Під напругою: як у обленерго «дбають» про своїх споживачів

Скарги населення на роботу ПАТ «Миколаївобленерго» – не рідкість у редакційній пошті. «РП» неодноразово писало і про свавілля енергетиків, і про зверхність монополіста відносно простих споживачів. А днями до редакції надійшло колективне звернення від мешканців села Прибузького Вітовського району.

Як розповів багаторічний керманич Прибузької сільської ради (наразі сільрада увійшла до складу Галицинівської сільської об’єднаної територіальної громади) Володимир Карунський, протягом багатьох років проблеми з електропостачанням надто турбували мешканців села. Через застарілість електричних дротів більш-менш потужний вітерець чи інші погодні катаклізми призводили до того, що сотні мешканців на багато годин залишалися без світла, горіли електроприлади. Так тривало роками…

Годі й казати, що це викликало неабияке невдоволення та соціальну напругу. Та обленерго не поспішало проводити оновлення обладнання, що на тлі стрімкого зростання тарифів на електроенергію виглядало принаймні дивним.

Тож мешканці Прибузького стали самі шукати виходу зі скрути. У рамках Договору соціального партнерства Миколаївський глиноземний завод виділив селу відповідні кошти, й ще в травні минулого року сільська рада придбала самоутримні ізольовані проводи (СІП) та елементи кріплення з метою заміни електричних дротів на вулицях Прибузького. На зазначені матеріали було витрачено значні кошти – 240 тисяч гривень.

Селяни сподівалися, що енергетики у мінімальні строки поміняють проводи, бо вигоду і користь від цього мали б не тільки мешканці села, а й самі монополісти. Адже дорогоцінний сучасний реманент (лише дроти загальною протяжністю близько 5 кілометрів) сільська рада згодилася безкоштовно передати на баланс «Миколаївобленерго». Крім того, у енергетиків відпав би головний біль у вигляді незаконних підключень до електрики. Та й ремонтним бригадам вже не довелося б так часто, як тепер, виїжджати на виклики. Одне слово, вигода – більш ніж очевидна для обох сторін.

Але, як з’ясувалося згодом, у філії «Південна» ПАТ «Миколаївобленерго» вочевидь не дуже й зраділи такому подарунку.

– З травня минулого року, – із розпачем каже Володимир Карунський, – працівники «Південної» спромоглися поміняти дроти лише на 14 вулицях, а мешканці ще чотирьох вулиць продовжують чекати на милість енергетиків.

За словами Володимира Миколайовича, з наболілого питання він постійно спілкується з головним інженером філії «Південна» Юрієм Музінським.

– Але той весь час переносить терміни заміни електропроводів – з червня на липень, з липня на серпень, з серпня на осінь і так… досі. У підсумку – минуло вже вісім місяців. Через застарілий реманент лише минулого року у нас згоріли 40 ліхтарів вуличного освітлення, а це – 20 тисяч гривень прямих збитків. І часто, аби полагодити таку поламку, я зі своєї кишені плачу гроші місцевому електрику. А люди справедливо нарікають на те, що попри високі тарифи, енергопостачальники не поспішають йти назустріч споживачам.

Як зауважує В. Карунський, для того, аби завершити роботи по заміні електродротів, потрібно задіяти лише одну бригаду електриків протягом одного тижня. Та ті чомусь не поспішають допомогти селянам. «З приводу цієї кричущої ситуації ми неодноразово зверталися і в філію «Південна», і до керівництва «Миколаївобленерго», і до адміністрації Вітовського району. Та віз і нині там», – гірко зітхає лідер місцевої громади.

Намагання зв’язатися з Юрієм Музінським успіху не мали – мобільний телефон головного інженера не відповідав.

Та, як з’ясувалося, це далеко не єдиний випадок такого зневажливого ставлення працівників енергокомпанії до власних споживачів – тих, за кошти яких вони, власне кажучи, безбідно існують. Під час підготовки цього матеріалу до редакції звернулися члени Ради ветеранів села Пересадівки Вітовського району, відомі та шановані в районі люди – В.А. Компанієць, В.А. Крючек, Л.Ю. Погулич та Ю.Я. Солодовченко. У листі йдеться про свавілля монополістів відносно старенької заслуженої людини – ветерана, котрий під час Другої світової війни жертвував найдорожчим, аби захистити Батьківщину. Та, схоже з усього, для енергетиків немає нічого святого…

Отже, ось про що повідомили наші дописувачі:

«У Вітовському (Жовтневому) районі залишилося в живих 17 ветеранів Великої Вітчизняної війни. Серед них – і два ветерани ВВВ у нашому селі: це Печений Микола Пилипович і Шкрабалюк Василь Максимович.

5 січня цього року громадськість нашого села за участі голови Ради ветеранів району Л.І. Тарко відзначала 92-гу річницю з Дня народження М.П. Печеного, ветерана ВВВ.

А 10 січня до Миколи Пилиповича з «привітанням» прийшли працівники «Миколаївобленерго». Приїхали з автовишкою, щоб зрізати дроти електропостачання до його хати, в якій він живе один.

Добрі люди, бачачи це, подзвонили в сусіднє село його доньці Любові Миколаївні, щоб та кинулася спасати батька від такого бандитського привітання.

Любов Миколаївна, залишивши Михайло-Ларинську школу, де вона в цей час читала уроки дітям, побігла в Пересадівку.

Справді, під електричним стовпом стояла автовишка і електрики намагалися відрізати електропостачання до будинку М.П. Печеного.

Як з’ясувалося, інспектор обленерго неправильно записала і потім передала покази електролічильника: замість 6200 кВт – 6800 кВт. Відтак у Печеного нібито з’явилася заборгованість за 600 кіловат електроенергії.

На всі вмовляння Любові Миколаївни про те, що є абонентська книжка із зазначеною оплатою, що можна піти з електриками до електролічильника і на місці звірити ці записи з показниками лічильника, представники обленерго відповіли відмовою: «Нам надійшла команда відрізати електропостачання, і ми повинні це зробити».

8 місяців кабель чекає на монтерів.

Любов Миколаївна вговорила хлопців зачекати, побігла на пошту та заплатила за ці 600 кіловат електроенергії – заборгованість, якої фактично не було.

І тільки коли представникам обленерго було показано квитанцію про оплату, вони від’їхали від хати М.П. Печеного.

А який стрес отримав ветеран ВВВ та його донька Любов Миколаївна!

Оце так керівництво «Миколаївобленерго» «привітало» з 92-річчям Миколу Пилиповича!

Не розібравшись та не попередивши, не звіривши покази електролічильника з записами абонентської книжки – дають команду відрізати і все.

А одиноко проживаючому ветерану ВВВ що потім робити? Помирати?

Виходячи з викладеного, як назвати такі підходи керівництва обленерго до роботи зі своїми споживачами?

А яка шана до 92-річного ветерана? Та Ви, керівники, мали б безоплатно подавати ВВВ електроенергію та бажати йому довгого життя».

Пересадівські ветерани, на переконання редакції, ставлять цілком резонні та справедливі запитання. Схоже на те, що «Миколаївобленерго», використовуючи монопольне становище на ринку постачання населенню електроенергії, аж надто мало опікується проблемами та запитами своїх клієнтів. Та невже не бачать таку кричущу ситуацію органи влади?

І якщо у випадку з Прибузьким ситуація хоч і ненормальна, але поправна, то хто відшкодує завдану моральну та фізичну шкоду сивочолому ветерану, який пройшов через непрості життєві випробування та, безперечно, заслуговує на набагато краще до себе ставлення? Навіть якби у ветерана справді б налічувалася заборгованість по оплаті за комунальні платежі, то хіба не можна було діяти цивілізовано та толерантно, з повагою до літньої людини? І головне,зовсім не риторичне запитання: яка духовна іржа поточила цвіллю та байдужістю душі горе-керівників енергетичної компанії, котрі почуваються немов знахабнілий барин серед холопів, ставлячись до споживачів не як до людей, а як до якихось набридлих тарганів?

На всі ці важливі запитання редакція сподівається отримати вичерпні та конструктивні відповіді від керівництва ПАТ «Миколаївобленерго» та від усіх інших зацікавлених осіб, у тому числі – наділених владними важелями. Чи градус напруги й надалі залишатиметься високим?..

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ