Дитяча доля на терезах Феміди

1 червня наша газета у публікації «Доля дитини: у пошуках омріяного щастя» розповіла про долю маленької миколаївської дівчинки Даші Лемберг (особисті дані головних дійових осіб змінено в інтересах дитини. – Ред.), котра за свої вісім років життя відчула чимало болю та негативних емоцій. Днями редакція отримала копію рішення Апеляційного суду Миколаївської області, котре може кардинально позначитися на подальшій долі Дашеньки, причому – не на краще…

Та спочатку стисло нагадаємо зміст публікації, що за збігом обставин вийшла якраз у Міжнародний день захисту дітей. Отже, дівчинка народилася в родині Лілії та Валерія Мураховичей. Сімейне життя в молодій сім’ї не склалося – за свідченнями сусідів та родичів Лілії, чоловік часто бив та принижував дружину, й подекуди сцени насилля відбувалися на очах маленької Даші. Годі й казати, що через це у дитини виникли проблеми з мовою та особистим розвитком.

Деякий час Лілія мирилася з подібним станом речей, поки не розлучилася з чоловіком наприкінці 2011 року. Проте й після цього Валерій продовжував час від часу «навідуватися» до своєї колишньої родини, через що виникали чергові скандали та чвари… А ось виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню власної дитини Мурахович трактував на власний розсуд: замість 700 гривень аліментів, що їх установив суд, Валерій щомісяця сплачував по 300 гривень.

У жовтні 2015 року трапилася трагедія: Лілія вкоротила собі віку. Проте її рідні не сумніваються: до суїциду молоду жінку довів саме Валерій та його матір. І одразу після цієї звістки горе-батько перестав виділяти на дитину навіть ті жалюгідні кошти, що сплачував доти. Даша спочатку проживала у своєї бабусі по матері, а потім відповідальність за долю дитини взяли рідна тітка дівчинки та її чоловік.

А що ж Валерій? Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини, що його підготували представники служб у справах дітей Миколаївської міської ради та адміністрації Центрального району, вони неодноразово намагалися зв’язатися з Мураховичем, але той на зв’язок не виходив. А коли таки прийшов до служби «реалізувати право дитини жити та знаходитися поруч з батьком», то, отримавши роз’яснення та перелік необхідних документів, знову… на тривалий час зник.

Що це, як не злісне ухиляння від виконання батьківських обов’язків? Саме такого висновку дійшов і Центральний суд м. Миколаєва, котрий своїм рішенням від 15 лютого 2016 року позбавив Валерія Мураховича батьківських прав. А згодом, у липні того ж року, Павло та Жанна Лемберги усиновили дитину, ставши для Дашеньки новими татом та матусею. Відповідно було змінено ім’я, прізвище та дата народження дитини. Нові батьки Даші забезпечили її всім необхідним для повноцінного розвитку, а після тривалих занять із психологом дівчинка позбавилася деяких вад із здоров’ям.

У жовтні 2016 року Дашу… викрадають. Прийшовши прямо до школи, де навчається дитина, біологічний батько силоміць посадив її на маршрутку та відвіз до Одеси, де нібито мешкав на той час. Жанна та Павло, дізнавшись про зникнення доньки, одразу ж написали заяву до поліції. І лише пізно ввечері того ж дня зголоднілу та неабияк налякану дівчинку привела до Інгульського відділу мати Валерія Мураховича. Організатори кіднепінга відбулися легким переляком – кримінальну справу було «благополучно» поховано в нетрях правоохоронного відомства. Сам же біологічний батько дитини пояснив поліціянтам, що, мовляв, нічого не знав про позбавлення його батьківських прав і усиновлення дівчинки родиною Лембергів.

У подальшому доля дівчинки вирішувалася вже на терезах Феміди. 11 листопада 2016 року В. Мурахович звернувся до Центрального райсуду з позовною заявою, в якій попросив скасувати заочне рішення про позбавлення його батьківських прав. Ось так: понад рік людина, котра вважає себе батьком, не зробила анічого для маленької дитини. Ба, навіть копійки не надійшло на утримання Даші! Як вважають Павло та Жанна Лемберги, єдиним мотивом Валерія є матеріальний – будь-якою ціною забрати дівчинку до себе та отримувати державні гроші на її виховання.

Ухвалою від 21 листопада Центральний районний суд скасував заочне рішення та спрямував справу на новий розгляд. 3 травня 2017 року той же суд позбавляє Мураховича батьківських прав. Але представник горе-батька подає апеляцію, яку й розглядав 1 червня Апеляційний суд у складі суддів І.В. Лівінського (головуючий), О.О. Данилової та Н.О. Шаманської.

Зазначимо одразу: суддівська «трійка» своїм рішенням відновила Валерія Мураховича в його батьківських правах. Через що виникла серйозна юридична колізія: як виконати це рішення, адже у дитини вже інші особисті дані? Зрештою, постає й інше логічне запитання: як в однієї дитини може одночасно бути два тата?

Нинішні батьки Даші, Павло та Жанна Лемберги, неабияк схвильовані й «перспективою» того, що в подальшому, за допомогою «добрих» служителів Феміди, Мурахович зможе скасувати усиновлення ними дівчинки, й тоді дівчинка знову повернеться до того жаху, що її спіткав на початку її короткого життя.

На які доводи та аргументи спиралися судді Лівінський, Данилова та Шаманська? Високий суд спирався насамперед на статтю 164 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батько може бути позбавлений батьківських прав лише якщо ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини, жорстоко поводиться з дитиною, є хронічним алкоголіком або наркоманом, або ж засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини. У судовому рішенні також згадується Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3, де йдеться про таке: позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов’язків.

Утім, ухвалюючи своє рішення, названі судді Апеляційного суду так і не надали відповідь на такі запитання: чи піклувався Валерій Мурахович про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя?.. Вочевидь, служителі Феміди задовольнилися усним (! – Ред.) поясненням Валерія про те, що родина Лембергів «у період його намагання зустрітись із дитиною приховувала дитину від нього». Також у своєму рішенні вказується на позитивну характеристику Мураховича з місця роботи та місця проживання, а також на те, що наприкінці 2015 року звертався до органу опіки та піклування із заявою про місце проживання дитини. Але чомусь люди у чорних мантіях забули написати про те, що після цього звернення протягом року (!)Валерій не вчинив жодних (!!!) дій щодо відновлення своїх батьківських прав та жодним чином не опікувався життям маленької Дашеньки.

Отже, справедливість взяла гору? Павло та Жанна Лемберги прокоментували вердикт від 1 червня досить стисло: «Ми шоковані цим нечесним рішенням. І зробимо все від нас залежне, аби дівчинка й надалі виховувалася і росла в нормальних умовах».

Зі свого боку, наша редакція надсилає цю та попередню публікації Уповноваженому Президента України з прав дитини. За наявною інформацією, долею Даші Лемберг зацікавилися й представники центральних засобів масової інформації.

Сообщение:

*

НОВОСТИ