Крок до Європи чи падіння у вакханалію?

Наразі Кабміном запропоновано до обговорення проект середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Мета документа – максимально врегулювати та лібералізувати законодавство та відомчі акти, наблизити їх до європейських норм. Та чи завжди автори новацій своє бачення реформ узгодили з українським реаліями та, вряди-годи, звичайною логікою? Розберемося на прикладі ринку пасажирських перевезень, залучивши до дискусії експерта Асоціації працівників транспортної галузі та інфраструктури Ігоря Житінського.

Так, «ліберали» пропонують запровадити низку змін до наказу Мінінфраструктури «Про затвердження Змін до Порядку регулювання діяльності автостанцій». Якщо у преамбулі чинного наказу зазначається, що цей Порядок серед іншого визначає механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільним перевізникам (далі – перевізники), то автори змін пропонують виключити цей пункт.

І. Житінський: «Відмовляючись від механізму визначення розміру автостанційного збору, автор проекту скасовує механізми заохочення з метою покращення наданих автостанційних послуг, надає можливість нечистим на руку учасникам ринку автостанційних послуг маніпулювати та необґрунтовано збільшувати вартість наданих послуг».

Додамо, що і наразі хитромудрі ділки необґрунтовано збільшують вартість проїзду. А що відбудеться за умов реалізації сумнівного нововведення?

Йдемо далі. Згідно з пропозиціями пропонується значно спростити процес відкриття нової автостанції. Натепер задля цього власнику об’єкта потрібно розробити та затвердити Паспорт автостанції, потім – звернутися до Укртрансбезпеки щодо обстеження автостанції. І лише за умови відповідності всім вимогам автостанція включалася до переліку атестованих автостанцій, який ведеться Укртрансбезпекою. При цьому Паспорт автостанції мав містити вичерпну інформацію щодо стану роботи цього об’єкта, в тому числі – режими та графіки роботи автостанції та наявних автостанційних служб (кімнати матері і дитини, кімнати відпочинку водіїв, камер схову ручної поклажі та багажу, квиткових кас, медичного пункту, пунктів харчування, залу очікування тощо); схему інформування та оповіщення про стан дорожнього покриття, ускладнення гідрометеорологічних та інших умов дорожнього руху; копію плану евакуації пасажирів та персоналу автостанції на випадок пожежі чи інших надзвичайних ситуацій і таке іншого.

У проекті нічого цього немає. Ба більше: автори змін взагалі відмовляються від такого важливого терміну, як «Паспорт автостанції». А процедура відкриття автостанції зводиться до направлення юридичною або фізичною особою, яка має намір або вже здійснює господарську діяльність з надання автостанційних послуг, до Укртрансбезпеки встановленого цим Порядком переліку документів та перевірки посадовими особами цієї інформації на місці. Таким чином, чиновники максимально спрощують своє і без того безбідне життя. А чи матимуть користь від нововведень пасажир та бюджет?

І. Житінський: «Спрощення переліку документів, що подаються до Укртрансбезпеки для відкриття автостанції, зокрема таких, як документ на право власності чи користування землею, документ, який підтверджує право власності або право користування приміщенням автостанції, схема руху автобусів, не являється спрощенням процедури відкриття автостанції, а є лише першим кроком для появи «нелегальних», а найголовніше – небезпечних автостанцій, як для перевізників, так і для громадян (пасажирів). Власники автостанцій, що відкриватимуться новим спрощеним способом, взагалі не будуть перейматись тими найголовнішими, необхідними умовами, які діють на даний момент та вимагаються для відкриття автостанції.

Відмова від Паспорта автостанції і, як наслідок, відмова від документа на право користування землею дасть змогу не отримувати договір оренди землі, що призведе до недоотримання коштів місцевими бюджетами».

Що ж, і наразі власники миколаївських автостанцій-клонів, про що неодноразово писала наша газета, за бездіяльності профільних чиновників отримують надприбутки, мало турбуючись про пасажирів та наповнення бюджету. А що ж буде з подібної «лібералізації»?

Крім того, за умови відмови від Паспорта автостанції відбуватиметься порушення прав людини на життя, здоров’я, порушуватиметься право на інформацію, що для європейського суспільства є недопустимим.

Багато колізій може виникнути і щодо визначення автостанційного збору. Нині він, відповідно до чинного Порядку, не перевищує 15 відсотків від вартості проїзду. Реформатори ж пропонують виключити цю норму. До чого це призведе? Лише до необґрунтованого підвищення вартості проїзду, та ще й в умовах невизначеності послуг, що їх надає автостанція!

Значні зауваження представники Асоціації працівників транспортної галузі та інфраструктури висловлюють і щодо запропонованих змін до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». Так, багато пропозицій не відповідають положенням Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт України», Податкового кодексу, існуючим наказам Міністерства.

Зважаючи на численні недоречності та «нестиковки» із чинним законодавством, а вряди-годи – і зі здоровим глуздом, Асоціація працівників транспортної галузі та інфраструктури направила листа на ім’я Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. У своєму зверненні громадська організація, що об’єднує операторів ринку автостанційних послуг та транспортні підприємства на території України, наголошує на необґрунтованості даних проектів та сподівається на зважену політику в сфері пасажирських перевезень.

«Внесення змін до Порядку та Правил не дасть можливості зменшити вартість проїзду, підвищити рентабельність перевезень, попит населення на перевезення не збільшиться, навпаки зміни, які пропонуються, погіршать становище автостанцій, погіршать якість наданих послуг населенню та перевізникам», – наголошують у листі автори Звернення. Проте, як констатують громадські активісти, заперечення та зауваження громадськості і підприємств транспортної галузі до даних нормативно-правових актах були проігноровані.

Тож у своєму зверненні до глави уряду Асоціація просить зобов’язати міністра інфраструктури України особисто провести узгоджувальну нараду за участю профільної громадськості для врегулювання ситуації, що склалась у галузі, та прийняти рішення уряду щодо лібералізації та дерегуляції ринку автобусних перевезень після доопрацювання НПА Міністерством інфраструктури України за участю профільної громадськості.

Чи дослухаються у владних столичних кабінетах до думки громадськості та виробничників? Хочеться у це вірити, адже, як неодноразово наголошувалося на найвищому рівні, реформи робляться не задля реформ, а для людей.

Андрій Тюрін

Сообщение:

*

НОВОСТИ