Ценхрус якірцевий – небезпечний карантинний бур’ян

Це обмежено поширений на території України бур’ян. Виявлений в АР Крим, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях. Походить із тропічної Америки.

Засмічує майже всі польові культури, особливо просапні та баштанні, сади, виноградники та пасовища. Найбільш небезпечний на посівах кавунів, у зв’язку з тим, що боротьба за допомогою культивації можлива тільки до утворення кавунами стебел, а в подальшому неможливе навіть прополювання. Засміченість може досягати до 300 одиниць на квадратний метр. Погіршує продуктивність пасовищ, негативно впливає на здоров’я людей і тварин, чіпляючись за одяг людей та вовну овець, значно знижує її якість. На початку вегетації бур’ян схожий на звичайну траву, яка добре згодовується тваринам, але наприкінці липня стебла грубіють, з’являються плоди, вкриті численними шипами. Колючі колоски, потрапляючи разом з кормом у порожнину рота тварин, викликають пухлини і виразки, а то й загибель тварин.

Це однорічна трав’яниста рослина родини злакових. За зовнішнім виглядом у початкові фазі зростання рослини ценхрусу схожі на мишій зелений і плоскуху звичайну. Стебла плоскі, прямі, біля основи злегка сланкі, легко укорінюються у вузлах, утворюють численні розгалуження.. На одній рослині утворюється до 2 тис. насінин.

Поширюється переважно за допомогою колючих колосків. Легко чіпляючись до шкіри тварин, одягу людей, коліс автомашин, насіння буряну розноситься на великі відстані від материнської рослини. Після дозрівання колоски опадають на землю і легко перекочуються вітром. Колоски також добре тримаються на поверхні води й навесні з талими водами переміщуються на нові місця. Насіння може бути занесене в регіони, вільні від цього бур’яну, з вітчизняним та імпортним насіннєвим та продовольчим зерном, з вовною, сіном, соломою, підстилкою у вантажних автомобілях, що перевозять кавуни, дині чи тварин.

Основними методами боротьби з ценхрусом є:

– виривання рослин з корінням до цвітіння;

– скошування рослин до цвітіння задля запобігання появі насіння;

– при виявленні на полях проводити хімічні обробітки гербіцидами згідно з переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

– у населених пунктах при виявленні даного бур’яну проводити скошування чи виривання з корінням з подальшим знищенням шляхом спалювання чи закопування у фітосанітарних ямах.

Враховуючи велику шкідливість ценхрусу для сільського господарства, особливо для тваринництва, боротьба з даним карантинним бур’яном набуває особливого значення на пасовищах та луках.

Миколаївська обласна фітосанітарна лабораторія

Сообщение:

*

НОВОСТИ