Земля як мірило законності та порядності: хто скривдив старенького пайовика?

Питання земельних відносин – чи не найпопулярніша тема в пошті «Рідного Прибужжя». З подібною проблемою звернувся до обласної газети і мешканець селища Благодарівки Миколаївського району, 81-річний Григорій Іванович Ціпов’яз. Пенсіонер поскаржився журналістам, що проти його волі земельний пай опинився в оренді… іншого підприємства.

«Без мене мене оженили»…

Утім, про все по порядку.

«Багато читав статей у різних газетах про шахраїв, співчував скривдженим, та ніколи не думав, що ошукають мене, – написав у листі до «РП» Г.І. Ціпов’яз. – З 1968 року і до виходу на пенсію я пропрацював у радгоспі «Урожайний» головним агрономом. На своєму віку бачив чимало реформ. Рідне господарство змінювалося на КСП «Сонячне», СГВК «Урожаний», та не змінювалася моя любов до праці на землі. Робота для мене була сенсом життя, а господарство стало другим домом. Тому не дивно, що інших думок, як заключити договір оренди земельних ділянок (паю) з КСП «Сонячне», у мене ніколи не виникало».

Варто зазначити, що землі державного господарства у селищі Благодарівці (до декомунізації – Комсомольське) були розпайовані у 2012 році. Саме тоді колишні працівники радгоспу отримали право власності на землю й почали масово здавати ріллю в оренду. Григорій Іванович у березні 2012 року уклав відповідні угоди з КСП «Сонячне» терміном на п’ять років. Об’єктом оренди стали дві земельні ділянки, що належали пенсіонерові, – площами 11,8714 та 1,355 гектара відповідно. А оскільки державну реєстрацію цих угод було здійснено 22 серпня 2012 року, то, як не важко зрозуміти, термін оренди паю Г.І. Ціпов’яза збігав 22 серпня 2017 року.

«11 січня 2017 року, – пише далі в зверненні до редакції Григорій Іванович, – я заключив з СГВК «Урожайний», яке є правонаступником КСП «Сонячне» Миколаївського району, новий проект договору оренди моїх земельних ділянок. Та яке було моє здивування, коли 16 серпня 2017 року, зробивши електронний запит до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, я дізнався, що мої земельні ділянки 3 липня 2017 року зареєстровані Миколаївською РДА з правом оренди Приватним підприємством «Ніколь-Агро». Запевняю, що з даним підприємством я не маю жодних юридичних відносин, договорів оренди земельних ділянок (паю) з ПП «Ніколь-Агро» я не підписував. То як же так сталося, де справедливість?

Г. І. Ціпов’яз.

Пишу з надією, що саме з Вашою допомогою та завдяки публікації в газеті разом ми викриємо шахраїв та вбережемо моїх односельців та інших громадян від подібних ситуацій», – завершує свій лист до «РП» ветеран.

Справді, тема оренди земельних ділянок та скарги з цього приводу – непоодинокі в редакційній пошті. Поготів прикро, коли скривдженими відчувають себе літні, заслужені люди. Тож ми негайно виїхало в село Благодарівку та поспілкувалися з Григорієм Івановичем.

Попри свій поважний вік та деякі проблеми з ногами, пенсіонер має світлий розум та ціпку пам’ять. Шанований ветеран з точністю до місяця та року розповідає мені про віхи своєї трудової та життєвої біографії. Народився він у столиці Гетьманської України – славетному місті Чигирині, що на Черкащині. Згодом доля закинула молодого спеціаліста на Миколаївщину. З 1968 року й до виходу на пенсію, а також ще декілька років «понад норму», працював у радгоспі «Урожайний». За свою сумлінну та чесну працю Григорій Іванович нагороджений численними орденами і медалями.

На жаль, кілька років тому померла дружина ветерана, тож він доживає віку в сільській хаті один. І хоча періодично його навідує син, який мешкає в обласному центрі, старенькому здебільшого доводиться поратися по господарству самотужки. «Та якби не коліна, – зітхає пенсіонер, спираючись на паличку, – то було б байдуже».

Підприємливий депутат і ображений орендар

То яким чином земля дідуся опинилася в оренді у ПП «Ніколь-Агро» – підприємства, яке було зареєстровано лише 8 серпня 2016 року? Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб одним із засновників і керівників даного приватного підприємства є Кристина Івануна. Як з’ясувалося, вона є дружиною депутата Миколаївської обласної ради Ігоря Івануни, котрий, якщо вірити свідченням пенсіонера, й агітував його здати землю до «Ніколь-Агро»:

– Я Ігоря Івануну знаю по передвиборній агітації ще з останніх виборів, коли він балотувався до обласної ради, – розповідає Григорій Іванович. – А з приводу землі до мене Івануну привела і представила одна з працівниць сільської ради, Іра. Він і запропонував мені: ми створюємо господарство, переходьте до нас. Але я йому одразу прямо заявив: я створював місцевий радгосп півстоліття тому й нікуди звідси не піду. Про це навіть розмови бути не може!».

За словами Григорія Івановича, уся розмова з депутатом тривала близько п’яти хвилин, при цьому він нічого не підписував і власні документи не надавав. «Після цих моїх слів він пішов, і більше я його не бачив», – резюмує пенсіонер. Тож неважко зрозуміти емоції дідуся, коли він довідався: його земля таки опинилася в оренді у ПП «Ніколь-Агро».

Не менш здивованим і обуреним виявився і представник орендаря, керівник СГВК «Урожайний» Віктор Зозуля.

– У 2012 році, після розпаювання землі радгоспу, – зазначає Віктор Анатолійович, – ми уклали угоди на оренду земельних ділянок з 108 особами терміном на п’ять років. Оскільки договори оренди були зареєстровані державою в серпні 2012 року, то термін дії угод мав спливати у серпні 2017 року. Впродовж цього періоду ми неухильно дотримувалися умов договору, в тому числі щодо сплати власникам земельних паїв орендної плати, розрахунків з податковими органами тощо. Крім того, наше підприємство постійно допомагало соціальній сфері села – школі, дитсадку, в інших питаннях.

На початку цього року В. Зозуля обійшов своїх пайовиків, аби дізнатися про їхні плани щодо подальшої співпраці.

І.В. Івануна.

– 51 людина, в тому числі Г.І. Ціпов’яз, підтвердили своє бажання продовжити працювати з нами, – каже керівник СГВК «Урожайний». – З ними ми уклали відповідні договори. Але реєстрацію цих угод тоді зробити було неможливо, адже на той момент не спливли терміни дії попередніх договорів. Коли ж 16 серпня я звернувся до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Миколаївської райдержадміністрації, то там мене повідомили, що я не можу зареєструвати договори оренди з Г.І. Ціпов’язом, а також з Т.О. Павлишко, бо, виявляється,.. вони зареєстровані на іншу фірму.

Зайшовши до реєстру про право власності та речових прав на земельну ділянку Держгеокадастру, Віктор Зозуля переконався: права оренди землі даних громадян зареєстровані на приватне підприємство «Ніколь-Агро»!

І якщо договори оренди земельних ділянок Г.І. Ціпов’яза зареєстровані в Миколаївській райдержадміністрації 3 липня 2017 року, тобто трохи більше ніж за півтора місяця до збігання терміну оренди підприємством Віктора Зозулі, то у випадку з Тетяною Павлишко земля була зареєстрована Миколаївською РДА 23 і 24 січня цього року. А це, як неважко зрозуміти, було зроблено за сім місяців до збігання терміну оренди земельних ділянок!

Як так могло статися, адже на той момент земля була обтяжена речовими правами оренди з боку СГВК «Урожайний», який є правонаступником КСП «Сонячне»? Відповідно до статей 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути припинено в разі завершення строку його дії, за згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, ліквідації юридичної особи-орендаря і таке інше? Проте жодної із цих підстав для дострокового припинення договору в даній ситуації не було.

Журналістам не зраділи, на запитання не відповіли…

По роз’яснення ми звернулися до державних реєстраторів Миколаївської райдержадміністрації. Оскільки керівник служби Дмитро Мостецький перебував чи то у відпустці, чи то на лікарняному, ми попросили прокоментувати ситуацію головного спеціаліста відділу державної реєстрації апарату Миколаївської РДА Людмилу Прасолову. Варто відзначити, що, судячи з усього, візиту журналіста чиновниця не надто зраділа.

Людмила Михайлівна уважно ознайомилася зі змістом листа до редакції, потім протягом декількох хвилин здійснювала якісь операції на своєму комп’ютері, після чого заявила: ніяких коментарів журналісту, тим паче на диктофон, вона не надаватиме, для цього, мовляв, потрібно надавати інформаційний запит. Л. Прасолова лише припустила, що, можливо, дані про оренду земельної ділянки не були внесені до реєстру. «Але чи давали Ви запит про використання цих земельних ділянок до Держгеокадастру?», – це моє запитання зависло у повітрі…

Річ у тім, що в 2012 році, коли саме реєструвалися договори оренди з КСП «Сонячне» (нині – СГВК «Урожайний»), повноваженнями щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельних ділянок. Натомість з 1 січня 2013 року відповідні повноваження перейшли до Державної реєстраційної служби.

Тож навіть якщо припустити, що через чиюсь недбалість речове право оренди земельних ділянок громадян Ціпов’яза та Павлишко не були внесені до Єдиного державного реєстру речових прав на земельну ділянку, то державний реєстратор повинен був пересвідчитися в тому, що дані земельні ділянки не переобтяжені чинними договорами оренди, звернувшись із відповідним запитом до Держгеокадастру (правонаступник Держземагентства. – Ред.). Ця процедура передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникають неабиякі запитання і щодо того, які саме документи подало на державну реєстрацію Приватне підприємство «Ніколь-Агро»? Адже, як стверджує Григорій Іванович Ціпов’яз, жодних документів цьому підприємству він не надавав, підписи ні під якими документами не ставив. Якщо ж хтось із відповідальних чиновників брутально використав документи громадянина без його згоди на догоду інших осіб, то за такі протизаконні дії передбачена кримінальна відповідальність відповідно до Закону «Про захист персональних даних». Кримінал наступає і у випадку, якщо підпис пенсіонера на договорі оренди був кимось підроблений.

Версії депутата крізь призму Закону

Ми також зв’язалися телефоном з Ігорем Івануною, дружині якого належить вагома частка в уставному фонді ПП «Ніколь-Агро» (контактних телефонів самої Кристини Івануни у відкритому доступі ми не знайшли, а місцезнаходженням підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб значиться квартира Іванунів в одному з багатоквартирних будинків Миколаєва).

– Якби у мене, моєї дружини чи інших членів мого підприємства були погані наміри, то чому таке сталося тільки з Ціпов’язом, а не з усіма іншими пайовиками? – одразу риторично запитав Ігор Володимирович. – Григорій Іванович займався пасікою спільно з моїм дідом. Мої представники приїхали до нього, він взяв паузу, щоб обдумати все. Коли вони приїхали до нього вдруге, він погодився. Але головне питання: як би я оформив оренду без документів? Та й вік у нього такий, що сьогодні пам’ятає, а завтра – вже ні. Зрештою, якщо питання стоїть так критично, то ми розірвемо з ним договір.

На думку І. Івануни, «все це спровокував товариш Зозуля». «І з ним буде окрема розмова, – пригрозив депутат. – Ми ще побачимо, як він виплатить орендну плату».

– А як Ви поясните те, що попередні договори оренди спливали лише 22 серпня 2017 року, водночас договори оренди з «Ніколь-Агро» зареєстровані раніше цієї дати?

– Зверніться до юриста, – порадив І. Івануна. – Зрештою, якби це було неможливо, то наша держава ці договори не зареєструвала б. А наші договори вступають в силу з моменту завершення їхніх договорів.

Дивне твердження. Адже стаття 33 Закону України «Про оренду землі» недвозначно каже: «По закінченні строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі)». Чому ж у цьому випадки права орендаря Зозулі були брутально порушені?..

Якщо продовжувати розмову юридичною мовою, як те запропонував Ігор Івануна, то звернемось також до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 3 цього документа чітко визначено, що «речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації». Отже, виходить, підприємство «Ніколь-Агро» набуло прав оренди земельних ділянок, що належать Г. Ціпов’язу, ще до завершення терміну оренди з боку попереднього орендаря?! До речі, статтею 24 цього ж Закону передбачено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Чому ж такі суперечності не знайшли державні реєстратори з Миколаївської райдержадміністрації? Адже державний реєстратор мав би легко знайти оті «недоречності» та діяти у повній відповідності до норм закону. Але цього, напевно, чомусь не сталося…

Сам Ігор Івануна припускає, що Віктор Зозуля міг не зареєструвати договори оренди від 2012 року. Але в розпорядженні редакції є документальні свідчення, які переконливо спростовують це припущення, а саме: копія договорів підприємства Зозулі з Г. Ціпов’язом та Т. Павлишко, котрі зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, – зокрема, ці угоди містять підписи відповідальних осіб та завірені печатками відділу Держкомзему у Миколаївському районі.

Я також запитав І. Івануну, чи не збирається він передавати набуту землю в суборенду, адже, за наявними даними, ніякої сільгосптехніки для обробітку землі у фірми депутата немає. «Ні в якому разі, – запевнив той. – Ми наразі будуємо виробничу базу в Благодарівці, необхідна техніка у нас є».

Редакція зателефонувала і до голови Нечаянської об’єднаної територіальної громади Миколи Вівчара, до складу якої з нещодавніх пір входить селище Благодарівка. «До нас надходили скарги і від Г.І. Ціпов’яза, і від фермерів на дії Івануни, – повідомив голова ОТГ. – Зокрема фермери скаржилися, що він характеризує їх у невигідному світлі. Також він казав: я – обласний депутат, буду з вами працювати, у мене влада і зможу вирішити всі питання. Щодо Зозулі, то ніяких проблем з його підприємством у нас немає – всі розрахунки і з людьми, і з бюджетом відбуваються вчасно».

Замість післямови

Оборудки та численні скандали довкола землі-годувальниці не залишають сумніву: заради «баришів» деякі спритники готові вдатися до будь-яких порушень закону й не зважатимуть ані на чиюсь старість, ані на інші соціальні чинники. Тож українська земля перетворилася на мірило не лише законності, а й – порядності та сумління. І важко навіть уявити, що буде, якщо скасують мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

Як стало відомо редакції, Григорій Ціпов’яз подав заяви до прокуратури Миколаївського району та прокуратури Миколаївської області. Старенький сподівається, що правоохоронці у стислі строки розберуться у перипетіях того, що відбулося з його земельним паєм, та поновлять його законні права. Григорій Іванович також має надію, що винні у його стражданнях будуть покарані відповідно до норми та букви Закону. Враховуючи важливість теми, редакція «Рідного Прибужжя» бере цю ситуацію на свій особливий контроль. Повідомлятимемо читачів про подальший перебіг подій.

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ