Оренда на 49 років: сучасне рабство за потуранням чиновників?

Питання земельних відносин становлять значну частину звернень до «Рідного Прибужжя». Поготів це стосується сільської місцевості, де вряди-годи виникають конфліктні ситуації довкола оренди людських паїв. Ось і нещодавно до нашої редакції приїхали зі своїми проблемами пайовики з Братського району. Чи не найзаплутаніша та найконфліктніша «історія» – у мешканки селища Братського Оксани Грохович. За словами жінки, всупереч її волі земля їхньої родини опинилася в оренді на 49 років, що, як говорять обізнані люди, фактично означає мало не втрату дорогоцінної земельки…

Заробили паї важкою працею

Тривалий час Оксана Андріївна працювала дояркою, а її чоловік Микола Степанович Грохович – скотарем у місцевому колгоспі імені Леніна. Аж поки хвиля «багатообіцяючих» земельних реформ не тільки змила з аграрної мапи України цей та тисячі інших колективних господарств. Самі ж сільські трудівники стали власниками землі-годувальниці. У 2006 році Оксана та Микола Гроховичі отримали державні акти на земельні ділянки площею 8,84 га та 7,43 га відповідно. Скориставшись наданим державою правом, подружжя стало здавати паї в оренду тому підприємству, де й продовжували трудитися, – СТОВ «Урожай».

2007 року Оксана Андріївна і Микола Степанович у пошуках кращої долі вийшли з товариства та стали одноосібниками. Спочатку земельні паї Гроховичів обробляв один із місцевихпідприємців. А наприкінці 2010 року свої послуги з обробітку паївзапропонував Віктор Грохович.

– Ми йому повірили, бо, по-перше, це двоюрідний брат мого чоловіка. А по-друге, Віктор Вікторович обіцяв нам цілком пристойні фінансові умови нашого співробітництва, – каже Оксана Грохович. – І все ж ми вагалися віддавати землю в оренду на тривалий період, тож запропонували йому взяти землю на два роки, щоб подивитися, що з того вийде…

«У лютому 2011 року до нас знову під’їхав Вітя, – продовжує свою розповідь жінка, – й попросив надати йому наші документи. Мовляв, він їде до Миколаєва і зробить там необхідні процедури, а вже сам договір оформлятиметься у районі».

При цьому, як згадує Оксана Грохович, вона, не підозрюючи лихого, підписала порожні бланки договорів – без зазначення терміну оренди та інших цифр. Так само вчинив її чоловік, який ще й сказав: «Нічого страшного, що без дат, це ж родич».

Солодкі обіцянки і гіркі «цяцянки»

Оксана Грохович.

Перші два роки розрахунок проводився без зволікань – кожен із орендодавців отримав по 6 тисяч гривень за рік. А ось надалі…

– А потім у нас почалися серйозні проблеми, – зазначає Оксана Грохович. – Орендар почав знущатися з нас – то соломи не привезе, то нічого не заплатив за 2013 рік. Потім, щоправда, платив певні гроші. До речі, ще 2012 року колеги по роботі, знайомі стали мене питати: «Ти що, землю на 49 років здала?». Та ні, відповідаю, ми ще навіть договір не зробили. Після цього я пішла в Братську райдержадміністрацію та спитала щодо реєстрації таких договорів у земельного начальника, О.П. Мерікова. Він спростував наявність такої угоди. Але коли я написала письмову заяву, Меріков мене запросив до кабінету та, подивившись у комп’ютер, повідомив, що договір таки є і він розрахований на десять років.

Як розповідає Оксана Андріївна, у грудні 2012 року орендар привіз до неї копії договорів оренди і «кинув» їх чоловікові. «Я навіть не змогла прочитати, що там написано, – каже жінка, – через дрібнесенький шрифт. І лише сусід зміг роздивитися і сказав – договори укладені на 49 років. Мені одразу стало зле…».Причому, як стверджує О. Грохович, друга сторінка тексту угод була «порожня» – без зазначення реквізитів сторін.

Відтоді почалися справжні поневіряння орендодавців, насамперед самої Оксани Грохович, котра представляє в різних інстанціях не тільки власні, а й – інтереси свого чоловіка. Згодом, коли Оксана Андріївна звертається по захист до Братського районного суду, з’ясовується: на другій сторінці договорів є вже і печатка, і підписи…

Та всі намагання скасувати договори оренди в залі Феміди поки що не увінчалися успіхом. «А орендар лише посміхається з нас і каже: «Земля все одне буде моя», – обурюється Оксана Грохович.

Які ж аргументи висувають Оксана і Микола Гороховичі задля того, аби довести власну правоту?

Передусім, вони вважають, що орендар не дотримується істотних умов договору, не беручи до уваги при розрахунках індексацію нормативної грошової оцінки земель. «Не укладено й додаткові угоди щодо збільшення орендної плати», – зауважує Оксана Грохович.

Але чи не найсерйозніше звинувачення з боку власників земельних паїв – у тому, що акти про встановлення меж земельної ділянки від 08.02.2006 нібито брутальним чином підроблені. Ще 2013 року було відкрито кримінальне провадження № 12013160170000400 за статтею 358 Кримінального кодексу «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів». Та, судячи з усього, братські пінкертони не тільки не поспішають з’ясувати всі обставини справи, а й всіляко «гальмують» розслідування кримінального провадження.

Як братські поліціянти «розслідують» справи

Принаймні, провадження декілька разів закривалося, а потім, після настійливих вимог потерпілої сторони, – знову відкривалося. Братські поліцейські чомусь вирішили, що за даним фактом відсутній склад кримінального правопорушення – через те, що «між Вами (О.А. Грохович – Ред.) і Гроховичем В.В. виникли цивільно-правові відносини, які відносяться до компетенції суду».

То що ж виходить за логікою співробітників братського «осередку правопорядку» – можна сміливо підробляти будь-які документи своїх родичів і тобі за це нічого не буде? Зрештою, а звідки «аніскіним» із Братського відомо, хто саме підробив документи Оксани Грохович?.. Адже саме вони повинні були дати компетентну відповідь на це запитання. Але при цьому, роблячи безапеляційний висновок, «стражі правопорядку» навіть не спромоглися провести почеркознавчу експертизу! Тож виникають цілком справедливі припущення щодо або некомпетентності, або «зацікавленості» слідчого Тотчасова та начальника Братського відділу поліції Тюкова.

Ба більше: «копи» з Братського не лише належним чином не виконують свої функціональні обов’язки (і це офіційно визнали в Слідчому управлінні ГУ Національної поліції в Миколаївській області), а й, судячи з усього, всіляко тиснуть на Оксану Грохович – з тим, щоб вона, напевно, не перешкоджала їхньому «безхмарному» життю.

Із заяви О.А. Грохович на ім’я начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області Ю.Л. Мороза від 31 серпня 2017 року:

«2.08.2017 мені зателефонував мій чоловік о 18.30, оскільки я в цей час не була вдома, і сказав, що мене шукала поліція, ганяла попід дворами. Як потім я дізналася, це були старший лейтенант В.О. Бублик та В.Г. Мальований. Звичайно, як у будь-якої людини, у мене виникло запитання: щож трапилося? Адже ще в 2013 році, коли в мене відбувався судпо землі, цей самий Бублик із заступником прокурора уже ганялися за мною по Братському і переслідували мене. Це відбувається тому, що по договорах оренди по землі замішані всі. Тоді Бублик за подібні дії відносно мене отримав дисциплінарне покарання.

Дуже прошу Вас у даній ситуації надати правову оцінку діям вказаних у моїй заяві співробітників поліції».

Редакція «РП» сподівається на те, що очільник поліції Миколаївщини Юрій Мороз розбереться у діях своїх підлеглих та дасть їм відповідну оцінку.

Олександр Меріков коментує

Утім, багато запитань у Оксани Грохович та її чоловіка – й до начальника відділу Держгеокадастру в Братському районі Олександра Мерікова. Цей чиновник очолює «земельний відділ» аж з 2000 року і, судячи з усього, непогано почувається при будь-якій владі.

На думку Оксани Грохович, цей посадовець-«довгожитель» «сприяє» у заволодінні землею приватної власності на цілих 49 років.

– У договорі оренди земельної ділянки в розділі «Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі Миколаївської області» вчинено фіктивний запис – «від 7.11.2011», реєстрацію сфальсифіковано, – вважає О. Грохович. – Ні особистої заяви, ні будь-якого пакета документів я в реєстраційну службу не надавала. Крім того, в листі за № Г‑94/0-101/6-16 від 26.12.2016 відділом Держгеокадастру в Братському районімені надано офіційну відповідь, що договір оренди землі між орендодавцем Грохович О.А. та орендарем Гроховичем В.В. відсутній. На моє особисте – як усне, так і письмове – звернення Меріковим О.П. категорично відмовлено в ознайомленні з оригіналами пакета документів реєстраційної справи від 07.11.2011 за № 48140004000250».

Отже, в грудні 2016 року договір оренди був відсутній. Але вже влітку цього року пан Меріков офіційно повідомляє про те, що 22 червня 2017 року оригінали договору орендної ділянки, укладеного між Грохович О.А. та орендарем Гроховичем В.В… надані до Братського районного суду. Отакої!

То що виходить: начальник районного відділу Держгеокадастру в грудні минулого року збрехав? Чи, можливо, навмисно приховував від орендодавців оригінали договорів оренди, а в цей час, імовірно, ці документи брутально підроблялися?.. До того ж, Поземельну книгу на земельну ділянку орендодавців з Держгеокадастру до суду не було вчасно надано, через щоБратський райсуд 27 липня 2017 року своєю ухвалою зобов’язавдержавну структуру зробити це.

Олександр Меріков.

До речі, про фальсифікацію. У копії акта про встановлення меж земельної ділянки, що належить Оксані Грохович, підпис О.П. Мерікова не завіряє печатка відділу Держкомзему в Братському районі. Та й підпис Оксани Грохович, за її словами, їй не належить. Власне кажучи, різницю між справжнім та цим «підписом» Оксани Андріївни видно неозброєним оком.

– Ну, можливо, печатку просто не видно, – пояснив мені при зустрічі начальник районного відділу Держгеокадастру Олександр Меріков. – Оригінал цього документа я надав Братському суду, і ніхто мене про це не запитував. До того ж, ніякого відношення до договору оренди цей акт не має.

– Як так сталося, що в грудні 2016 року очолювана Вами організація дала відповідь Оксані Грохович про те, що договір оренди відсутній, а вже в липні 2017-го Ви надали оригінал договору до судової інстанції?

– Річ у тім, що у нас була реорганізація, і спеціалісти мені сказали, що вони договір не знайшли. А коли розібрали архів, то угода знайшлася.

– А як Ви взагалі прокоментуєте практику укладання договорів оренди землі на 49 років? Наскільки багато таких випадків на Братщині?

– Зазвичай на 49 років укладають ті, хто беруть орендну плату наперед. Але стверджувати, що Грохович узяла гроші, я не можу.

– Чи багато таких довготривалих договорів у Братському районі?

– Більше тридцяти. Але це лише другий випадок конфліктної ситуації довкола подібних угод.

– А чому в державному акті на право власності на земельну ділянку вказаний один номер земельної ділянки, а у витягу із земельного кадастру – інший, що відрізняється на одну цифру?

– Це помилка.

– Чия помилка?

– Тих, хто вносив у базу даних. Але це не страшно, бо наразі значення має лише витяг з реєстру на право власності.

– А чому такі розбіжності: спочатку Оксані Грохович сказали, що договір укладений на 10 років, а потім виявилося – аж на 49 років?

– Я реєстрацією цього договору не займався, для цього є державні реєстратори. Мене суд питав: це дійсний договір, чи ні? Я відповів, що якщо реєстратор прийняв рішення зареєструвати договір, то на той момент, коли реєструвалася угода, всі необхідні документи були в наявності. При цьому зазначу, що до компетенції реєстратора не входять обов’язки з перевірки правдивості поданих відомостей, перевірки чинності підписів. За це несе відповідальність особа, яка подала документи. Це міг бути як орендар, так і орендодавець.

– То що – земля опинилася в рабстві?

– Зовсім ні. Справді, довести неправильність реєстрації буде складно. Набагато простіший шлях для розірвання договору оренди – довести в суді невиконання умов угоди.

– До речі, а термін у 49 років зазначений лише у договорі оренди, чи ще десь? І чи велася Вашим відділом реєстраційна книга?

– У нас ніякої реєстраційної книги на момент укладання договору не було. Цей термін був прописаний у тій електронній системі, яку вела Миколаївська регіональна філія «Центр ДЗК» з 2011-го по 2012-й роки. Вони мали перенести ці дані в національну кадастрову систему, але вони цього не зробили. Частину даних, процентів 40, вони перенесли, решту – ні.

– Чому так сталося?

– Не можу цього знати, це – питання на рівні Києва. В принципі, я міг би зараз перенести дані договору оренди в кадастр. Але оскільки тут почалися судові справи, то я в даному конкретному випадку нічого не робитиму, щоб не нести відповідальність.

Хто захистить орендодавця?

Наприкінці нашої розмови Олександр Меріков дав слушну пораду орендодавцям, аби не вскочити в халепу: уважно читати договори і ні в якому разі не підписувати «пусті» папірці. Крім того, вимагати від орендаря підпису на кожній із сторінок договору оренди.

Що ж, редакція цілком приєднується до цих порад чиновника «від землі». Олександру Мерікову робить честь і те, що він, попри свою відпустку, знайшов час поспілкуватися із журналістом «РП». Водночас незрозуміло: чому з такою великою протидією з боку чиновника щодо отримання інформації стикнулася власник земельного паю Оксана Грохович? І чому такі розбіжності містяться в офіційних відповідях начальника районного відділу Держгеокадастру?.. Зрештою, чиї інтереси відстоюють чиновники від землі?

Друкуючи цю статтю, ми висловлюємо надію і на те, що в усіх перипетіях заплутаної справи розберуться судді Арбузинського районного суду, куди передано матеріали з Братського райсуду (суддя Бистрицька взяла самовідвід). Сподіваємось також, що працівники Братської поліції після багаторічної тяганини таки розслідують кримінальне провадження щодо підроблення підписів. І, нарешті, чиновники різного штибу мають розвернутися обличчям до людей, які захищають свої законні права як власники земельних паїв.

Андрій ТЮРІН

P.S. На жаль, знайти номер телефону та поспілкуватися із самим Віктором Гроховичем так і не вдалося. Тож ми готові надати газетну площу для того, аби розмістити в газеті точку зору на конфліктну ситуацію з боку самого орендаря.

Комментарии:

  1. землевпорядник:

    Пан Меріков, що не знає що державну реєстрацію договорів оренди землі у 2011 році здійснювали територіальні органи Держкомзему, в спеціальних Книгах Державної реєстрації договорів оренди землі. Саме там має бути запис про реєстрацію спірних договорів оренди землі. І саме на підставі цих записів має надаватись інформація щодо вказаних договорів оренди землі.

    "В принципі я міг би перенести дані договору в кадастр" -??? Чому цього не зробили до цього часу Ваші кадастрові реєстратори? Можливо тому що в Державному реєстрі земель таких договорів не було!?

Сообщение:

*

НОВОСТИ