Нові пасажирські маршрути нібулонівського флоту – найочікуваніша подія весни

Лідер українського АПК – миколаївське підприємство «НІБУЛОН» має стійку репутацію компанії, що завжди виконує свої обіцянки. І відкриття нових маршрутів регулярних пасажирських перевезень річками Дніпро та Південний Буг дуже переконливо це доводить. Так, 13 та 14 травня поточного року пасажирські судна «НІБУЛОН Експрес» здійснили свої перші рейси відповідно за маршрутами Вознесенськ – Нова Одеса – Миколаїв та Гола Пристань – Херсон! Для мешканців Миколаївщини та Херсонщини ця подія відкриває нові перспективи як для туризму, так і для економічного розвитку наших областей.

13 травня, місто Вознесенськ, дев’ята година ранку. На новозбудований причал на річці Мертвовод постійно прибувають люди. По боках святково прикрашеної сцени майорять прапори України та Євросоюзу. Дуже багато молоді. Ведучий заходу вітає усіх присутніх зі святом та каже, що місту Вознесенську тепер заздрять багато мешканців інших населених пунктів, адже відновлюються регулярні водні пасажирські перевезення за маршрутами Вознесенськ – Нова Одеса – Миколаїв та Миколаїв – Нова Одеса – Вознесенськ.

Вознесенський міський голова Віталій Луков у своєму виступі відзначив справжній патріотизм компанії «НІБУЛОН», що втілює у життя проекти національного масштабу, і закликав усіх присутніх працювати на благо своєї країни. Він нагадав про тиждень Європи в Україні, що незабаром відзначатиметься у нашій країні, і підкреслив, що «Європа – це не просто територія, це спосіб життя звичайної людини, що працює та отримує від своєї праці не тільки задоволення, а й достойну матеріальну винагороду. Така людина гідно живе в своїй країні і відчуває гордість за свою мову, історію, народ. І всі ми маємо прагнути такого життя». Також міський голова зазначив, що в європейських країнах водний транспорт є одним з найпопулярніших. А в нашій країні тільки розпочинається відновлення втраченого. І закликав усіх небайдужих підтримати тих, хто, захищаючи права українців та українські річки, виступає проти прийняття сумнозвісного законопроекту № 2475а «Про внутрішній водний транспорт», та протидіяти усіма можливими правовими засобами: через ЗМІ, через депутатів усіх рівнів, через Інтернет тощо. «Нам потрібен дешевий транспорт на воді, нам потрібен розвиток країни, нам потрібно зменшувати навантаження на автошляхи! Звертаюсь до молоді: не чекайте, що хтось зробить цю справу за вас, беріть участь у житті країни, міста, населеного пункту, де живете. Дякую компанії «НІБУЛОН» і тим вознесенцям, які відгукнулися та взяли участь у відновленні цього причалу! Це дуже складна справа, але початок є, а значить, є і надія, що буде подальший розвиток. Треба зробити днопоглиблення водного каналу, благоустрій набережної та безліч інших справ, які можна здійснити тільки спільними зусиллями», – наголосив він. «Ще рік тому я спілкувався з Олексієм Опанасовичем Вадатурським і домовився, що зробимо причал. Не було ані спеціалістів, ані досвіду, тому ми пішли по найпростішому шляху: відновили те, що діяло за радянських часів, на тому самому місці і навіть з використанням елементів споруд, що збереглися. Я запевняю, що наш причал першим у області протягом двох-трьох тижнів отримає усі відповідні документи. На сьогодні ми знайшли підприємство, що виготовляє аналогічні причали, вже знаємо розцінки і обов’язково знайдемо кошти для зведення сучасної причальної споруди, адже це безпека наших земляків!»

Відкриття регулярних пасажирських рейсів у Вознесенську.

І от «ракета» відходить від причалу. На борту для пасажирів проводять інструктаж з безпеки, розповідають про правила поведінки на судні. Дві години пролетіли непомітно, і от вже миколаївська нижня набережна. Можна поспілкуватися з капітаном судна та пасажирами.

Микола Ждан, капітан теплохода «НІБУЛОН Експрес-3»: « Наше судно на підводних крилах рухається із швидкістю 60 км/год, довжина –24 метри, ширина –4, кількість пасажирських місць – 53. Просторий салон, зручні крісла, туалетна кімната. Екіпаж судна підготовлений, хочемо зробити кожен рейс приємним для пасажирів. Чекаємо на борту усіх бажаючих!».

А тепер – слово пасажирам. Мешканка Вознесенська Вікторія: «Дуже добре, що відновилися регулярні пасажирські перевезення. Сподіваємося, що буде і подальший розвиток».

Алла, переселенка з Авдіївки Донецької області, наразі проживає у Вознесенську: «Дякую компанії «НІБУЛОН» за такий сучасний транспорт. Це моя перша водна мандрівка, і мені дуже сподобалося. Комфортно, швидко, зручно!».

Голова Херсонської ОДА А. Гордєєв, Херсонський  міський голова В. Миколаєнко та Голопристанський міський голова О. Бабич.

14 травня нас зустрічає херсонська набережна. Треба відзначити, що причальна споруда повністю збережена та знаходиться у задовільному стані. Попри дощ та досить холодне повітря, настрій у присутніх святковий. Усі чекають прибуття пасажирів першого херсонського рейсу з Голої Пристані. І от вони радісні та усміхнені сходять на землю. Розпочинається урочиста частина. Першим виступив голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв, який привітав усю громаду з початком регулярних перевезень за маршрутом Нова Каховка – Херсон – Гола Пристань і назвав це спільною перемогою. Водні подорожі, на його думку, будуть не тільки зручними, а й драйвовими та цікавими, особливо для молоді. За словами Гордєєва, обласна влада виконала усі свої зобов’язання, і наступний етап роботи в цьому напрямку – відкриття туристичного маршруту до Кінбурнської коси. Також він закликав органи влади сприяти відновленню причалів, проводити роботу з їхніми власниками. Він запросив відвідати Херсонщину гостей з усієї України і помилуватися красою дніпровських краєвидів та «політати» по воді на «ракеті». Херсонський губернатор підкреслив, що відновлення пасажирських перевезень відкриває великі перспективи для розвитку українського туристичного сектора. Окремо він подякував керівництву компанії «НІБУЛОН» за вартість квитків на рівні автобусних.

Мер Херсона Володимир Миколаєнко нагадав присутнім, що подія співпала із святкуванням Дня родини та матері, і назвав це свято родинним, а родина, за його словами, – це мешканці Херсонщини: «Сьогоднішній рейс об’єднав водним сполученням Нову Каховку, Херсон та Голу Пристань!».

Олександр Бабич, міський голова Голої Пристані, запевнив, що завжди буде підтримувати такі ініціативи, що сприяють розвитку громади та покращенню рівня життя земляків. На його думку, мешканцям Голої Пристані новий маршрут буде суттєво економити час, а водний транспорт повинен бути не тільки зручним, а й ще найдешевшим.

Своїми враженнями поділилися і перші пасажири, мешканці Голої Пристані. Наталія та Ольга, працівниці соціальної служби: «Дуже вдячні усім, хто посприяв відкриттю цього водного маршруту. Ми просто у захваті від такої швидкої, зручної та надійної поїздки до Херсона! На судні є телевізор, WiFi! Вважаємо, що для голопристанців це стане найпопулярнішим маршрутом, адже багато з нас працює або навчається в обласному центрі».

Заступник генерального директора компанії «НІБУЛОН» з безпеки судноплавства та будівництва і експлуатації флоту Андрій Волік наголосив, що придбані судна відповідають нормам безпеки, отримані усі дозвільні документи, проведені комплексні заходи щодо безпеки на воді: тралення річки від причалів до каналів, тралення річки по всьому маршруту до Миколаєва, водолазні огляди усіх причалів, виміри глибин тощо. З боку перевізника він пообіцяв консультативну допомогу для документального оформлення усіх необхідних дозволів для роботи причальних споруд. За словами Андрія Воліка, перші рейси нібулонівських «ракет» – результат системної роботи компанії по відродженню річкових пасажирських перевезень.

Директор судноплавної компанії «НІБУЛОН» Євген Ігнатенко запевнив, що «ракети» придатні до технічної експлуатації. «Сім місяців тому я поїхав до Голландії, щоб придбати ці судна, – розповідає він. – Окрім огляду, потрібно було транспортувати їх до України, а це було непросто. Виконана дуже велика та важка робота. Наші судна обладнані усіма необхідними засобами безпеки: круги, рятувальні жилети, аварійно-протипожежні прилади – все сертифіковане, протестоване, все в наявності. Чотири рази ми виходили на ходові випробування під навантаженням. Вважаю, що для безпеки пасажирів зроблено все по максимуму».

Регулярні водні пасажирські перевезення Дніпром та Південним Бугом стартували! Перші маршрути Вознесенськ – Ковалівка – Нова Одеса – Миколаїв та Нова Каховка – Херсон – Гола Пристань – Херсон. З червня планується новий рейс Миколаїв – Кінбурнська коса – Очаків. У денний час у Миколаєві та Херсоні будуть виконуватися прогулянкові рейси. Тривалість поїздок: Вознесенськ – Миколаїв та Нова Каховка – Гола Пристань – близько двох годин, Херсон – Нова Каховка – близько години, Херсон – Гола Пристань – півгодини. Вартість – від 24 гривень за відстань від Ковалівки до Нової Одеси. Від Вознесенська до Миколаєва – 75 гривень, від Нової Каховки до Голої Пристані – 102 грн., від Миколаєва до Кінбурнської коси – 150 грн. Також є можливість оренди для приватних водних прогулянок.

Високошвидкісне пасажирське судно «НІБУЛОН Експрес-2».

На такій оптимістичній ноті хотілося б завершити цей репортаж, але, на жаль, саме останній етап проекту відродження українського пасажирського судноплавства виявився найскладнішим для компанії «НІБУЛОН». Напередодні першого рейсу, а саме 12 травня, у Миколаївській ОДА відбулася нарада, яка ледь не звела нанівець величезну роботу нібулонівців. Для отримання достовірної інформації з «перших рук» ми звернулися за коментарями до генерального директора компанії «НІБУЛОН» Олексія Опанасовича Вадатурського, адже він не тільки сам багато років мріяв про відновлення вітчизняних водних перевезень, а й зміг зібрати професійну команду однодумців, щоб втілили цю мрію у життя. Хотілося б, щоб читачі самі зробили висновки щодо ситуації, яка склалася сьогодні у нашій області, спираючись на факти, документи, наочні доводи.

Цю прес-конференцію Олексій Опанасович розпочав з подяки усім, хто позитивно сприйняв звістку про перші рейси нібулонівських теплоходів та підтримав цю ініціативу компанії. За його словами, така щира радість земляків є не тільки вагомою підтримкою, а й стимулом для подальшої продуктивної праці. «Ми будемо робити все для розвитку України, для покращення життя українців, а в даному конкретному питанні – зробимо все для поширення та здешевлення пасажирських перевезень у нашій країні. Ми і далі будемо створювати робочі місця, будувати сучасні судна, вирощувати хліб! Відновлення пасажирських перевезень, як і більшість завдань, що ми вирішуємо протягом 25 років, є дуже складним. Мабуть, тому ми чи не єдине підприємство, яке комплексно робить значний внесок у розвиток української економіки. Я хочу нагадати, що судноплавство, так само, як і суднобудування, – не профільна діяльність нашої компанії, це соціальний проект. Вважаю, що Дніпро, Південний Буг та інші українські річки повинні працювати як транспортні артерії країни. Чиновники, політики критикують наші автомобільні шляхи та відсутність комфортних умов на залізниці, але нічого не роблять для відновлення та здешевлення водного транспорту. Подорож по воді – не тільки зручний вид транспорту, а ще й можливість ознайомлення з гарними краєвидами нашої країни, що відкриває нові перспективи для розвитку вітчизняного туризму. Минулого року ми розпочали виконувати цей проект: знайшли та придбали судна, збудовані в 2004 році на замовлення голландських компаній на керченській верфі. Ці плавзасоби мають сучасне обладнання, на них встановлено німецькі двигуни з економічними енергоносіями. Дуже важкою виявилася доставка їх до України, майже три місяці, тому що в той час обмілів Дунай. Держава отримала при цьому понад 1 мільйон гривень мита та близько 3 мільйонів гривень ПДВ. Ми встигли до листопада минулого року не тільки привести їх у належний стан, а ще й виконати в Херсоні та Миколаєві пробні рейси. Тим самим ми показали, що не кидаємо слів на вітер і сумлінно виконуємо свої обіцянки на відміну від деяких політиків та чиновників. Саме тоді, восени, ми оголосили, що з весни розпочнемо пасажирські перевезення у Миколаївській та Херсонській областях. Для нас не було таємницею, що Південний Буг не пристосований для пересування таких плавзасобів, адже замість потрібної глибини у 2,9 метра рік тому вона була 1,65. Ми взяли на себе вирішення і цієї проблеми та витратили понад 10 мільйонів гривень на днопоглиблення Південного Бугу, адже це, в першу чергу, сприяло розвантаженню автомобільних шляхів нашої області та Миколаєва від тисяч вантажівок. У результаті – 300 тисяч тонн зернових ми перевезли минулого року по воді до портів Чорного моря. Вирішення цієї проблеми тягнулося понад п’ять років, ми отримали 47 необхідних дозволів, але свого досягли! Наша компанія завжди працює тільки у законодавчому полі. У мене є минулорічні документи, що свідчать про абсолютну непідготовленість інфраструктури нашої області до будь-яких водних перевезень. Не були готові підхідні канали до місць швартування, не зроблено їх відповідне обстеження. І це не наша справа як перевізника: цим повинні займатися власники гідротехнічних споруд. Потрібний офіційний нагляд Регістру судноплавства України, який після відповідних процедур видає ліцензію на використання причалів за їх призначенням. Але ніхто не хотів цим займатися, тому ми проявили ініціативу і знову-таки за власні кошти провели водолазне обстеження усіх причалів у нашій області. Потім були проведені тралення та очищення прилеглих територій. На це додатково було витрачено чимало коштів. Власникам та чиновникам місцевої влади залишилося тільки обладнати надводні частини споруди для безпечної та зручної посадки-висадки пасажирів та паспортизувати причали. Але і це не було зроблено, хоча ми неодноразово у письмовій формі зверталися до обласної адміністрації та міської ради. На одне з таких звернень до міськради від 3 березня поточного року ми отримали відповідь 24 квітня! А у цій відповіді нам розказали, що потрібно отримати акт гідротехнічної споруди, довідку про включення цієї споруди до бази даних, свідоцтво про придатність для експлуатації тощо. Таким чином, питання пасажирських перевезень чиновники просто загальмували. І це тим більше незрозуміло, бо після пробного минулорічного рейсу усі запрошені керівники міст з інших областей, окрім Миколаївської, потурбувалися про облаштування своїх місцевих причалів. Хочу відзначити, що, на жаль, саме з інших областей ми бачимо підтримку з боку влади, на відміну від рідної Миколаївської… 16 і 24 березня на нарадах в ОДА ми звертали увагу чиновників на існуючі проблеми, а невдовзі вимушені були зробити офіційну заяву про бездіяльність у цьому питанні. І це при тому, що я постійно отримую пропозиції з інших населених пунктів, де готові виконати усе необхідне, аби ми тільки розпочали пасажирські перевезення. Одне з останніх наших звернень було до Адміністрації морських портів, куди йдуть наші податки саме на утримання гідротехнічних споруд у належному стані. Я звертаю увагу, що Миколаїв та Херсон дають 25 млн. тонн товарообігу щорічно. Якщо помножити цю цифру на 4 долари США, вийде 100 млн. доларів США, або дохід вищезгаданої Адміністрації. Це звернення стосувалося причалу у м. Очакові,але 27 квітня звідти отримали письмову відмову. Цей причал за розпорядженням капітану Миколаївського морського порту від 09.08.2014 взагалі закритий для використання. Але ця заборона діє тільки на папері і тільки для «НІБУЛОНу». У нас є свіжі травневі фото суден, що спокійно майже щодня там швартуються. І чомусь представники Укртрансбезпеки цих порушень не помічають. У області налічується 26 причальних споруд, що знаходяться на обліку в Регістрі судноплавства України та мають власників – місцеві органи влади. Таким чином ці об’єкти знаходяться на балансі державного майна і повинні утримуватися належним чином. Ми порушуємо це питання вже досить тривалий час, ми вже зробили левову частку, але навіть такі не дуже затратні роботи не виконуються. Наприклад, у Білорусі щороку будують новий шлюз, невже у нашому місті та області не можна щорічно відновити по п’ять-шість причалів! 12 травня нам було висунуто претензію щодо начебто відсутності деяких другорядних документів, хоча ще з 2014 року ми маємо офіційну ліцензію на річкові пасажирські перевезення. Я вважаю, що наші чиновники мали б навпаки допомагати нам у цьому питанні, адже це імідж області, це гордість за своїх земляків, за свій край. А нас вирішили повиховувати та повчити, як треба працювати. Нас, хто майже п’ять місяців займався нормативно-технічною документацією наших «ракет», тому що українське законодавство забороняє використання європейських суден у наших річках без їх дообладнання згідно з вітчизняними нормативами. Якщо є відповідні вимоги, ми їх виконуємо, тим більше, коли це стосується безпеки людей. Ми долучили проектантів, пройшли усі необхідні інстанції та отримали весь пакет дозвільної документації. Так само ми отримали усі дозволи від служби МНС.

Не можна не визнавати, що цей соціальний проект є збитковим. Коли мене запитують, а навіщо ви витратили гроші на вже досить старі судна, я відповідаю, що головна мета – вивчення попиту, прийняття стратегічної лінії і розуміння того, що треба зробити, щоб відродити в Україні цей комфортний транспорт. Ми вивчаємо, які збитки отримаємо в ході цього експерименту. І хоча ці втрати неминучі, вони будуть обмежені. Уже підраховано, що за літо 2017-го ми отримаємо збитків на суму до 2 млн. гривень. Для прикладу, при стовідсотковій завантаженості судна до Вознесенська собівартість квитка становить 107 гривень, при шестидесятивідсотковій – 155 гривень… А наша заявлена ціна – 75 гривень. На кожному рейсі ми втрачатимемо до 3 тисяч гривень, але це ціна нашої ініціативи, і я це розумію. До нас надійшло дуже багато звернень не тільки від миколаївців, а й від мешканців інших областей щодо відкриття водного сполучення до Кінбурнської коси. Адже більшість про неї чули, але ніколи не були. А цей заповідник дійсно є прикрасою нашої області. На сьогодні там жахливі умови перевезення відвідувачів на небезпечних плавзасобах, які можна порівняти хіба що з човнами сирійських біженців. У Інтернеті є безліч знімків, які можна побачити будь-кому. Дивно, що це начебто не обходить ані місцеву владу, ані Адміністрацію морських портів. Невже не можна було вже давно зробити хоча б безпечне перевезення пасажирів між Очаковом та Кінбурном? Тим часом нами за власні кошти проведено обстеження цієї коси, перевірені глибини та рельєф дна з інтервалом кожні п’ять метрів. Ми знайшли місце для причалу, вже підготовлено робочий проект, згідно з яким витрати на цю споруду становлять близько 4 млн. гривень. І ми збудуємо цей причал, тому що, окрім нас, цього не зробить ніхто. Ми вже отримали більшість деталей для цього причалу і чекаємо на останні секції, що виготовлені на заводі у м. Скадовську Херсонської області. Це підприємство виготовляє такі унікальні речі для плавучих причалів ще з радянських часів і стабільно функціонує навіть у часи загальної економічної кризи. Я запевняю, що максимум до 15 червня ми відкриємо маршрут до Кінбурнської коси. Хочу нагадати, що ця зона є рекреаційною, тому екологічні інспекції та відповідні служби повинні здійснювати контроль для запобігання забрудненню. Потрібно встановити біотуалети, сміттєві ємності і т. ін.

Мене ображає позиція тих миколаївських народних депутатів, які в угоду певним промислово-фінансовим структурам та портам Великої Одеси проштовхують сумнозвісний Законопроект № 2475 А «Про внутрішній водний транспорт». Користуючись нагодою, я звертаюсь до народних депутатів Жолобецького, Козиря, Мамчура, Бриченка, Креміня, Новінського, Підберезняка і готовий з кожним зустрітися і розповісти, як цей закон у разі прийняття зашкодить Південному Бугу, Дніпру і взагалі всій Україні. Якщо цей законодавчий документ буде прийнято, кожен пасажир водного транспорту повинен буде сплачувати додаткові кошти, а кожне перевезення буде обтяжено додатковим річковим збором! Навіть ті, хто сьогодні їздить на катерах від Миколаєва до Коренихи або своїх дачних ділянок «Сади» 1, 2, 3, відчують суттєве збільшення вартості квитків. Я не уявляю, що потім скажуть ті народні обранці, які проголосують за цей закон. І хай вони дадуть відповідь, чому повинен сплачувати річковий збір перевізник, який витратив десятки мільйонів гривень на днопоглиблення Південного Бугу від Миколаєва до Вознесенська. Чому наші миколаївські депутати не можуть захистити свій рідний регіон і добитися перегляду Закону «Про морські порти», щоб частина коштів від портових та канальних зборів залишалася у бюджеті Миколаївщини для ремонту доріг, під’їзних шляхів або на відновлення тих самих причалів?! Дуже хочеться, щоб до нас прислухалися. Я готовий до дискусій, готовий показати документацію, що підготували наші фахівці, готовий поділитися нашими пропозиціями. Депутати повинні лобіювати не чиїсь окремі інтереси, а відстоювати інтереси народу України! Ті судна, що ми купили у Голландії, обійшлися нам близько 400 тисяч доларів США і сьогодні збудувати їх в Україні практично неможливо, тому що ціна квитка нової «ракети» буде починатися від 200 гривень. Ще одна проблема стосується акцизного збору, який повинен йти на ремонт автошляхів. Сьогодні річкові пасажирські перевезення дають державі нуль прибутку, тому що їх практично немає, але владою робиться все, щоб і надалі їх не було. Для розвитку цих перевезень як мінімум треба зняти з перевізників акцизний збір, який не має до автошляхів ніякого відношення. Це відразу знизить собівартість квитка, наприклад, до Вознесенська на 35-40 гривень. З перевізників водних вантажів та пасажирів цей акцизний збір треба зняти. В усьому світі від нього перевізники на річках звільнені. У Європі навіть паливо маркується спеціальною фарбою, щоб цим дизельним паливом не можна було заправити вантажівку або комбайн. За аграрний транспорт сплачується 50-відсотковий акцизний збір, а за легкові автомобілі – 100-відсотковий. У Сполучених Штатах, до речі, акцизний збір на 50 відсотків нижчий за український. При звільненні перевізників від акцизу річковий транспорт буде дешевшим за автобусний. Тоді річки наші будуть завантажені та «працевлаштовані». На жаль, цього зараз немає. Якщо нам будуть і надалі чинити перешкоди з причалами, ми організуємо перевезення від причалів свого суднобудівного заводу та терміналів, адже всі вони сертифіковані, а також організуємо внутрішні автобусні перевезення для них. Це не наші проблеми, а проблеми неорганізованості та байдужості власників причалів та місцевої влади. На жаль, наші колишні річкові вокзали давно приватизовані, так само, як більшість причалів. Якщо виникне проблема з причалами на Дніпрі, у нас є одинадцять терміналів на воді і можемо самостійно забезпечити логістику і тут. Зараз ми будуємо найпотужніший земснаряд, за допомогою якого зможемо розбивати скельні породи ґрунтів по Дніпру та поглибити цю річку і зробити її безпечною. Ми не тиснемо своїм авторитетом, але хочемо, щоб чиновники дали можливість працювати на воді усім бажаючим. Для мене дуже зрозуміла та близька позиція керівництва Херсонщини. Цей регіон прикордонний, але влада зацікавлена у розвитку туристичної галузі і хоче показати, що тут можна гарно та безпечно відпочити. Вони нам повірили і цінують ті переваги, які отримують завдяки співпраці, та намагаються зробити усі умови для втілення в життя наших проектів.

Наші судна не будуть іржавіти, на них є великий попит в інших регіонах, на сьогодні ми не можемо задовольнити усіх бажаючих, але наступного року плануємо освоювати нові маршрути. Для нас, нібулонівців, безпечне та комфортне перевезення пасажирів – справа честі!».

Вікторія ГОНОРАЦЬКА

Сообщение:

*

НОВОСТИ