Латки траси не врятують: щоб дороги на Миколаївщині стали прохідними, потрібні гроші й технології

Конфликт, Новости

  6 Апр , 2017

Перші місця хіт-параду найгірших трас в Україні вже другий рік поспіль утримують дві миколаївські. Ті, що частково проходять територією області. Ідеться про трасу національного значення Н‑11 Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв та Н‑14 Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв. Стан цих доріг давно став приводом для чорного гумору в соціальних мережах та розповсюдженим тегом.

Користувачі щодня розміщують фото, відео та власні коментарі з приводу проїзду так званими дорогами. Дорожники запевняють, що роблять усе можливе в межах передбаченого фінансування. Водії скаржаться на нездоланні перешкоди та зруйнований автотранспорт. І всі мають рацію.

На папері та в реальності

Із 4800 кілометрів миколаївських доріг, за офіційними даними, тверде покриття мають 99,6 %. Недотримання міжремонтних термінів експлуатації призвело до того, що понад 900 км (19 %) доріг загального користування повністю втратили несучу здатність, понад 550 км (12 %) – деформовано, 62 % не відповідають нормативним показникам рівності. Та й саме розуміння «тверде покриття» слід інтерпретувати з огляду на реалії. Чи можна вважати дорогу національною та з твердим покриттям, якщо на ній суцільні ями завглибшки до метра, поняття «права» й «ліва» смуга не існує, а дорожній знак обмеження швидкості до 60 кілометрів лише дратує?

Саме така ділянка дороги Возсіятське (Єланецький район Миколаївської області) – Миколаїв на трасі Н‑14. Змушеним перетинати смугу перешкод не позаздриш. Відстань – 77 кілометрів. З них 40 кілометрів розбито вщент, водії їх проїжджають за 2-3 години. Тобто середня швидкість – приблизно 15 кілометрів за годину. Саме покриття нагадує латаний-перелатаний килимок з усіма відтінками сірого або місячні кратери. І це попри те, що і торік, і цього року надавали кошти на так званий ямковий ремонт.

Латають дорогу і нині. Вдалося переконатися особисто, як це відбувається. Дорожники засипають ями сумішшю із щебеню, землі, шматків асфальту. Потім трохи втрамбовують, а остаточно притискують суміш вантажівки, які проїжджають трасою. Ось такі «інноваційні» технології ремонту доріг. За ними Служба автомобільних доріг уже відремонтувала, а насправді, – утрамбувала ями на 12 автошляхах. Так і пишуть у звіті: «У період з 17 по 23 березня філіями підрядного підприємства ДП «Миколаївський облавтодор» на замовлення Служби автомобільних доріг у Миколаївській області було ліквідовано 24184 кв. м ямковості на автомобільних дорогах загального користування. Ліквідацію аварійної ямковості виконували просоченням бітумною емульсією та забезпеченням проїзду щебеневими сумішами».

У неефективності такого латання переконається і неспеціаліст. Водії розповідають, що засипані ями можуть протриматися не більш ніж місяць-два. Вони руйнуються навіть під ногами, не кажу вже про колеса фур та легковиків. Та рік у рік ремонт дороги чомусь проводять тільки за принципом латання ям. А на тій самій трасі є 20 кілометрів рівного як скло асфальту. Ані горбиночки, ані тріщинки, ані ямки. Хоч цією ділянкою їздять так само перевантажені фури, її так само пече південне сонце, а ремонт тут аж семирічної давності. Чому ж це покриття збереглося в ідеальному стані? Причина – якість робіт. Зробили один раз на совість, вклали кошти, і траса ідеальна. Можливо, якби всі ті кошти, що витрачають на ямковість, вкласти в ремонт хоч потроху, був би і результат. А доки дорожники покривають ями сумнівною сумішшю, водії покривають проїзд лайкою.

З ризиком для життя та авто

Не змінилася кардинально за рік і ситуація на сумнозвісній трасі Н‑11 Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв. Ями на трасі формувалися роками й перетворювалися на суцільну вибоїну. Навіть так званий ямковий ремонт не проводили років із 30, не намагалися цього робити й останнім часом. Для повного відновлення автомобільної дороги Н‑11 необхідно, за попередніми підрахунками, 4,2 мільярда гривень. Торік завдяки постійним акціям протесту місцевих жителів удалося вибити з Києва часткове фінансування. Але як завжди буває, разом зі снігом зійшов і ремонт, і залишки асфальту.

Ось лише деякі відгуки водіїв на стан дороги на ділянці Кривий Ріг – Миколаїв: «З маршрутних автобусів часто висаджують пасажирів, щоб перетнути ями»; «Дороги просто немає, інколи швидкість становить 5-10 кілометрів на годину»; «Ями поділяються на суцільні та випадкові, доводиться постійно переїжджати на зустрічну смугу і маневрувати»; «У жодному разі не рекомендую їхати вночі чи в дощ». Стан Н‑11 – одна з причин підписання активістами петиції на адресу Президента України в рубриці «Дороги України»: «Ввести кримінальну відповідальність за виробництво неякісного дорожнього покриття, а також за укладення дорожнього покриття з порушенням технології». Петиція майже набрала необхідну кількість підписантів.

Як повідомляють у Службі автомобільних доріг Миколаївської області, дніпровський напрямок вважається одним із найпроблемніших і найураженіших в області. Попри обмежені можливості бюджету, торік ремонт дороги на цьому напрямку профінансовано в обсязі 32,1 мільйона гривень замість обіцяних 100 мільйонів. Торік у травні – липні ямковий ремонт автомобільної дороги Н‑11 Дніпро – Миколаїв на ділянках поблизу сіл Виноградівка, Добра Криниця та Мар’ївка загальною протяжністю 14,5 кілометра виконала субпідрядна організація ТОВ «Дорлідер». За виконання цих робіт компанія отримала з державного бюджету 17,5 мільйона гривень.

Хоч на дрібний ремонт витрачено з бюджету круглу суму, якість виконаних робіт виявилась досить сумнівною. За результатами комісійного обстеження на ділянці автошляху, яку обслуговував «Дорлідер», виявлено численні дефекти покриття у вигляді вибоїн, просадок, ямковості та сітки тріщин. Керівництво Служби автодоріг звернулося до керівництва компанії із проханням усунути руйнування на ділянці дороги і очікує на позитивну відповідь та ліквідацію дефектів у найкоротший термін. Поки що порушення не усунуто. Це не дивно. Річ у тому, що роботи з ліквідації ямковості не передбачають жодних гарантійних зобов’язань. Тобто підприємство-виконавець не дає гарантій, що присипані ями протримаються хоч якийсь час. Навіщо знову натикатися на ті самі граблі та далі засипати ями, не відомо.

До курорту – узбіччям

На тлі таких монстрів-магістралей не поміченою поки що ніким залишається частина траси Миколаїв – Очаків. Непомічена, бо не розпочався курортний сезон, і люди ще масово не їдуть до курортного Очакова, Чорноморської та Кінбурнської коси. Тож про всі принади невеликої, але вкрай проблемної ділянки дороги знають лише місцеві жителі та випадкові приїжджі. До межі Миколаївського та Очаківського районів ще можна дістатися, а біля села Кам’янка – майже яр завдовжки кілометр 200 метрів.

Транспорт пересувається тільки узбіччям. А в самій Кам’янці дорога така розбита, що тутешні люди викладають автомобільні покришки, щоб машини, об’їжджаючи ями, не потрапляли до них аж на подвір’я. Місцева жителька Наталія розповіла, що торік у вересні на цій ділянці зняли шар асфальту до гравію, до основи. Зняли і залишили на зиму, нині вже й гравію не залишилося. А тоді було лише дві великі ями на всій дорозі. Якби залатали, не мали б тепер проблем.

До речі, коли питання співфінансування ремонту доріг розглядали на обласній нараді, саме керівництво Очаківської райдержадміністрації поінформувало, що поки на дороги не передбачено ні копійчини. З огляду на те, що курортний сезон починається через місяць, дивна позиція.

За словами керівника Служби автомобільних доріг в Миколаївській області Сергія Ткаченка, потреба на ремонт та утримання доріг становить сім мільярдів гривень. З обласного бюджету передбачено 97 мільйонів, очікують надходження 1,2 мільярда з державного бюджету. Та поки що коштів немає.

Як зазначив голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко, не варто розраховувати лише на державне фінансування. Нині триває робота з приводу того, щоб витрачати на ремонт доріг в області 5 % зборів Адміністрації морських портів України. Адже саме порти, розташовані в місті, приймають фури з багатотонними вантажами, які нищать дороги. Також є сподівання на відрахування від так званого митного експерименту. Залишається й тема співфінансування ремонту та утримання доріг від місцевих бюджетів. Поки що область перебуває у стані очікування державних грошей та вічного ямкового ремонту.

«Урядовий кур’єр»

Сообщение:

*

НОВОСТИ