплений автоперевізником. Мені така «діяльність» громадських активістів нагадала революційну анархію, коли за благими намірами явно простежувався чийсь бізнесово-меркантильний інтерес. Судіть самі: тема – є, народ зібрався, команда, певне, поступила, тому замість конструктивного діалогу з перевізником – галас на рівні до висування умов на адресу губернатора. Мов, якщо Ви не те, то ми Вам – се! Дивна, звичайно, форма спілкування з керівником, який не причетний ні до підвищення ціни на квитки, ні до теми конкуренції миколаївських автоперевізників. Сподіваюсь, що революційна доцільність може бути закреслена економічною необхідністю. Без порушення закону і автоперевізником, і активістами. Бо відповідальність за вчинені дії ще ніхто не відміняв. Про це та інше говоримо з Валерієм Буркуном, керівником «Оріон-Авто»:

– Відколи маршрут Миколаїв – Новобогданівка обслуговується Вашим підприємством та хто з перевізників-претендентів був заявлений на конкурс?

– Для тих, хто вважає, що конкурс виграти – це як у магазині скупитись, скажу наступне: всі маршрути організатором перевезень, яким є Миколаївська облдержадміністрація, оприлюднюються заздалегідь і не є утаємниченими. На приміський маршрут Миколаїв – Новобогданівка (№ 159) жоден з автоперевізників-претендентів, крім «Оріон-Авто», на конкурс не зробив заявку. Чому їх не зацікавив цей маршрут? Бо знають, що з нами їм важко конкурувати. Наше автопідприємство отримало перемогу в конкурсі завдяки тому, що «Оріон-Авто» відповідає всім вимогам Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, та згідно з діючим законодавством на автомобільному автотранспорті. Цей маршрут обслуговується нашим підприємством з грудня 2006 року.

– Як працюється на сільських маршрутах?

– «Оріон-Авто» обслуговує тридцять сільських маршрутів. Веземо пасажирів до Радсаду, Криничок, Новобогданівки, сіл Червоне Поле, Тернувате, Весняна Квітка, Варюшине, Лугове, райцентрів Новий Буг, Доманівка; с. Мартинівське, Новосвітлівка та інші – теж обслуговуємо.

Навіщо я назвав ці маршрути? Щоб і ті, хто організувався в громадські активи, і ті, хто читатиме публікацію, проаналізували, чи падають медяники з неба під колеса наших автобусів? Чи обслуговуємо ми привілейовані маршрути? Я не закликаю, щоб нам аплодували, але прошу з розумінням поставитися до автоперевізника, що по бездоріжжю, часто – з невеликою кількістю пасажирів, здійснює маршрути. Збиткові, соціальні. Але не відмовляюсь від них, бо в найвіддаленіших селах живуть такі ж, як і в селах приміських, наші громадяни, ті люди, що мають отримати якісну послугу від автоперевізника.

– Валерію Васильовичу, чи є об’єктивні причини для підвищення ціни за проїзд? І чому про це не було повідомлено мешканців Радсаду та Новобогданівки заздалегідь?

– Розпочну з другої частини Вашого запитання. За декілька днів до оголошення нової ціни на кінцевих зупинках були розклеєні оголошення. Можливо, їх навмисне зірвали, – не знаю. Та, виходячи з надмірної активності групи сільських жителів, я переконаний, що тема зміни автоперевізника не виникла на підґрунті підвищення ціни на проїзд. Коріння «проблеми» в тому, щоб без участі в конкурсі, в обхід Закону, під виклики учасників мітингів та активістів протестних акцій захопити маршрути. Громада має право голосу, але не має права здійснювати насилля чи наругу над Законом. Бо так ми дійдемо до громадської непокори, що є неприпустимим у країні, де сповідується Закон. Анархії не буде! Лише діалог може бути між цивілізованими людьми! Від себе скажу наступне. Я дослухався до аргументів жителів Новобогданівки та Радсаду і з 4 січня вартість проїзду знизив на дві гривні (початкова ціна квитка становила 13 грн., після підвищення – 17 грн.). Тепер вартість квитка становить 15 грн. Ні спекуляцій, ні погроз не сприйму, бо «політичний» аспект конкурентів є дуже невдалим та протизаконним. Поясню, чому ціни має право встановлювати перевізник. Саме я, як перевізник, маю корегувати ціни на проїзд з єдиною метою – досягнення сталих економічних умов. Для цього існують ринкові механізми. Реалізація тарифної політики передбачена Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства інфраструктури України № 1175 від 17 листопада 2009 року.

Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо регулювання тарифів на приміські та міжміські пасажирські перевезення, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 (із змінами), припинені згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015. Таким чином, перевізникам для досягнення сталих економічних умов роботи надається право регулювання тарифів за допомогою ринкових механізмів.

Відповідно до Статті 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також забезпечувати баланс між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання.

Тобто, залишивши незмінною ціну на проїзд, ми порушимо принцип відповідності виробничої діяльності та реалізації послуг до зміни вартості палива, вартості запасних частин та умов оплати праці. Це станеться з кожним автоперевізником! Як нам живеться? «Оріон-Авто» в 2016 році сплатило в бюджети всіх рівнів наступні суми: ПДВ – 2685,2 тис. грн.; інші податки – 221,3 тис. грн.; ЄСВ – 1186, 9 тис. грн.; НДФА – 651,4 тис. грн.; військовий збір – 77,8 тис. грн. Але з січня 2017 року зарплата по підприємству збільшилася удвічі, тобто якщо у 2016 році ФЗП складав 5395 тис. грн., то у 2017-му  –10790 тис. грн. Об’єктивна причина – ріст мінімальної зарплати, що сягатиме 3200 грн.

Закони ринкової економіки ніхто не відміняв. І як би перевізник-конкурент не запевняв, що возитиме пасажирів до Радсаду, наприклад, по шість гривень, – то лише обіцянки-цяцянки: є об’єктивна реальність, а вона не терпить популізму та болтології. В наш час стало модним домагатися гаслами та криками певних привілеїв. «І якби за невігластво платили дивіденди, то найбільш активні створили б великі статки на тому, що геть не розуміються на економіці» – цей крилатий вислів належить американцю, міністру торгівлі Ходжезу. Невігластво навіть за ширмою активістського руху, в чому я переконаний, не має права підніматись над розумом, якими б благими намірами воно не керувалось. В економічних питаннях більшість, тобто громада, не може бути правою апріорі, бо вона не керується знаннями економічних законів. Так, люди відчувають на власних гаманцях кожен крок на ниві реформування. Наше підприємство теж не омине цей чинник. Ми не перекладаємо свої проблеми на пасажирів, але підвищення ціни за проїзд – це об’єктивна дійсність, реалії нашого життя.

– Валерію Васильовичу, під час запланованої зустрічі активу з телевізійниками прозвучала на адресу «Оріон-Авто» ще одна фраза: про нібито банкрутство Вашого підприємства. Як Ви це прокоментуєте?

– Давати поради – річ не вдячна. Та я дозволю собі на правах старшого колеги порадити моїм «тіньовим конкурентам» не видавати бажане за дійсне. Ціни мною не беруться зі стелі – це перше. По-друге: банкрутство – це не про нас. На нараді в РДА Миколаївського району у грудні 2016 року заступник директора ТДВ «Оріон-Авто» Оксана Потаніна у своїй доповіді зазначила, що за підсумками 11-ти місяців збитки підприємства становили 900 тис. грн., що, мабуть, і було сприйнято як інформація про банкрутство. Але збитки – це сума боргу держави за перевезення нами пільговиків.

Користуючись нагодою, хочу звернутись до всіх пасажирів, яким ми надаємо послуги з автоперевезень. Я не жив і не живу на Місяці, ходжу по землі, їжджу по розбитих дорогах, дев’яносто відсотків з яких навіть назвати дорогами не можна. За мною – величезний трудовий колектив. Зі мною – моя ділова репутація. Звинувачувати мене можуть і популісти, і активісти. Кожен робить те, на що має хист. Критикувати та ярлики вішати – це доля слабких, я на них не ображаюсь. Та мене дивує, як може директор школи звинувачувати мене в тому, що я відмовився возити безкоштовно вчителів? А чому це питання вона не адресує керівництву управління освіти? Чому міськрада чи облрада не приймуть рішення про компенсацію за проїзд сільських учителів у транспорті «Оріон-Авто» та інших автоперевізників? Чому активісти не здійняли хвилю протестів, коли у «вільне плавання» були відпущені ціни на продукти? І чи в сільських магазинах Радсаду та Новобогданівки з того часу не підвищили ціни на хліб, цукор, масло, крупи, борошно? Мені цікаво, чи звернулися активісти до свого народного депутата з проханням домогтися перегляду цін на тарифи? Чи болить у них душа за пенсіонерів, малозабезпечених, за всіх людей, що платять непомірну ціну і за газ, і за світло, і за вугілля, і за дрова?

Чому такий вибірковий підхід, панове «активісти»? Завжди чую кожне звернення пасажирів, реагую на нього, з розумінням ставлюсь до людей. Сподіваюсь, що і в цьому питанні ми знайдемо порозуміння, знайдемо істину, а не ту кособоку «правду», яку нам з таким запалом намагаються донести не депутати, не вами обрана сільський голова, а група тих, у кого добре поставлений голос. А відрепетируваний «народний гнів» не має нічого спільного з об’єктивним підвищенням ціни. Питання «Хто став у чергу за маршрутом?» залишається відкритим. Звідси, в чому я переконаний, у «проблеми» і ноги ростуть, і нібито голос «народного гніву» прорізався.

Записала Ганна Король

Комментарии:

  1. Максим:

    Статя чистої води замовлення!

  2. Елена:

    Я – обычный житель с. Сапетня. Как и все сельчане и жители п. Ольшанское вынужнена пользоваться услугами автоперевозчика "Орион". Альтернативы мы не имеем! Без предварительного объявления о подорожании цена за проезд от Сапетня (Ольшанское) до Николаева была увеличена с 22 до 27 грн. Мы едем в маршрутке 45-50 минут  на работу, на учебу… Как можно платить ежедневно такие деньги за проезд? Как можно пенсионеру ездить на лечение по малейшему поводу в Николаевские или в районную больницы?! У нас не работает поликлиника в том объеме, что был раньше. Как выживать в таких условиях людям?! Какие проплаченные активисты?!!! Вы бы сами попробовали за такие деньги ездить ежедневно!

  3. Елена:

    Почему-то мое письмо через эл.адрес не отправляется!

Сообщение:

*

НОВОСТИ