Рейдерське свавілля та загроза національній безпеці примушують українських аграріїв згуртовуватися

На Миколаївщині з дводенною робочою поїздкою побував лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик. До його приїзду приурочено відкриття трьох партійних офісів: у місті Первомайську на вулиці Богопольській, 76б, у місті Вознесенську на вулиці Соборності, 17 іу селищі Веселиновому – на вулиці Мозолевського, 1.

Незважаючи на те, що Віталій Скоцик прибув на Миколаївщину зі Львова, а це добрих 800 кілометрів, і, безумовно, був стомлений, політик охоче поспілкувався з людьми, вислухав їх думки й відповів на численні запитання. А питань у людей багато і з часом стає все більше, бо скрізь негаразди.

У Веселиновому лідер партії зустрівся з місцевими жителями, депутатами районної ради від Аграрної партії та представниками Веселинівської об’єднаної територіальної громади. Наступного дня Віталій Скоцик взяв участь у сьомій звітно-виборній конференції регіональної партійної організації, на якій розповів однопартійцям про плани, завдання й мету Аграрної партії, відповів на запитання присутніх.

На партійній конференції одноголосно було обрано головою Миколаївської регіональної партійної організації Аграрної партії України заслуженого працівника сільського господарства України, директора ТОВ «Гарант-Агро» Анатолія Гасюка – людину порядну й принципову. Анатолій Петрович користується заслуженим авторитетом не тільки у Веселинівському районі, де знаходиться очолюване ним підприємство, а й серед аграріїв усієї області.

У другій половині дня Віталій Скоцик взяв участь у роботі «круглого столу», за яким обговорювалася тема рейдерства в Україні.

Варто зазначити: у партійного лідера надзвичайно напружений графік. Тільки за минулий тиждень, за словами Віталія Скоцика, він «намотав» 3200 кілометрів, побувавши в Одеській, Харківській та Львівській областях, де спілкувався з людьми як на вулицях, так і у приміщеннях різного формату – від просторих залів обласних театрів до маленьких партійних приймалень у райцентрах. Бо ж 29 жовтня вже не за горами – у цей відповідальний день новостворені територіальні громади обиратимуть депутатів у місцеві органи самоуправління. І мають обрати кращих із кращих, адже адміністративно-територіальна реформа віднині дає право вибору територіальним громадам – утримувати чи закривати школи, дбати про клуби й дитячі садки, чи руйнувати їх далі, словом, вершити власну долю. Від розуму, хисту й сумління тих, кого оберуть в управління, залежатиме дуже багато.

Як підкреслив Віталій Скоцик, із 413 новостворених місцевих громад в Україні 336 економічно не самодостатні. Вижити в нинішніх умовах вони не зможуть, бо їхзагальний бюджет тільки на 19,3 відсотка формується за рахунок місцевих надходжень, а 81 – це дотації з центрального бюджету. «Так децентралізація не робиться», – наголосив лідер Аграрної партії.

– За минулий навчальний рік в Україні закрилися 242 школи, з них 14 міських, інші – сільські, – підкреслив Віталій Скоцик. – За останні три роки кількість вчителів зменшилася на 16 тисяч. Медична, освітня, пенсійна реформи – це латання дірок у бюджеті, а не реальні покращення. Залишилася ще земля, до якої тягнеться багато ласих рук, причому не якісно завершити земельну реформу, а забрати останнє, найцінніше, що є іще у нашій державі.

– Завдяки усім нам, аграріям, з квітня по травень проти продажу землі було зібрано 3 мільйони80 тисяч підписів, і десятки тисячпартійців-аграріїв вийшли на мітинг під стіни Верховної Ради, – розповідає Віталій Скоцик. – Це був найбільший однопартійний мітинг з 2004 року. Разом з тим ми напрацювали законопроект поетапного завершення земельної реформи з чіткими кроками – коли і що потрібно зробити, узявши за основу земельне законодавство Європейського союзу. Проте ні Голова Верховної Ради, ні депутати з аграрного комітету, ні народні обранці з комітету земельних відносин до людей так і не вийшли. Ми простояли з Анатолієм Гасюком на сцені під сонцем майже три години, поки, врешті, не знайшли депутата, якому вручили цей законопроект з проханням занести його до Верховної Ради. А в цей час аграрний комітет на прес-конференції в кулуарах давав інтерв’ю, в якому виставив нас популістами й горлохватами.

Разом з тим, землю на даний момент ми відстояли, питання з порядку денного Міжнародного валютного фонду зняте. Таким чином ми перевели земельне питання у публічну площину на міжнародний рівень. Законопроект земельної реформи, який 7 червня ми принесли під стіни Верховної ради, складається з трьох етапів. Перший – підготовчий: інвентаризація, розмежування, оцінка землі, наповнення земельного кадастру, створення державного земельного банку (або державної земельної комісії). Другий – відновлення справедливості щодо передачі землі у спадщину – тут є багато питань, над якими треба ще працювати. Третій – питання купівлі-продажу землі у рамках місцевої громади. До них треба підходити вкрай обережно: поляки, наприклад, на дванадцятому році завершального етапу земельної реформи ввели п’ятирічний мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Спонукала їх до цього неприємна статистика: як виявилося, іноземці через підставних осіб-поляків скупили у Польщі майже 500 тисяч гектарів землі. Тому продати землю сьогодні поляк може виключно державній земельній агенції. Якщо ж в Україні державна агенція буде такою, якою зараз є корумпований Держгеокадастр, матимемо й далі халепу.

Нинішні вибори пройдуть під гаслом «Владу громадам, землю громадам, кошти громадам!», – підкреслив лідер Аграрної партії. – Бо лише за таких умов громади будуть ефективними.

– Ми йдемо ногами до людей – це те, що я роблю ось вже три роки поспіль, – наголошує Віталій Скоцик. – Сьомий раз об’їжджаємо Україну. І якщо на початку я радів з того, що вдавалося зібрати аудиторію з шести-семи чоловік, то зараз наших прихильників стало навіть не в десятки, у тисячі разів більше. Варто зазначити, що Аграрну партію в Україні вже представляють 4200 депутатів і список подовжується, а це означає, що до Верховної Ради буде з кого вибирати. Маємо на меті не просто прийти до влади, а підготувати для управління державою високопрофесійних і ефективних політиків-менеджерів.

Лідер Аграрної партії впевнений: на виборах партія посяде третє, а то й друге місце, бо рейтинг її постійно зростає – середній рівень підтримки – близько 1112 відсотків.

– На офіційні рейтинги я дивлюся скептично, – зауважує Віталій Скоцик. – Немає жодного рейтингового агентства, яке б займалося опитуванням населеного пункту, де проживає менше ста тисяч мешканців. А основні наші однодумці – це селяни, жителі селищ, райцентрів, фермери й хлібороби, люди, які чітко розуміють, що земля – основа життя й основа держави і що без вагомої політичної сили у демократичному суспільстві не можна нічого змінити. Іншого інструменту для змін просто не існує. А це більше 14 мільйонів громадян, які проживають на території сільських і селищних рад. Як приклад – Веселинівський район, де у районній раді вже майже 40 відсотків членів Аграрної партії. Ми – сила, ми наповнюємо країну.

Аграрна самооборона проти рейдерських десантів

Саме партійний лідер миколаївських аграріїв, керівник ТОВ «Гарант-Агро» Анатолій Гасюк, як ніхто, знає, що таке українське рейдерство у дії. Рейдери вчинили кілька невдалих спроб, щоб захопити урожай на полях господарства біля села Катеринівки. Як відомо, наприкінці серпня на поле заїхало кілька машин представницького класу із затонованими вікнами, а за ними підтягнувся рейдерський пересувний десант з комбайном і трьома вантажівками. Рейдери заповзято кинулися косити урожай соняшнику.

Що у такій ситуації має робити фермер, до кого звертатися, як протидіяти?

Анатолій Гасюк кинувся по допомогу до аграрної самооборони в Миколаєві, яка нині формується при Аграрній партії практично у всіх областях. Створювати мобільні громадські об’єднання примусило життя, бо на захист державних правоохоронних інституцій у аграріїв сподівань немає. Замість термінового реагування на рейдерські напади, часто-густо поліція вишукує причини, щоб не втручатися – то бензину немає, то «усі на виїзді», то «розбирайтеся самі»…

На телефонний дзвінок Анатолія Гасюка оперативно відреагували й представники аграрної самооборони з міста Кропивницького. Дізнавшись, що коїться, підключилися й місцеві жителі. Кілька сотень людей заблокували техніку, викликали правоохоронців, словом, дали гідну відсіч рейдерам.

– У прокуратурі і поліції, зваживши на наші документи, нам дозволили зібрати врожай: «Ви сіяли, ви й врожай маєте зібрати», – розповідає Анатолій Гасюк. – Ми будемо боротися, бо справедливість на нашому боці. За фактом незаконного заволодіння врожаєм Веселинівським відділом поліції розпочато кримінальне провадження за статтею грабіж. Процесуальне керівництво здійснює Вознесенська місцева прокуратура.

Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик переконаний: таку ситуацію неважко було передбачити, бо корпоративне право на гектар землі в Україні в середньому коштує 300-500 доларів, а у сусідній Польщі – 12-15 тисяч доларів. Якщо витіснити фермера з землі або будь-яким чином змусити перепродати корпоративні права на землю, то на різниці від перепродажу можна мати добрий зиск.

Рейдерський бандитизм у аграрній галузі набув нечуваного розмаху в усіх регіонах країни. Від початку минулого року внаслідок зухвалих рейдерських атак аграріям з найбільш «хлібних» областей – Миколаївської, Кіровоградської, Херсонської, Полтавської, Вінницької, Дніпропетровської, Одеської, Черкаської – завдано збитків на сотні мільйонів доларів, знищено тисячі фермерських господарств, десятки тисяч людей залишилося без роботи.

Хто підгодовує «гідру»?

Питання це риторичне. Бо якби не свавілля корумпованих суддів, поліціянтів, нотаріусів та чиновників Держгеокадастру, рейдерство у нашій країні було б неможливим. Зокрема про «звитяги» Держгеокадастру в Миколаївській області наша газета писала не раз, висвітлюючи конфліктні ситуації із захопленням землі у селах Катеринівка Веселинівського району, Грейгове Вітовського району, Коштове Доманівського району та інших. Публікації направлялися на реагування у столичні центральні органи влади, проте, на жаль, відповідей редакція так і не отримала.

Тож поки заклопотані аграрії займаються буденними нехитрими справами – сіють хліб, обробляють поля, ремонтують техніку, спритні рейдери тим часом не дрімають – прискіпливо вивчають усю наявну документацію, а затим, використовуючи прогалини у законодавстві та параліч системи правосуддя, атакують господарства, забирають і знищують. «Методи тиску на аграріїв дедалі жорстокіші – у хід вже йдуть гранати, вогнепальна і травматична зброя, – підкреслює голова громадської спілки «Аграрна самооборона України» Юрій Крутько. – Найбільш активно атакують порівняно невеликі фермерські господарства. Причому рейдери постійно вдосконалюють свій арсенал, фальсифікуючи документи, створюючи штучну заборгованість. Об’єктами привласнення можуть стати врожай, цілісний майновий комплекс агропідприємства, земельна ділянка.

«Наша хата з краю» – не про аграріїв

Рейдерство особливо відчутно активізувалося після легковажних заяв влади про можливість швидкого впровадження ринку землі. До того ж цьому посприяли лібералізація законодавства і дерегуляція підприємницької діяльності. Ці заходи державного регулювання дещо обмежили корупцію, натомість дали «зелену вулицю» рейдерським атакам.

Саме про це й про багато інших чинників виникнення рейдерства в Україні йшла мова за представницьким «круглим столом» у Миколаєві 19 вересня. Тема заходу – «Внутрішня агресія: рейдерство як нова загроза національній безпеці» («круглий стіл» організувала громадська спілка «Аграрна самооборона України» спільно з Аграрною партією) зачепила за живе усіх присутніх. У роботі «круглого столу» особисто взяв участь лідер Аграрної партії Віталій Cкоцик – відомий політик, економіст і антикризовий менеджер, а також голова правління ГС «Аграрна самооборона України», член політради Аграрної партії Юрій Крутько, директор ТОВ «Гарант-Агро», голова Миколаївської обласної організації Аграрної партії Анатолій Гасюк, голова Білозерської асоціації фермерів та приватних землевласників, фермер, член оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель і збіжжя при Херсонській облдержадміністрації Віктор Дністровський, власник ТОВ «Нива‑2010» з Кіровоградщини Микола Трибиненко, співзасновник ТОВ «Аіст‑1» з Одеської області Віктор Погорелов, заступник голови ДП шовкорадгосп «Шотівський» Іванівського району Херсонської області Євген Москаленко, заступник голови правління ГС «Аграрна самооборона України» з Кіровоградщини Андрій Жила, доктор економічних наук, голова Аграрної ради при Аграрній партії Ольга Ходаківська, начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк.

Варто підкреслити – на розмову за «круглим столом» були запрошені й представники Міністерства аграрної політики України, Держгеокадастру, народні депутати від Миколаївщини, очільники місцевої влади, правоохоронних органів, керівники профільних аграрних асоціацій та громадських об’єднань. Проте вони так і не приїхали. Тож присутні ще раз переконалися: чиновникам від місцевої влади, народним обранцям від Миколаївщини, профільному міністерству та чиновникам Держгеокадастру абсолютно байдуже, чим живуть аграрії і чи взагалі вони ще живуть. І це ще раз переконує у справедливості слів лідера Аграрної партії Віталія Скоцика: покладатися треба тільки на себе.

– Прийнятий у минулому році «антирейдерський» закон не враховує специфіку ведення аграрного бізнесу, особливості малих і середніх підприємств, – підкреслює Віталій Скоцик. – Це зробило його малоефективним. Законодавство потребує подальшого вдосконалення, конче потрібні якісні реєстри прав власності та оренди земельних ділянок. Вони мають бути у відкритому доступі та постійно оновлюватися. І, звичайно ж, треба докорінно переглядати функції Держгеокадастру як одного з найбільш корумпованих органів державного управління.

На думку Віталія Скоцика, зростання кількості «антирейдерських» установ та організацій – зрозуміла реакція на сучасні виклики, хоча вона свідчить про те, що в країні відсутня дієва комплексна система гарантованих прав власності та справедливого судочинства.

– Аграрна самооборона – добровільне об’єднання громадян із зареєстрованою мисливською зброєю, яке вимушене захищатися фізично від рейдерських атак. У цивілізованому світі це було б неприйнятним. Аграрна партія, прийшовши до влади, захистить аграріїв юридично, вона просто зобов’язана це зробити, – наголосив Віталій Скоцик.

Обмінявшись думками, учасники «круглого столу» прийняли резолюцію з чітким переліком вимог до влади. Резолюція вимагає, зокрема, звільнити від корупціонерів судову та правоохоронну гілки влади, усунути прогалини у земельному та цивільному законодавстві, законодавчо виписати й закріпити механізм захисту прав власності для сільгоспвиробників на землю, майно, вирощений урожай, об’єднати реєстри нерухомості, бізнесу та судових рішень, що дозволить уникнути зайвих перевірок, завершити у найкоротший термін формування Державного земельного кадастру.

Учасники «круглого столу» закликали усіх сільгоспвиробників об’єднуватися, дружно захищатися, дружно вигравати вибори, приводячи до влади кращих із кращих, і так само дружно змінювати країну на краще.

Держава починається не з президента

– Держава починається не з президента, не з прем’єр-міністра, Верховної Ради чи Кабінету міністрів, – наголосив Віталій Скоцик. – Держава починається знизу – з родини, з села, з місцевої громади. Якщо на місцях аграрії покажуть, що можуть ефективно господарювати, люди нам повірять, бо вони вже втомилися від порожніх обіцянок і дешевого популізму. Земельна реформа тягнеться з 1990 року. У земельних відносинах діє сто законів і 700 підзаконних актів. В Україні немає жодного юриста, який би розбирався у цьому наборі на сто відсотків. Тобто все це треба викинути й взяти на озброєння шість простих законів, які ми вже написали.

– Наша стратегія – іти до людей. Роз’яснювати, аргументувати, інформувати. Для того, щоб в Україні можна було системно і якісно змінити економіку господарювання, на наступних парламентських виборах Аграрна партія має взяти 160 місць у Верховній Раді (30 відсотків парламенту наступного скликання). І так буде! – переконаний Віталій Скоцик. – Коли зустрічаюся з людьми, то не займаюся критикою, лише апелюю фактами. Чому? Тому, що ми самі збудували собі ось таку державу, сподіваючись, що хтось буде дбати про нас.

Галина ПОРФИР’ЄВА

Сообщение:

*

НОВОСТИ