Казанківський регіон: на стику реформ

За рік-півтора Казанківський район здійснив стрімкий прорив щодо темпів розвитку економіки та соціальної сфери. Власне, це засвідчили цифри безсторонньої статистики. Так, якщо за підсумками 2016 року регіон на північному сході Миколаївщини ділив останні, 18-19 місця, то вже за результатами першого кварталу цього року вибився до золотої середини, маючи в активі 11-ту позицію. Але це ще не кінцева мета і аж ніяк не привід для заспокоєння, запевняє голова Казанківської районної державної адміністрації Ольга ЖОРОВА.

– То все ж таки, яким чином вдалося добитися значного поліпшення ситуації? – запитую у Ольги Анатоліївни.

– Це – результат консолідації зусиль як органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування, а також наполегливої праці всіх трудівників району. Насамперед, благополуччя Казанківського регіону залежить від роботи агропромислового сектора економіки. І сільгоспвиробники спрацювали вище всяких похвал. Попри складні погодні умови, наші аграрії зібрали цього літа 127,8 тисячі тонн ранніх зернових. Валовий збір зерна в нинішньому році виявився вище показника минулого року на 23,4 тис. т завдяки збільшенню площі посіву ранніх зернових на 6975 гектарів. При цьому середня врожайність становила 33,5 центнера з гектара, а це – шостий показник серед районів Миколаївської області.

– І це особливо вражає на тлі сусідніх районів: Новобузький – 24,4 ц/га, Березнегуватський – 26,9 ц/га…

– Високих здобутків аграрії Казанківщини досягають завдяки застосуванню сучасних аграрних технологій та активному залученню потужної сільгосптехніки. Наведу лише один приклад. Провідне підприємство регіону СТОВ «Відродження», яке очолює депутат обласної ради Іван Чіпак, для підвищення ефективності сільгоспвиробництва постійно вдосконалює рівень кваліфікації власних працівників та проводить оновлення машинно-тракторного парку підприємства. Так, 11 липня 2017 року на базі даного підприємства компанією «Ландтех» проведено демонстраційний показ збирання врожаю новітнім комбайном John Deere T670 з системою комунікації машин Machine Syns. Участь у заході взяли голова районної ради В. В. Коніщук, перший заступник голови райдержадміністрації В.В. Вербовий, представники відділу агропромислового розвитку РДА, керівники сільгосппідприємств Казанківського та інших районів Миколаївської області. Зазначу, що за підсумками презентації укладено договори на придбання аграріями регіону сучасної техніки. Загалом з початку цього року виробниками району придбано сільськогосподарської техніки на загальну суму 38 мільйонів гривень, у тому числі один зернозбиральний комбайн вартістю 5,2 млн. грн., шість тракторів на суму 17,63 млн. грн., один обприскувач самохідний – 6 млн. грн. та одну сівалку такої ж вартості.

Натомість, попри позитивні результати в рослинництві, досить складною залишається ситуація в галузі тваринництва. На жаль, подібна ситуація спостерігається по всій державі. Виробники порахували, що розвивати дану галузь їм не вигідно, адже побудувати ферму, де застосовується ручна праця, – не знайти охочих працювати. А побудувати сучасні ферми із запровадженням автоматизованого процесу не дозволяє рівень рентабельності тваринництва. Тож без відповідної державної програми по підтримці тваринницького сектора економіки важко розраховувати на прогрес у даному напрямку.

Утім, незважаючи на це, агропромисловим відділом Казанківської райдержадміністрації надаються консультації з питань відтворення поголів’я ВРХ та свиней, заготівлі кормів та збуту продукції. На території району діють дев’ять заготівельних пунктів молока від населення, працюють два пункти штучного запліднення тварин. Також ведеться робота серед юридичних осіб по створенню агропромислових структур, які б об’єднували сільгоспвиробників, переробні та торговельні підприємства, надаються агротехнічні, агрохімічні та інші послуги особистим селянським та фермерським господарствам.

– Але, окрім сільського господарства, Казанківщина має й досить потужний промисловий потенціал. Що робиться в цьому напрямку?

– Головним локомотивом галузі є Державне підприємство «Казанківська виправна колонія № 93», яке займається експлуатацією Новоданилівського родовища гранітів. Крім того, наразі відновлюється розробка Малофедорівського родовища гранітів ТОВ «Надри», яке припинило діяльність у 2013 році. Тут уже розпочато добування гранітних блоків та планується встановлення комплексу з виробництва щебеню.

Також ТОВ «Атомні енергетичні системи України» розпочато підготовчі роботи по розробці Сафонівського родовища уранових руд та Михайлівської площі уранових руд. А зовсім нещодавно в Казанківському районі зареєстровано ТОВ «Паллада Солар», яке планує будівництво сонячної електростанції.

– Чи задовольняє Вас ситуація в бюджетній сфері? Адже, якщо знову вдатися до статистики, то за підсумками січня – липня 2017 року надходження податків і зборів до дохідної частини загального фонду місцевих бюджетів становили понад 30,4 млн.грн., що складає 125,2 відсотка до плану звітного періоду. І це – п’ятий показник серед регіонів Миколаївщини. Відомо також, що, маючи необхідний ресурс, депутати Казанківської райради без вагань погодилися виділити 900 тисяч гривень на розвиток Міжнародного аеропорту «Миколаїв».

– За це я вдячна голові і депутатам районної ради. Скажу більше: на цей період три місцеві бюджети із 19-ти вже забезпечили виконання річного бюджету. Водночас заспокоюватися зарано, адже аналіз показує, що далеко не всі резерви поповнення місцевих бюджетів ще задіяні, поготів це стосується ставки земельного податку для земель сільгосппризначення. Ще минулого року ця ставка становила всього 0,1 у більшості місцевих рад району. Але завдяки проведеній копіткій роботі з боку працівників райдержадміністрації та районної ради, а також рекомендаціям облдержадміністрації у цьому році цей показник зріс до 0,3-0,7, а на 2018 рік більшістю сільських рад прийнято ставку земельного податку у розмірі 1,0.

Навчання загонів тероборони.

Зазначу, що переконати депутатів місцевих рад у доцільності істотного збільшення було нелегко. Адже чимало землекористувачів живе наразі в місті, і їх уже здебільшого не цікавить ситуація зі станом соціальної сфери у селі. Та й у значної частини депутатського корпусу є земля в обробітку. Тож, аби переконати депутатів у перспективі збільшення земельного податку, доводилося навіть призупиняти сесії.

Головний аргумент «за» зміну ставки податку – це те, що в результаті буде істотно збільшено дохідну частину місцевого бюджету, а це – кошти на ремонт доріг та освітлення вулиць, покращення матеріального стану шкіл та дитячих садочків, клубів, медичних установ тощо. Зрештою, чому фермеру вигідно брати в оренду землю та платити орендну плату в 3 тисячі гривень за гектар, а сплачувати 250 гривень земельного податку – обтяжливо?

Та все ж сільські та селищна ради погодилися із такими аргументами, тож у підсумку бюджети додатково отримають від 200 до 700 тис. грн. Скажу більше: для деяких сільських рад – це ще один додатковий річний бюджет! І ці гроші будуть у пригоді багатьом громадам, адже є сільські ради, де немає ані школи, ані дитячого садочка, а утримання управлінського апарату становить від 50 до 70 відсотків від витратної частини бюджету. Це – ненормальна ситуація, котра потребує перегляду.

– Гадаю, що для подібних маленьких та неуспішних сільських рад як ковток свіжого повітря – приєднання до успішних громад у рамках реформи децентралізації.

– Активну роботу в цьому напрямку розпочато в 2016 році. За Перспективним планом Кабінету Міністрів України для Казанківського району пропонувалася формула «Один район – одна громада», що забезпечує ефективність цієї адміністративно-територіальної моделі. Проте у південній частині району тамтешні мешканці виявили бажання створити Володимирівську об’єднану територіальну громаду. До володимирівців наразі згодилися долучитися жителі Олександрівської сільської ради, хоча пропозиції були надіслані і Скобелівській, і Лагодівській сільським радам.

А ось пропозицію до об’єднання з боку Казанківської селищної ради вже підтримали вісім сільських рад району, давши відповідні погодження. Натомість Казанківський селищний голова О. В. Асмолов чомусь не довів цей процес до кінця. Так, він нарікав на недолугість законодавства, ще на якісь чинники. Проте внаслідок такої пасивності дорогоцінний час збігає, й не задіяні величезні перспективи, що їх дає процес децентралізації. І це – тоді, коли на інші громади виділяються додаткові мільйони.

Зрештою, селищний голова почав збирати погодження на об’єднання… по другому колу, але йому відмовили навіть у деяких сільських радах, де раніше дали «добро»! Тож довелося знову виїжджати на місця представникам райдержадміністрації і районної ради виправляти ситуацію. Сподіваюся, що пан Асмолов зробить правильні висновки і все ж доведе розпочате до логічного завершення.

– Автошляхи Казанківщини, як, утім, і всієї Миколаївщини, потребують кращого…

– Це справді так. Від 70 до 90 відсотків покриття доріг загального користування має значну ямковість, просідання та колійність. Відтак ставимо завдання насамперед забезпечити відновлення тих доріг, де здійснюється підвезення дітей до навчальних закладів та пасажирські перевезення. Великі нарікання з боку населення викликає й дорога державного значення Н‑11 Миколаїв – Дніпро. Розуміючи велику соціальну важливість цього питання, у 2017 році з районного бюджету виділено 348 тисяч гривень на цей об’єкт (на умовах співфінансування).

У день пам’яті Казанської ікони Пресвятої Богородиці в Свято-Миколаївському храмі смт Казанка грамотою предстоятеля Української православної церкви за старанні труди у славу Святої Церкви (зокрема встановлення Поклінного Хреста та благоустрій території храму, заміна вікон у будівлі церкви тощо) нагороджено Ольгу Жорову, голову Казанківської райдержадміністрації. Божественну літургію та нагородження достойників здійснив митрополит Миколаївський і Очаківський Владика Питирим.

Щодо доріг комунальної власності, то цьогоріч Миколаївською сільською радою відремонтовано 3 кілометри доріг на загальну суму 401 тис. грн., що їх виділили як сільська рада (198,7 тис. грн.), так і ТОВ «Атомні енергетичні системи», керівники сільгосппідприємств (найактивніші – В. В. Сатановський і І. Г. Сідоров). Були задіяні й кошти громади.

Володимирівською сільською радою із залученням приватної техніки та місцевих мешканців, а також місцевих матеріалів (жорстви), відновлено під’їзд до с. Новосілля та по населеному пункту – загалом 10 кілометрів. А Казанківська селищна рада виділила 1 млн. грн. Службі автомобільних доріг Миколаївщини на ремонт вулиці Миру в межах Казанки, яка є складовою автодороги загального користування. У червні відремонтовано 2350 кв. метрів дорожнього покриття, у плані – 550 кв. метрів ямкового ремонту.

– В умовах збройної агресії з боку сусідньої держави неабияке значення має стан територіальної оборони. Що зроблено для того, щоб гідно відповісти у разі виникнення потенційної загрози?

– Відповідно до районної Програми тероборони на сесії виділено кошти, за які придбано 35 комплектів літнього та зимового одягу, шансовий інструмент та спальні мішки. Тож наші представники і я особисто в «повному обмундируванні» взяли участь у дводенних зборах загонів територіальної оборони, які очолив голова облдержадміністрації Олексій Савченко.

Приємно відзначити, що за підсумками навчання були нагороджені й представники Казанківщини, зокрема Подяку оголошено учаснику АТО Олександру Куковицькому і голові Казанківської РДА Ользі Жоровій.

Також нами організована робота зі створення та накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ці накопичення становили 79,4 %, у томі числі паливно-мастильних матеріалів – 100 відсотків.

У поточному році за кошти місцевого бюджету придбано багатокомпонентний сигналізатор-аналізатор газів, потужний електрогенератор, що працює на бензині та газу. З бюджету виділено також кошти на армійську палатку УСТ‑56 для обладнання пересувного пункту обігріву, освітлювальну вежу та обігрівач приміщень.

– Дякую, Ольго Анатоліївно, за змістовне та цікаве інтерв’ю. Бажаємо удачі у здійсненні намічених планів!

Сообщение:

*

НОВОСТИ